Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Новини / Загальні новини

    СКОРОЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КИТАЮ КОШТУВАТИМЕ ЗАХОДУ ПОНАД $23 ТРЛН — ДОСЛІДЖЕННЯ

    2026-07-14

    СКОРОЧЕННЯ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КИТАЮ КОШТУВАТИМЕ ЗАХОДУ ПОНАД $23 ТРЛН — ДОСЛІДЖЕННЯ

    Європі, США та Великій Британії доведеться інвестувати близько 23,6 трлн доларів протягом наступних 25 років, якщо вони прагнуть суттєво скоротити залежність від Китаю у стратегічно важливих галузях, зокрема у виробництві та технологіях. Такого висновку дійшла консалтингова компанія EY-Parthenon, результати дослідження якої опублікувала Financial Times.

    За оцінками аналітиків, для створення власних виробничих потужностей, розвитку досліджень, програмного забезпечення, інфраструктури та нових ланцюгів постачання, які сьогодні значною мірою залежать від Китаю, США необхідно буде інвестувати 13,7 трлн доларів до 2050 року. Для країн єврозони ця сума становитиме 9,1 трлн доларів, а для Великої Британії — близько 800 млрд доларів.

    Щорічно уряд США та американські компанії мають вкладати приблизно 550 млрд доларів у процес зменшення залежності від Китаю. Для порівняння, ця сума майже дорівнює 600 млрд доларів, які найбільші американські технологічні компанії інвестували у центри обробки даних лише у 2025 році. Для Європейського Союзу необхідні витрати майже вдвічі перевищують його річний бюджет.

    Автори дослідження зазначають, що масштаби необхідних інвестицій демонструють, наскільки складним буде для західних економік зменшити домінування Китаю у стратегічних ланцюгах постачання. За словами колишнього радника уряду Великої Британії Матса Перссона, який нині працює в EY-Parthenon, локалізація виробництва та перенесення ланцюгів постачання без значного фінансового навантаження на держави, бізнес і споживачів стане одним із найбільших економічних викликів найближчих десятиліть.

    Загалом, за підрахунками EY-Parthenon, західним країнам доведеться інвестувати в середньому близько 940 млрд доларів щороку протягом 25 років. При цьому ці витрати будуть додатковими до вже запланованих інвестицій у розвиток енергетики, оборонної промисловості, технологій та інфраструктури. На початковому етапі обсяги фінансування будуть нижчими, однак із розширенням програм поступово зростатимуть.

    Потреба у прискоренні диверсифікації стала особливо очевидною після того, як Китай запровадив експортний контроль на критично важливі рідкісноземельні матеріали у відповідь на погрозу президента США Дональда Трампа встановити 145-відсоткові мита на китайський імпорт. У результаті автомобільні підприємства у США та Європі опинилися під загрозою зупинки виробництва, поки Пекін і Вашингтон не досягли тимчасових домовленостей. Саме цей випадок змусив західні країни активізувати політику зниження ризиків, пов’язаних із залежністю від китайських поставок, а Європейський Союз — розпочати формування стратегічних запасів рідкісноземельних елементів.

    За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, до 2035 року Китай забезпечуватиме понад 60% світового виробництва очищеного літію та кобальту, які є критично важливими для розвитку чистої енергетики. Крім того, країна контролюватиме близько 80% світового виробництва графіту та рідкісноземельних матеріалів, необхідних для виготовлення акумуляторів.

    Головний економіст Natixis з питань Азійсько-Тихоокеанського регіону Алісія Гарсія-Ерреро зазначає, що навіть за умови величезних фінансових вкладень Захід не зможе швидко відмовитися від залежності від Китаю. За її словами, проблема полягає не лише у вартості такого переходу, а й у тому, що Китай уже контролює ключові етапи постачання стратегічної сировини — від переробки рідкісноземельних металів до виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів, що дозволяє Пекіну впливати на темпи будь-якого процесу економічного відокремлення.

    У дослідженні також зазначається, що китайські виробники сьогодні мають цінову перевагу над західними конкурентами, яка залежно від галузі становить від 20 до 100%. Саме тому перенесення виробництва до інших країн неминуче призведе до зростання собівартості продукції та посилення інфляційного тиску. Згідно з аналізом Європейського центрального банку, відмова від залежності від Китаю може підвищити ціни у стратегічних секторах економіки Європи на 1–2,5%, а також ускладнити досягнення цільового рівня інфляції для ЄЦБ і Банку Англії.

    Окрім будівництва нових заводів та розвитку виробничої інфраструктури, країнам Заходу доведеться активно інвестувати у підготовку кваліфікованих кадрів, автоматизацію виробництва та розвиток сучасних технологій. На думку авторів дослідження, найбільш реалістичним сценарієм є не повне економічне відокремлення від Китаю, а поступове зниження залежності шляхом диверсифікації постачальників і розвитку альтернативних виробничих центрів.

    ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: Financial Times 

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *