ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Що Україні робити з китайським обладнанням для 5G

2022-06-09

Повномасштабна війна з РФ значно змінила контекст усіх процесів, що відбуваються в українському телекомі. Це повною мірою стосується питання, пов’язаного із практикою використання телекомунікаційного обладнання та послуг китайських виробників.

Суть цього питання неодноразово і докладно висвітлювалася. Якщо стисло, США вимагають від своїх союзників та партнерів, будь-кого, хто хоче бути “на правильному боці історії”, відмовитися від китайських виробників, в першу чергу від компанії Huawei як світового лідера в цій сфері.

Ці вимоги ґрунтуються на підозрах щодо наявності в китайських продуктах ретельно прихованих пристроїв, тобто можливості несанкціонованого втручання та перехоплення інформації на користь спецслужб КНР.

Минулого року в Україні розпочалася кампанія з просування європейського підходу до управління ризиками, що їх створює американо-китайський конфлікт.

В рамках цієї кампанії учасникам ринку та органам влади було запропоновано прийняти як орієнтир відповідні нормативні документи ЄС. Без метушні та галасу, крок за кроком, ретельно зважуючи переваги й ризики просуватися траєкторією, що її визначили наші європейські партнери.

Замість простих, швидких і зазвичай неправильних рішень пропонувалася методична робота за принципом “сім разів виміряти — один раз відрізати”.

Чи не варто спростити?

Європейські підходи до проблеми обладнання з Китаю виглядають надто складними у поточній ситуації. Як може виглядати реалістична і прагматична альтернатива?

Перспектива масового розгортання 5G змусила США почати хрестовий похід проти Huawei та ZTE. Річ у тому, що через певні особливості саме цього покоління мобільного зв’язку, Сполучені Штати побоюються китайської присутності в 5G-мережах.

З очевидних причин найближчі кілька років розвиток 5G в Україні навряд чи буде актуальним. Отже, ми можемо ігнорувати ризики, специфічні саме для 5G-мереж і обмежитися питанням безпеки в 4G-мережах.

Управління ризиками в 4G-мережах — це тривіальна задача, давно і добре відома українським операторам. Якщо ми приймаємо ці тези, питання щодо доречності повної відмови від обладнання з КНР виявляється на 100% питання політичної доцільності. Саме політичні міркування, а не проблематика кібербезпеки є ключовими для кола найближчих союзників США.

Простіше кажучи, “китайське питання” зводиться до того, чи вимагатимуть (і наскільки категорично) Сполучені Штати від України позбутися обладнання з Китаю? Якщо так, то Україні варто погоджуватися, одночасно висунувши вимогу повного превентивного відшкодування витрат, пов’язаних з оперативною заміною китайського обладнання по всій країні.

Але частка китайського обладнання в мобільних мережах України перевищує 80%. Учасники ринку оцінюють витрати на його повну заміну в діапазоні від 4 до 5 мільярдів доларів США.

Аби усвідомити ці цифри, варто нагадати, що виторг (валовий дохід) операторів “великої трійки” у 2021 році склав менш ніж 2 мільярди. Простіше кажучи, таких грошей на ринку нема і ще довго не буде.

Ідея примусити операторів провести заміну китайського обладнання своїм коштом є марною та непродуктивною. Неминучим наслідком такого підходу стане швидке погіршення якості послуг.

Хто допоже фінансово?

Наразі Україна та її західні партнери досягли консенсусу щодо джерел повоєнного відновлення країни.

За спільної згоди єдиним реалістичним джерелом ресурсів для цього має бути безповоротна західна допомога. Зважаючи на колосальні збитки, що їх зазнала Україна, мова йде про сотні мільярдів євро.

Рішення про надання такої допомоги є політичним, отже і її розмір визначається не стільки економічними розрахунками, скільки політичними чинниками.

Реалістична і конструктивна позиція щодо відмови від китайського обладнання має включати наступні пункти:

• Україна самостійно визначає обсяг та зміст інвестиційних планів щодо заміни обладнання;
• Декларує свою готовність реалізувати ці плани за умови їх зовнішнього фінансування;
• Очікує підтвердження з боку партнерів.

Автор: Роман Хіміч, експерт ринку телекомунікацій, робоча група з питань безпеки та довіри в цифровому середовищі.
Джерело: Економічна правда.