Розвиток економічної моделі Китаю

2017-06-25

Наполеон Бонапарт, який назвав Китай «сплячим левом, якого краще не будити», мав рацію. Але лев давно прокинувся і за тридцять років здійснив стрибок від всесвітньої фабрики до всесвітньої лабораторії, а тепер демонструє готовність завоювати фінансовий ринок. Країна, офіційно визнає себе розвивається, відповідає цьому поняттю буквально. Тривалий світова економічна криза, оголивши слабкі місця провідних економік, сприяв зміцненню позицій Піднебесної.

Східний сценарій

Китайська модель розвитку для одних – міф, для інших – універсальний рецепт порятунку. Істина лежить посередині: ця модель хороша саме для свого регіону. Витоки її знайдуться в післявоєнній Японії, Південної Кореї, Тайвані, Сінгапурі та Гонконгу. Це орієнтація на експорт з упором на промисловість, диктат держави, дешева і безправна робоча сила, зовнішні інвестиції, імпорт технологій, висока частка інвестицій у ВВП, створення особливих економічних зон. Звідси високі темпи зростання економіки, які зберігаються надовго, підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці, вибухова модернізація і зростання рівня життя. Але в міру зростання ВВП і внутрішнього споживання темпи зазвичай кілька знижуються. І Китай не стане винятком.

Особливості китайської моделі: диктат компартії, покірність народу, відсутність права власності на землю. Та й зовнішні вливання в економіку – «не такі вже іноземні»: інвестори з Гонконгу, Макао, Тайваню, Сінгапуру по суті – етнічні китайці. А відсутність турботи про екологію, слабка соціальна політика, обмеження народжуваності, низький курс нацвалюти, надвисока частка ВВП, що йде на накопичення, обіцяють проблеми в перспективі.

На сьогоднішній день зовнішній борг Китаю досяг 255% ВВП і зрівнявся з американським. Виною тому світова криза, що знизив споживання китайських товарів. Довелося забезпечувати зростання економіки за рахунок кредитів. Правда, експерти визнають, що реальний стан справ в цій країні важко оцінити «зовні», оскільки Пекін, можливо, маніпулює статистичними даними. А сама китайська влада визнають, що стара модель зростання вичерпана і потрібно переходити на нові рейки: виробляти товари з високою доданою вартістю, розвивати технології. Скласти конкуренцію Південної Кореї і Японії непросто. Будуть потрібні десятки років і солідні фінансові вливання.

фінансова революція

Стрімкий розвиток фінансових технологій, що базуються на технологіях інформаційних, також багато в чому заслуга Китаю. Відсутність розвинутої внутрішньої структури звичайних фінпослуг при наявності високого попиту на них і разом з тим розвиток мобільного зв’язку та інтернету створили ідеальні умови для появи цифрових фінансових гігантів. З 27 лідерів року в цій галузі 4 – китайські. Це Ant Financial – власник системи онлайн-платежів Alipay (оцінна вартість $ 60 млрд, число користувачів і щоденних операцій більше, ніж у PayPal, а набору послуг позаздрить будь-який банк); Lufax, яка заробляє на p2p – рівноправному кредитуванні (на додачу 100 звичайних відділень в 80 містах; за 5 років видано понад $ 2,5 млрд кредитів); JD Finance – авто- та споживче кредитування (майданчик для краудфандінга, що забезпечила $ 170 млн інвестицій в 89 проектів, вартість компанії на біржі – $ 7 млрд) і світовий лідер споживчого кредитування в області електроніки Qufenqi (біржова вартість $ 5,9 млрд, 20 млн нових клієнтів і майже $ 1 млрд інвестицій за 2 роки).

На цих прикладах можна переконатися, що традиційна банківська система з картками, банкоматами, страховими компаніями – вже архаїзм. Близько 470 мільйонів китайців оплатили рахунки в минулому році за допомогою мобільних телефонів. Цілком оглядатися майбутнє, в якому всі транзакції – покупки, грошові перекази, кредити, страховки – можна буде здійснити «з мобілки». При цьому, захищаючи свої інтереси, китайські фінансисти застосовують цікаві засоби. Наприклад, при отриманні онлайн-кредиту вас можуть попросити сфотографуватися голим: якщо прострочив платіж, фото оприлюднять.

В області високих технологій Китай замахнувся на завдання стати глобальною науковою державою до 2050 року. Орієнтуючи свою молодь на навчання за кордоном, країна паралельно приваблює молодих вчених з-за кордону державними програмами по створенню високооплачуваних робочих місць.

Вкладення в науку важливі для забезпечення довгострокового процвітання. В результаті Китай вже сьогодні сприймається, як всесвітня лабораторія. Технологічний центр Шеньчжень – місце дислокації концернів Huawei (телекомунікації), Tencent (інтернет-технології) і DJI (розробка і виробництво дронів). Huawei займається розробкою штучного інтелекту, виділяючи на це $ 10 млрд з бюджету. DJI починала з кімнати в гуртожитку, а тепер це офіси в Лос-Анджелесі і Франкфурті-на-Майні, три фабрики з виробництва дронів в КНР і ринкова вартість $ 10 млрд.

Амбіції китайських вчених не обмежуються планетою Земля: ChinaRocket планує до 2020 року запустити космічний туризм. У розробці – шаттл масою до 10 тонн, здатний доставити 3-5 чоловік на висоту 60-80 км. А до 2030-2035 року Китай обіцяє створити надлегкий космічний корабель для орбітальних і трансконтинентальних перельотів.

Стрибок до світового панування?

Доповідь Національної розвідувальної ради США «Глобальні тенденції 2025: мінливий світ» повідомляє наступне: «Китай має передумови в найближчі 20 років надавати на світ більший вплив, ніж будь-яка інша країна. Якщо нинішні тенденції не зміняться, до 2025 року економіка Китаю стане другою за величиною в світі, а сам він – провідною військовою силою ».

За різними оцінками, китайська економіка цілком здатна стати першою ще до середини XXI століття, причому не тільки за обсягами. Відрив «сплячого лева» від безсонних сусідів вражає вже зараз.

“Інтернет-газета “Жизнь”