КИТАЙ РОБИТЬ СТАВКУ НА ЗАЛІЗНИЦЮ ДО ЄВРОПИ ЯК НА КЛЮЧОВИЙ ЛОГІСТИЧНИЙ КОРИДОР

2026-08-03

Китай переходить до нового етапу розвитку залізничного сполучення з Європою. Якщо протягом попереднього десятиліття основним завданням було створення мережі маршрутів у межах ініціативи «Один пояс, один шлях», то у 15-й п’ятирічці (2026–2030 роки) Пекін зосереджується на підвищенні ефективності перевезень, розвитку міжнародної координації та збільшенні конкурентоспроможності залізничної логістики.

Про це свідчать заяви представників Національної комісії з розвитку та реформ Китаю (NDRC) та China State Railway Group, які окреслили пріоритети подальшого розвитку маршруту Китай – Європа.

Одним із ключових напрямків стане вдосконалення управління міжнародними транспортними коридорами. Китай планує поглибити співпрацю із залізничними адміністраціями країн, через які проходять маршрути, щоб скоротити час оформлення вантажів, покращити координацію тарифної політики, підвищити безпеку перевезень і збільшити регулярність рейсів. Це означає, що Пекін розглядає залізничний коридор уже не лише як інфраструктурний проєкт, а як єдину інтегровану міжнародну логістичну систему.

Водночас змінюється і структура самих перевезень. Якщо раніше значну частину експорту становили товари масового виробництва, то сьогодні дедалі більшу роль відіграє високотехнологічна продукція. За даними китайської сторони, залізницею вже перевозять понад 50 тис. найменувань товарів із 53 категорій. Серед них — фотоелектричні модулі, автомобілі, промислове обладнання, електроніка та інша продукція з високою доданою вартістю.

Показовим є приклад першої половини 2026 року. Через транспортний вузол Ченду обсяг імпортно-експортних перевезень зріс майже на 18% у річному вимірі та досяг 922 тис. тонн. Одночасно розширюється спектр спеціалізованих перевезень — працюють маршрути для транскордонної електронної комерції, холодового ланцюга, а також запускаються окремі логістичні сервіси під конкретних виробників. Наприкінці червня із Шеньяна вирушив перший спеціалізований потяг із ліфтами китайського виробництва до Європи, що демонструє перехід від універсальних перевезень до галузевих логістичних рішень.

Китай також активно модернізує транспортну інфраструктуру. Із 2025 року China State Railway Group почала використовувати нові 40-футові контейнери для безпечного транспортування рідких вантажів, а також спеціалізовані великогабаритні контейнери для автомобільної техніки. Це дозволяє розширити номенклатуру продукції, яка може перевозитися залізницею, та зробити маршрут більш конкурентним порівняно з морськими перевезеннями.

Окрему увагу Китай приділяє швидкості доставки. Показовою стала ситуація влітку 2026 року, коли через аномальну спеку в Європі різко зріс попит на кондиціонери. Частина китайських виробників оперативно переорієнтувала поставки з морського транспорту на залізничний, скоротивши час доставки приблизно з 40 до 15 днів. Такий приклад демонструє, що залізниця дедалі частіше використовується не як альтернатива морським перевезенням, а як окремий сегмент для товарів, де критично важливими є швидкість та прогнозованість логістики.

Статистика також свідчить про зрілість проєкту. Від запуску єдиного бренду China-Europe Railway Express у 2016 році мережею вже виконано понад 130 тис. рейсів, а загальна вартість перевезених товарів перевищила 520 млрд доларів. Особливо показовим є те, що коефіцієнт завантаження поїздів утримується на рівні 100% протягом 46 місяців поспіль, а співвідношення завантаження рейсів у напрямках Китай — Європа та Європа — Китай поступово вирівнюється. Це означає, що маршрут перестає бути переважно експортним і стає повноцінним двостороннім транспортним коридором.

Для Європи це означає подальше зміцнення ролі китайської залізничної логістики у постачанні промислової продукції та комплектуючих. Для самого Китаю — можливість скоротити залежність від морських маршрутів, які залишаються вразливими до геополітичних ризиків і перевантаження портів. Одночасно розвиток сухопутних коридорів підсилює стратегічну концепцію «Поясу і шляху», дозволяючи Пекіну збільшувати економічний вплив у країнах Центральної Азії та Європи.

Для України ці процеси також мають практичне значення. Попри те, що більшість маршрутів нині проходить в обхід української території, подальше розширення євразійських сухопутних транспортних коридорів впливатиме на конкурентне середовище міжнародної логістики, розвиток контейнерних перевезень та формування нових торговельних маршрутів між Азією і Європою. У разі зміни безпекової ситуації Україна потенційно може розглядатися як один із елементів майбутньої мережі транзитних перевезень між Європою та Азією.

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: China Daily.