ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Які країни намагаються контролювати глобальний кіберпростір

2021-04-09

Для Китаю та Росії Організація Об’єднаних Націй стає полем для геополітичних ігор, які можуть сформувати новий світовий порядок, пише The Washington Post.

Сурова критика на адресу США з боку китайського дипломата під час переговорів з американськими колегами на Алясці має широке стратегічне значення. «Те, чого дотримується Китай та міжнародне співтовариство — це система, орієнтована на ООН, і глобальний порядок, закріплений міжнародним правом, а не те, що намагається нав’язати невелика кількість країн», — зазначив найвищий дипломат Китаю Ян Цзечі.

Кіберпростір – це яскравий приклад сфери, у якій авторитарні держави на чолі з Китаєм та Росією використовують ООН для формування нових правил, які можуть значно вплинути на західні норми відкритості та демократії.

До прикладу, у грудні 2019 року, поки увага світу була зосереджена на скандальній поведінці колишнього американського президента Дональда Трампа, Росія отримала схвалення від Генеральної Асамблеї ООН розпочати розробку глобального договору про боротьбу з кіберзлочинністю. Тоді Сполучені Штати заявили, що мають “дуже серйозні занепокоєння”, адже такий договір “може суперечити основним американським цінностям”, однак це занепокоєння з боку США не викликало широкого резонансу.

Робота над новим договором ООН ще не розпочалася через пандемію коронавірусу. Перша редакційна зустріч запланована на травень. У разі завершення та ратифікації договір може замінити Будапештську конвенцію 2001 року про кіберзлочинність, яка була розроблена Радою Європи та ратифікована 65 країнами, включаючи всі провідні демократії, але ніколи не була схвалена Росією чи Китаєм, оскільки вони вважали її положення занадто «нав’язливими».

Іншим прикладом стратегічних ігор Росії та Китаю в межах системи ООН є створення Москвою (за підтримки Китаю) «кібердискусійного органу» ООН під назвою Відкрита робоча група зі всіма 193 державами-членами, яка має працювати паралельно з меншою групою урядових експертів із 25 країн, які видають звіти про складні технічні проблеми.

В лютому Головний радник з питань кібербезпеки президента Росії Андрій Крутських на засіданні Відкритої робочої групи ООН проголосив, що ця група представляє “тріумфальний успіх російської дипломатії”. Він звинуватив деякі країни у “дестабілізації міжнародної ситуації в інформаційній сфері” — імовірно, натякаючи на звинувачення США у тому, що Росія втручалася в американські вибори у 2016, 2018 та 2020 роках та про роль Москви у хакерській атаці SolarWinds.

Росія розраховує, що новостворена група ООН з питань кіберпростору з часом витіснить меншу групу експертів, перетворивши «технологічні дискусії» про безпеку Інтернету та телекомунікацій у політичні ігри.

Росія (знову ж таки за допомогою Китаю) намагалася взяти на себе управління Інтернет-простором через Міжнародний союз електрозв’язку ще в січні. Це, ймовірно, була спроба «скинути» приватний консорціум експертів, відомий як Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів (ICANN).

Парадокс в тому, що країни які найбільш агресивно поводять себе у кіберпросторі, мають намір охороняти глобальну безпеку в Інтернеті, встановлюючи при цьому власні стандарти. Демократичні країни повинні на це реагувати, резюмує видання.

У США підозрюють, що минулого року тисячі листів з Держдепартаменту країни викрали саме російські хакери. Кіберзлочинці могли зламати електронну пошту Бюро Держдепу у справах Європи і Євразії та Бюро у справах Східної Азії і Тихого океану. Ці відомства працюють над відносинами між США та НАТО, європейськими та індо-тихоокеанськими партнерами.

Наприкінці березня хакери ГРУ Росії атакували комп’ютери 7 депутатів парламенту Німеччини — Бундестагу — та 31 депутата Ландтагів, земельних законодавчих зборів. Мова йде про хакерське угруповання Ghostwriter, яке пов’язують з російською розвідкою.

“Дзеркало тижня”