Яка мета мирних ініціатив Пекіна щодо України

2023-02-28

Минулого тижня уряд Китайської Народної Республіки опублікував два документи, в яких було викладено позицію Китаю стосовно встановлення миру у світі, а в іншому – позицію Китаю щодо війни в Україні. Публікація так званого «мирного плану» Китаю стосовно війни в Україні викликала великі дискусії як в Україні, так і всьому світі. Тесса Вонг, кореспондент BBC, поспілкувалася з експертами, що проаналізували цілі ініціатив, представлених китайськими дипломатами.

В останні дні Китай розпочав активний дипломатичний наступ. Високопоставлений дипломат Ван Ї, який обіймав посаду керівника МЗС Китаю у 2013-2022 роках, розпочав турне Європою, кульмінацією якого стала тепла зустріч з президентом Росії Володимиром Путіним в Москві.

Пекін опублікував не один, а два документи з викладом позиції: у першому пропонувався китайський підхід до припинення війни, а в іншому викладався план встановлення миру в усьому світі. Вони значною мірою відтворюють тези Китаю минулого року, йдеться про заклик поваги до суверенітету (для України) та захисту інтересів національної безпеки (для Росії), одночасно Пекін виступає проти застосування односторонніх санкцій (з боку США).

Захід може залишитись байдужим, але його переконання ніколи не було головною метою Пекіна.

Мета Китаю: сигнал для США

По-перше, Китай явно прагне себе позиціювати як глобальний миротворець. Очевидний натяк на те, кого він справді намагається зачарувати, міститься в одному з пунктів, де згадується залучення Південно-Східної Азії, Африки та Південної Америки — так званого Глобального Півдня.

Проповідуючи альтернативне бачення світопорядку на чолі зі США, Китай заграє з рештою земної кулі, яка спостерігає за тим, як Захід впорається з українською кризою.

Але інша мета – надіслати чіткий сигнал США.

“Є елемент непокори”, – каже Олександр Корольов, експерт з китайсько-російських зв’язків з Університету Нового Південного Уельсу. “Це сигнал: “Якщо між нами відносини погіршуватимуться, то мені є до кого піти. Росія не одна, а це означає, що і я не буду наодинці, коли виникне конфронтація… зручно залякувати мене не вийде”.

Час, на думку, експертів, є зручним. Відносини між США та Китаєм суттєво погіршилися, сприяла епопея з шпигунською повітряною кулею. Деякі також запитують, чому Китай — якщо його намір полягає в тому, щоб допомогти покласти край війні — тільки зараз докладає великих дипломатичних зусиль для встановлення миру в Україні.

Була і третя мета, і її можна було побачити у маршруті Ван Ї.

Завітавши до Франції, Німеччини, Італії та Угорщини, чиї лідери, на думку Китаю, займають менш жорстку позицію щодо Росії, Ван Ї, можливо, промацував ґрунт, щоб побачити, чи зможе Китай переманити частину Європи на бік Китаю.

Пекін бачить “логічний збіг інтересів” із цими країнами, каже Чжан Сінь, експерт із міжнародної політичної економії Східно-китайського педагогічного університету в Шанхаї. “Пекін вважає, що США мають гегемоністську владу, і що більша частина трансатлантичного світу могла б отримати вигоду з виходу з цієї системи”.

Але сумнівно, чи вдасться Китаю досягти цієї конкретної мети. Промова Ван Ї на Мюнхенській конференції з безпеки, де він критикував США, не сподобалася аудиторії, повної найвірніших союзників Америки, і, за словами дипломатів, лише породила більшу недовіру до справжніх мотивів Китаю.

Ключове питання зараз полягає в тому, чи дотримає Пекін своє слово щодо боротьби за мир, адже одночасно він зміцнює свої обійми з Росією.

Цього тижня США попередили, що Китай розглядає можливість постачання летальної зброї до Росії і що китайські фірми вже постачають нелетальні технології подвійного призначення — товари, які можуть використовуватися як у цивільних, так і військових цілях, таких як безпілотники та напівпровідники.

Публічно Китай відреагував гнівною риторикою. Проте за зачиненими дверима Ван Ї дав зрозуміти високопоставленому представнику ЄС Жозепу Боррелю, що не постачатиме зброю Росії.

За словами Боррелля, Ван Ї також запитав: “Чому ви виявляєте занепокоєння з приводу того, що ми начебто постачаємо зброю Росії, якщо ви постачаєте зброю Україні?”

Це показова лінія, кажуть оглядачі, яка показує, що Пекін все ще справді вірить, що Захід винен у розпалюванні війни.

Існує скептицизм щодо того, що Пекін постачатиме зброю Москві, враховуючи те, що це суперечить інтересам Китаю.

Інші країну сприймуть такий крок як явну ескалацію війни, це призведе до санкцій і зриву торгівлі із Заходом, що завдасть величезної шкоди Китаю, оскільки ЄС і США є одними з його головних торгових партнерів.

Це також значно посилить глобальну напруженість і, ймовірно, ще більше підштовхне союзників США в обійми Вашингтона, а значить завадить плану Пекіна відвернути деяких із них.

Спостерігачі вважають, що більш імовірно, що Пекін продовжить або навіть посилить непряму підтримку Росії, наприклад, розширить торгівлю, яка забезпечила Москві фінансовий порятунок, і звичайно утримається від санкцій проти Росії.

За словами доктора Смолла, вони можуть навіть постачати більше технологій подвійного призначення через треті країни, такі як Іран чи Північна Корея, щоб вони могли надавати підтримку, щоб у Китаї могли заперечувати цю підтримку стільки, скільки можливо.

Але в міру того, як війна затягнеться, питання надання летальної зброї знову постане, попередив він.