ПЕКІН, 9 липня (Reuters) – Інфляція цін виробників у Китаї в червні досягла найвищого рівня за останні чотири роки, що посилило тиск на прибутковість виробників, оскільки слабкий внутрішній попит обмежує можливості компаній перекладати зростання витрат на споживачів.

Китайська економіка продовжує розвиватися нерівномірно: експорт і високотехнологічне виробництво, підтримувані розвитком штучного інтелекту, демонструють зростання, тоді як слабкі споживчі витрати, мляві інвестиції та затяжна криза на ринку нерухомості стримують внутрішню економічну активність.

За даними Національного бюро статистики Китаю (NBS), індекс цін виробників (PPI) у червні зріс на 4,1% у річному вимірі, що стало найвищим показником із липня 2022 року та відповідає прогнозам Reuters. Зростання триває вже четвертий місяць поспіль після завершення багаторічного періоду дефляції у березні, коли ціни на енергоносії почали зростати на тлі конфлікту між США та Іраном.

Аналітики зазначають, що прискорення інфляції частково пояснюється низькою базою порівняння минулого року, однак слабкий внутрішній попит свідчить про те, що дефляційний тиск в економіці ще не зник.

«Остання ескалація напруженості між США та Іраном може поновити тиск на інфляцію в найближчій перспективі. Але це залишиться обмеженим кількома вузькими сферами, і інфляція, схоже, повернеться майже до нуля після нормалізації енергопостачання», – заявив керівник відділу економіки Китаю в Capital Economics Джуліан Еванс-Прітчард.

Найбільше зростання цін виробників зафіксовано у вугільній промисловості, виробництві електрообладнання, електроніки та чорній металургії. Водночас ціни знизилися у виробництві алкогольних напоїв та автомобільній галузі.

У місячному вимірі PPI знизився на 0,3% після падіння світових цін на нафту, яке відбулося після домовленості США та Ірану про припинення вогню. При цьому окремі високотехнологічні та «зелені» галузі, зокрема виробництво обладнання для віртуальної реальності, носимих пристроїв і наноматеріалів на основі вуглецю, продемонстрували зростання цін.

Попри підвищення цін у видобувній промисловості та високотехнологічних секторах, підприємства, орієнтовані на внутрішній ринок, продовжують відчувати труднощі з перекладанням зростаючих витрат на кінцевих споживачів. Це створює додаткові виклики для китайської влади, яка намагається підтримати зайнятість та стимулювати внутрішній попит.

Про слабкість споживчого попиту також свідчить те, що продажі автомобілів у Китаї скоротилися дев’ятий місяць поспіль, змушуючи автовиробників активніше орієнтуватися на зовнішні ринки.

Одночасно оприлюднені дані щодо індексу споживчих цін (CPI) показали уповільнення інфляції. У червні CPI зріс на 1,0% у річному вимірі після зростання на 1,2% у травні, що виявилося нижче прогнозів аналітиків. У місячному вимірі споживчі ціни знизилися на 0,3%, тоді як базова інфляція, без урахування цін на продукти харчування та енергоносії, сповільнилася до 1,0% – найнижчого рівня із січня.

«Дані переходять від майже дефляційного рівня до низької позитивної інфляції. Такий рівень інфляції навряд чи завадить Народному банку Китаю вжити заходів монетарної політики, якщо він вважатиме це за необхідне», – зазначила головний економіст ING у Великому Китаї Лінн Сонг.

Водночас китайський регулятор ринку відновив кампанію проти так званої «інволюційної» конкуренції, намагаючись стримати цінові війни, які скорочують прибутки компаній. Найбільше від цього потерпають виробники електромобілів, сонячних панелей, літієвих акумуляторів, сталі, цементу та компанії, що працюють у сфері доставки.

Аналітики вважають, що для відновлення балансу між надлишковими виробничими потужностями та слабким внутрішнім попитом Китаю знадобляться більш рішучі економічні заходи. Водночас сильний експорт поки що дозволяє владі відкладати масштабні стимули.

«Кампанія проти інволюції та низькі базові ефекти знову призведуть до зростання інфляції у першому кварталі 2027 року. Поточні інфляційні перспективи дозволяють політикам залишатися терплячими та утримуватися від зниження процентних ставок у 2026 році», – заявив старший стратег ANZ з питань Китаю Чжаопен Сін.

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: Reuters