ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

«Фінансові війни» новий етап протистояння Китаю та США

2021-11-30

Якщо є щось, з чим можуть погодитися і республіканці, і демократи в США, то це те, що Китай став найбільшою довгостроковою стратегічною загрозою для Америки. Саме фінансова сфера може стати наступним кроком у протистоянні США та Китаю з новими обмеженнями на бізнес між двома країнами, пише Financial Times.

Але деякі американські фінансові компанії все ж налаштовані досить оптимістично щодо Пекіна. До прикладу банки Citigroup, Goldman Sachs і JPMorgan Chase, розширюють свій бізнес у Китаї. Але що станеться, коли прагнення Волл-стріт до багатства в Китаї зіштовхнуться з політичними реаліями?

Це питання було поставлено на перший план у щорічному звіті Комісії США з огляду економіки та безпеки, яка була сформована у 2000 році як спосіб стежити за еволюцією відносин між Пекіном та Вашингтоном, виданому Конгресу. У звіті було рекомендовано застосування ряду нових обмежень на бізнес між двома країнами, і не тільки на товари та робочу силу, але й на потоки капіталу.

Комісія, члени якої призначаються лідерами як меншості, так і більшості в Конгресі, має хорошу репутацію у прогнозуванні законодавчих і нормативних тенденцій. Саме ця Комісія першою почала говорити про ризики у ланцюгах поставок у таких галузях, як фармацевтика, ще у 2010 році та поставила питання примусової праці в Сіньцзяні на політичну карту.

Як сказано в останній доповіді, Комуністична партія Китаю не тільки використовує економічний примус і посилює державний контроль для просування власної політичної моделі, «китайські політики звертаються до іноземного капіталу та менеджерів, коли вони працюють над тим, щоб китайські ринки капіталу служили як засіб фінансування розвитку технологій та інших політичних цілей КПК».

Нові рекомендації щодо боротьби із загрозою Китаю містять обмеження інвестицій в підприємства; надання Комісії з цінних паперів і бірж США повноважень вимагати від компаній інформацію про те, чи інвестують вони у фірми, які використовують примусову працю в Сіньцзяні й зобов’язати державні компанії США повідомляти, чи причетний комітет Комуністичної партії Китаю до їх діяльності. Є також пропозиції щодо обмеження використання послуг хмарних обчислень і операцій з обробки даних, які надають китайські компанії.

Потенційні наслідки для ринку, якщо такі правила стануть законом, будуть вагомими. Для прикладу можна поглянути лише на ідею змусити «американські компанії з об’єктами в Китаї» звітувати на щорічній основі про те «чи причетний комітет Комуністичної партії Китаю до їхньої діяльності, і підсумовувати дії та корпоративні рішення». Це може здатися екстремальним кроком, але «співпраця» між недержавними компаніями та Комуністичною партією Китаю надзвичайно зросла за останні роки.

У доповіді зазначається, що «у 1998 році лише 0,9% недержавних компаній мали комітети КПК, і ця цифра зросла до 16% до 2008 року. До 2013 року присутність комітетів у недержавних фірмах зросла до 58%, а до 2017 року – 73%». Якщо припустити, що ці цифри точні, важко уявити західну компанію чи фінансову установу, яка веде бізнес у Китаї, у якої не було б потенційних проблем.

З іншого боку, Комісія також рекомендує захистити американських інвесторів. Швидше за все, саме капітал стане наступним фронтом економічного роз’єднання США та Китаю.

Деякі аналітики стверджують, що це посилить геополітичну напругу і зашкодить світовій економіці, і це дійсно може бути так. Але хоча Волл-стріт хоче використати нових міжнародних інвесторів, а Пекіну потрібен капітал, щоб вирішувати власніборгові проблеми, важко не помітити активний порив фінансових компаній до Китаю.

Кожен, хто вважає, що між двома країнами не буде більше обмежень для бізнесу, помиляється. Адже цілком очікуваним етапом можуть стати «фінансові війни», резюмує видання.