Диво закінчилося: чому більше ніхто не вірить, що Китай стане економікою №1

2024-06-11

Економіка КНР, якій не так давно пророкували світове лідерство, гальмує фактично на всіх напрямах. Із якими структурними проблемами стикається КНР, які сфери на цьому фоні продовжують зростати, та чи вистачить їх для подальшого вибухового розвитку країни, розповів економіст Олексій Петрівський в матеріалі, опублікованому на сайті Мінфіну.

Причини розчарування

Не так давно більшість економістів пророкували Китаю місце першої економіки світу, вправляючись в тому, хто точніше спрогнозує терміни. Чомусь більшість експертів ігнорували структурні проблеми Китаю і сумнівність економічних показників, що публікуються. Сьогодні майбутнє економіки КНР не здається таким багатообіцяючим, як донедавна, — уже цілком очевидно, що епоха швидкого економічного зростання добігла кінця. Колишні драйвери розвитку економіки вичерпують свій потенціал. Відновлювальне зростання економіки фактично завершене, бурхливий приріст працездатного населення у минулому.

Історично одним із основних факторів зростання ВВП у Китаї були масштабні інвестиції в нерухомість та інфраструктуру. Багаторічні інвестиції у будівництво виробничих потужностей, доріг та хмарочосів перетворили економіку країни на одну з найбільших у світі, однак можливості для продовження такої політики, схоже, вичерпуються.

Сектор нерухомості, що становить близько 30% від ВВП країни, перебуває у кризі з 2020 року, і це основна причина уповільнення економічного зростання.

На сектор нерухомості зав’язані безліч інших індустрій, починаючи з виробництва будматеріалів, транспорту і закінчуючи електронікою з фінансами.

Урбанізація практично зійшла нанівець, і це теж починає позначатися на банках. Частка проблемної заборгованості у структурі позик представникам галузі у більшості банків зростає, при тому що на будівельний сектор припадає близько чверті всіх виданих кредитів.

Ще одна проблема — падіння експорту внаслідок уповільнення світової економіки. Зі свого боку, низький внутрішній попит не дозволяє бізнесу розширювати виробництво — рівень споживання домогосподарств щодо ВВП залишається досить низьким, особливо для такої великої економіки.

Стимулювати попит за допомогою прямих дотацій населенню теж недоцільно, з урахуванням населення 1,4 млрд. Що стосується таких заходів стимулювання, як, наприклад, зниження податкових ставок, відсоткових ставок за кредитами, зменшення норм обов’язкових резервів для банків для вивільнення додаткової ліквідності, — всі ці заходи вже застосовуються китайською владою, але поки що цього також недостатньо для того, щоб спинити уповільнення темпів зростання.

Геополітика посилює загрози

Наступна проблема — демографія. У Китаї вперше за 60 років зафіксовано скорочення загальної кількості населення. За 2022 рік китайців поменшало на 850 тисяч людей. На додачу — середній вік китайців стрімко зростає, населення старіє, а отже, створює додаткове навантаження на економіку. Люди похилого віку споживають менше, і тим самим менше стимулюють економічне зростання.

Паралельно б’є рекорди кількість безробітних серед молоді: у червні 2023 року їхня частка досягла 21,3%, що майже вдвічі перевищує допандемійний рівень.

Китай — найбільший покупець енергоресурсів у світі. А також — головний торговий партнер рф. Економічні проблеми у КНР можуть вплинути на світові ціни на нафту та іншу сировину. Тож проблеми Китаю — проблеми кремля.

Ще одне з гальм китайської економіки — торгова та технологічна війна зі США. Будь-яке подальше зближення з росією додасть аргументів американцям для посилення тиску на Китай та ускладнить спроби Сі зберегти добрі відносини з Євросоюзом — головним ринком збуту китайських товарів.

Напружені відносини зі США, в тому числі на тлі російсько-української війни, відлякують іноземні компанії. Вони не поспішають вкладатися в Китай або через вже запроваджені обмеження, або через побоювання майбутніх санкцій, у тому числі через Україну або Тайвань. Західні компанії шукають нові локації для розширення виробництва, і гроші йдуть до Індії, В’єтнаму, Єгипту, Туреччини, Мексики.

Сьогодні уже цілком очевидно, що Китаю не вдасться обігнати США, оскільки уповільнення темпів економічного зростання матиме суттєвіший характер, ніж вважалося раніше, скорочення іноземних інвестицій у китайську економіку, демографічні проблеми на додачу до ослаблення економічних зв’язків зі США лише поглиблюють проблеми в економіці, викликані структурними проблемами.

Найбільша довгострокова проблема Китаю полягає в тому, що в нього просто немає такої міцної бази внутрішнього споживання, яку мають США. Китай не може покладатися лише на себе для підтримки свого економічного зростання. А основні споживачі китайської продукції — це ЄС і США, відносини з якими стають дедалі прохолоднішими…

Тож, цілком ймовірно, що найближчі десятиліття чергові експерти примірятимуть роль економіки номер один на Індію чи Мексику, як колись уже міряли на Японію та Китай.

Варто зазначити, що в Китаї є певні галузі, які переживають справжній бум: електромобілі, сонячна та вітрова енергетика. Але чи здатні ці галузі найближчим часом компенсувати вигальмовування китайської економіки і, тим паче, тримати попередні темпи зростання? Великий оптимізм щодо цього хіба тільки в китайців.