ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Цифрові технології — нова ера геополітики

2021-05-14

Технології переходять у сферу геополітики і визначають конкуренцію впливових держав. Технологічне протистояння між Америкою і США відіграє важливу роль. США заблокували експорт напівпровідників до Китаю, Пекін у свою чергу намагався обмежити доступ США до деяких корисних копалин, які мають вирішальне значення для виробництва «технологічних продуктів». «Аналогового суверенітету» вже недостатньо — країни змушені орієнтуватися на «цифрову політику», пише Financial Times.

Зі свого боку, Китай прийняв економічну політику «подвійного обігу», яка акцентує увагу на внутрішньому попиті та досягненні «великих проривів у ключових технологіях». Уряд китайського президента Сі Цзіньпіна активно розширює державний контроль над технологічним сектором.

Кілька країн заборонили китайській компанії Huawei доступ до своїх телекомунікаційних мереж 5G. Індія заблокувала популярну мережу TikTok, яка належить Китаю. «З класичної економічної точки зору така ескалація має мало сенсу», — стверджують Даніель Гарсія та Ріші Гоял з МВФ.

Прихильники глобалізації впевнені, що вільна торгівля є економічним благом і заохочує економічне зростання. Однак, як додають Гарсія та Гоял, такі втручання мають сенс, якщо розглядати їх із точки зору безпеки.

Взаємозв’язки, які створює цифрова ера, розмивають відмінності між економічними та безпековими проблемами. Великі технологічні компанії є як двигунами економічного зростання, так і каналами ризиків для державної безпеки.

Техногіганти також отримують великі прибутки, легко виходять на світовий ринок та можуть встановлювати галузеві стандарти. Тому торговельна та промислова політика залежить від широких пріоритетів у галузі безпеки та геополітики.

Як вважають аналітики, технологічні війни стають новим видом торговельних війн.

Раніше багато країн блокували імпорт, щоб захистити національні компанії та їх «монопольний прибуток». Що робить «технологічні війни» незвичними та тривожними, ключові гравці також намагаються заблокувати «цифровий експорт».

Роз’єднання економіки США та Китаю і «розпорошеність Інтернету» загрожують глобальними наслідками. Багатьом країнам доведеться шукати нові шляхи збереження вільної торгівлі, узгоджувати загальні правила кібербезпеки та відстоювати свої цінності у новій геополітичній ері.

За словами аналітиків варто створити низку нових установ – «цифрових наступників» МВФ та Світового банку, які сформували глобальну економіку після Другої світової війни. Більше того, важливо створити глобальну раду з цифрової стабільності, подібно до Ради фінансової стабільності, яка б контролювала питання кібербезпеки.

Цілком можливо, що в майбутньому США та Китай визначатимуть і контролюватимуть власні сфери впливу, як це сталося між великими державами Європи після Вестфальського миру 1648 року, що закінчив Тридцятилітню війну. Але професор з Оксфорда Лучано Флоріді вважає, що це призведе до помилкового розуміння природи влади у 21 столітті.

Традиційний «аналоговий суверенітет», який передбачає контроль території, ресурсів та людей — залишається необхідною функцією сучасних держав, але його зараз недостатньо. Все більшу роль у геополітиці отримують цифрові технології, контроль над даними, програмне забезпечення, великі технологічні компанії.

«Офіційна влада країн» все ще має силу формувати цифровий суверенітет відповідно до власних цілей, але для цього потрібна співпраця між державами-однодумцями.

ЄС вже взяв на себе ініціативу у 2018 році, прийнявши Загальний регламент про захист даних, який фактично визначив глобальні стандарти використання даних. Наприкінці квітня ЄС також розробив плани щодо впровадження законодавства, яке регулює використання штучного інтелекту.

“Дзеркало тижня”