ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Заморожена українська лохина та чорниця тепер і в Китаї

2020-07-28

У червні стало відомо, що Китай дав дозвіл на експорт заморожених лохини та чорниці з України. Це звісно добра новина, оскільки Україна вже довгий час претендувала на нові позиції аграрного експорту у Піднебесну, і це було завдання не з легких.

Раніше вже були згадки в українській пресі, про те що Україна ягоди чорниці в Китай продає вже шостий рік поспіль і навіть стала головним постачальником цієї замороженої ягоди в КНР, обійшовши Канаду, Швецію, Латвію, Білорусь, Польщу та Росію.

Конкретні цифри є тому підтвердженням. Обсяг експорту за 2015 рік становив $383 тисячі, то у 2019-му – вже $10 мільйонів. За перші чотири місяці 2020 року, за тими ж даними, експорт лісової чорниці в КНР збільшився в 5,5 раза і сягнув $6 мільйонів. За прогнозами до кінця цього року Україна оновить рекорд експорту цих ягід у Китай.

Звісно, це експортні показники щороку збільшуються, проте варто враховувати, що дозволу на експорт цієї ягоди до цього часу не було. Це означає, що поставки здійснювалися або через треті країни, або експорт ішов у деяку третю країну в Азії через Китай і був зареєстрований як для КНР. Тобто ці дані у загальній міждержавній статистиці не фігурують.

Якщо українські виробники дійсно працювали з китайськими компаніями через посередників, відтепер вони зможуть робити це напряму, головне розгледіти в цьому сенс та вигоду.

Наразі зареєструвалися в Головному митному управлінні КНР 10 компаній-виробників заморожених ягід з Київщини, Чернігівщини, Львівщини, Рівненщини та Івано-Франківщини: LLC “ECOBERRY”, FE “BEST BERRY”, FE “Eco Berry”, Rivneholod ALC, LLC “Shender”, GALFROST LLC, FE “Nizhyn Agroinvest”, YAK Trading LLC, Atlas Export LLC та SVK Yahidka. Щодо китайських компаній, які готові працювати за контрактами, то про них поки що не відомо.

Оскільки квоти не встановлено, то українські виробники зможуть відвантажувати скільки завгодно заморожених ягід.

Китайський ринок є дійсно великим, а населення країни стає дедалі заможним, а й тому хоче споживати корисне, наприклад як чорниця та лохина. Тим паче, це зараз сучасно, адже лохину серед ягід називають «чорною ікрою», через її вартість. Витрати на її вирощування теж чималі, але й прибутки мають бути значними. Отже, культивація лохини серед українських аграріїв набуває дедалі більшої популярності: ця ягода вже встигла обійти за розмірами плантацій малину. Лише 2018 року в країні було закладено до 1000 гектарів нових плантацій для неї. Як результат це призвело до того, що ціни на домашньому ринку дещо впали, але все одно залишаються недосяжними для основної маси населення. Тому виробники шукають зовнішні ринки – насамперед у Європі та в Азії, зокрема, в Китаї.

Перспективи загалом обнадійливі: у 2019 КНР наростила імпорт лохини на 44%, до 22 тисяч тонн (175 мільйонів доларів). За темпами вирощування Україна посідає, як запевняють експерти галузі, чи не друге місці у світі після Перу. Загалом основні виробники цієї ягоди знаходяться у Західній півкулі: Перу, Чилі, Мексика, Аргентина, Уругвай, Канада. Саме у них Китай і купує свіжу ягоду. Тому що логістика поставок через Тихий океан є простішою, ніж з Європи, свіжу ягоду якої можна доставляти лише авіатранспортом. Заморожену звісно простіше: морем або залізницею, яка вже зв’язує Україну і Китай. У цьому і полягає основна конкурентна перевага латиноамериканських постачальників перед нами.

Отже, отримання доступу нашої лохини та чорниць на ринок Китаю жодним чином не гарантує, що поставки продукції в цю країну стануть можливими та регулярними. Але надія є. Україна, а точніше, наше дипломатичне представництво в Пекіні роками намагається отримати дозвіл на постачання нашої якісної та конкурентоспроможної аграрної продукції до Китаю і діє на цьому напрямі досить ефективно, попри несприятливі обставини. Процес просувається важко і повільно. За неписаним «правилом», карантинні органи КНР діють за принципом: «один дозвіл на рік», а то й рідше.

До цього часу ціною чималих зусиль вдалося досягти згоди стосовно зернових (ячмінь, кукурудза, соя, соняшниковий шрот і ріпаковий шрот), а також буряковий жом.

У 2015 році постачати свою продукцію в КНР отримали право 13 українських молочних підприємств, наразі їхня кількість перевищила вже 30.

Наприкінці 2019-го Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Головне митне управління Китаю підписали протокол ветеринарно-санітарних та фітосанітарних вимог при експорті меду.

Є надія, що наступного року вдасться підписати протокол про доступ курячого м’яса.

Ведеться робота щодо прямих поставок яблук, які також потрапляють у Піднебесну через треті країни та посередників, сухофруктів, тому що ця категорія також не є в переліку дозволених.

Вже певний час дипломати працюють над отримання дозволу на експорт до Китаю української черешні, і їм вдалося вийти на фінішну пряму, але скільки ще триватиме процес досі не відомо. Черешня представлена в торговельних мережах невеликою кількістю, але поставляється переважно через Гонконг.

До речі, на одній із виставок представник садового господарства з Мелітополя розповідав автору Укрінформу про те, що та черешня, яка зараз вирощується у самому Китаї, була привезена багато років тому саме з Мелітополя, ще саджанцями, а до цього китайці цю ягоду не знали взагалі.

Варто зазначити, що у докризовий період спостерігалася динаміка зростання українського експорту до КНР. За статистичними даними України, у 2019 році двосторонній товарообіг становив 12,8 млрд доларів, при цьому експорт товарів з України до Китаю – 3,6 млрд, збільшившись на 63,3%; імпорт китайських товарів в Україну – 9,2 млрд, збільшившись при цьому на 20,9% (на третину менше, ніж український експорт).

Стрімке зростання тривало й протягом перших місяців цього року. У січні-травні двосторонній товарообіг становив 5,4 млрд доларів, при цьому експорт товарів з України до Китаю – 2,38 млрд (з приростом на 85,2%), імпорт китайських товарів в Україну – 3,02 млрд (зменшення на 7,5%).

Понад третину українського експорту в КНР становить саме продукція сільського господарства. Україні звісно є що запропонувати китайському споживачу.

“Укрінформ”