ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Як Китай допоможе Україні у війні з Росією

2017-01-19

Під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі глава КНР Сі Цзіньпін зробив цікаву заяву. Він підкреслив, що Китай готовий допомогти Києву в урегулюванні кризи в країні.

КНР, до речі, є гарантом безпеки України в зв’язку з приєднанням країни до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Та й в Україні є прихильники розширення формату переговорів по Донбасу за рахунок Пекіна.

Розширення формату

Після зустрічі з Сі Цзіньпіном в Давосі Петро Порошенко висловив надію, що Китай буде сприяти врегулюванню ситуації на Донбасі і допоможе відновити територіальну цілісність України. Відразу ж спливають в пам’яті більш ранні заяви представника України в тристоронньої контактній групі, другого президента Леоніда Кучми, який не раз говорив, що хоче бачити КНР за столом переговорів по Донбасу.

Для цього є як мінімум формальні підстави, адже Китай свого часу також давав гарантії безпеки Україні. У 1994 році Пекін не підписав нині вже сумнозвісний Будапештський меморандум, однак Франція і Китай висловилися про гарантії безпеки України у формі відповідних заяв.

Незважаючи на це, перспективи розширення нормандського формату за рахунок Китаю примарні по ряду причин. Перша і, мабуть, головна – з прагматичної точки зору у Пекіна немає приводів вплутуватися в переговорний процес. Україна не є сферою інтересів КНР. Зараз Китай сконцентрований на розширенні свого впливу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Особливо помітно зросла роль Пекіна в Центральній Азії. Та й на Далекому Сході Китай наступає Росії на п’яти. Зацікавилася КНР і Балканами, які через українську кризу виявилися в тіні міжнародної уваги. Пекін оголосив про масштабні інвестиції в інфраструктуру та енергетику півострова, що протягом декількох років має закріпити вплив Пекіна на Балканах. А ось підстав вважати, що Східна Європа, зокрема Україна, є регіоном, цікавим Китаю, немає. Хоча економічне співробітництво між Україною і Китаєм поступово поглиблюється.

“Самі по собі українські проблеми Китаю, вибачте, байдужі. Інша справа, що чим глибше зав’язає Росія в тій пастці, куди сама себе загнала, тим більше у Китаю можливостей домагатися від неї поступок з питань, які для нього важливі”, – зазначив в бесіді з “Обозрєватєлєм” колишній заступник міністра закордонних справ Росії Георгій Кунадзе.

Друга причина – Китаю просто не до цього. Якщо обраний президент США Дональд Трамп після інавгурації буде проводити обіцяну політику, КНР може виявитися в стані торгової війни зі Штатами. До цього додайте боргові проблеми Піднебесної, прогнози щодо значного спаду виробництва, зростаючу напруженість з Тайванем і прийдешні перестановки у вищому китайському керівництві. Якщо скласти всі ці фактори разом, стане ясно, що Україні в першочерговому порядку денному КНР немає місця.

Третя причина – сумнівно, що Росія погодиться на розширення формату за рахунок Китаю (власне, як і за рахунок США). КНР і США – це глобальні лідери, у яких є набагато більш серйозні важелі впливу на Кремль, ніж у Франції та Німеччині. Погодившись на розширення формату, Росія автоматично послабить свої позиції.

Допомога Пекіна

Обіцянка Сі Цзіньпіна допомогти Києву – жест дипломатичної ввічливості. Повномасштабної залученості у вирішенні кризи на Донбасі з боку Пекіна очікувати не варто, проте це не означає, що КНР не може допомогти Україні.

Приміром, днями Пекін надав українським рятувальникам аварійно-рятувальне обладнання, а також інженерну та автомобільну техніку, яка, за словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, допоможе впоратися з важкими ситуаціями, які виникли на колишніх окупованих територіях Донбасу. Швидше за все, допомога Китаю в розв’язанні української кризи та в подальшому буде такою – незначною і предметно-матеріальною, але навряд чи політичною і вже тим більше військовою.

Втім, Україна отримує чималу вигоду і з поглиблення економічного співробітництва з Китаєм. У 2015 році КНР посіла друге місце за обсягом товарообігу України з країнами світу. Надалі Київ хоче співпрацювати з Пекіном в сфері будівництва житлових будинків та іпотечного кредитування. У Китаї підтвердили свою зацікавленість.

Не варто забувати і про масштабний проект нового “Шовкового шляху” – транспортного коридору між Азією і Європою в обхід Росії. Перші потяги вже пущені. У Кабінеті міністрів не раз підкреслювали, що покладають великі надії на маршрут.

Пекін навіть пропонує Києву підписати угоду про зону вільної торгівлі, правда, це дещо ризикований крок для України. Китайська продукція має досить високу конкурентноздатність. Наплив дешевих китайських товарів на український ринок може нашкодити вітчизняному виробнику, хоча у ЗВТ є і ряд плюсів.

“Обозреватель”