Хоч обсяги нашого ВВП ще не наздогнали докризовий рівень, але темпи, з якими ми до цього наближаємося, радують.
За даними Держстату, темпи росту вітчизняного ВВП у другому кварталі цього року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року становлять рекордні 4,6%. Провідна економічна агенція світу Блумберг теж підхопила це повідомлення, мовляв Україна демонструє рекордні темпи економічного зростання, незважаючи на торговельну напругу між США та Китаєм та сповільнення світової економіки, яка тисне на економічну ситуацію в Європі. “Зростання ВВП було несподівано швидким. Світовий банк попереджав, що без прискорення темпів росту Україні знадобиться півстоліття, щоб наздогнати сусідню Польщу. Президент Володимир Зеленський, партія якого отримала контроль над парламентом на виборах, пообіцяв досягнути зростання ВВП на 5% і більше найближчими роками. Озвучений план реформ вселяє оптимізм серед інвесторів. Перші сигнали обнадіюють, та домогтися сталого прискорення зростання української економіки буде нелегко”, – йдеться у статті агенції. – Тож поглянемо, які передумови Україна має для цього.
Рекорди ВВП: пристебніться – прискорюємося
Цього тижня Держстат оприлюднив попередні дані про зміни реального минулорічного ВВП. Зростання в II кварталі до аналогічного періоду є рекордним, починаючи з IV кварталу 2016 року. У порівнянні ж з першим кварталом цього року ВВП зріс на 1,6%.
Отже економіка в другому кварталі цього року дійсно суттєво прискорилася, адже щоквартальні показники протягом 2016-2018 років, як бачимо, здебільшого не виходили за трьохвідсоткову межу. Таким чином, якщо не станеться чогось несподіваного – як наприклад світової економічної кризи, а все до того йде – то в цілому за 2019 рік ріст ВВП може скласти заплановані бюджетом 3%. (Цікаво, чия ставка в результаті “зіграє”: НБУ з його прогнозом у 2,5%, Світового банку і МВФ — 2,7%, Міністерства економрозвитку — 2,8% чи Bank Of America Merrill Lynch – 3,2%? – Авт.).
Варто наголосити, що порівняння за принципом “нинішній квартал до аналогічного кварталу попереднього року” є загально прийнятою методикою, яка дозволяє оцінити якість економічного приросту, тобто інтенсивність темпів росту економіки за рівних умов. Адже економічні чинники та специфіка економічного життя країни однакові у той чи інший період року (наприклад, опалювальний сезон у першому кварталі, посівна у другому, закупівля енергоресурсів та збір урожаю у третьому, закінчення фінансового чи маркетингового року у четвертому тощо).
У абсолютних значеннях ВВП рекордів, на жаль, ще не маємо, але судячи з усього впевнено до них рухаємось. Скажімо, за підсумками 2018 року доларовий ВВП України становив $130,8 млрд. Станом на 1 липня 12-місячний ВВП (тобто з липня минулого року) буде, за неофіційними оцінками, близько $140 млрд, і це без Криму, частини Донецької та Луганської областей. Якщо така ж динаміка збережеться і у другому півріччі, то за підсумками 2019-го буде ще досить далеко до того рекордного показника, який Україна мала в 2013 році, коли ВВП склав $183 млрд, але темпи – обнадіюють.
При цьому за результатами першого кварталу цього року співвідношення державного боргу та гарантованого державою боргу до ВВП знизилось до 5-річного мінімуму і склало 59,12%. Психологічно позначку в 60% подолано, і очікується, що за результатами другого кварталу співвідношення опуститься вже до 58%. Основним фактором такого зниження є саме приріст ВВП.
Стрімка ревальвація національної валюти стала чи не головним «ньюсмейкером» останнього місяця. У липні 2019 року обмінний курс гривні до долара пробив чергову «психологічну межу» – 25 грн./долар. Ті, хто очікував традиційного знецінення гривні, починаючи з другої половини літа, жорстко помилилися. Звісно, імпортерам та пересічним громадянам ревальвація гріє душу і кишені, а от експортерам та бюджету від неї “несолодко”.
На заклики окремих експертів до НБУ збільшити обсяги купівлі валюти і зупинити ревальвацію Володимир Лепушинський, заступник директора департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ докладно пояснив дії регулятора. Мовляв, не шукайте особливих підтекстів, усі дії НБУ підпорядковуються його довгостроковим стратегіям. А оскільки у нас режим плаваючого обмінного курсу, то звикайте.
Володимир Лепушинський
“Сьогодні присутність Національного банку на валютному ринку спрямовується на виконання двох основних завдань. Перше – згладжування надмірних коливань курсу, які є шкідливими для економіки, адже дестабілізують очікування і унеможливлюють нормальне бізнес-планування. Друге – накопичення міжнародних резервів, які виступають подушкою безпеки у випадку погіршення макроекономічної ситуації. Інтервенції Національного банку у 2019 році згладжували короткочасні перекоси попиту-пропозиції як в один, так і в інший бік. Водночас переважно сприятлива ситуація на валютному ринку дала НБУ можливість поповнити міжнародні резерви країни на суму понад 2,8 млрд дол США. Звісно, НБУ міг купити ще більше валюти, зафіксувавши обмінний курс на певному рівні. Але такі дії грубо протирічили б його стратегії. В даному випадку послідовність монетарної політики та пов’язана з нею довіра до центрального банку є більш цінним активом, ніж поповнення міжнародних резервів. До того ж штучне утримання обмінного курсу від ревальвації за рахунок повного викупу валюти НБУ суперечить наміру знизити інфляцію до 5%”, – зазначив Володимир Лепушинський. За прогнозами регулятора, озвученим у Інфляційному звіті, на кінець поточного року інфляція в Україні має знизитися до 6,3%, а на початку 2020-го – досягне цільового діапазону (5% ± 1 п.п.).
Загалом, за словами Лепушинського, однакова ймовірність зміни обмінного курсу в обидві сторони (як девальвації, так і ревальвації) є необхідною умовою зміцнення довіри до гривні та зниження рівня доларизації економіки. “Хто довірятиме гривні, якщо НБУ допускатиме лише девальвацію, але утримуватиме курс від ревальвації?” – слушно зауважив чиновник НБУ.
Популізм втратив популярність, і це – основне
“Ринок дійсно не очікував настільки стрімкого зміцнення гривні”, – коментує фінансовий аналітик, керуючий партнер фінансової компанії Capital Times Ерік Найман. – І, скоріш за все курс 25 грн/долар був цьогорічним курсовим “дном”. Попереду у нас рух до значень 27-28 грн/долар”. Причому відкат до цих значень, за словами аналітика, не порушить внутрішніх економічних балансів. “Цей курс усіх влаштує — і НБУ, і експортерів і навіть інвесторів в ОВДП, які навіть при такій девальвації зароблять свої 10% річних і будуть щасливі”, – каже Ерік Найман.
Ерік Найман
Тому наразі переживати за великі обсяги вкладень нерезидентів у вітчизняні ОВДП (а це близько 75 млрд грн) не варто. “Вони не бачать великих валютних ризиків для України і вірять, що Зеленському та його команді, яка отримала монобільшість в парламенті, вдасться провести необхідні реформи, не вдаючись до популізму, який із закінченням виборів втратив актуальність”. А от за що варто переживати, каже аналітик, то це за наслідки торговельної війни між США та Китаєм (подробиці — ТУТ). Вона гарантовано послабить ключові економіки світу і рано чи пізно призведе до світової економічної кризи. Україні від того теж “перепаде”. Але за умови, якщо найближчим часом ми не закріпимо нинішні економічні успіхи глибокими системними реформами.
Напишіть відгук