ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Виступаючи на Першому українсько-британському Морському інфраструктурному форумі в Одесі глава Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвис Вецкаганс повідомив, що протягом 2018 року в трьох українських портах почнуть роботу нові зернові термінали — в «Южному», Бердянську та Миколаєві. Сукупна пропускна здатність цих трьох терміналів становить 9,5 млн. тонн.

За словами керівника АМПУ, Комплекс MV Cargo зможе обробляти до 5 млн. тонн на рік, термінал у Бердянську — 0,5 млн. тонн, «Євровнешторг» — 4 млн. тонн. У 2019 р. зерновий термінал почне працювати в порту Маріуполь на базі ДП «Маріупольський МТП». Будівництво цього терміналу почалося влітку 2017 року. Раніше орієнтовним терміном запуску першої черги терміналу називався кінець 2018 року.

На початку ц.р. прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на засіданні уряду повідомив, що Кабінет міністрів України прийняв рішення підтримати аграрний сектор і розраховує на зростання цього сегменту економіки. Статистика свідчить, що 17-18% всього ВВП формується в аграрному секторі, а його потенціал значно більший, тому уряд планує запустити програму доступних кредитів для аграріїв, продовжити роботу програми щодо виробництва сільгосптехніки, сприяти будуванню нових ферм, заведенню поголів’я з новою генетикою, видавати дешеві кредити на будівництво нових молочно-товарних комплексів.

Повідомляється, що протягом 2018 р. ПАТ «Укрзалізниця» планує придбати від 350 до 500 зерновозів. За січень – лютий 2018 р. УЗ вже перевезла 6,1 млн. т зерна. Цей показник на 16% більший за показники аналогічного періоду минулого року. Простій вагонів під вантажними операціями зменшений на 12%. «Наразі 6 т з 10 т усього українського зерна транспортує саме залізниця», – повідомляє директор з економіки і фінансів УЗ.

Все це ознаки того, що нарешті починають складатись ланцюжки і механізми, необхідні для господарського використання наявних переваг, які має Україна як європейська країна-експортер, із транзитним потенціалом,   традиційно розвинутим агропромисловим комплексом, сприятливим кліматом і природними ресурсами. Розвиток української економіки складатиметься з ефективної співпраці з міжнародними партнерами й історіями успіху, які спонукатимуть до подальшої співпраці і довіри.

Економіка відновлюється і рухається вперед

13 березня ц.р. в системі електронних закупівель ProZorro відбувся аукціон з проведення днопоглиблювальних робіт в порту «Чорноморськ», в рамках якого переможцем відразу за двома лотами стала компанія China Harbour Engineering Company Ltd. Предметом першого лоту було днопоглиблення підхідного морського каналу до порту «Чорноморськ», а другого – проведення днопоглиблювальних робіт в операційній акваторії 1-го ковша Сухого лиману.

За результатами відкритих торгів компанія China Harbour Engineering Company Ltd запропонувала провести днопоглиблення підхідного морського каналу за 87 149 000 грн. без ПДВ, а роботи в операційній акваторії оцінили в 316 999 000 грн. без ПДВ. Це і стало кращою ціновою пропозицією по кожному з лотів. Економія по лоту 1 становить 4 620 365 грн. без ПДВ, по лоту 2 – 36 033 189 грн. без ПДВ. За рахунок високої конкуренції між компаніями під час аукціону АМПУ вдалося отримати найбільш привабливі цінові пропозиції і заощадити понад 40 млн. грн. Оскільки компанія China Harbour Engineering Company Ltd вже проявила себе як надійний партнер в рамках проекту днопоглиблення в порту  «Южний», АМПУ розраховує на такий же якісний і відповідальний підхід до проекту днопоглиблення в порту «Чорноморськ».

Нагадаємо, 28 квітня 2017 р. АМПУ повідомила про готовність підписати договір з компанією China Harbour Engineering company Ltd. щодо проведення робіт з днопоглиблення в районі трьох причалів — № 23, 24 і 25 морського порту «Южний» (проект «Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій морського порту «Южний»).

Під час робочого візиту до Одеської області у травні 2017 року міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що в планах керівництва АМПУ виділення коштів на ремонт гідроспоруд у «4 чи 5 портах. Цього не робилось ніколи в Україні. Ми хочемо зробити таким чином, щоб в нашу країну інвестували, щоб українці отримували робочі місця на високотехнологічних виробництвах».

Отже, минулого року АМПУ розпочало два незалежних проекти днопоглиблення в порту «Южний». Підрядник — China Harbour Engineering Company Ltd — був визначений під час тендеру. 20 липня 2017 р. компанія China Harbour Engineering Сompany сповістила про початок роботи з днопоглиблення в порту «Южний» в рамках укладених контрактів по двом проектам. Відповідна інформація була розміщена на сторінці China Harbour Ukraine в Facebook.

В рамках одного з них планувалось здійснити поглиблення підхідного каналу та акваторії біля причалів № 5–6. Новим етапом робіт мало бути доведення глибин до 21 м. Терміни реалізації проекту: 2017–2019 рр. Другий проект передбачав створення водних підходів глибиною 19 м і операційної акваторії глибиною 16 м в районі причалу № 25. Очікувалось, що нові потужності забезпечать функціонування одного з найбільших зерноперевантажувальних комплексів в Україні, який будується компанією Cargill. Планувалося, що роботи будуть завершені у березні 2018 року.

Переконатись на власні очі

У жовтні 2017 р. Адміністрація морських портів України запросила журналістів на власні очі побачити перебіг виконання робіт в акваторії порту. У порту працювала 21 одиниця днопоглиблюваної техніки. Китайська компанія привезла свій персонал та свої буксири. Працівники жили на судні, працювали цілодобово по змінах. Деяких представників медіа здивував зовнішній вигляд більшої частини техніки. Вона виглядала старою, іржавою. Техніка постійно в роботі, їй від 6 до 22 років, пояснив начальник Адміністрації морського порту «Южний» Максим Широков, до того ж вона постійно перебуває в шкідливому середовищі. При цьому техніка є безпечною і отримала необхідні дозволи на роботи.

Усі повідомлення в пресі про підвищення ціни днопоглиблювальних робіт додатковими угодами і підрядник, і АМПУ відкидали і називали провокаціями. Максим Широков у коментарі Радіо Свобода заявив, що ціна одного з проектів навіть зменшилася на 24,5 тисячі доларів за рахунок перенесення відвантаження ґрунту на ближчу відстань.

«У нас заплановане закінчення проекту на 31 березня 2018 року. Кожного дня швидкість виконання наших робіт перевищує заплановану нами та замовником. Тому ми точно встигнемо», – заявив глава представництва CHEC в Україні Лінь Тао.

Перша ластівка прилетіла 30 січня

30 січня 2018 р. був підписаний Акт прийому-передачі ділянки днопоглиблювальних робіт, яка покликана забезпечити функціонування зернового терміналу глобального сировинного трейдера Cargill і компанії MV Cargo. Китайська компанія завершила реалізацію проекту з днопоглиблення частини акваторії морського порту «Южний» до причалу №25 на три місяці раніше запланованого терміну. Під час робіт з днопоглиблення було піднято 4,4 млн. куб м ґрунту і досягнуто глибини в 16 м, що дає можливість приймати та обробляти біля новоствореного причалу великотоннажні судна типу Panamax.

«Проект з днопоглиблення частини акваторії порту «Южний» до нового причалу номер 25 забезпечить функціонування одного з найбільших терміналів з перевалки зернових вантажів компанії MV Cargo. Це один з потужних інвестиційних проектів портової галузі України, який здійснюється на умовах державно-приватного партнерства. Сьогодні ми завершуємо частину зобов’язань з боку держави, яку взяла на себе Адміністрація морських портів України і успішно її реалізувала», – прокоментував підписання акту міністр інфраструктури.

Варто додати, що MV Cargo будує зерновий термінал Cargill в порту «Южний», річна потужність якого складе 5 млн. тонн. Потужність прийому і розвантаження зерна з залізниці складе 9 тис. тонн на добу. Одночасно можна буде зберігати 290 тис. тонн зерна. Комплекс буде обладнаний 14 силосами по 15 тис. тонн і складом підлогового зберігання на 80 тис. тонн. Загальна сума інвестицій – $150 млн. Термінал зможе забезпечити перевалку 10% зернових, вироблених в Україні.

Чому «Бізнес» атакує бізнес

У серпні 2017 р. ділове видання «Бізнес» попередило, що збиток держави від проведення днопоглиблювальних робіт у порту «Южний» з боку китайської компанії China Harbour Engineering Company Ltd. (СНЕС) може скласти 273 млн. грн. «З китайською компанією було укладено контракт, який на момент підписання не містив підтвердження жодної складової договірної ціни, кошторисів і кошторисних норм». Видання стверджує, що сторони фактично погодили лише загальну ціну. В порту замість обладнання більшої потужності працює менш потужна техніка в більшій кількості, що призводить до зростання витрат. І ці витрати компенсуються за державний рахунок, йшлося в статті. Видання також направило до ГПУ, НАБУ, МВС і СБУ запити з проханням дати оцінку ситуації в порту «Южний».

Водночас на сайті verhovenstvo.com з’являється інформація з посиланням на джерело в Адміністрації морських портів України, що у порту «Южний»  реалізується корупційна схема розкрадання державних коштів. Втаємничений співрозмовник стверджує, що за проектом відвал ґрунту повинен здійснюватися на морське звалище, яке знаходиться на відстані 20,5 км від ділянки днопоглиблення. Але нібито при мовчазній згоді Южненської філії АМПУ, китайська компанія навмисно відключила AIS – автоматичну систему стеження, яка встановлюється в порту і використовується судами і службами навігації для ідентифікації та визначення місця розташування всіх морських плавзасобів. І зроблено це, щоб приховати факт того, що ґрунт возиться на інше звалище, розташоване в 7 км.

У вересні 2017 р. видання «Бізнес» публікує інформацію, що працююча в українських портах китайська компанія China Harbour Engineering company Ltd включена до списку головних корупціонерів планети, що складений Міжнародною неурядовою організацією Transparency International. «В Україні China Harbour з’явилася тільки цього року, але вже встигла отримати кілька великих замовлень на днопоглиблення на суму понад 1,6 млрд. грн. У той же час продовжується системне порушення прав найвідоміших європейських днопоглиблювальних компаній Van Oord Dredging, LTD Novadeal, Jan De Nul», – обурюється видання «Бізнес». Зібрані матеріали, хвилюється видання, доводять, що співпраця з китайським підрядником несе країні репутаційні та фінансові ризики.

Дивно, але така цілеспрямована стурбованість ділового видання не знайшла відгуку в ГПУ, НАБУ, МВС і СБУ. І «джерело», і « співрозмовник» не звернулися з повідомленнями про злочин. Отже, все це більше схоже на примітивну боротьбу з конкурентом в аматорському виконанні.

Наразі, наприкінці березня 2018 р. відомо, що саме за результатами якості завершених і зданих достроково компанією СНЕС робіт АМПУ продовжило співпрацю з компанією. Міністр інфраструктури Володимир Омелян зауважив, що роками АМПУ була дійною коровою чи то для окремих приватних осіб. Що робилось з днопоглибленням, його якість і реальні глибини – все це залишалося під великим питанням.

З 2017 року уряд заклав кошти на гідротехніку,  докладає чимало зусиль, щоб до України зайшли найбільші у світі приватні портові оператори, у плани яких входить створення додаткових робочих місць, розвиток територій, переробка сировини, експорт з України продуктів з доданою вартістю, генерування прибутку саме в Україні.

Що відомо про CHEC

Державна компанія China Harbour Engineering Company створена у 1980 році. Від початку основним напрямом діяльності підприємства стало будівництво об’єктів на території морських гаваней – терміналів, причалів, мостів, сухих доків тощо. Днопоглиблення було і залишається важливою складовою бізнесу CHEC. У компанії є великий досвід реалізації  комплексних проектів, які включають і днопоглиблення, і будівництво причалів або морських терміналів.

У 2005 р. в роботі CHEC відбулися серйозні зміни. Компанія об’єдналася з China Road and Bridge Corporation, що спеціалізується на будівництві доріг і мостів. Внаслідок злиття виник потужний гравець – China Communications Construction Co., Ltd. (CCCC), а його дочірні структури, зкрема й CHEC, зберегли свої профільні функції. Останніми роками холдинг закріпив за собою позицію одного з найбільших підрядників світу. Провідне американське видання Engineering News-Record назвало CCCC третім найбільшим підрядником у світі, хоча ще у 2014 р. компанія перебувала на дев’ятій позиції.

China Harbour Engineering Company добре себе зарекомендувала на китайському ринку. Близько 90% великих і середніх терміналів Китаю побудовані CHEC. Але успіх компанії не був би можливий без роботи на міжнародному ринку. Перші проекти для зарубіжних клієнтів були виконані ще у 1980-х роках. Ними стали будівництво сухого доку для Мальти та глибоководного порту Нуакшот у Мавританії. У 1990-х China Harbour Engineering Company розпочала активну діяльність в країнах Азії і Африки, а у 2000-х вийшла на ринки Латинської Америки. Зараз компанія має близько 60 закордонних представництв, які обслуговують клієнтів у 80 країнах світу.

Днопоглиблювальний флот China Harbour Engineering Company складається із близько 40 суден. Основною ударною силою є землесоси двох видів – земснаряди з ґрунтоприймачем і фрезерні свайно-папильонажні земснаряди з роторним розпушувачем. Ці судна є найпотужнішими у флоті. Вони можуть виконувати роботи на глибині до 32 метрів. У флоті компанії також є штангові і грейферні землечерпалки і буксири. Найстаріше судно CHEC було побудовано у 1974 р., наймолодше – у 2013 р. Судна були виготовлені на суднобудівних верфях Китаю, Південної Кореї, Нідерландів і Бразилії.

Загальна вартість проектів, які виконуються China Harbour Engineering Company, оцінюється в 10 млрд. доларів. Але якщо порахувати всі проекти, реалізовані за роки існування підприємства, то ця цифра збільшиться в десятки разів. Серед недавніх проектів варто згадати будівництво другої черги глибоководного порту Гвадар у Пакистані. У жовтні 2016 р. оновлений пакистанський порт прийняв перше судно. CHEC працювала тут з 2002 р. Перша черга передбачала будівництво трьох причалів загальною довжиною 602 метра і поглиблення підхідного каналу з 11,5 до 12,5 метра. Друга черга стартувала в 2006 р.: у Гвадарі були зведені ще кілька причалів і терміналів, а глибини були збільшені до 14,5 метра. Зараз влада Пакистану розглядає можливість поглиблення акваторії порту до 20 метрів.

У 2008 р. China Harbour Engineering Company розпочала будівництво порту Хамбантота на Шрі-Ланці. Цей проект повністю фінансується китайцями, які хочуть перетворити його в найбільшу гавань Південної Азії. Порт примітний великими природними глибинами – до 22 метрів, тому робота компанії полягає у вирівнюванні глибин біля причалів і будівництві останніх.

Крім морських терміналів, в активі CHEC є також і аеропорт. У першій половині 1990-х років компанія побудувала штучний острів площею 115 га поблизу Макао, на якому згодом була зведена злітна смуга нового аеропорту. Вартість виконаних робіт склала 677 млн. доларів. Штучний острів з’єднаний з Макао двома шляхопроводами, якими літаки під’їжджають до терміналу після посадки.

Тепер до багатого досвіду China Harbour Engineering Company Ltd додасться і співпраця з Україною, де вона вже проявила себе як надійний партнер в рамках проекту днопоглиблення в порту «Южний». Експерти зазначають, що китайські компанії в інших країнах працюють настільки цивілізовано, наскільки цивілізованою є місцева влада.

Ближче до світла

Нещодавно АМПУ повідомила про намір збільшити витрати на капітальні інвестиції в 3 рази. У 2018 р. Адміністрації морських портів України планує направити $152 млн. на капітальні інвестиції. Такий обсяг вкладень закладений у фінансовий план підприємства. Глава АМПУ Райвис Вецкаганс зазначив, що з 2014 р. Україна нарощує обсяги капітальних інвестицій. У попередні роки обсяги капітальних інвестицій виглядали наступним чином: у 2017 р. – $55,9 млн., в 2016 р. – $23,6 млн., в 2015 р. – $17,6 млн., в 2014 р. – $7,6 млн.

Всі ці кошти були витрачені на проведення днопоглиблення, а також модернізацію причальної і наземної інфраструктури в українських портах. Фінансовий план АМПУ на цей рік передбачає збільшення рівня чистого доходу підприємства на 7,7% в порівнянні з 2017 роком. Планується, що цей показник складе 8,4 млрд. грн. Чистий прибуток очікується на рівні 3,3 млрд. грн. Відрахування в бюджет складуть 4,5 млрд. грн.

Реальним інвестором у портову галузь є агросектор, вважає глава АМПУ. Україні варто орієнтуватися не на транзит, а на український експорт і саме на великовантажні судна. «Ми маємо підтримувати експортний потенціал України, аби він зростав. Чим більший пароплав – тим дешевше перевезення однієї тонни. Статистика «Южного» демонструє: щойно ми збільшуємо глибини, наші клієнти замовляють більші пароплави, максимально, які можуть пройти через Босфор. Ґрунтуючись на тому, що в «Южному» є така можливість, ми і скеровуємо кошти в цьому напрямі», – наголосив Райвис Вецкаганс. Як бачимо, реалізація одного успішного українсько-китайського проекту впливає  на експортний потенціал України, вимальовує подальшу стратегію,  розширює перспективу співпраці в межах ініціативи «Один пояс, один шлях» і подальших партнерських відносин України і Китаю.

“Тянься Лінк”