Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКЕ СПІВРОБІТНИЦТВО: ВІД СТАГНАЦІЇ ДО ПРОРИВУ

    2011-01-13

    Загальна характеристика

    Українсько-китайське співробітництво є однією з найважливіших зовнішніх складових економічного потенціалу України. Відносини стратегічного партнерства, започатковані на першому етапі становлення дружніх двосторонніх зв’зків, заклали підвалини для успішного співробітництва у різних галузях. Надання Китаєм Україні гарантій безпеки під час відмови нашої держави від ядерної зброї (1994 р.) та послідовна підтримка з боку України позиції КНР з так званих «чутливих» питань (Тайвань, Тибет) визначили високий рівень двосторонньої довіри між нашими країнами й дозволили розпочати співробітництво у аерокосмічній та військово-технічній галузях, створили умови для поступового переходу від «сировинно-побутового» характеру товарообміну до інвестиційно-виробничної співпраці.

    На жаль, після десятиріччя сталого розвитку українсько-китайського співробітництва (1994 – 2004) відбулося певне згортання діалогу, в першу чергу на найвищому рівні. Після низки успішних Державних (1995 та 2002 рр.) та офіційного (2003 р.) візитів до КНР Президента України Л.Д.Кучми з вини української сторони виникла пауза, що не сприяла розвитку двосторонніх відносин. Досить прикрим є те, що Україна фактично не скористалась значними можливостями для просування своїх інтересів, які нам давала Олімпіада у Пекіні (2008 р.).

    Проривним з цієї точки зору став 2010 рік. Визначальним моментом у повороті до нового характеру українсько-китайських взаємин є візит до КНР міністра закордонних справ України К.І.Грищенко в липні 2010 р., під час якого було «перегорнуто сторінку» та розпочато новий діалог між урядами двох країн. Саме в ході зазначеного візиту прем’єр Держради КНР Вень Цзябао проголосив: “Нині з’явилися нові шанси для розвитку китайсько-українських відносин. Обидві сторони повинні розширити контакти на високому рівні, поглибити взаємодію з метою відкрити нову сторінку в історії двосторонніх зв’язків”.

    Значення Державного візиту до КНР Президента України
    Державний візит до КНР Президента України В.Ф.Януковича у вересні 2010 р. ознаменував початок нового етапу у двосторонніх відносинах. Відновлення діалогу на найвищому рівні між керівниками наших країн є найважливішою передумовою успішного співробітництва у торгово-економічній, науково-технічній та гуманітарній галузях. Пряме, безпосереднє спілкування президента України з лідером Китаю має величезне значення для встановлення нового рівня взаємної довіри між представниками управлінського апарату та бізнесових кіл наших країн. Варто зазначити, що за думкою аналітиків «Forbes» у листопаді 2010 р. саме Голова КНР Ху Цзіньтао став найвпливовішою людиною в світі, посунувши з цього місця президента США Б.Обаму. Таким чином, для України відновлення діалогу на найвищому рівні з КНР має стратегічне значення.
    Підписання у Пекіні 2 вересня 2010 р. Спільної заяви Президента України В.Ф.Януковича та Голови КНР Ху Цзіньтао має стратегічне значення для подальшого розвитку двосторонніх відносин. У Заяві зокрема йдеться: «Сторони вважають, що взаємні візити між двома країнами на вищому рівні та політичний діалог є надзвичайно корисним для поглиблення взаєморозуміння, координації взаємних позицій та активізації взаємовигідного співробітництва. Сторони продовжать підтримувати контакти на вищому рівні, постійно зміцнюючи політичну основу розвитку двосторонніх відносин».

    Політичне значення зазначеного візиту глави Української Держави до Китаю підсилюється наявністю величезного економічного потенціалу, який має українсько-китайська співпраця. Стрімке та невпинне зростання китайської економіки (навіть на тлі, а скоріше – всупереч світовій фінансово-економічній кризі) давно вже перестало були світовим економічним феноменом та перетворилося на один з суттєвіших світових економічних чинників. Протягом 2010 р. Китай послідовно зміцнював свої позиції на світовому ринку, спочатку посунувши Німеччину з першого місця світових експортерів, а потім Японію з другого місця за розмірами ВВП. Сьогодні КНР – друга (після США) світова економіка та найбільший експортер світу. Не враховувати цього при розбудові зовнішньоекономічної стратегії України просто неможливо.

    Окремо слід зазначити інвестиційний потенціал українсько-китайського співробітництва. Китай має найбільший у світі золотовалютний резерв (понад 2 трлн дол. США, з яких третина номінована у американських цінних паперах). Тиск на Китай з боку американського уряду та федеральної резервної системи США, спрямований на спонукання уряду КНР до зміцнення китайського юаню відносно американського долару, призвів до значної активізації китайського зовнішнього інвестування.

    Останніми роками Китай вкладає значні фінансові ресурси у потенційно цікаві для китайської економіки зарубіжні проекти. Зокрема, в розробку нафтодобувної промисловості Венесуели Китаєм інвестовано 20 млрд дол.. США, під російські нафту та газ надано кредит у 25 млрд дол.., а казахстанські – 10 млрд дол.. США. Саме з огляду на довгострокову перспективу слід, наприклад, розглядати участь китайських корпорацій у розвідці та розробці корисних копалин українського чорноморського шельфу.

    Не менш важливим для Китаю є створення іноземних продовольчих баз, особливо на тлі загострення світової продовольчої кризи та співвідношення частки родючих земель й відсотка населення. Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва у Китаї дуже висока, що дозволяє йому не тільки вирішувати продовольчу проблему всередині країни, але й експортувати велику кількість продовольчих товарів, Втім, у довгостроковій перспективі можливості китайського сільського господарства все ж значно обмежені природними чинниками, що привертає увагу китайського бізнесу до українського чорнозему. Вже стають реальністю, приміром, проекти, пов’язані із забезпеченням китайської економіки широкою номенклатурою товарів критичного імпорту. Україна, як передбачається китайськими державними плановими органами, в змозі забезпечити для Китаю достатні запаси зерна, соняшникової олії, рапсу, білого гороху, вовни тощо. На цьому напрямі активно працюють декілька державних корпорацій – гігантів китайського інвестиційного капіталу та їхні торгові фірми.

    Роль найбільшого експортера у світі вимагає від КНР уваги до оптимізації міжнародних транспортних потоків та розвитку світової транспортної інфраструктури. Відродження «шовкового шляху», до якого уряд КНР активно залучає всі зацікавлені країни та міжнародні організації, має у першу чергу економічне підґрунтя. Таким чином, розвиток української транспортної мережі в контексті трансконтинентальних перевезень цілком відповідає стратегічним інтересам китайського експорту до Європи і, відповідно, має інвестиційну привабливість для китайського бізнесу.
    Серед поточних чинників, що сприяють залученню китайських можливостей до розв’язання нагальних українських проблем слід зазначити певну «перегрітість» китайського внутрішнього будівельного ринку, що, на думку експертів, певним чином негативно позначається на економічній ситуації в країні. Уряд КНР всіляко заохочує будівельні корпорації Китаю до міжнародної співпраці та використання китайських потужностей для зведення зарубіжних об’єктів.

    Загалом, поточний стан та потенційні можливості українсько-китайського співробітництва вимагали від керівництва України рішучих дій, що й обумовило актуальність та доленосність Державного візиту до КНР Президента України В.Ф.Януковича у вересні 2010 р. Найголовнішим результатом візиту стало виведення двосторонніх відносин з самоплинного стану до рівня послідовного планомірного стратегічного співробітництва на базі досягнутих на найвищому рівні домовленостей, практичним показником чого стало створення Міждержавної Комісії з питань співробітництва замість Міжурядової двосторонньої комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. В рамках візиту були підписані такі важливі для розвитку двосторонньої взаємодії угоди, як рамкова угода про фінансове співробітництво між Мінвуглепромом України та Державним банком розвитку КНР( яка дала змогу трохи пізніше укласти в Києві конкретну угоду про фінансування процесу модернізації вугледобувних підприємств України), рамкова угода щодо кредитного фінансування проекту організації залізничного пасажирського сполучення м.Київ – міжнародний аеропорт «Бориспіль» і будівництво інших інфраструктурних об’єктів аеропорту та відповідний контракт по реалізації проекту, програма українсько-китайського співробітництва в галузі дослідження і використання космічного простору в мирних цілях на 2011-2015 роки, угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Гонконгу(САР Сянган) про взаємне скасування віз, протокол між митними службами двох країни про взаємну допомогу в перевірці достовірності задекларованої вартості товарів, що має значно просунути справу по зменшенню долі так званого «сірого імпорту» з КНР, та інші документи.

    Наразі спільним українсько-китайським завданням є створення практичних механізмів співробітництва, постійно діючих майданчиків для спілкування українського та китайського бізнесу, всіляке сприяння українським та китайським компаніям та підприємствам у здійсненні конкретних економічних та інвестиційних проектів.

    Економічна складова Державного візиту до КНР Президента України
    В рамках зазначеного Державного візиту до Китайської Народної Республіки Президента України В.Ф.Януковича відбулася поїздка до Китаю делегації ділових кіл України, частину якої за дорученням Адміністрації Президента було сформовано, зокрема, Асоціацією українсько-китайського співробітництва разом з Торгово-Промисловою Палатою України. Делегація взяла участь у Пекінському економічному форумі 3-го вересня 2010 р., який було організовано Китайським комітетом сприяння міжнародній торгівлі. На відкритті форуму був присутній та виступив з промовою Президент України В.Ф.Янукович. Говорячи про важливість активізації українcько-китайської інвестиційної співпраці, президент України зазначив, що українське законодавство та двосторонні угоди передбачають надання іноземним інвесторам додаткових держгарантій щодо захисту їх капіталовкладень.

    В.Ф.Янукович наголосив, що Україна є привабливою для інвестицій, з огляду на геополітичне розташування, розгалужену транспортну систему, наявність одного з найбільших в Європі науково-промислового комплексу, доступ до ринків СНД та Євросоюзу. Президент України наголосив, що Україна готова поглиблювати співпрацю з КНР у різних сферах. Він також зазначив, що вже досягнуто домовленості щодо участі китайської сторони у реалізації транспортних, інфраструктурних проектів в рамках підготовки до Євро-2012. “Ми відкриті для іноземних інвесторів. І уряд, і український парламент, і я особисто як президент створюватимемо всі умови для їх плідної роботи на вітчизняному ринку”, – запевнив В.Ф.Янукович.

    Президент України підкреслив, що сьогодні Україна готова поглиблювати співпрацю з КНР у сфері авіабудування. Зокрема – у розробці регіональних та транспортних літаків, а також підготовки фахівців. Він зазначив, що на цьому шляху вже є значні напрацювання. В тому числі йдеться про підписану угоду щодо участі АНТК ім. Антонова у створенні першого китайського важкого транспортного літака. Також триває робота з китайськими партнерами щодо просування на ринок КНР сучасних моделей українських пасажирських та транспортних літаків серії АН.

    Серед найбільш інвестиційно привабливих для китайських інвесторів секторів української економіки В.Ф.Янукович назвав сільське господарство, переробну промисловість, ядерну енергетику, житлове будівництво та телекомунікації.

    На пекінскому бізнес-форумі 3-го вересня 2010 р. також були представлені основні галузі економіки, які є перспективними у двосторонній співпраці. Серед них, зокрема, фінансово-банківський сектор, металургія, хімічна промисловість, машинобудування, у тому числі авіаційне та енергетичне, легка промисловість та аграрно-промисловий комплекс. На форумі зазначалося, що бізнесмени обох країн високо оцінили рішення про створення Міждержавної Комісії з економічного співробітництва між Україною та Китайською Народною Республікою та поділяють амбітні цілі керівництва обох країн щодо нарощування до 2012 р. двостороннього товарообігу до 10 млрд. дол. США.

    Ділові кола висловили задоволення підписанням угоди про співробітництво в банківській сфері(між Ексімбанками обох держав), яка значно розширює можливості українських експортерів в Китаї та китайських в Україні, а також такими спільними документами, як меморандум про взаєморозуміння між НАК «Украгролізинг» і Китайською національною корпорацією з експорту-імпорту машинобудівного обладнання у сфері поставок зернових елеваторів та допоміжного обладнання для них, меморандум між Державним агентством України з інвестицій та розвитку та Експортно-імпортним банком КНР тощо. Сторони також обговорити проекти участі українського бізнесу у створені інфраструктури північно-західних регіонів Китаю, зокрема поставки необхідного українського обладнання, застосування українських технологій та залучення провідних фахівців.

    Під час проведення пекінського економічного форуму українська та китайська сторони узгодили рішення та підписали Угоду про створення Спільної Ділової Ради між УСПП і ТПП України та Китайським комітетом сприяння міжнародній торгівлі. Наразі триває організаційне забезпечення зазначеної Ради, одним із співорганізаторів якої стала Асоціація українсько-китайського співробітництва.

    Асоціація українсько-китайського співробітництва
    Асоціація українсько-китайського співробітництва (АУКС) створена у 2008 р. у відповідь на зацікавленість Посольства КНР в Україні як профільна недержавна організація, що покликана всебічно сприяти діяльності китайських компаній, підприємств та організацій на українському ринку. З іншого боку, нагальним завданням асоціації є просування та підтримка інтересів українських компаній та підприємств на китайському ринку, а також створення сприятливих умов для гуманітарних та культурних обмінів між двома країнами.

    Наглядову раду АУКС очолює один з найавторитетніших українських дипломатів Анатолій Зленко, який протягом багатьох років був міністром закордонних справ України. До складу Наглядової ради асоціації входять керівники профільних міністерств і відомств України, а також Посол України в КНР Юрій Костенко.

    Для здійснення своїх завдань асоціація об’єднала зусилля низки українських компаній, що посідають лідерські позиції у своїх галузях та спроможні надавати суб’єктам українсько-китайського співробітництва якісні банківські, юридичні, транспортно-логістичні, рекламно-маркетингові та інші послуги. Зокрема, це авіакомпанія «Аеросвіт», яка поєднує надійним авіаційним сполученням Україну та Китай, юридична фірма «Василь Кісіль і партнери» – визнаний лідер юридичних послуг в Україні, що має сталий міжнародний авторитет, комерційний банк «VAB Банк» – один з п’яти найбільших комерційних банків України.
    АУКС підтримує постійні робочі контакти з Посольством України в КНР та Посольством КНР в Україні та активно сприяє всім заходам дипломатичних представництв двох країн щодо налагодження та розвитку дієвої співпраці у всіх галузах.

    Приклади реалізації конкретних проектів
    В ході зазначеного візиту до КНР керівництвом АУКС підписано кілька двосторонніх документів, зокрема Угоду про співпрацю з Китайським народним товариством дружби із закордоном, Протокол про співробітництво з Асоціацією випускників ВУЗів колишнього СРСР, Меморандум про співробітництво з Китайською державною компанією міжнародних виставок Генертек(компанією по організації виставок китайських автозапчастин).

    Учасниками української делегації проведено низку переговорів з китайськими партнерами щодо конкретних напрямків та проектів двостороннього співробітництва.
    Зокрема, проведені зустрічі провідних українських фармацевтичних підприємств з китайськими виробниками фармацевтичної сировини, продукції “in bulk”, матеріалів, обладнання, комплектуючих та технологій біофармпрепаратів. Напрацьовані та підписані контракти на постачання зазначених товарів загальною вартістю понад 66 млн дол..США. Керівництвом Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України порушено питання про виділення китайською стороною цільового пільгового кредиту у розмірі 100 млн дол..США для закупівлі в Китаї лікарської сировини для фармацевтичної галузі України.

    На виконання Державної цільової програми енергоефективності на 2010 – 2015 рр. (Постанова КМУ від 01.03.2010 № 243) керівництвом ТОВ «АКТИВ СОЛАР» та ПАТ «УКРЕКСІМБАНК» підписано рамкову Угоду про співпрацю у сфері сонячної енергетики з Китайською національною корпорацією машинобудування, промисловості та генерального проектування, а також Експортно-імпортним банком Китаю.
    Керівництвом авіакомпанії «АЕРОСВІТ» підписано угоду з китайською авіакомпанією «Hainan Airlines» про спільне використання кодів («кодшерінг»), що на практиці призведе до поступового збільшення кількості авіарейсів між Києвом та найбільшими містами КНР.

    Науково-виробничою групою «Дніпротехсервіс» проведено переговори з Китайською корпорацією металургійного проектування щодо взаємних поставок обладнання, придбання документації, а також щодо створення в Україні проектно-монтажної організації для роботи на ринках СНД. Досягнуто домовленості щодо участі китайської сторони у щорічній конференції «Машинобудування – гірничо-металургійному комплексу». Зазначена конференція відбулася у Дніпропетровську наприкінці жовтня 2010 р. За активним сприянням Асоціації українсько-китайського співробітництва була організована учать у роботі конференції делегації китайської корпорації, яка провела також плідні переговори про співробітництво із представниками кількох провідних українських металургійних комбінатів, серед яких маріупольський ММК ім..Ілліча та Запоріжсталь..

    Керівництвом Побужського феронікелевого комбінату проведено переговори з Пекінською індустріальною компанією та Національним інженерним центром по розробці технології водно вугільного пального, обговорено шляхи можливого співробітництва та підписано відповідний протокол.

    Окремо слід зазначити низку переговорів з керівництвом провідних китайських корпорацій та компаній проведену юридичною фірмою «Василь Кісіль і партнери» щодо надання професійних послуг із захисту інтелектуальної власності, консультацій з міжнародної торгівлі, зокрема з укладення договорів купівлі-продажу, агентських і дистрибуційних договорів, фінансування торгових операцій, а також щодо надання юридичного супроводу в процесі створення суб’єктів господарської діяльності в Україні. Зацікавлені у виході на український ринок китайські компанії потребують конкретної допомоги з широкого кола юридичних питань, зокрема щодо відкриття представницьких офісів, залучення китайських інвестицій в українські компанії, створення спільних підприємств, реалізації інфраструктурних проектів тощо.
    Таким чином, проведені в рамках Державного візиту до КНР Президента України В.Ф.Януковича численні переговори та зустрічі ділових кіл надали практичного змісту досягнутим на найвищому рівні домовленостям щодо значної активізації українсько-китайської співпраці. Визначення пріоритетних стратегічних об’єктів в Україні для спільної реалізації з китайськими партнерами стало рішучим кроком до нових форм двостороннього співробітництва. Успішне виконання підписаних угод має стати запорукою подальшого розвитку українсько-китайської взаємодії на новому етапі двосторонніх відносин.
    Важливо зазначити, що Асоціацією українсько-китайського співробітництва підтримується високий темп обмінів та ділової активності, започаткований напередодні Державного візиту до КНР Президента України. Так, протягом жовтня 2010 р. відбувся організований АУКС візит до КНР делегації українських фахівців в галузі залізничного транспорту.

    Завершився організаційний процес щодо створення Представництва АУКС у Пекіні, яке має стати дієвим важелем вирішення поточних питань двостороннього співробітництва.
    Дуже важливим чинником успішного здійснення зазначених візитів є постійна та дієва підтримка зусиль асоціації з боку Посольства України в КНР та особисто Надзвичайного та Повноважного Посла України в КНР Ю.В.Костенко. Українське дипломатичне представництво у Пекіні нині є ефективним центром організації двосторонньої співпраці.

    Стратегічні проекти українсько-китайської співпраці
    Під час підготовки до Державного візиту до КНР Президента України та в ході візиту українськими урядовцями та бізнесменами обговорено з китайськими колегами низку питань щодо реалізації масштабних інвестиційних проектів в Україні. Зокрема, обговорювалися:

    * Реконструкція злітно-посадкової смуги аеропорту «Бориспіль», створення карго-терміналу, реконструкція та будівництво нових пасажирських терміналів, будівництво залізничного сполучення між аеропортом та Києвом.
    * Будівництво парогазової електростанції у м.Щолкіно (АР Крим).
    * Реконструкція одеського морського торгового порту та будівництво нових причалів та терміналів у Дніпро-Бузькому лімані.
    * Будівництво нових автомобільних доріг Львів – Краковец та Одеса – Рені.
    * Реконструкція та будівництво великої кільцевої дороги навколо Києва.
    * Модернізація української газо-транспортної системи, освоєння нафтогазових родовищ на шельфі Чорного та Азовського морів.
    * Реконструкція та модернізація українських шахт.
    * Видобуток уранової руди на Новокостянтинівському родовищі.
    * Створення СП на базі ПО «Південмаш» ім. Макарова.
    * Модернізація та оновлення рухомого складу української залізниці.
    Зазначені проекти знаходяться на різних етапах розробки та реалізації, втім їхнє здійснення означатиме перехід українсько-китайського співробітництва на принципово новий рівень співпраці. Успішне використання переваг інвестиційно-іноваційного підходу для реалізації крупномасштабних проектів дозволить двосторонньому партнерству звільнитися від штампу «меншовартості», яким упродовж останніх років помічалося в Україні співробітництво з Китаєм.

    Деякі чутливі питання українсько-китайської співпраці
    Серед головних завдань удосконалення механізмів українсько-китайського співробітництва слід зазначити вирішення проблеми виведення з тіні значної частки китайського імпорту до України. За майже 20 років двосторонньої торгівлі в силу різних суб’єктивних та об‘єктивних причин значний відсоток китайських товарів розмитнюються в Україні за так званими «сірими» схемами. Використання сумнівних посередників разом із застарілими формами оплати не тільки не відповідають сучасним вимогам міжнародних фінансових та торговельних операцій, але й суттєво гальмують розвиток цивілізованого товарообігу між Україною та КНР. Нині керівництвом Митної служби України запроваджується комплекс заходів щодо реформування та удосконалення митної практики в Україні. Виведення на принципово новий щабель митного забезпечення українсько-китайського співробітництва значною мірою сприятиме новим торговельно-економічним відносинам між нашими країнами.

    На жаль, багато років поспіль для китайської сторони актуальним залишається «візове» питання. Незважаючи на суттєвий прогрес у цьому напрямку, зокрема зменшення випадків безпідставних відмов громадянам КНР у перетині кордону України, загальна ситуація залишається достатньо складною і з точки зору механізму одержання візи китайськими громадянами, і щодо виникнення непорозумінь безпосередньо на кордонах України. Ставлення до громадян КНР як до потенційних порушників міграційного режиму, багаточасові процедури перетину українського кордону не додають українсько-китайським взаєминам довіри та добросусідства.

    Дуже актуальним для українсько-китайських двосторонніх взаємин є питання укладення міждержавної угоди щодо співробітництва в галузі туризму. Відсутність базового документу у цій галузі залишає туристичні обміни між двома країнами на рівні «човникового» туризму початку 1990-х років. Невирішеність питання гальмує розвиток галузі, яка могла б стати суттєвим джерелом надходжень до українського бюджету та стимулювала б розвиток туристичної інфраструктури в Україні. Дуже важливим є те, що на політичному рівні всі необхідні рішення вже ухвалені, справа за реалізацією досягнутих домовленостей. Сучасний цивілізований туризм для громадян Китаю – можливість побачити світ, а для України – це сотні тисяч робочих місць та сотні мільйонів доларів, інвестованих в Україну.

    У радянські часи владою активно практикувалося встановлення та підтримання дружніх, а в окремих випадках «побратимських» зв’язків між вітчизняними містами і регіонами та зарубіжними адміністративними одиницями. Це, фактично, ритуальне явище, не підтримуване реальними економічними відносинами, досі має місце і в царині українсько-китайських стосунків. Нагальною потребою в цьому контексті, більше того – кричущою вимогою часу глобалізації та інтеграції є налагодження ефективних взаємин на рівні регіонів України та провінцій КНР, між містами-економічними і промисловими центрами регіонів обох держав в сенсі розвитку виробничої кооперації, реалізації інвестиційних проектів, експорту-імпорту технологічної, наукоємкої продукції, гуманітарних зв’язків тощо.

    Китай та Євро 2012 в Україні
    Незважаючи на те, що активізація українсько-китайської співпраці прийшлася на завершальний етап підготовки до проведення в Україні фіналу чемпіонату Європи 2012 року з футболу, китайські партнери висловлюють значну зацікавленість у залученні до підготовки та проведення Євро 2012 в Україні. Зокрема, ними висловлені побажання щодо здійснення таких проектів:

    * Організація низки чартерних авіарейсів з Китаю для перевезення китайських туристів, їхнього розміщення в Україні та відвідання футбольних матчів. Важливо підкреслити, що йдеться про VIP туристів, знайомство яких з Україною матиме велике значення для подальшого розвитку інвестиційного співробітництва між нашими країнами.
    * Використання досвіду підготовки до Олімпіади 2008 року та можливостей Китаю щодо прикрашення та озеленення українських міст, де проводитиметься фінальна частина Євро 2012. Як відомо, саме у цьому напрямку Китай досяг визнаного в світі лідерства і може запропонувати українській стороні як перевірені на досвіді рішення, так і новітні розробки та найефективніші технології.
    * Розміщення замовлень на виробництво сувенірної продукції та пам’ятних предметів із символікою Євро 2012 та українською символікою. Можливості Китаю у цьому напрямку визнані у світі та успішно використовуються іншими державами для проведення подібних міжнародних заходів.

    Гуманітарне співробітництво
    Значний потенціал має співпраця України та Китаю в галузі освіти та культури, Китайська науково-технічна та гуманітарна інтелігенція значною мірою орієнтована на базові цінності, що залишаються актуальними в Україні. Україна не успадкувала від СРСР іміджу наддержави, що сприяє зацікавленості китайської громадськості у розвитку широких зв’язків з українською науковою та освітянською елітою, особливо технічного напрямку.

    В очах пересічного громадянина Китаю Україна є країною з високо розвиненою системою освіти, всесвітньовідомими науковими школами та великим науковим потенціалом. Використання таких переваг для залучення китайських студентів – є нагальним завданням для українсько-китайського гуманітарного співробітництва. Тим більше, що після Пекінської олімпіади кількість китайців, що володіють англійською мовою, перевищує населення США, Канади, Австралії та Великої Британії разом взятих.

    В Україні існує природний інтерес до стародавньої китайської культури, значна кількість української молоді захоплюється китайськими оздоровчими гімнастиками та бойовими мистецтвами, рік від року зростає популярність китайської кухні та поглядів фен-шуй, що живить зацікавленість у Китаї.

    Активізація контактів на громадському рівні не тільки сприятиме кращому взаєморозумінню між українським та китайським народами, але й збагачуватиме національні культури наших країн, створюватиме природну атмосферу дружби та взаємної поваги у глобалізованому світі 21 століття.

    Деякі висновки
    Державний візит до КНР Президента України В.Ф.Януковича відкрив нову сторінку у двосторонніх відносинах, забезпечив перехід українсько-китайської співпраці до рівня і масштабів стратегічного співробітництва на базі сучасного інвестиційно-іноваційного підходу

    Створення Міждержавної комісії з співробітництва дає можливість значно активізувати двосторонню співпрацю на всіх рівнях в інтересах розвитку економік двох країн та подолання наслідків в Україні світової фінансово-економічної кризи.

    Найважливішим завданням на сучасному етапі є суттєве залучення китайських інвестицій у реальний сектор української економіки та здійснення великих інфраструктурних та енергетичних проектів.
    Науково-технічне співробітництво залишається серйозним резервом якісного та кількісного покращення структури двостороннього товарообміну, поступового відходу від сировинного характеру українського експорту до Китаю.

    Сільське господарство та будівництво – галузі з найбільшим потенціалом для українсько-китайського співробітництва, на черзі пошук та вдосконалення механізмів співробітництва у цих галузях.
    Розвиток ефективних, насамперед, економічних зв’язків між регіонами України та провінціями КНР – стратегічний резерв двостороннього співробітництва у ХХІ сторіччі.
    Для зміцнення позитивних тенденцій у зростанні двосторонньої торгівлі у традиційних сегментах необхідно вирішити накопичені проблеми та зняти штучні перешкоди на шляху малого та середнього бізнесу двох країн.

    Укладення міжурядової угоди в галузі туризму – актуальне питання порядку денного українсько-китайського діалогу.
    Актуальним завданням є створення постійно діючого майданчику для спілкування промислових, фінансових та бізнесових кіл України та Китаю, удосконалення механізмів обміну інформацією та думками між зацікавленими учасниками українсько-китайського діалогу.

    Безумовно, це – лише основні, як видається, положення аналізу сучасного стану і перспектив розвитку українсько-китайських відносин, передусім, у економічній сфері. Нова сторінка двосторонніх стосунків лише почалася писатися. Впевнений у тому, що фантастично великий потенціал наших взаємин з Піднебесною дозволить вписати у багаторічну й масштабну книгу українсько-китайської дружби та співробітництва ще безліч славетних сторінок. Задля того, щоб наші прийдешні покоління їх «читали» із задоволенням та гордістю, нам належить, принаймні, не втратити можливість скористатися нашим шансом.

    Ігор Литвин
    голова Правління Асоціації українсько-китайського співробітництва,
    Надзвичайний та Повноважний Посол України
    Посол України в КНР (1999 – 2001 рр.)

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *