Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Україна та Китай працюють над розширенням співробітництва в тваринництві

    2018-04-17

    Під час шостого засідання Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки заступник Міністра сільського господарства КНР Юй Сіньжун зауважив, що спільна робота в галузі генетики та селекції, розвитку тваринництва дає можливість відчутно розширити торговельно-інвестиційне співробітництво.

    На засіданні, яке відбулося у серпні 2017 р. зазначалося, що пріоритетом для наших країн у двосторонній торгівлі є диверсифікація товарної структури експорту та імпорту, відкриття ринку КНР для більшої кількості українських продуктів.

    Водночас, існує багато перспективних напрямів в аграрній галузі для створення успішних двосторонніх проектів. Йдеться про науково-технічне співробітництво, розвиток smart farming та новітніх ІТ-рішень. Зважаючи на можливості українського аграрного сектору, є досить великий потенціал як для збільшення обсягів торгівлі, так і для двосторонніх проектів між українськими та китайськими компаніями.

    Цікавими напрямами для спільних проектів в аграрному секторі сьогодні є: кооперація у розвитку інфраструктури та логістики, більш активна й тісна співпраця в галузі ветеринарії та фітосанітарії, обмін досвідом у науково-технічних розробках та сфері зеленої енергетики. Недостатньо задіяними залишаються проекти на регіональному рівні та співпраця приватного бізнесу. Для України і КНР такі проекти можуть бути цікавими як складова частина китайської ініціативи «Один пояс, один шлях».

    Нагадаємо, введені США з 23 березня ц.р. мита на імпорт сталі та алюмінію з Китаю викликали відповідну реакцію Китаю і з 2 квітня Міністерством фінансів КНР введені підвищені мита на 128 найменувань продукції з США. До переліку потрапили фрукти, продукція, що з них виготовляється (загалом 120 найменувань), та свинина й продукція з неї. Тариф на свинину, що імпортується зі Сполучених Штатів складе 25%.

    Події і тенденції 2018 р. логічно обумовлюють розвиток тіснішої кооперації України та Китаю в галузі сільського господарства. Можливо, саме зміни у світових торговельних відносинах додадуть нового змісту двосторонньому співробітництву. Наразі агропромисловому комплексу України важливо бути готовим скористатись своїми перевагами і оперативно реагувати на кон’юнктурні можливості.

    Світове виробництво свинини

    Згідно з даними Food and Agriculture Organization (FAO) упродовж наступного десятиліття світове виробництво свинини збільшиться до рівня попиту. За 2016-2026 роки світове виробництво свинини зросте на 10% (127,5 млн тонн). Це станеться тому, що до 2026 року Китай збільшить свої виробничі потужності на 12% (59,3 млн. тонн). Через насиченість внутрішнього ринку Китаю обсяги виробництва свинини в ЄС знизяться на 1% порівняно з 2016 роком. Наразі, через зменшення внутрішнього виробництва у 2016 р., потреби Китаю у імпорті свинини зросли. Проте, за 2016-2026 роки, після відновлення потужностей країни, імпортний попит Китаю знизиться на 43%. Тож, до 2020 року зменшиться і попит на м’ясо у світі.

    До числа найбільших країн-виробників свинини входять Китай (на який припадає майже половина світового виробництва), країни Євросоюзу, США, Бразилія, Росія, В’єтнам, Канада, Японія, Філіппіни, Мексика і Південна Корея. На жаль нашої країни, яка свинарством займається від діда-прадіда, а сало вважає своєю візитівкою, у цьому списку немає.

    Топ-десятка компаній-виробників свинини з розрахунку за забитим поголів’ям виглядає так: китайська компанія WH Group (48,3 мільйона голів); JBS Foods International з Бразилії (28 мільйонів голів); Smithfield Foods з США (27,9 мільйона голів); JBS USA також з США (22,3 мільйона голів); компанія з Данії Danish Crown (22 мільйони голів); Tyson Foods Inc. з США (19,9 мільйона голів); німецька Tonnies (17,5 мільйона голів); китайський виробник Yurun Group (16,6 мільйона голів); Vion Food Group Ltd. з Нідерландів (15,7 мільйона голів); Shuanghui Development з Китаю (15 мільйонів голів).

    Розвиток свинарства у світі йде нерівномірно. Свинину вважають найпопулярнішим продуктом, хоча у 2017 р. світовий попит на свинину був значно нижчий, ніж на курятину. Проте, фахівці прогнозують зростання споживання свинини протягом 2016-2026 років на 9%. Для свинарської галузі України Китай може стати важливим і вигідним партнером, оскільки багато китайських споживачів традиційно користуються різновидами м’яса свиней, які не завжди популярні на внутрішньому і європейському ринках.

    Як і в інших підсекторах українського агропромислового комплексу, співпраця у свинарстві і постачання свинини до Китаю і ЄС – може стати взаємодоповнюючим перспективним напрямом, який дозволить українським виробникам свинини отримувати більший прибуток і наситити китайський ринок продукцією українського свинарства. Держава в цьому напрямі вже робить певні кроки, але якщо ми дійсно хочемо постачати на світові ринки українську свинину і сало – необхідно плідно попрацювати.

    Чому китайські виробники свинини утримують лідерство

    Вирощування свиней показує сталий розвиток. Поголів’я регулярно збільшується, що веде до постійного приросту виробництва. Однак у 2017 р. свинопоголів’я в Китаї скоротилося на 2 млн. свиноматок через жорсткість природоохоронних норм і міграцію населення з сільських районів в міста. Галузь реформується і розвивається у відповідності до умов світового ринку.

    Очевидні досягнення стали можливими завдяки більш інтенсивному відгодовуванню тварин, роботі з вдосконалення племінних і продуктивних властивостей різних порід свиней. Китайські породи свиней відрізняються багатоплідністю і молочністю, в той час як імпортовані в країну породи із США (зокрема Hampshire, Duroc, Yorkshire та інші) й інших країн (Chester White, Landrace) в якості характерних особливостей мають велику вагу і схильність до інтенсивного росту.

    Будучи найбільшим виробником свинини, Китай займає досить скромну нішу в світовому експорті. Переважна частина виробленої продукції йде на реалізацію всередині країни. Це пов’язано з великим попитом на свинину у споживачів. У порівнянні з Китаєм найбільші експортери свинини постачають на зовнішні ринки третину і більше від виробництва, а Данія експортує понад 74% від загального обсягу власного виробництва свинини.

    П’ятирічний план розвитку свинарського сектору КНР декларує, що країна отримає самодостатність і незалежність від імпорту свинини завдяки розвитку великих, сучасних свинокомплексів, а не за рахунок збільшення кількості дрібних господарств. У плані опублікованому Міністерством сільського господарства Китаю відзначається, що низька продуктивність і висока собівартість робить китайську свинину менш конкурентоспроможною в порівнянні з продукцією європейського або американського походження. Згідно з планом, до 2017 р. ферми були переміщені з цілого ряду територій «вільних від тваринництва», таких як Пекін і Шанхай. З 2015 р. китайські ЗМІ постійно публікують матеріали про боротьбу з забруднюючими воду свинофермами. Так, за розпорядженням уряду південно-східної провінції Фуцзянь у другій половині 2015 р. було закрито 15 000 свиноферм.

    Останніми роками китайський уряд приділяє багато уваги стандартизації в галузі тваринництва. Влада цілеспрямовано виділяє субсидії на проекти будівництва типових свинокомплексів і підприємств по забою і переробці свинини. Такі об’єкти орієнтовані на екологічне і ефективне виробництво. А китайські науковці розробляють спеціальні кормові добавки для підвищення продуктивності тварин і уникнення шкідливих наслідків для природи.

    Однак у середньостроковій перспективі, стверджують експерти, Китай буде продовжувати імпортувати свинину в величезних кількостях, оскільки в Південно-Східній Азії попит на цей вид м’яса зростає. Внутрішніх поставок не вистачає, що відбивається на цінах на свиней (2,07 дол. США за кілограм живої ваги). «Надзвичайно високі ціни є реальним показником низького рівня пропозиції щодо попиту. Ми очікуємо, що ціни на свиней будуть залишатися високими до кінця 2018 року», – прогнозує Джим Лун, президент-виконавчий директор Genesus Inc., у своєму черговому звіті про стан світового ринку свинини.

    Минулого року аналітики прогнозували, що імпорт свинини в Китаї може досягти 3 млн. тонн, але попит був не таким високим, як очікувалося. Проте, в опублікованому звіті Rabobank йдеться, що імпорт свинини до Китаю у 2018 році зростатиме.

    Вірна стратегія – акцент на якості української свинини

    Поставки свинини з України за 2017 рік зросли на 34,7% – до 4,686 тис. т, якщо порівнювати з 2016 р. (3,058 тис. т). Основними компаніями-експортерами свинини були: ПрАТ «АПК-Інвест», ТзОВ «Ексім Фуд», ПАТ «Мелітопольський м’ясокомбінат», ПАТ «Кременчукм’ясо» та ТОВ «Торговий дім «М’ясна весна». Загальна частка їх поставок склала 89,6%

    За інформацією УКРІНФОРМу, експорт свинини за підсумками січня-лютого в порівнянні з відповідним періодом 2017 року скоротився в 3,1 рази – до 0,37 тис. тонн. Цієї продукції було поставлено на суму $0,87 млн. проти $2,11 млн. за січень-лютий 2017 року. Імпорт свинини в Україну за цей період виріс в 2,2 рази – до 0,99 тис. тонн. В країну цього виду м’яса було ввезено на суму $1,59 млн. проти $0,74 млн. у січні-лютому 2017 року. Нагадаємо, ціни на сало в Україні встановили європейський рекорд.

    Свинина і сало в Україні дорожчає з багатьох причин, серед яких експерти називають, зокрема, і вірус африканської чуми (АЧС). Станом на 1 вересня 2017 р. в Україні кількість свиней у порівнянні з аналогічним періодом 2016 р. зменшилася майже на 10% – до 6,6 млн. голів. За два останні роки в Україні знищено близько 80 тисяч голів свиней через спалахи АЧС. Через цю хворобу в країні значно менше свиней, а фермери продовжують нести збитки.

    Щоб тримати свиней виробники змушені закуповувати корми, які постійно дорожчають. Це також викликало скорочення поголів’я. Отже, задля покриття дефіциту, Україні доведеться імпортувати сало, насамперед з Польщі та Німеччини, де вирощують сальні породи свиней. Там вирощують свиней промисловим способом, що здешевлює виробництво. І це при тому, що українські фахівці продовжують стверджувати, що найбільша ніша агробізнесу України – виробництво якісної яловичини та свинини на експорт.

    У Верховній Раді України такі негативні для українських фермерів тенденції пояснюють кризою у вітчизняному агропромисловому комплексі, якою звісно жваво користуються закордонні конкуренти. Ринок української свинини перебуває у кризі вже більше року. При цьому, дехто з виробників вважають, що профільні відомства, покликані боротися з АЧС, залишили фермерів з проблемою і її катастрофічними наслідками майже наодинці.

    Фахівці зазначають, що за 27 років можна було б вивести на світовий ринок преміум-сорти мармурової української свинини і зробити їх такими ж відомими, як аргентинська яловичина. Свині не винні, що українські шкварочки (чіпси) не стали найулюбленішими смаколиками до пива в усіх «пивних» країнах, а належним чином розфасоване і упаковане по 40 грам «елітне» сало не увійшло до стандартів раціону елітних підрозділів армій дружніх країн. І ще чимало продуктів з доданою вартістю могло б запропонувати українське свинарство. Адже Україна завдяки сприятливим агрокліматичним умовам має один з найбільших у світі потенціалів для розвитку в сфері тваринництва і виробництва м’ясопродуктів.

    Для реалізації цього природного потенціалу необхідне введення ефективного економічного механізму, державного регулювання, застосування інноваційної продукції. Рецепти відомі, фахівці радять займатися селекцією, будувати сучасні свинокомплекси, сертифікувати системи забою, перепрофілювати переробку відповідно до міжнародних вимог. Щоб почати експортувати перероблене й фасоване м’ясо, як це роблять в усьому світі, необхідна певна послідовність кроків – узгодження ветеринарних сертифікатів, вивчення вимог цих ринків і пошук потенційного покупця. Багато виробників уже почали вивчати потенційні експортні ринки та їхні вимоги.

    Для української свинини потенційно привабливим є ринок країн Європейського Союзу, але він насичений. Серед перспективних ринків для експорту української свинини керівник Асоціації свинарів України виокремлює Китай, Японію і Південну Корею, В’єтнам — країни, які є найбільшими світовими імпортерами свинячого м’яса. Залишається подбати про якість і конкурентну спроможність української свинини, яка саме за такої умови зможе отримати прихильність споживачів.

    Міністерство аграрної політики розробило проект інноваційно-інвестиційної моделі розвитку тваринництва. Ним передбачена фінансова інвестиційна підтримка для впровадження нових продуктивних технологій по вирощуванню молодняка великої рогатої худоби, свиней і птиці, апробованих європейською та світовою практикою, і розвиток селекційно-племінної роботи.

    Державна цільова програма розвитку передбачає застосування сучасних інноваційних технологій в сільськогосподарському виробництві та переробці продукції шляхом розробки інвестиційних бізнес-проектів в розрізі галузей з урахуванням технологічних і регіональних особливостей. Держава почала здійснювати й інші довгоочікувані торговими партнерами та інвесторами кроки. Комплекс здійснюваних і запланованих на найближчий час заходів безумовно сприятиме подальшому розвитку взаємодоповнюючих українсько-китайських торговельно-інвестиційних проектів.

    Допомагати один одному, вигравати спільно

    У рамках діяльності Підкомісії з питань співробітництва в галузі сільського господарства Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР між аграрними міністерствами України та Китаю відбувається інтенсивний діалог щодо розвитку співробітництва і в галузі тваринництва. Аналітики ринків та представники компаній, що спеціалізуються на експорті продовольчих продуктів, впевнені, що китайці здатні споживати весь український експорт м’ясної продукції.

    Експерти прогнозують, що до 2030 року річний об’єм споживання м’яса китайців сягне 93 кг (у порівнянні із 63 кг у 2016 р.). Україна вже має певний досвід постачання свинини до КНР. У 2016 р. українські продовольчі компанії – учасники торговельної місії до Китаю, яка була організована Радою з питань експорту продовольства (UFEB), отримали від китайських імпортерів перші замовлення на свинину.

    А у першому півріччі 2017 р. китайський ринок відкрився для експорту української замороженої яловичини, рослинних кормів для сільськогосподарських тварин і птахів (буряковий жом і соняшниковий шрот). Планується, що список поповнить рибна продукція. Також були розпочаті переговори щодо м’яса птиці, яєчних продуктів, черешні й меду. Усього за дев’ять місяців минулого року структура українських поставок до Китаю збагатилася на 226 нових товарних позицій. Це принесло нам додаткові $24,1 млн. Українські виробники харчової продукції скористалися інтересом Китаю до наших товарів і почали активно освоювати його ринок.

    Отже, робота з відкриття китайського ринку для українських виробників продовольства приносить свої плоди. Звісно, експорт до Китаю має певні особливості, проте вигоди від нього однозначно варті зусиль. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і компетентні органи іноземних держав, зокрема й КНР, упродовж 2017 р. та січня ц.р. погодили 19 форм міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт та 19 сертифікатів об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю.

    З 4 квітня в Україні почали діяти нові правила перевірки якості продуктів. В Україні зросли штрафи за неякісну харчову продукцію, а Закон «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» надав можливість збільшити періодичність планових перевірок харчових підприємств. Наприклад, Держпродпотребслужба матиме можливість перевіряти підприємства, які виробляють продукцію тваринного походження, раз на квартал, що відповідає європейській практиці. Всі ці заходи вплинуть на підвищення якості продуктів українського свинарства, але для початку його необхідно розвивати і осучаснювати.

    Ефективне українсько-китайське партнерство з вироблення дешевих і безпечних кормів, скоординовані ветеринарні, селекційні дослідження, залучення інноваційних технологій до тваринництва, спільне планування та гармонізовані стандарти фітосанітарії та якості сприятимуть подальшому розвитку свинарства в Україні та зростанню українського експорту до Китаю. Експерти обох країн переконані у перспективності цього напряму.

    “Тянься Лінк”

     

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *