ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Україна, Захід та Пушкін. Про що говорили Путін та Сі Цзіньпін у Китаї

2024-05-21

Російський лідер Володимир Путін приїхав до Китаю з масштабним візитом і вже зустрівся з китайським головою Сі Цзіньпіном на переговорах у розширеному складі.

Аналітикою на цю тему, опубліковану BBC News Російська служба, ділимось на нашій сторінці.

Путін і Сі підтвердили, що збираються зміцнювати заявлену ще до війни в Україні «дружбу без кордонів», розширювати торгівлю, зближувати бізнес та фінанси та спільно чинити опір гегемонії Заходу.

Китай став головним партнером Росії після вторгнення та санкцій Заходу, і зміцнення зв’язків вилилося не лише в масштабну делегацію, а й знайшло відображення у тексті спільної заяви.

Воно розпухло до 7 тисяч слів за рік. Рік тому, коли Сі приїжджав до Путіна після своєї інавгурації, їхні спільні думки про світоустрій уклалися в п’ять із невеликим тисяч слів.

Ось як Путін та Сі вже висловилися з ключових питань у зверненнях пресі та миру у четвер.

ВІЙНА В УКРАЇНІ

Китай спочатку відмовлявся критикувати Росію за вторгнення і відкидав звинувачення Заходу в тому, що допомагає Кремлю обходити санкції та підтримує на плаву російську військову машину.

І Росія, і Китай кажуть, що хочуть переговорів та миру, проте початкова переговорна позиція Кремля передбачає «враховувати реалії», тобто визнати окупацію українських земель, що є неприйнятним для Києва та Заходу.

Сі підтвердив колишню позицію:

«Китай та Росія сприймають політичне врегулювання як правильний шлях розв’язання української кризи. Позиція Китаю з цього питання послідовна і зрозуміла, а саме: дотримання норм та принципів Статуту ООН, повага до державного суверенітету та територіальної цілісності всіх країн та їх раціональної стурбованості щодо безпеки формування нової збалансованої, ефективної та стійкої архітектури безпеки».

Путін про Україну поки що сказав лише, що поговорить про це особисто з Сі ввечері.

Кремль повідомляв, що вони збираються прогулятися парком біля палацу і попити чаю. Минулого візиту Сі до Росії вони спілкувалися тет-а-тет майже п’ять годин, розповідав Путін.

КРИТИКА ЗАХОДУ

І Путін, і Сі вважають, що США змушують усі країни Заходу стримувати розвиток Росії та Китаю. Вони вимагають переглянути світоустрій, дати автократіям, що розвиваються, рівне право голосу у світових справах поряд з розвиненими демократіями і не вказувати іншим, як жити.

Сі, схильний до завуальованих та образних сентенцій, висловився на цю тему надзвичайно чітко та ясно.

«У сьогоднішньому світі все ще лютує менталітет холодної війни. Одностороння гегемонія, блокова конфронтація та політика сили безпосередньо загрожують світу у всьому світі та безпеці всіх країн», — сказав він.

Путін підтвердив, що «підходи Росії та Китаю до багатьох міжнародних та регіональних проблем близькі чи збігаються».

“Ми солідарно працюємо над формуванням більш справедливого та демократичного багатополярного світоустрою”, – сказав він.

Він вкотре висловився за «центральну роль ООН та міжнародне право», незважаючи на те, що сам генсек ООН називає вторгнення Росії в Україну «порушенням Статуту ООН та міжнародного права».

Але у Путіна своє прочитання Статуту ООН, випливає з його спільної із Сі заяви.

«Конфлікти мають вирішуватися на основі Статуту ООН у всій його повноті та сукупності», а для припинення збройного конфлікту в Україні «необхідно усунути його першопричини та дотримуватися принципу неподільності безпеки, враховувати законні інтереси та занепокоєння всіх країн у сфері безпеки», — йдеться у документі .

ЯК РОСІЯНИ Й КИТАЙЦІ КУЛЬТУРНО ЗБЛИЖУЮТЬСЯ

Сі Цзіньпін:

«Твори Пушкіна та Толстого читають у простих китайських сім’ях. Традиційна китайська культура в особі пекінської опери та тайцзицюань має велику популярність серед російського народу».

Путін сказав на це, що у перехресний рік культури Китаю в Росії та Росії в Китаї, старт якому дадуть сьогодні ввечері, у 38 містах Росії та 51 місті Китаю відбудуться ярмарки, гастролі театрів та льодові шоу, музейні виставки та кінопокази. І заразом навів свій уже улюблений приклад зміцнення культурних зв’язків:

«Хочу звернути увагу, що у лютому в Москві за підтримки мерії міста вперше було офіційно відсвятковано Новий рік за китайським календарем. Маю сказати, що його барвисті заходи відбулися з великим розмахом і сподобалися сотням тисяч городян», – сказав Путін.

НАФТА І ГАЗ

Після втрати частини західного ринку Росія розгорнула постачання нафти Схід і стала найбільшим постачальником нафти до Китаю, обійшовши Саудівську Аравію. Вона хотіла б різко збільшити і постачання газу, оскільки втратила найближчий і вигідний європейський ринок через газову війну проти ЄС, розв’язану Кремлем ще до вторгнення в Україну.

Однак Китай не поспішає погоджуватися на будівництво ще одного газопроводу з Росії, оскільки час на його боці, а газовий конфлікт Кремля з Європою показав, що Росія готова використати постачання для політичного тиску і потрапляти в сировинну залежність від неї шкідливо для цієї безпеки країни.

Зважаючи на те, що Путін (не) сказав із цього приводу в Пекіні, до угоди про будівництво «Сили Сибіру — 2» ще далеко.

«Звичайно, у ході переговорів докладно розглядалася тематика співробітництва в енергетиці, що просувається високими темпами. Це один із пріоритетних для нас напрямків. У нас є конкретні плани щодо поглиблення роботи у сфері енергетичної взаємодії», — сказав Путін.

ВІДМОВА ВІД ДОЛАРА

Росія і Китай все більше розраховуються в рублях та юанях, але остаточно відмовитися від долара та інших західних валют поки що не можуть. В результаті частина платежів є прозорою для США, і у Китаю через це проблеми — американці загрожують санкціями вже китайським банкам.

Путін привіз із собою голову центробанку Ельвіру Набіулліну та керівників найбільших держбанків. Вони обговорюють, як організувати розрахунки, минаючи західну інфраструктуру та фінансові ринки.

«Доля рубля та юаня у російсько-китайських комерційних операціях перевищує вже 90 відсотків. І цей показник продовжує зростати, а отже можна говорити про те, що взаємна торгівля та інвестиції надійно захищені від впливу третіх країн та негативних тенденцій на світових валютних ринках», — сказав Путін.

«У цьому контексті ми домовилися, що Росія та Китай і надалі зміцнюватимуть контакти по лінії кредитно-банківських установ, енергійно задіятимуть національні платіжні системи для обслуговування наших економічних операторів».

АВТОМОБІЛІ

Китайський автопром вийшов на перше місце у світі, як загалом, так і у виробництві автомобілів нового покоління — електро та плагін-гібридів.

Після нападу Росії на Україну західні автоконцерни закрили російські заводи та припинили прямий продаж. Спустілі автосалони заповнили машини китайських виробників, але будувати заводи вони не поспішають — вважають за краще продавати готову продукцію, зібрану в Китаї.

Путін сказав, що сподівається вмовити їх інвестувати в Росію.

«Ми знаємо про негативний вплив будь-яких незаконних акцій, санкцій, обмежень. Ми вітаємо співпрацю з китайськими друзями та у сфері виробництва автомобілів, де китайські друзі домагаються явних, цілком очевидних успіхів та переваг у конкурентній боротьбі, чесній конкурентній боротьбі, ми вітаємо співпрацю та розвиватимемо далі».