Новини / Загальні новини

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Учать у заході, що триватиме 17 і 18 жовтня, беруть лідери і високі представники понад 140 країн та міжнародних організацій, що робить його найбільшою дипломатичною подією в Китаї цього року.

Серед гостей лідери переважно країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, Центральної Азії, Африки, Латинської Америки та арабських держав Близького Сходу.

З Європи до Пекіна приїхали президент Сербії Алесандар Вучич та прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, єдиний із очільників країн-членів ЄС. На форум до китайської столиці завітали й кілька колишніх європейців-високопосадовців, зокрема прем’єр-міністр Великої Британії у 1997-2007 роках Тоні Блер, із яким уже зустрівся топдипломат Китаю Ван Ї.

Серед учасників форуму президент країни-агресорки Володимир Путін, для якого цей візит до Пекіна став першою далекою закордонною поїздкою від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну минулого року.

Очікується, що на полях форуму китайський лідер Сі Цзіньпін обговорить із Путіним «актуальні регіональні та міжнародні проблеми», серед яких російсько-українська війна та протистояння між Ізраїлем і Палестиною. До цієї зустрічі прикута значна увага експертів та ЗМІ.

Ініціатива ОПОШ об’єднує сухопутний та морський торговельні шляхи з Китаю до Європи і розвивається за концепцією древнього Шовкового шляху першого сторіччя до нашої ери, яким товари з Китаю потрапляли до Європи, Близького Сходу та Північної Африки.

Сучасна глобальна ініціатива Китаю стартувала в 2013 році і є сукупністю проєктів у різних галузях: транспортних, логістичних, торгових, культурних та інших, проте це не інтеграційний проєкт. У центрі уваги ініціативи розвиток залізничних, автомобільних і морських шляхів сполучення між Китаєм і Європою.

Брати участь у ній можуть всі охочі країни. Для цього достатньо оголосити про прихильність до неї та підписати з Китаєм меморандум. Наразі понад 150 країн і понад 30 міжнародних організацій уклали такі меморандуми з Китаєм.

У західних політиків та експертів ставлення до ОПОШ скептичне. Вони вважають його інструментом Пекіна з поширення китайського впливу у світі, в першу чергу через так звані «боргові пастки» – китайські кредити країнам, завідомо не спроможним їх повернути, в результаті чого останні потрапляють у залежність від Китаю.

Україна однією з перших приєдналась до ОПОШ у 2015 році. У 2017-му було узгоджено план дій Україна-Китай із реалізації цієї ініціативи, проте значних проєктів реалізувати не вдалося.

Як повідомляв Укрінформ, міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні, заявив, що участь Італії в глобальній інфраструктурній ініціативі Китаю «Один пояс, один шлях» не принесла очікуваних результатів, оскільки торгівля між двома країнами не покращилася, як очікувалось чотири роки тому.

Італія залишається першою і єдиною країною G7, яка долучилась до ініціативи ОПОШ.