Коли ж ми станемо свідками повернення в кайданках із Росії, Ізраїлю, Австрії та інших країн українських «лисів»-утікачів?
Корисний досвід. Розгорнувши великомасштабну боротьбу з корупцією високопосадовців, у Китаї посилили й «полювання на «лисів» – повернення в країну тих, хто ховається за кордоном із вкраденими грошима.
Наближалася п’ята година ранку, але життя в терміналі №3 міжнародного аеропорту Шоуду столиці Китаю вже було у повному розпалі. Кожних хвилин 20 оголошували посадку на черговий рейс до різних куточків планети. Зданий в експлуатацію десять років тому, напередодні відкриття Пекінської олімпіади, третій термінал за своєю площею вважається одним з найбільших в Азії, а сам аеропорт Шоуду з трьома злітно-посадковими смугами – другим за пасажиропотоком у світі. Мене це, правда, не дуже тішило, бо доводилося вже третю годину після прибуття рейсом з Чжухая чекати пересадки на літак МАУ до Києва. Тож залишалося гаяти час читанням своєї архівної добірки матеріалів з різних інформаційних джерел про боротьбу з «тиграми» і «мухами» у Піднебесній. Її я системно акумулював напередодні свого другого відрядження до цієї країни. Мова, як ви здогадалися, про досить актуальну для України тему – антикорупційні заходи. В Китаї вони помітно посилилися шість років тому – після ХVIII Всекитайського з’їзду Компартії та Всекитайських зборів народних представників 12-го скликання, коли Генеральним секретарем КПК та Головою Китайської Народної Республіки було обрано Сі Дзіньпіна. Після приходу до влади він одразу оголосив відкриту війну саме нестримній офіційній корупції.
Дійшла черга й до «недоторканних»
Найбільш дохідливо і популярно товариш Сі пояснив нові підходи до ліквідації корупції в інтерв’ю газеті «Волл стрит джорнал» в серпні 2015 року, напередодні свого візиту до США на запрошення Барака Обами. «Боротьба з корупцією – це те, що всі країни світу мають робити, і що їх народи бажають бачити… Народні маси найбільше ненавидять корупцію, і ми маємо діяти, щоб розвіяти їхні побоювання. Тому, – сказав Голова КНР, – ми маємо вести боротьбу і проти «тигрів», і проти «мух». По інституціональному будівництву в сфері боротьби з корупцією у мене є два зауваження. Перше: необхідно посадити владу в клітку інститутів, а друге – «сонячне світло – це кращий захід застороги проти корупції». Боротьба з корупцією не позначиться на економіці. Навпаки, наголосив Сі Дзіньпін, боротьба з корупцією, з такими протизаконними діями, як хабарництво, допоможе створити чистий уряд, видалити перешкоди, які заважають ринковій діяльності, пришвидшити оформлення справедливих правил і створити більш сприятливе інвестиційне і бізнес-середовище.
І вже в перший рік керівництва країною нового Генерального секретаря КПК і Голови Китайської Народної Республіки стало зрозуміло, що обіцянки Сі Дзіньпіна викорінити корупцію, по-справжньому «вдарити по тиграх» не залишаться обіцянками. У 2014-му за корупційні злочини, хабарництво, здирництво, зловживання владою та посадами було засуджено понад 71 тисячу осіб. Було порушено, розслідувано і доведено до суду справи стосовно 33 вищих партійних і держчиновників. Серед них такі «недоторканні» раніше «тигри» , як заступник голови Народної політичної ради КНР Су Жун, заступник голови Центральної військової ради КНР Сюй Цайхоу, член Постійного комітету Політбюро ЦК КПК Чжоу Юнкан. Чжоу, до речі, став першим серед китайських найвищих посадовців, кого обвинуватили в корупції і засудили до довічного ув’язнення.
Така жорстка боротьба з крадіжками і нецільовим використанням бюджетних коштів, з порушенням партійної дисципліни і корупцією у найвищих ешелонах влади, незважаючи на посади, не могла, вважають аналітики, не позначитися на темпах економічного зростання Китаю. Уже за підсумками першого півріччя 2015-го економіка Піднебесної продемонструвала зростання на сім відсотків. «Зростання на такому рівні, – зазначив Сі Цзіньпін, – тобто приблизно сім відсотків, буде достатнім для досягнення напрацьованих нами цілей розвитку, а саме до 2020 року збільшити вдвічі валовий внутрішній продукт і середньодушовий дохід населення – і міського, і сільського». З цього приводу відомий в Росії економіст Олександр Лукін зробив однозначний висновок: «Китай остаточно зробив заявку на те, щоб стати провідною світовою державою».
А загалом, продовжуючи тему антикорупційної боротьби в Піднебесній, за п’ять років приходу до влади в 2013 році Сі Цзіньпіна спецслужби порушили справи проти 1,5 мільйона китайських чиновників. Дві третини обвинувачуваних відбулися звільненнями з посад і виключенням із партії, сотні тисяч вищих партійних босів отримали великі терміни ув’язнення, або були розстріляні. Як, скажімо, віце-мер Пекіна Лю Чжихуа. Вже стали нормою показові страти засуджених чиновників, іноді з трансляцією по телебаченню. Загалом, за різними даними, у рамках боротьби з корупцією, з 2000-го в Китаї було розстріляно не менш як 10 тисяч осіб.
Ця та інша антикорупційна статистика дала право Голові КНР заявити на нещодавніх урочистостях, присвячених 40-річчю з початку політики реформ і відкритості, про переконливу перемогу над корупцією в лавах Компартії і державних структурах. Завдячуючи такій політиці, Китай за ці роки перетворився з бідної аграрної країни на другу найбільшу економіку світу. Піднебесна стала однією з найпривабливіших держав для залучення іноземних інвестицій. За даними, до прикладу, Американської торговельної палати в Шанхаї, майже 95 відсотків опитаних нею підприємств мають намір збільшувати інвестиції або залишатися на нинішньому високому рівні інвестування в китайську економіку.
Боротьба з корупцією, не раз підкреслював Сі Цзіньпін, і надалі триватиме. «Необхідно рішуче позбутися всіх корупційних елементів, підтримувати чистоту серед кадрів, чесність і непідкупність всередині уряду, проводити тверезу політику, щоб у ході проведення політики реформ і відкритості побудувати мирне і спокійне політичне середовище».
«Землетрус» у Шеньсі
У перші роки розгортання в країні оголошеної новим Головою КНР антикорупційної війни з вищими партійними і державними чиновниками, чимало оглядачів, особливо з Росії, говорили про тимчасовість цієї кампанії Сі Цзіньпіна, про його прагнення позбутися таким шляхом своїх опонентів, суперників і конкурентів. Після нещодавніх подій, пов’язаних з масовими арештами керівників найвищого рівня провінції Шеньсі, таких розмов, мабуть, значно поменшає. Адже ця провінція, що розташована в центрі країни і вважається духовною колискою китайської культури, – мала батьківщина нинішнього Генерального секретаря КПК. Він народився в окрузі Фупін, у цьому регіоні, напевно, з багатьма місцевими керівниками у нього були свого часу і неофіційні взаємини.
І ось як грім серед безхмарного неба – 9 січня цього року на Центральному телебаченні Китаю в програмі «Фокус-інтерв’ю» з’являється документальний фільм – публічний звіт про результати розслідування неймовірних масштабів корупції і зловживань владою, які чинилися в провінції протягом останніх років за принципом «небо високо, а імператор далеко». Дехто з китайських колег назвав це «землетрусом» у Шеньсі. Головний сюжет – виявлення незаконного будівництва понад тисячі розкішних вілл в екологічно крихкому гірському масиві Циньлін на півдні від Сіаня – адміністративного центру провінції. Тут велике різноманіття рідкісних рослин і диких тварин, у тім числі є і представники гігантських панд, які вимирають. За результатами розслідувань всіх високопосадовців, котрі знехтували верховенством закону і партійними директивами, було звільнено і кинуто за ґрати, а вілли – знесено. На допитах у слідчих побували не одна тисяча підозрюваних у злочинах. Чжао Чженьюн, тепер вже колишній партійний керівник провінції Шеньсі, був одним з тих, кого нещодавно теж затримано за звинуваченням у корупції.
Як наголошують в одному з електронних ЗМІ Піднебесної, цей документальний фільм був політично значущим, «оскільки китайське керівництво рідко транслює свою брудну білизну, до того ж так публічно і так докладно, особливо тоді, коли державні ЗМІ рясніють повідомленнями, у яких чиновники шикуються в ряд, щоб вихваляти товариша Сі та його політику, буквально клянуться в її неухильній реалізації». Фільм став черговим попередженням для інших, показав рішучість Голови КНР не лише боротися з «офіційною лінню» і «дволикими» бюрократами, але і виявив масштаби пасивного спротиву і партійної еліти, і багатьох державних чиновників тієї жорсткої лінії, обраної Сі Цзіньпіном для викорінення в країні корупції.
Полювання на «лисів» у розпалі
Розпочати таку масштабну і безкомпромісну війну з корупцією, службовими зловживаннями та хабарництвом, жорстким викорчовуванням цілих владних кланів, що в більшій чи меншій мірі зачепило статус-кво та долю десятків мільйонів чиновників і партійних босів, можна тільки, будучи абсолютно впевненим у власній силі і власній непогрішності. Аналітики-сходознавці вважають, що Сі Цзіньпін переконаний і в одному, і в другому. Після завершення в Пекіні 20 березня 2018 року 1-ї сесії Всекитайських зборів народних представників 13-го скликання і схвалення ними низки поправок до Конституції Голова КНР отримав ще більші можливості для втілення в життя реформ, схвалених ЦК Компартії.
По-перше, в Конституції країни знято обмеження повноважень глави держави двома п’ятирічними термінами. Тобто і після того, як у 2023 році закінчиться його «президентський» термін, Сі Цзіньпіна можуть обрати Головою КНР і на третій термін. По-друге, в пакеті поправок до Конституції, схвалених ВЗНП, велику частину займає розділ, що стосується заснування нового державного органу боротьби з корупцією – Державної наглядової комісії (ДНК). «Заснування нового антикорупційного органу, наділеного особливими повноваженнями, і закріплення його статусу в Конституції країни, – йдеться у статті «Китайська модель боротьби з корупцією» журналу «Китай» (4/2018), – підкреслює надзвичайну важливість цього напряму роботи». А якщо врахувати, що минулої весни ВЗНП схвалили і «Закон КНР про нагляд», то сьогодні у команди Сі Цзіньпіна достатньо правових важелів для втілення в життя лінії партії щодо подальшого будівництва соціалізму «китайським шляхом». І в ЦК КПК, мабуть, і сьогодні добре пам’ятають настанову своєму наступнику, проголошену на XVIII з’їзді партії колишнім керівником Китаю Ху Цзіньтао: «Якщо ми не вирішимо питання з корупцією, це може призвести до фатальних наслідків для комуністичного руху. Це може призвести до падіння партії».
У Сі Дзіньпіна, як показав час, системний підхід в боротьбі з корупцією. Вона не обмежується виявленням і притягненням до відповідальності тих, хто зловживає владою, плутає свою кишеню з державною чи сприяє в цьому іншим. Створений за розпорядженням Голови КНР комітет з нагляду взявся за зловживання і серед держслужбовців, які не є членами партії. Підвищений інтерес у правоохоронців сьогодні до всіх, хто має стосунок до розподілу бюджетних коштів. Вважають, що головний різновид корупції, який вразив Китай, – нецільова витрата грошей, часто у формі незаслужених премій. На другому місці – «подарунки», тобто хабарі. У 2016-му ухвалили закон, що регламентує покарання: тепер розстріл загрожує за казнокрадство на суму більш як 463 тисячі доларів. При Сі Цзіньпіні, як главі держави, помітно змінився діловий стиль китайських функціонерів – стало більше підкресленої скромності, менше розкішних службових авто. Особистий приклад подає сам Генеральний секретар КПК. У своїх ділових поїздках країною товариш Сі надає перевагу мікроавтобусам, відмовившись від лімузинів.
Авторитет і підтримка у китайському суспільстві рішучих кроків Голови КНР у боротьбі з корупцією і для вирішення, до речі, гострих соціальних проблем, значно зросли, як запевняють соціологи, після 2015-го. Саме в тому році в країні розгорнулася масштабна кампанія «Небесна мережа». Її головна мета – повернути в країну з грошима корупціонерів, які втекли за кордон, так званих «лисів». За офіційними даними, за 1990–2000 роки не менш як 16 тисяч чиновників покинули Китай, прихопивши із собою краденого на загальну суму в 87 мільярдів доларів. Тож уже перші результати роботи спецслужб вражають.
Лише в рамках кампанії «Небесна мережа-2018» з «браслетами» на руках доставили на батьківщину 1338 «лисів» – колишніх функціонерів і держслужбовців різного рівня, котрих підозрюють у злочинах. Було повернуто 3,541 мільярда юанів. Загалом за чотири роки, починаючи з 2015-го, до Китаю повернули понад 5 тисяч чиновників, яких підозрюють у корупції. Серед них, як повідомляє агентство Сіньхуа, 56 із списку 100 найбільш розшукуваних осіб по «червоному циркуляру» Інтерполу, які переховувалися в більш як 120 країнах і регіонах світу. Сума повернутих до скарбниці коштів за цей період становить понад 10 мільярдів юанів. А це не менш як три мільярди доларів США.
Коли ж ми побачимо на своїх телеканалах (як це частенько роблять у Китаї) повернення в кайданках із Росії, Ізраїлю, Австрії та інших країн українських «лисів»-утікачів з вкраденими мільярдами та зливками золота?
Відомий журналіст Станіслав Прокопчук, Чжухай–Гуанчжоу–Пекін–Київ «Урядовий кур’єр»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Напишіть відгук