ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Сі Цзіньпін прагне перезавантажити економіку Китаю та повернути друзів

2023-01-10

Китай прагне зменшити свою міжнародну ізоляцію та прискорити темпи зростання економіки  на фоні хаотичного відходу від політики «нульової толерантності» до COVID-19, оглядачі Financial Times аналізують зовнішню та внутрішню політику КНР.

Після зняття обмежень, пов’язаних з політикою «нульового» COVID, не зважаючи на офіційну статистику, кількість смертей продовжує зростати, про що, як зауважують автори статті, свідчить безліч некрологів публічних персон, що постійно з’являються останнім часом.

В деяких частинах Китаю лікарні переповнені хворими, боротьба за антивірусні препарати призвела до дефіциту цих медикаментів в Азії. За неофіційними прогнозами, кількість смертельних випадків може досягнути 1 мільйона.

На цьому фоні відбувається фундаментальне перезавантаження зовнішньої та економічної політики Сі Цзіньпіна. І зараз Пекін проводить політику, що спрямована на поліпшення дипломатичних зв’язків, а також стимулювання розвитку економіки країни.

В царині економічної політики головні цілі уряду КНР полягають у відновленні стабільного зростання економіки, покращенні положення працівників сільського господарства, стабілізації ринку нерухомості, зазначають аналітики.

В зовнішні політиці мета Китаю – покращити відносини з країнами Заходу, і тут основна увага зосереджена на покращенні зв’язків з європейськими країнами, оскільки відносини з Європою сильно постраждали через підтримку Китаєм Росії.

Як вказують оглядачі Financial Times, відправною точкою для перезавантаження зовнішньої політики Китаю є переоцінка тісних відносин з Москвою.

Зараз Китай вважає більш ймовірним той факт, що Росії не вдасться перемогти Україну, і вона, Росія, вийде з конфлікту «незначною силою», її вплив на світовій арені значно зменшиться, як економічно, так і дипломатично, як повідомляють Financial Times деякі чиновники.

П’ять високопоставлених китайських чиновників, які знають цю проблему, протягом останніх дев’яти місяців у різний час повідомляли, що Москва не повідомляла Пекін про намір розпочати повномасштабне вторгнення в Україну.

Такі погляди суперечать враженням, створеними спільною заявою Китаю та Росії від 4 лютого після зустрічі Сі та Путіна в Пекіні, лише за 20 днів до нападу Росії на Україну. У цій заяві проголошувалося, що «для китайсько-російського співробітництва немає обмежень, … немає заборонених зон».

Як повідомив один китайський чиновник, Путін інформував Сі Цзіньпіна, що Росія «не виключатиме застосування будь-яких можливих заходів, якщо східноукраїнські сепаратисти атакують територію Росії та спричинять гуманітарну катастрофу». Китайська сторона сприйняла таку позицію як можливість обмежених військових дій, а не повномасштабного вторгнення.

За словами китайських чиновників, доказом такого нерозуміння є пониження в червні на посаді Ле Юйчена, який на момент вторгнення був віце-міністром закордонних справ , а також гпровідним експертом МЗС Китаю з Росії. Про Ле Юйчена широко говорили в офіційних колах Китаю як про ймовірного наступного міністра закордонних справ. Зараз він обіймає посаду заступника голови Національної адміністрації телебачення і радіомовлення.

Зараз китайські дипломати, що прагнуть відновити позиції Китаю в Європі, у приватних розмовах стверджують, що Пекін не знав про наміри Росії розпочати повномасштабне вторгнення. Ця лінія є частиною більш широкої стратегії, що спрямована на зменшення відчуття ізоляції Китаю, а також запобіганню зближення Європи та США.

Пекін намагається запевнити європейських партнерів у тому, що він готовий використати близькість своїх відносин з Москвою, щоб стримати Путіна від використання ядерної зброї, кажуть китайські та європейські чиновники.

Інший аспект стратегії Пекіна полягає в тому, щоб позиціонувати себе не лише як потенційного миротворця, але й як сторону, яка готова допомогти відбудувати Україну, кажуть китайські чиновники.

Сам Сі прагнув представити себе прихильником миру у своїх зауваженнях до Путіна наприкінці минулого місяця.

Іншою ознакою того, що Китай прагне послабити свій антагонізм із Заходом, є те, що він відсторонив Чжао Ліцзяня, одного зі найбільших дипломатів-«воїнів-вовків». Колишній офіційний речник міністерства закордонних справ, Чжао тепер є одним із трьох заступників директора з прикордонних і океанських справ.

Прагнення Китаю до дипломатичного перезавантаження відносин з Європою, здається, дає значні результати. Після візиту до Пекіна в листопаді канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Європейської ради Шарля Мішеля планується, що на початку цього року відбудуться візити президента Франції Еммануеля Макрона та прем’єр-міністра Італії Джорджії Мелоні.

Крім зовнішньої політики, більш важливою для уряду КНР є підтримка економічного зростання в країні. У довгостроковій перспективі Пекін має намір реалізувати свою мету «загального процвітання», істотно збільшивши кількість людей із «середнім доходом», кажуть урядові радники. Але в короткостроковій перспективі кілька аналітиків очікують «хвилю полегшення» після завершення проблем, пов’язаних з відходом від жорсткої політики стосовно Covid.