Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

    Що очікує Україну в Китаї — Владислава Магалецька

    2021-05-21

    Експорт товарів до Китаю росте швидкими темпами. Розібратися які перспективи цього ринку для України допоможе Владислава Магалецька, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.

    У Китаї кажуть: «Той хто йде швидше, першим досягає цілі».

    Ще десять років тому частка Китаю в загальному експорті української продукції становила 3%, а частка імпорту – 7,6%.

    У 2020 році ці цифри здаються незрівнянно малими. 14,5% від усіх експортованих з України товарів припало на Китай. Частка імпорту – 15,4%.

    У 2021 році позитивний тренд продовжився. За перші два місяці українські експортери відправили в Китай товарів більш ніж на 1 млрд дол. При цьому ріст становив 44%! Це стало можливим завдяки наполегливій праці Києва та Пекіна на шляху до поглиблення взаємовигідного співробітництва.

    Ріст українських поставок до Піднебесної відбувся в основному завдяки значному збільшенню експорту української аграрної продукції. Китай став беззаперечним лідером з імпорту кукурудзи, шроту соняшника, ячменю, ріпакової олії, м’яса великої рогатої худоби, молочної сироватки.

    Піднебесна також купувала великі об’єми соняшникової та соєвої олії. Лише експорт кукурудзи та соняшникової олії приніс українським експортерам 2,37 млрд дол. Це на 30% більше загального експорту до Китаю 5 років тому.

    Такі приголомшливі результати стали можливими завдяки кропіткій праці, яка вилилася в конкретний позитивний результат. Якщо говорити про експорт продукції рослинництва, то тут вдалося досягти найкращих результатів. Право на експорт ячменю має 51 виробник, сої – 52, кукурудзи – 273. Десять компаній отримали право поставляти заморожену лохину та чорницю.

    Активно розвивається експорт продукції переробної галузі. Соняшниковий шрот поставляють 36 виробників, ріпаковий шрот – 9, буряковий жом – 2.

    Продукція тваринництва теж користується попитом. Право на експорт замороженої яловичини мають 3 підприємства, молочних продуктів – 35.

    Наразі триває процедура акредитації українських підприємств для експорту до КНР меду. Найближчим часом очікується вирішення цього питання.

    Крім того, Держпродспоживслужба активно працює над відкриттям китайських ринків м’яса птиці, борошна, риби й рибних продуктів, яєць та яєчних продуктів, пшениці, ріпаку, сорго, соєвого шроту, яблук, лохини, гороху, квасолі, черешні, кормів для домашніх тварин, комбікормів для тварин, птиці, солоду.

    Китайський ринок цікавий для українських виробників майже у будь-якому секторі експорту аграрної продукції. Однак для розширення поставок потрібні не лише прямі дії компетентних органів зі скасування обмежень та отримання дозволів, а й розширення логістичних можливостей і взаємні інвестиції. Тут Україна та Китай лише на початку розвитку взаємовідносин. Утім, великий філософ Лао-Цзи писав: «Шлях у тисячу літ починається з першого кроку».

    Головний капітал для будь-яких дружніх та партнерських взаємовідносин – це, звичайно, довіра. Без цього неможлива будь-яка співпраця. Спілкуючись з представниками бізнесу, Владислава Магалецька завжди наголошує, що недостатньо вийти на новий ринок, потрібно тримати високу планку якості продукції, що експортується. Тільки так можна досягти гарних результатів.

    Для взаємовідносин України та Китаю важливо дотримуватися принципів взаємоповаги та передбачуваності. Головне, як говориться в китайській мудрості, – зберігати в полі зору спільну ціль при вирішенні повсякденних завдань. Ціль же і для Китаю, і для України одна: нарощування рівня співпраці на взаємовигідній основі.

     

    “Економічна правда”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published.