ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Що китайські аналітики думають про саміт Кіма та Путіна у Пхеньяні?

2024-07-09

Для коментаторів в Китаї випливають зовсім інші висновки з обіймів Кім-Путіна в Пхеньяні, ніж для їхніх колег в США.

Певні особи зі Сполучених Штатів, Південної Кореї та Японії стверджують, що нещодавній одноденний державний візит президента Росії Володимира Путіна до Північної Кореї поставив Пекін у незручне становище. Що думають аналітики з Китаю?

Матеріал на цю тему підготувало The Diplomat.

Офіційні особи в Пекіні описали широкі угоди між двома «дружніми та близькими сусідами» як задоволення «законної потреби в обмінах, співпраці та розвитку відносин». Науковці з усього Китаю зосереджувалися переважно на підписанні Путіним і Кімом довгоочікуваної угоди про будівництво транскордонного мосту через річку Тумень – питання, про яке майже не повідомлялося у світових ЗМІ.

Єдине, з чим можуть погодитися США та їхні союзники з одного боку та Китай з іншого боку, це те, що візит Путіна до Пхеньяну з метою відродити десятиліттями соціалістичний братський «альянс» між Північною Кореєю та Росією (а до цього Радянським Союзом) був зумовлений геополітичною ізоляцією та слабкістю Росії – наслідком повномасштабної війни Росії проти України. Як показали 28 місяців з лютого 2022 року, вторгнення має різне значення для Китаю, Північної Кореї та Росії відповідно. Проте повторний союз між Москвою та Пхеньяном розглядається багатьма в Китаї як корисний для великої справи протистояння гегемонії США.

Що думають США про те, що думає Китай

Через кілька годин після підписання нового оборонного договору між Росією та Північною Кореєю держсекретар США Ентоні Блінкен сказав своєму південнокорейському колезі Чо Те Юлу по телефону, що він засуджує розширення військового співробітництва Північної Кореї та Росії. Через пару днів заступник Блінкена Курт Кемпбелл заявив, що Пекін «дещо стурбований» зростанням військової співпраці між Росією та Північною Кореєю: «Я вважаю справедливо буде сказати, що Китай дещо стурбований тим, що відбувається між Росією та Північною Кореєю. Вони вказали на це під час деяких наших розмов, і ми бачимо певну напругу, пов’язану з цим», – сказав Кемпбелл у програмній промові в Раді з міжнародних відносин.

Зрозуміло, що існують конкретні причини для надзвичайної уваги Заходу до візиту Путіна до Північної Кореї та для підвищеної стурбованості Заходу щодо військового співробітництва між Росією «у стані війни» та «ізгоєм» Північною Кореєю. У Китаї, навпаки, Пекін офіційно ніяк особливо не зреагував – ані висловлюючи занепокоєння, ані вітаючи оборонний пакт. Єдиний офіційний коментар надійшов від віце-міністра закордонних справ Сунь Вейдуна, який сказав у своїй заяві: «Як дружні сусіди, Північна Корея та Росія мають звичайні потреби в обмінах і розвитку відносин, і їхня взаємодія на високому рівні обумовлена двосторонніми домовленостями між двома суверенними державами. »

Цікаво, що, схоже, центральна влада в Пекіні воліла б, щоб експерти Китаю з Росії, які належать до стратегічного співтовариства країни, та інші звернули увагу на цю подію та представили б точку зору Китаю.

Звичайно, є чимало вчених, які побоюються, що, зокрема, не новий оборонний договір, а радше політика Росії «спрямована на Схід» може змусити Пекін бути більш пильним, щоб запобігти зростанню російської присутності, яка потенційно може «дестабілізувати» ситуацію на Корейському півострові. Проте аналітики з усього Китаю, пов’язані з широким спектром аналітичних центрів і університетських факультетів, з трьох причин здебільшого позитивно відгукуються про те, що Путін звертає увагу на Північну Корею: ідеальний час для саміту Путіна та Кіма у Пхеньяні; можливість для Пекіна покращити відносини з Брюсселем; і, головне, Путін дотримав слова перед Пекіном, підписавши з Кімом угоду про швидке будівництво транскордонного автодорожнього мосту через річку Тумень.

«Ідеальний» час для саміту Путіна та Кіма

Як зазначено в кількох китайських коментарях, що найцікавіше в раптовому рішенні Путіна відвідати Північну Корею, так це те, що Москва і Пхеньян почали переговори про конкретну дату ще за тиждень до візиту. Це пояснює, чому більшість спостерігачів за Китаєм у всьому світі були не готові до того, що Володимир Путін приземлився в столиці Північної Кореї о третій ранку в середу, 19 червня. Це також означає, що російський лідер насправді провів у Північній Кореї лише день, і не два, про які здебільшого повідомлялося перед поїздкою.

Чому верховний лідер Кім Чен Ин чекав о третій годині ночі в аеропорту, щоб особисто зустріти іноземного лідера?

Тому що іноземним лідером виявився російський президент, якого Кім раніше називав «непереможним соратником». Північнокорейський лідер також стверджує, що відносини його країни з очолюваною Путіним Росією сьогодні знаходяться на найвищому рівні, навіть у порівнянні з розквітом альянсу між Північною Кореєю та колишнім Радянським Союзом.

Однак, якщо те, що говорять коментатори в Китаї, правда, тоді Путін вирішив відкласти свій приїзд до Пхеньяну, не сказавши Кіму. Крім того, китайські аналітики вважають, що рішення Путіна було прийнято з огляду на те, щоб уникнути будь-якого негативного впливу на поточні тристоронні відносини між Китаєм, Японією і Південною Кореєю, з одного боку, і, що більш важливо з точки зору Пекіна, – на новий раунд двосторонніх дипломатичних переговорів між Пекіном і Сеулом та безпековий діалог, що відбувався в той самий час.

У коментарі на популярній цифровій платформі «Соху.ком» надано повну інформацію про передумови того, як Москва обирала конкретні дати для путінського візиту Пхеньяна, консультуючись із Пекіном. У коментарі сказано, що для того, щоб уникнути «обіймів» Кіма і Путіна в Пхеньяні 18 червня – того самого дня, коли Китай і Південна Корея мали провести свою перший в історії дипломатичний і безпековий діалог у форматі «два плюс два» за участю заступників міністрів закордонних справ і представників оборонних відомств – і щоб «зберегти обличчя Кім Чен Ину», Путін позапланово зупинився на понад 5 годин у Якутську, столиці російської Республіки Саха, для огляду, фотографування та спілкування з місцевими жителями. У підсумку він прибув до Пхеньяна лише о третій годині ночі 19 червня.

Ця затримка також допомогла Пекіну уникнути пояснень Сеулу, чому Китай «мовчав» щодо участі Росії (разом з Північною Кореєю) у створенні загрози безпековій ситуації на півострові, оскільки Путін розпочав свій візит лише після завершення переговорів у форматі «два плюс два».

Плюси і мінуси візиту Путіна до Північної Кореї для Китаю

У той час як російсько-північнокорейський Договір про всеосяжне стратегічне партнерство, підписаний між Путіним і Кім Ченом минулого місяця, викликає занепокоєння та привертає увагу світової спільноти – особливо на Заході, в Японії та Південній Кореї – той самий договір цитується більшістю вчених і експертів у Китай в контексті вітань розширення співпраці між Москвою та Пхеньяном. Офіційне інформаційне агентство Китаю «Сіньхуа» відзначило роль договору у покращенні російсько-північнокорейських відносин у коментарі 22 червня, і більшість наукових звітів про розвиток подій вказали на чимало переваг для Пекіна.

По-перше, Пекін вважає, що договір між Північною Кореєю та Росією приносить йому користь, особливо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, оскільки він викликає стурбованість або навіть страх у Сполучених Штатів. Аналітики схвально назвали зближення Росії та Північної Кореї «раціональним вибором». По-друге, надання Північною Кореєю боєприпасів Росії означає, що Китай може скоротити певну торгівлю з Росією і, таким чином, покращити відносини між Китаєм і ЄС, оскільки європейські країни неодноразово висловлювали серйозну проблему для експорту китайських товарів подвійного призначення до Росії. По-третє, китайські коментатори стверджують, що масовий експорт Північною Кореєю боєприпасів до Росії може насправді сприяти стабілізації ситуації на Корейському півострові.

Ван Цзюньшен, науковий співробітник відділу східноазіатських досліджень Китайської академії суспільних наук у Пекіні, вторуючи настроям багатьох представників стратегічної спільноти Китаю про те, що саміт Кіма та Путіна був зумовлений тиском і агресією імперіалізму США та його союзників по НАТО, сказав, що цей візит обов’язково виведе російсько-північнокорейські відносини на новий рівень. «Через розширення НАТО в Європі та поточний російсько-український конфлікт, а також очолювані США військові альянси в Північно-Східній Азії, націлені на Пхеньян, поглиблення співпраці між Росією та Північною Кореєю не є несподіванкою», — зазначив Ван.

Декілька китайських вчених висловили думку, що давня стратегія Сполучених Штатів і їхніх союзників щодо ізоляції та придушення Росії та Північної Кореї автоматично підштовхне їх до співпраці з метою протистояння спільній загрозі з боку альянсів під проводом США, чи то в Європі, чи то в Північно-Східній Азії.

На іншому рівні також було помічено, що хоча Китай, Росія та Північна Корея вважаються ворожими до очолюваного США міжнародного порядку, Пекін не тільки усвідомлює, але й дуже обережний в тому, щоб не поставити під загрозу той факт, що він менше підданий остракізму світовою спільнотою, ніж дві інші країни. Отже, як уже згадувалося у коментарі «Соху.ком», зближення Північної Кореї та Росії допоможе Китаю збалансувати або навіть покращити відносини з Європою, з одного боку, а з іншого — виснажить арсенал Північної Кореї, що, у свою чергу, допоможе зусиллям Пекіна підтримувати мир і стабільність у Північно-Східній Азії.

Значення нового мосту на річці Тюмень

Як зазначалося, у Китаї підписання угоди між Путіним і Кім Ченом про швидке будівництво транскордонного мосту через річку Тумень сприйняли як важливішу новину, ніж Договір про всеосяжне оборонне стратегічне партнерство між Росією і КНДР. Як зазначається в китайському коментарі, це відображає поточну велику увагу Путіна до бажань Китаю. В іншому китайському коментарі підкреслюється, що «коли Путін відвідав Китай 16 травня, він пообіцяв китайським лідерам поговорити з Північною Кореєю про гирло річки Тюмень. Цього разу він поїхав до Пхеньяну, щоб обговорити це. Обидві сторони спланували будівництво нового мосту».

В даний час єдиним сполученням між Росією і Північною Кореєю через річку Тюмень є старий залізничний міст, який настільки малий, що фактично перешкоджає використанню річки комерційними суднами.

Домовленість Кіма і Путіна про будівництво нового мосту через річку Тюмень була однією з головних тем у найбільшій китайській соцмережі «Вічат». Однак скептики не висловили великих сподівань на швидку реалізацію угоди. Причини, як не дивно, багато в чому пов’язані з колоніальним минулим Китаю та «століттям принижень». Історично, територія на північному сході Китаю, що межує з Росією, Північною Кореєю та Японським морем, потрапила в руки імперської Росії після Пекінської угоди після окупації Пекіна французькими та британськими військами в 1860 році. Сьогодні уламок російської території відділяє Китай від Японського моря і дає Росії прямий сухопутний кордон з Північною Кореєю, позначений річкою Тюмень.

В результаті ворожнечі між Китаєм і СРСР після китайсько-радянського розколу регіон опинився у глухому куті. У пострадянську еру і Північна Корея, і Росія зберігали пильність щодо китайської гегемонії та «експансіонізму». Але після проведення китайської ринкової реформи та політики відкритості Пекін постійно наполягав на доступі до річки Тюмень і через неї – до Японського моря. За підтримки Росії, Японії, двох Корей і Монголії в 1991 і 1995 роках Китай успішно згуртував країни в рамках Програми розвитку ООН, що призвело до створення Плану регіонального розвитку річки Тюмень (ПРРРТ) і Програми розвитку території річки Тюмень (ПРТРТ), відповідно. Однак через внутрішні тертя в Росії та підозри Японії та Південної Кореї щодо ролі Північної Кореї проект ПРТРТ так і не був втілений у дію.

Згодом Китай та Північна Корея оголосили в 2014 році про будівництво нового мосту в басейні річки Тюмень, який з’єднує міський повіт Хуньчунь у Китаї з районом міста Расон Сонбонґуйок у Північній Кореї, який мав би бути завершений до кінця 2015 року. Роботи ще тривали у 2019 році допоки Північна Корея не закрила свої кордони та всі відповідні інфраструктурні проекти на тлі пандемії COVID-19.

Як було зазначено в японському журналі Nikkei Asia, такі чинники, як «нова холодна війна», постійно зростаючий апетит Пхеньяна до ядерної зброї, дедалі більші тертя між двома Кореями та «незахищеність» Японії через швидке розширення китайської армії, могли слугувати перешкодами для плеканого протягом довгого часу бажання Китаю отримати доступ до Японського моря через російсько-північнокорейський річковий кордон.

Вчені в Китаї, можливо, й зраділи угоді про транскордонний міст через річку Тюмень у Пхеньяні, але вони все ще не можуть забути розчарування, яке накопичилося за останні кілька десятиліть. Угода за угодою тихо ігнорувалась, що заважало Китаю здійснити своє бажання з’єднати північний схід Китаю з Раджином у Північній Кореї та, отже, отримати доступ до Японського моря, яке знаходиться лише за 15 кілометрів від мосту радянських часів, який зараз перекриває річку. Таким чином, китайські аналітики уважно стежать за відносинами між Північною Кореєю та Росією щодо їхнього потенціалу для досягнення трьох цілей Китаю: покращити відносини з Європою, вичерпати арсенал Північної Кореї та здійснити довгоочікуване будівництво транскордонного мосту через річку Тумень.