Що Китай хоче досягти посередництвом в російсько-українській війні?

2024-04-16

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров нещодавно завершив поїздку до Пекіну, де він зустрівся зі своїм китайським колегою Ван Ї для переговорів на низку «гарячих тем» на тлі жорстокої війни Москви проти України. Китай став близьким дипломатичним союзником Росії, і подібні візити стають все більш поширеними.

Про обговорювані теми та зовнішньополітичну діяльність Китаю за останній період читайте в аналітиці від Радіо Свобода нижче.

Серед гарячих тем, які розглядалися 8 квітня, Сергій Лавров і Ван Ї обговорили двосторонні зв’язки та великі проблеми, такі, як війна в Україні та напруженість в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Дипломатична пара також заявила, що їхні уряди погодилися розпочати діалог про євразійську безпеку з метою «подвійної протидії» європейсько-атлантичному альянсу на чолі з Вашингтоном.

Цей візит відбувся, коли Москва повільно, але просувається на полі бою на сході України на тлі «тріщин» у підтримці Києва з боку Заходу.

В останні місяці Пекін також відновив човникову дипломатію між Києвом, Москвою та столицями Європейського союзу, яка почалася, коли війна вступала в другий рік.

Із 2 по 11 березня Лі Хуей, спеціальний представник у справах Євразії, якого Пекін призначив своїм посланником, об’їздив Європу, намагаючись стати «посередником і досягти консенсусу» для припинення «кризи в Україні», як Китай офіційно називає повномасштабну війну Росії проти України.

Дипломатичні тури Лі Хуея були схожі на його попередній тур, який не приніс жодного результату. Під час свого першого візиту в травні 2023 року він просував документ Пекіну з 12 пунктів (який часто називають «мирним планом»), який викладав загальні принципи припинення війни, але не вдавався в деталі.

Цього разу зупинки Лі Хуея в Європі виглядали набагато більше спрямованими на те, щоб відчути рішучість ЄС щодо війни та пошук тріщин і простору, які могли б дозволити припинити війну на більш прийнятних для Росії умовах.

Є кілька ознак того, що човникова дипломатія Лі дала тоді якийсь позитивний імпульс. Документ із 12 пунктів був тепло прийнятий як у Росії, так і меншою мірою в Україні, коли він був опублікований у лютому 2023 року, але був розкритикований Брюсселем і Вашингтоном за те, що він поступився Москві, не засудивши російського вторгнення.

Чому це важливо?

Нещодавня поїздка Лі Хуея схожа не стільки на спробу знайти рішення для припинення війни, скільки на оцінку рівня втоми від України серед вищого керівництва Європи.

У Пекіну є вагома причина відправити таку посередницько-розвідувальну місію. У червні відбудуться вибори до Європейського парламенту, і над континентом нависає привид листопадових президентських виборів у США.

Потік американської зброї наразі стримується в Конгресі, і перемога колишнього президента Дональда Трампа може ще більше перешкодити підтримці Києва – і є серйозні питання щодо того, чи зможе лише підтримка Європи витримати Україну на полі бою.

На цей момент і Пекін, і Москва побачили перші ознаки слабкості України і дивляться, чи не буде таких ознак більше.

За тиждень до свого нещодавнього візиту до Китаю Лавров заявив, що Китай запропонував найбільш розумний «мирний план» для врегулювання «конфлікту в Україні, і президент Росії Володимир Путін, як повідомляється, поїде до Китаю, щоб зустрітися з китайським лідером Сі Цзіньпіном у травні.

Уся ця зростаюча координація пов’язана з міжнародною мирною конференцією про війну в Україні, що має відбутися влітку у Швейцарії, де гаряче обговорюватиметься питання територіальних поступок і умови, на які Київ і Москва можуть погодитися.