Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

На початку червня в Україну прибув перший прямий потяг з Китаю, доставивши 41 контейнер. Відстань від початкової до кінцевої точки було подолано за 15 діб, а від монгольсько-китайського кордону до Києва — трохи більше, ніж за 10 діб.

В «Укрзалізниці» анонсували, що такі потяги курсуватимуть на регулярній основі. Також в планах — забезпечити візит контейнерних потягів на філії УЗ «Ліски» в Харкові та Дніпрі. «Укрпошта» також висловила зацікавленість в доставці посилок з КНР потягом.

Центр транспортних стратегій (ЦТС) поговорив з компаніями, причетними до проєкту, а також з замдиректором департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» про те, яким є маршрут потяга, яка вартість доставки контейнерів, якими будуть наступні відправні пункти, як будуть вирішувати питання із завантаженням потягів у зворотні рейси з України в Китай.

Хто організував потяг?

Як пояснили ЦТС в українській компанії, причетної до організації проєкту, оператора цього контейнерного потяга в Україні немає. Транспортне експедирування потяга за маршрутом, що пролягає через територію Монголії, РФ, України, здійснює низка компаній, кожна з яких має право приймати заявки на виконання цих перевезень. Одна з компаній (українська) є платником залізничного тарифу на українській ділянці маршруту. Територією Росії перевезення організовує компанія «Транспортные системы» (Санкт-Петербург).

У ДП «Формаг-Київ» пояснюють, що вони, як і деякі інші компанії, виступають в ролі експедитора. Все влаштовано за таким принципом: клієнт, який бажає перевезти вантаж, звертається до експедитора — експедитор домовляється з організаторами потяга. Склад формується зі стандартних 40-футових контейнерів, максимальне завантаження контейнера до 26 тонн брутто. Умови по вільному користуванню контейнера — 14 днів з дати прибуття потяга на станцію Київ-Ліски.

Яка роль «Укрзалізниці»?

«Укрзалізниця» надала свою інфраструктуру та послуги по швидкому пропуску потяга, а також його швидкій обробці на терміналі «Ліски», — зазначають в УЗ.

Який маршрут першого потяга?

Пункт відправлення першого потяга з Китаю — Яньтай. Протягом 5 діб потяг досяг прикордонного переходу між Китаєм і Монголією — це станції Ерлянь і Замин-Ууде. Далі маршрут пролягав по території Монголії до прикордонного переходу Сухе-Батор — Наушкі, потім транзитом по території РФ до українського прикордонного переходу Зернове. І звідти — до Києва.

На території РФ відчеплення будь-яких вагонів не проводилася.

Як кажуть в «Формаг-Київ», їх клієнти доставляли в Україну бурильне обладнання, велосипедні запчастини, меблі, побутові товари, засоби індивідуального захисту та інше. В «Укрзалізниці» інформували, що потягом також перевозилися бензинові тримери та медичне обладнання.

Чи виконувалась перестановка з колії 1435 на 1520?

Перестановка з колії 1435 мм на 1520 мм не провадилась — виконувалася перевантаження контейнерів на прикордонному переході Ерлянь — Замин-Ууде.

Рахунок всіх операцій вівся на хвилини, відзначають організатори потяга.

Коли будуть відправлені наступні потяги з КНР в Україну?

На 16 червня була запланована відправка з Уханя, 26 — відправка з Наньчана. За наявною інформацією, також заплановані подальші рейси. «Судячи з попиту, який виник зараз, потяги можуть курсувати не те, що щотижня — вантажів вистачає для щоденного потяга. Ми просто не знаємо, наскільки буде можливість надати під це ефективно рухомий склад», — коментують в українській компанії, що відповідає за організацію потяга.

Маршрут стандартний. Його зміни поза межами Китаю не плануються.

Щодо точного часу доставки з Уханя поки точної інформації не дають. Все буде залежати від того, скільки займе проходження по території Китаю. Транзитний час 15-18 днів.

Чому саме зараз?

«Організувати рух, а саме зараз вдалося, думаю, завдяки ряду чинників. Це і величезна заслуга операторів потяга, та зацікавленість в РФ і Китаї. Напевно, коронавірус теж зіграв свою роль. У відправленні вантажів зацікавлені північні китайські провінції. Так, один з потягів курсуватиме з Уханя. Китайська сторона почала дотувати ці перевезення по своїй території, істотно знизивши їх вартість. Перевезення контейнера по території КНР обходиться китайському оператору в 1 тис. дол. за контейнер», — пояснює Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця».

Які подальші перспективи проєкту?

Контейнерний поїзд забезпечує більш високу швидкість, в порівнянні з морською доставкою. Це й економія коштів при передоплаті цього вантажу, і можливість на основі швидкої доставки комплектуючих на підприємства побудувати нові технологічні ланцюжки. Хоча, морська доставка все одно, напевно, залишиться лідером, кажуть на ринку.

«Перевезення в такому потязі приблизно у два рази дорожче, ніж морським шляхом. Але по морю це займає 45 днів. А потяг цікавий тим, кого цікавить швидкість доставки. Думаю, що буде певна ніша вантажів, для яких важлива швидкість … Потрібно відзначити, що є певний перелік товарів, заборонених до перевезення транзитом по території РФ. Ведемо переговори з оператором потяга, щоб курсування таких потягів стало систематичним. Будемо їх всіляко підтримувати. Ми зацікавлені, щоб цей проєкт мав довгострокові перспективи», — говорить Ткачов.

Як вирішується проблема із завантаженням потяга у зворотному напрямку?

«Займаємося зараз цим питанням. Першим і найголовнішим суперником нашого зворотного потяга є вартість — продукти, які зараз експортуються в Китай, везуть туди морем. Ставки морського перевезення відображаються на бажанні експортерів користуватися нашим маршрутом по тих ставках, які у нас виходять, в результаті наших витрат, включаючи залізничний тариф. Будемо вести переговори з усіма причетними компаніями для того, щоб підготувати прийнятні умови для експортерів. Але сподіваємося і на те, що експортери зрозуміють, що швидкість може стати перевагою», — коментують одні з організаторів потяга.

«Якщо вдасться організувати відправку вантажів і з України в Китай, то вийде знизити вартість доставки. Ми сподіваємося, що дана послуга буде дешевшати й складе конкуренцію авіа та перевезень по морю », — у свою чергу, відзначають в УЗ.

Яка вартість перевезення контейнерним потягом?

«Доставка контейнера від китайського кордону до Києва коштує 3-3,2 тис. дол.», — наводить дані заступник директора департаменту комерційної роботи АТ УЗ.

За інформацією Formag, ціни коливаються в діапазоні від 3 тис. до 3,3 тис. дол. Ще один учасник ринку озвучив цифри 3-3,5 тис. дол. за 40-футовий контейнер.

Коли контейнерні потяги з Китаю почнуть курсувати в Дніпро, Харків і Одесу?

«Ми будемо говорити з «Укрзалізниця», щоб вона нам допомогла з графіком на термінали «Ліски» в Дніпро і Харків. Все-таки в момент великого навантаження забезпечити високу швидкість потяга не так просто. Потяги, які можуть курсувати до Харкова, в Дніпро і навіть в Одесу, будуть залежати від наявності для них контейнерів, кінцеві одержувачі яких будуть розташовані в прилеглих до цих міст регіонах», — пояснюють українські організатори потяга.

В «Укрзалізниця», у  свою чергу, говорять, що особливих питань з організацією потягів до Харкова і Дніпро немає. Наприклад, багато вантажі з першого потягу потім поїдуть саме в Харків. Тут питання в клієнтах — якщо вони зможуть завантажити повністю 41 контейнер з Китаю, то потяг курсуватиме безпосередньо до Харкова.

За яким принципом комплектуються контейнери в прямому потязі КНР-Україна?

Контейнери в потязі комплектуються, як правило по сервісу LCL (Less than Container Load), тобто LCL означає менше завантаження контейнера.

Якщо вантажовідправнику не вистачає товарів для розміщення в повністю завантаженому контейнері, він домовляється з консолідатором (consolidator arranges a full container (FCL)), щоб він зарезервував вантаж. Цей тип відправки називається LCL. Консолідатор організовує повний контейнер (Fully Loaded Containe, FLC) з основним перевізником і згідно з відправленнями інших вантажовідправників. Це також означає експедитора, який замовляє повний контейнер, приймає товари від різних вантажовідправників і об’єднує всі такі товари в один контейнер як повністю завантажений контейнер — FCL. Експедитор сортує ці товари в пункті призначення або в пунктах перевалки, призначених для різних одержувачів в різних портах.

Після прибуття товарів в пункт призначення експедитор випускає товари, призначені для кожного одержувача окремо, збираючи необхідні збори, якщо такі є.

“Китай и Украина”