Лідери Китаю і Росії Сі Цзіньпін та Володимир Путін разом із очільниками країн, які є членами Шанхайської організації співробітництва (ШОС) зібралися у Казахстані на саміт, що проходить 3-4 липня. Поки ЄС і НАТО десятиліттями обговорюють «розширення», цей клуб переважно неліберальних держав розширився без попереднього тривалого обговорення, долучивши Білорусь. Це вписується у ширші плани Пекіна та Москви? І який знак цим Путін подає Заходу? Аналітикою на тему від Радіо Свободи ділимось на нашому каналі.
ШОС очолюється Китаєм і Росією, але також включає Індію, Іран, Казахстан, Киргизстан, Пакистан, Узбекистан і Таджикистан як членів. Тепер до них, на саміті у Казахстані, приєдналася і Білорусь.
Пошук перспективи
Розширення за рахунок Білорусі характеризує траєкторію зростання ШОС З моменту заснування в 2001 році, за 23 роки, блок із форму центральноазійських країн перетворився перетворився на загальноєвразійську організацію із постійно зростаючими амбіціями.
«Перш за все, я думаю, що великою історією буде приєднання Білорусі, яке очікується. Білорусь стане 10-ю державою-членом, а також першим повноправним європейським членом, який приєднається до ШОС», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Ева Зейверт, берлінська експертка з ШОС в дослідному центрі MERICS.
«Так що це точно те, на що я буду звертати увагу. І, звісно, також після саміту ШОС, цікаво побачити, як ця організація розвивається з Білоруссю в ній», – додала експертка.
У перші роки існування ШОС організація була зосереджена на тому, що Китай врегулював свої кордони зі своїми західними сусідами після розпаду Радянського Союзу та прагнув розширити свій вплив, одночасно заспокоюючи будь-які тривоги в Москві.
Згодом акценти в ШОС змінилися радше на боротьбу з тероризмом, економічний розвиток і регіональну безпеку.
Цього річний саміт ШОС демонструє, що Пекін дедалі більше набирає ваги і в регіоні, де раніше традиційно головувала Росія. Як ми бачимо, Сі прибув до столиці Казахстану Астани з державним візитом, а потім поїде з офіційним візитом до Таджикистану.
Час покаже, як Росія і Китай ділитимуть свій вплив.
Блок також став більш помітним у спільних заявах Китаю та Росії.
Про ШОС Сі та Путін згадували під час саміту «безмежного партнерства» в лютому 2022 року та під час інших зустрічей між обома лідерами. Очевидно, що і Пекін і Москва намагаються просувати цю організацію, щоб забезпечити собі вплив над цим регіоном і Глобальним Півднем і не дати можливість Заходу перетягти його на свій бік.
Пекін і Москва: різне бачення
Зміна динаміки у відносинах Китаю та Росії стала поштовхом для ШОС.
Після того, як Росія багато років використовувала блок для пом’якшення китайського впливу в регіоні – і блокувала китайські ініціативи, такі як банк розвитку ШОС і зона вільної торгівлі – Кремль перейшов до більш тісної співпраці з Китаєм.
«Я думаю, що про війну Росії проти України, якщо я правильно пам’ятаю, прямо не згадувалося в останніх деклараціях [на самітах ШОС]. Але так, це те, на що я буду звертати увагу – чи є якісь офіційні заяви від усієї ШОС щодо війни Росії в Україні», – каже Ева Зейверт.
Інтерес Росії до ШОС прокинувся під час ізоляції Москви від Заходу, яка закріпилася в 2014 році і лише посилилася після повномасштабного вторгнення в Україну.
Москва також почала визнавати, що в неї менше козирних карт, щоб заморозити вплив Китаю, і що ШОС може служити цінним форумом для нарощування підтримки та підриву заяв Заходу про те, що війна в Україні перетворила її на міжнародну парію.
«Я б сказала, що Росія, звичайно, зацікавилася організацією. Просто, я маю на увазі, що це сталося вже після анексії Криму. Але, звісно, зараз, коли повномасштабне вторгнення в Україну почалося в 2022 році, Росії довелося знайти нових, ну, не зовсім нових партнерів, але потрібно було покращити свої відносини з іншими партнерами – на противагу Європі та Заходу. Ось чому Росія зараз і також за останні кілька років, якщо не за останнє десятиліття, можливо, стала більш зацікавлена в ШОС», – пояснює в інтерв’ю Ева Зейверт.
Чому це важливо
Справжня цінність ШОС, як вважають аналітики, швидше полягає у символіці, ніж у практичній політиці.
З огляду на площу країн і кількість населення –це одна з найбільших у світі організацій, на яку припадає:
приблизно одна третина світового ВВП,
приблизно 40 відсотків населення світу
та майже дві третини всієї території Євразії.
Хоча Китай експериментував із кількома концепціями ШОС, головна мета полягала у тому, що створити альтернативу системі чи блокам під керівництвом США, а також ШОС допомагає Пекіну просувати Китай як лідера Глобального Півдня.
Звісно, що попереду для Китаю ще багато роботи, якщо він хоче трансформувати ШОС за межі дискусії у світі щодо своєї репутації як авторитарного режиму.
Суперництво Індії та Пакистану завжди буде перешкодою для організації, але нещодавно напружені відносини між Пекіном і Нью-Делі стали ще одним фактором, який стримує розвиток ШОС.
Минулорічний саміт ШОС в Індії став віртуальним через небажання вітати Сі Цзіньпіна, а на цьогорічному саміті немає прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді – єдиного лідера, який не бере участі особисто.
Напишіть відгук