ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Політичний контекст візиту О. Лукашенка до Пекіну у грудні 2023 року

2023-12-13

4 грудня 2023 р. відбувся офіційний візит О. Лукашенка до Китаю. Це друга протягом поточного року його поїздка до КНР. У рамах заходів О. Лукашенко провів переговори з главою КНР Сі Цзіньпіном та відвідав Пекінський університет, у якому зустрівся із секретарем партійного комітету цього вишу і заступником глави комісії з міжнародних справ Усекитайських зборів народних представників Хао Піном.

Основні підсумки та контекст офіційного візиту О. Лукашенка до Пекіну, що відбувся 3–4 грудня 2023 р. були розглянуті Національним інститутом статегічних досліджень в нещодавно опублікованій аналітичній записці, із змістом якої можна ознайомитись на нашій сторінці.

Основні тези О. Лукашенка:

• розвиток всебічного та «всепогодного» стратегічного співробітництва Білорусі та Китаю визначено «єдністю ідеологій» та «логікою» світових подій і процесів, які відбуваються сьогодні;
• основне питання нинішніх переговорів – це швидкість виконання досягнутих раніше двосторонніх домовленостей;
• керівництво Білорусі підтримує китайську ініціативу «Поясу і шляху» («ПіШ»), яка стала «практикою» та концепцію Сі Цзіньпіна «Спільноти єдиної долі людства».

Основні тези Сі Цзіньпіна:

• між державами зміцнюється політична довіра та міжнародна взаємодія, нові проєкти в рамах «ПіШ»;
• за керівництва О. Лукашенка Білорусі вдалося подолати дію «різних негативних чинників», зберегти соціальну гармонію та стабільність, здійснити економічну відбудову та зростання;
• обидві держави повинні реалізувати спільні проєкти, зокрема Китайсько-білоруський індустріальний парк, розвивати промислове співробітництво для досягнення більшого результату, поліпшити спрощення транскордонних перевезень та сприяти економічному, торговому та кадровому обміну;
• Китай і Білорусь є важливими силами («zhong li» [1]), які беруть участь у реформуванні та побудові глобальної системи управління.

О. Лукашенко та Сі Цзіньпін обговорили також тему російської агресії проти України [2].

Відразу після зустрічі глав держав відбулися переговори співкерівників китайсько-білоруського міжурядового комітету зі співробітництва – першого заступника прем’єр-міністра Білорусі Миколи Снопкова та віцепрем’єра Державної ради КНР Лю Гочжуна.

Під час переговорів із Хао Піном де-факто президент Білорусі наголосив на потребі інтенсифікації молодіжних обмінів між двома державами, зокрема пов’язаних з розширенням академічної взаємодії.

Стратегічний контекст візиту

Чинне де-факто керівництво Білорусі прагне прискорити диверсифікацію зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних зв’язків в умовах:

• запровадження додаткових міжнародних санкцій через співучасть в агресії проти України. Так, 5 грудня Міністерство фінансів США запровадило додаткові санкції проти впливових провладних білоруських підприємців Олександра Шакутіна, Павла Топузидіса та Віктора Петровича, а також глави Білоруського Червоного Хреста Дмитра Шевцова [3];
• ризику поглиблення системної комплексної залежності від Росії. 30 листопада 2023 р. заступниця міністра економіки Білорусі А. Абраменко заявила, що до кінця поточного року планують цілком виконати всі 28 союзних програм у межах Союзної держави [4]. Надалі триває поглиблення співпраці в оборонній та військово-технічній галузі між Білоруссю та РФ;
• зростання напруження на кордоні з Польщею, Литвою та Латвією. Де-факто керівництво Білорусі розглядає нарощування військових сил держав – членів НАТО як загрозу власним інтересам. У червні 2023 р. Білорусь розмістила на своїй території компоненти ядерного озброєння РФ. У серпні Польща, Латвія та Литва узгодили свої дії в разі закриття кордону з Білоруссю. Підвищення заходів з прикордонного контролю зумовило значне обмеження транспортного транзиту через Білорусь до держав ЄС;
• реалізації конституційної реформи. Режим зацікавлений у забезпеченні конституційного транзиту влади, який розпочато після масових протестів у серпні – вересні 2020 р. та узгоджено з керівництвом РФ. Цей процес пов’язано з: контрольованим партійним будівництвом (на практиці – скороченням зареєстрованих у державі партій до чотирьох та спробою формування провладної політичної сили «Біла Русь»); передачею ширших повноважень парламенту; легітимізацією нового конституційного органу – Усебілоруських народних зборів, у якому ключову роль відіграватиме сам О. Лукашенко. Першим кроком до цього мають стати парламентські вибори в лютому 2024 р.

Китай залишається одним з ключових альтернативних стратегічних партнерів для нинішнього керівництва Білорусі. КНР стала другим найбільшим торговельним партнером Білорусі після РФ. Товарообіг між Китаєм та Білоруссю протягом січня – травня 2023 р. становив 5,83 млрд дол. США, що відповідає показникам за весь 2022 р. Загальний обсяг китайських прямих інвестицій в економіку Білорусі сягнув близько 1,88 млрд дол. США.

Висновки

1. Влада Білорусі намагається диверсифікувати зовнішньополітичні та зовнішньоекономічні відносини за умов регіональних ризиків, які можуть загрожувати стабільності режиму.
2. Ураховуючи, що візит О. Лукашенка до Пекіну відбувся напередодні саміту ЄС – Китай (7 грудня 2023 р.), можна припустити, що він прагне переконати керівництво КНР здійснити тиск на держави – члени ЄС щодо лібералізації транспортних перевезень через Білорусь до Європи.