ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Перспективна співпраця України з Китаєм в енергетичній галузі

2018-12-25

У грудні 2017 р. було підписано Меморандум про співпрацю у сфері енергоефективності та «зеленої» енергетики між Агентством Держенергоефективності та Національною енергетичною адміністрацією КНР. Сьогодні, у грудні 2018 р., Україні і Китаю вже є чим звітувати, а ще більше спільних проектів – попереду. Наразі в обох країнах триває реформування енергетичної галузі, а питання енергоефективності турбує всі провідні країни світу.

Міжнародні аналітики наголошують, що через те, що споживання ресурсів дедалі зростає і є ознаки можливості затяжних торгових війн, з’являються нові газові постачальники, а глобальний енергетичний ринок зазнає великих змін і головні його товари стають потужною зброєю в геополітичному арсеналі великих країн.

Презентуючи інвестиційні можливості енергетичного сектору, українська сторона зазначила стратегічну мету: інтегруватися до європейської енергосистеми та вести системну роботу в цьому напрямі. Заступник голови Єврокомісії у справах Енергосоюзу Марош Шефчович заявив, що для енергобезпеки ЄС важливий надійний довгостроковий транзит газу через Україну до ЄС.

Комісар ЄС з питань енергетики Андріс Пієбалгс висловив думку, що Україна має можливість інтегруватися до енергетичного ринку Європейського союзу через країни Південно-Східної Європи. Перспектива швидкої інтеграції українського енергоринку в єдиний енергопростір ЄС залежить, зокрема, і від здатності нашої енергетичної системи орієнтуватись на прискорене зростання виробництва відновлюваної енергії.

Нагадаємо, Верховна Рада України звільнила від ПДВ обладнання для сонячних та вітрових електростанцій до 2022 року. З огляду на все це співпраця з Україною в енергетичній сфері має значні переваги та є вельми перспективною. Китайці, які цінують довгострокове планування, завжди націлюються на проекти, які будуть працювати не один десяток років. Саме в таких спільних проектах зацікавлена і Україна.

Поклик часу: безпека і ефективність

Питання енергобезпеки і диверсифікації джерел постачання останніми роками отримали особливе місце у порядку денному світового енергоринку. Пекін давно хотів очистити своє повітря від смогу, відмовившись від вугілля, і США було що запропонувати натомість. Взагалі, в плані енергетики США і Китай – добра пара, принаймні в рамках попиту і пропозиції зкрапленого природного газу (ЗПГ).

Але на думку Такеші Кумон, оглядача Nikkei Asahi Review, протистояння між США і Піднебесною спровокувало в енергетичній сфері справжній «ефект доміно», відгомони якого можна буде почути далеко за межами двох найбільших економік світу. Оглядач припускає, що торгова війна з Пекіном може застопорити розвиток американського енергетичного сектора. Для проектів, пов’язаних із ЗПГ, необхідні значні фінансові вливання, але тепер американським виробникам не варто розраховувати на великих китайських інвесторів. Та й без належного фінансування доля навіть поточних проектів вартістю близько $60 млрд. поки залишається під питанням.

Останні сигнали з Брюсселя свідчать, що й Євросоюз шукає нові форми функціонування енергоринку і прагне його лібералізувати. На переконання експертів, спостерігається спроба формування суб’європейської енергетичної спільноти, де мають бути враховані інтереси виробників, транспортерів та споживачів енергоносіїв.

Нагадаємо, Єврокомісія (ЄК) запропонувала внести поправки в Газову директиву. Їхня мета – зробити так, щоб певні норми енергетичного законодавства Євросоюзу застосовувалися не до деяких, а до всіх газопроводів на території ЄС, які йдуть з (або до) третіх країн. Аудит відносин ЄС і Китаю підказав нашим партнерам, що потрібна нова політика, зокрема і у енергетичній галузі. Експерти радять зосередитися на наступних пріоритетах:

– завершити формування загальноєвропейської системи контролю за інвестиціями;

– замінити розосереджені зусилля загальними стратегіями;

– активніше залучати партнерів в Азії;

– не дати новим інвестиційним правилам вплинути на інші аспекти відносин з Китаєм.

Вимога «взаємності» стала ключовим елементом заяв європейських політиків щодо Китаю. А тим часом у Міністерстві комерції КНР повідомили, що у січні-жовтні 2018 р. китайські підприємства вклали в країни уздовж «Поясу і шляху» нові інвестиції на суму $11,9 млрд. За повідомленням офіційного представника міністерства Гао Фена, структура зовнішніх інвестицій продовжує оптимізуватися, ірраціональні інвестиції ефективно стримуються.

Наприклад, на початку грудня ц.р. стало відомо, що Китай побудував сонячну і вітрову електростанції в рамках угоди між урядами Китаю і Казахстану. За умовами цього документа, побудовані електростанції будуть безоплатно передані Китаєм у власність Казахстану.

Китай набув великого авторитету та досвіду у розвитку відновлюваних енергоджерел (ВЕД), будівництві, введенні в експлуатацію сучасних ВЕД-комплексів і міжнародній співпраці з потужними гравцями енергоринку. З огляду на процеси реформування енергетичної сфери України і Китаю у рамках реалізації ініціативи «Один пояс, один шлях» потенціал співпраці у цій галузі України і Піднебесної є дуже великим.

Енергійна співпраця

Українська енергетика на стадії трансформації має до інвесторів багато цікавих пропозицій. Наша держава готова працювати у двосторонніх і багатосторонніх енергетичних проектах. Протягом двох останніх років відбулися очевидні зрушення у регулятивній площині, які наближують правила гри на українському енергоринку до європейських стандартів. Завдяки процесу реформування стали можливими і позитивні результати у співпраці з китайськими партнерами.

Цього року у травні Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України було створено робочу групу, яка опрацьовує можливості розробки і реалізації спільного з Китаєм пілотного проекту з виробництва біогазу.

У червні відбулась зустріч заступника міністра Анатолія Корзуна за участю представників Департаменту вугільно-промислового комплексу Міненерговугілля з представниками Посольства КНР в Україні та керівниками компаній «CCTEG Shenyang Engineering Company», Чжецзян Ашсінь Інструмент Ко ЛТД, Китайської залізничної міжнародної групи, ВАТ «Китайська національна корпорація з імпорту і експорту технологій», міжнародної інжинірингової компанії групи POWERCHINA з метою обговорення питань співпраці в енергетичному секторі.

Китайська делегація ознайомила з можливостями китайських компаній щодо участі в будівництві ГЕС та ГАЕС, енергоблоків атомних електростанцій, впровадження об’єктів з отримання коксу з вугілля, будівництва об’єктів відновлювальної енергетики, зокрема сонячних електростанцій.

Сьогодні Китай – це країна, яка має найбільші в світі темпи введення в дію потужностей з відновлюваних джерел енергії. Так, лише в 2017 р. у Китаї було встановлено панелей сонячної енергії на 52 гігават. А інвестиції в цю галузь сягнули 126 млрд. доларів США. Як світовий лідер у галузі відновлюваної енергетики, Китай вкладає не тільки гроші, але й передає свої технологій і свій досвід іншим країнам та іншім компаніям. Співпраця з ДТЕК – це лише один з прикладів.

Нагадаємо, угода ДТЕК з китайською компанією China Machinery Engineering Company (CMEC) була підписана у квітні цього року на побудову однієї з найпотужніших в Європі станції з вироблення сонячної енергії. Зараз цей проект реалізується неподалік м. Нікополь і після його завершення випуск «зеленої» електроенергії Нікопольської СЕС становитиме понад 200 Мвт.

Наразі це також один з найбільших проектів в енергетиці з китайськими інвестиціями. І компанія ДТЕК планує найближчим часом оголосити нові спільні проекти з Китаєм, щоб довести до 2020 р. потужності з вироблення енергії з відновлюваних джерел України до 1 гігават. У жовтні поточного року китайська Trina Solar Limited повідомила про поставку фотоелектричних модулів загальною потужністю 123 МВт для проекту Нікопольської СЕС.

За останні роки в декілька разів збільшилась кількість китайських компаній-партнерів, які серед інших іноземних компаній вже співпрацюють, зокрема, з групою Нафтогаз. Нафтогазом укладено контрактів з китайськими корпораціями на суму близько півмільярда доларів США. При цьому майже половина цієї суми – це постачання обладнання та робіт у кредит, а це економія наших обігових коштів.

Успіх є результатом сукупності факторів, серед яких: загальний інтерес Китаю до нафтогазової сфери України, наявність у нього коштів для зовнішнього інвестування, сучасного обладнання, технологій, а з української сторони – позитивні зрушення у бік відкритості та прозорості процедур.

Українські фахівці зазначають, що китайські компанії вже зараз можуть пропонувати сучасні технології й обладнання, методи роботи, управління проектами й інвестиції. Тому має бути спільний рух назустріч один одному.

Інший проект, що вже реалізується: постачання в кредит на п’ять років для компанії Укргазвидобування бурового обладнання однією з провідних китайських державних корпорацій за рахунок кредитних коштів державного китайського банку. Це показовий приклад використання проектного фінансування.

У листопаді ц.р. під час 3-го Українського форуму Шовкового Шляху відбулося кілька тематичних панелей, присвячених співпраці України з Китаєм, зокрема і в енергетиці. Учасники панелі проаналізували найбільші проекти в цій галузі, зокрема такі, реалізації яких посприяла Українська асоціація Шовкового шляху SilkLink. Наприклад, представник китайської компанії, генеральний менеджер TUS Sunenergy Company Limited, подякувала організаторам Українського форуму Шовкового Шляху за можливість вперше так широко представити свою компанію.

Компанія почала роботу в Україні лише минулого року, але вже зробила досить значні кроки у провадженні нових технологій, які розроблені у Китаї. Нині керівництво компанії розглядає нашу країну як один з пріоритетних ринків і хоче спеціалізуватися на будівництві заводів з переробки сміття в енергію. У планах компанії збудувати десять таких заводів протягом 5 років.

Наприкінці листопада ц.р. голова Держенергоефективності Сергій Савчук провів зустріч з генеральним менеджером компанії «Beijing TUS-Clean Energy Co., Ltd.» Енді Лю. Сторони розглянули розвиток українського ринку відновлюваної енергетики та перспективи для реалізації спільних із китайським бізнесом проектів у цій сфері.

Основна ідея компанії: створити інноваційну систему екологічно «чистої» енергії, яка має ґрунтуватися на принципі «інновації+промислові потужності+інвестиції» та включати спеціалізовані компанії, науково-дослідні інститути, регіональні енергетичні платформи та фонди. Такий підхід до розвитку відновлюваної енергетики важливий для України, де встановлюється все більше нових потужностей, а ресурсний потенціал величезний.

На початку грудня стало відомо, що китайці побудують енергоблок Слов’янської ТЕС майже за 20 млрд. гривень. Китайська компанія Dongfang Electric International Corporation (DEIC) запропонувала найнижчу ціну – 19,09 млрд. гривень на тендері енергогенеруючої компанії Донбасенерго щодо реконструкції енергоблоку N6 Слов’янської теплоелектростанції. Завершення робіт планується до вересня 2024 року. DEIC є китайською державною компанією, що включає близько 100 підприємств. Спеціалізується на проектах в галузі електроенергетики.

У грудні ц.р. голова правління «Укргазбанку» повідомив, що банк домовився про залучення китайського кредиту в розмірі $0,5 млрд. на будівництво Дністровської ГАЕС, відсотки за яким не перевищуватимуть 4,5 річних. Як повідомлялося раніше, АТ «Укргідроенерго» та китайська інженерно-будівельна компанія CNEEC в присутності Першого віце-прем’єр-міністра України, міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва підписали меморандум з оприлюдненою сумою $0,5 млрд. про участь китайської компанії в добудові Дністровської ГАЕС.

На шляху до енергетичної незалежності

Процес реформування енергетичної галузі, потреби в завершенні будівництва та модернізації енергетичних об’єктів, кроки з метою досягнення енергетичної незалежності створюють додаткові можливості для залучення інвестицій. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час форуму «Нова індустріалізація: спільні дії уряду та бізнесу» нагадав, що наступного року розпочнуть роботу Фонд підтримки інновацій з обсягом фінансування 300-350 млн. гривень, Фонд енергоефективності, бюджет якого складе близько 14 млрд. гривень, продовжиться робота над запуском експортно-кредитного агентства. Також будуть продовжені програми секторальної підтримки, зокрема за пільгами при модернізації виробництва.

У 2019 р. українські енергетики розраховують на подальший розвиток співпраці та вдосконалення форм взаємодії з ЄС, США і Піднебесною. На початку 2019 р. планується завершити будівництво електростанції, підрядником якого виступає China Machinery Engineering Corporation (CMEC), а вже в березні об’єкт буде підключений до національної енергосистеми.

Наступного року Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Чорноморський банк торгівлі і розвитку (ЧБТР) виділять EUR 36 млн. кредиту на будівництво у Миколаївській області трьох СЕС. Загальна встановлена потужність станцій становитиме 47 Мвт. Цей проект фінансується ЄБРР у рамках програми фінансування альтернативної енергетики в Україні USELF III загальним обсягом EUR 250 млн.

До 2035 р. в рамках виконання енергетичної стратегії України, яку ухвалив уряд минулого року, необхідно залучити 30 млрд. євро інвестицій, і саме на співпрацю з Китаєм покладає надії Україна в цьому процесі. Піднебесна сьогодні – це величезні можливості для українського ринку. Бізнесмени з КРН сьогодні розглядають нашу країну як одну з найбільш привабливих для вкладення своїх інвестицій.

Представник компанії Dentos Максим Сисоєв підтримує перспективність залучення китайських компаній до проектів «зеленої» енергетики незважаючи на те, що в цій сфері відбуваються реформи. В Україні загальна потужність вітрової енергетики сягнула 500 мегават і 1 гігават сонячних станцій, але потужності зростатимуть. Цьому, на його думку, сприятиме стабільне законодавство в цій галузі і стабільний «зелений» тариф, який не повинен змінитися до 2030 року. Отже, китайські інвестори мають можливість для довгострокового планування своїх проектів.

Голова Держенергоефективності на «China International Import Expo 2018» презентував інвестиційні можливості «зеленої» енергетики України. На Інтерактивній карті «UAMAP» для інвесторів зібрали понад 100 потенційно привабливих проектів на загальну суму понад 4 млрд. євро:

– когенераційна установка на біомасі із 7,5 МВт електричної та 23,5 МВт теплової потужності на Харківщині (близько 23 млн. євро інвестицій);

– завод із виробництва біоетанолу другого покоління потужністю 50 тис. тонн у рік на Одещині (75 млн євро інвестицій);

– Сколівська вітроелектростанція потужністю 53,2 МВт на Львівщині (близько 65 млн. євро інвестицій);

– ГАЕС потужністю 1000 МВт у м. Канів Черкаської області (більше 1 млрд. євро інвестицій);

– біогазова установка потужністю 4,8 МВт на Одещині (більше 15 млн. євро інвестицій).

Українські компанії готові розширювати партнерство з китайськими партнерами, особливо, у таких напрямах: встановлення твердопаливних котелень, біоТЕЦ, біогазових установок, генерація енергії із сміття, виробництво обладнання та матеріалів для об’єктів відновлюваної енергетики і розробка спільних механізмів фінансування «зелених» проектів.

Генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що реалізація державної Енергетичної стратегії України вимагає десятків мільярдів доларів капіталовкладень, які зможуть бути інвестовані в Україну тільки за умови покращення інвестиційного клімату та наявності прозорих правил гри. До зміцнення і просування цієї співпраці за новими сучасними стандартами в майбутньому мають долучатися і галузеві асоціації та об’єднання,

Сьогодні в галузі формуються принципи ведення відповідального бізнесу, який має дивиться на декілька років уперед та визначати свої пріоритети й перспективи довгострокового сталого розвитку. Закладаються підвалини міжнародної інвестиційної співпраці на майбутні десятиліття, зокрема і з таким потужним світовим гравцем, як Китай.

“Тянься Лінк”