Перспективи розвитку космічної галузі в Україні

2018-08-31

Україна має зберегти і розвинути свій космічний потенціал, зокрема, через співпрацю з Китаєм

29 серпня Українська асоціація Шовкового шляху «SilkLink» спільно з Державною інноваційною фінансово-кредитною установою (ДІФКУ) та Державним космічним агентством, фахівцями космічної галузі організували круглий стіл на тему «Актуальні проблеми інноваційного розвитку української космічної промисловості». Дискусія також привернула увагу політиків, народних депутатів, представників освітніх закладів і підприємств пов’язаних з космічною промисловістю.

За словами голови Української асоціації Шовкового шляху «SilkLink» Ірини Никорак, мета заходу – обговорити перспективи розвитку космічної галузі, а також поділитися ідеями щодо розвитку нових промислових кластерів і форматів співпраці між космічною промисловістю та супутніми галузями економіки, освітніми закладами, які можуть навчати молодих фахівців.

Ірина Никорак відзначила, що вітчизняними космічними технологіями цікавляться Сполучені Штати, Європа і Китай. Враховуючи, що наприкінці минулого року Київ і Пекін оновили Програму співпраці в галузі космосу до 2020 року, Китай має далекосяжні плани освоєння навколоземного простору, зокрема побудову станції на Місяці, все це може забезпечити українську галузь довготерміновими контрактами, зменшити історичну залежність.

Колишній генеральний директор Південного машинобудівного заводу Юрій Алексєєв нагадав, що співпраця з Китаєм почалася ще в 50-х роках і китайці добре пам’ятають про той внесок, який зробили українці. За його словами, тепер вже ми можемо повчитися у китайців і перейняти деякі технології. Натомість, на переконання більшості учасників круглого столу, Україна все ще посідає провідні позиції в світі, як розробник ракетоносіїв, ракетних двигунів, супутників зондування земної поверхні.

У своєму виступі голова правління Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Володимир Ставнюк також згадав про Китай, сказавши, що всі китайці, з якими йому довелося зустрічатися під час офіційних візитів, належно оцінюють внесок України в підвищення обороноздатності КНР в минулому, і це створює підґрунтя для співпраці у майбутньому. Зі свого боку пан Ставнюк зазначив, що ДІФКУ є здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання різних форм власності в рамках державної політики підтримки інновацій. Він наголосив, що підтримка проектів в галузі космосу є стратегічним напрямом роботи відомства. Напрацювання круглого столу керівник ДІФКУ представить під час China International Import Expo 2018 в Шанхаї 5-10 листопада. Також, після поверненню з КНР, Володимир Ставнюк стане одним з ключових спікерів 3-го Українського форуму Шовкового Шляху, який Українська асоціація Шовкового шляху «SilkLink» проводитиме 16 листопада 2018 року в Києві.

Загалом дискусія учасників круглого столу зосередилася довкола питань, яким чином держава має забезпечувати і підтримувати космічну галузь, де традиційно домінували величезні державні підприємства, як зробити використання державних кошів більш ефективним. Обговорення цього питання носили відвертий характер – чи достатнім є фінансування з боку держави для космосу, чи космічна галузь в сучасному стані готова і здатна задовольнити потреби держави.

Свій вихід з цього «зачарованого кола» питань запропонували представники таких проектів, як HUB 4.0, ГО «Інститут цифрової трансформації» та «Дніпровського космічного кластеру», які вважають, що більш ефективним буде вкладення коштів в недержавні, а навіть комерційні проекти, які б обслуговували потреби загальнодержавної космічної програми, зосереджувалися на певних аспектах та інноваціях, де можна швидко мати результат. Закордонний досвід вчить, що навіть з університетських гуртків, які будують супутники, потім виходять спеціалісти, які здатні омолодити колективи державних підприємств, або ж створити власні компанії. В Україні знайдуться таланти не гірші від Ілона Маска.

Ось чому для осучаснення і модернізації космічній галузі Україні слід активніше залучати молодь, інвестувати в навчання за космічними спеціальностями, як передбачає один з представлених на круглому столі проектів з Дніпра під назвою “spaceedu.org”.

Більше використовувати цифрові технології, технологію «великих даних» та «інтернету речей», які, слід зазначити, вже кілька років активно впроваджуються у високотехнологічних галузях промисловості Китаю та Європи. В такий спосіб Україна зможе зберегти свої старі напрацювання, і на потужному фундаменті старих здобутків розвивати нову інноваційну галузь.

Круглий стіл завершився підписанням учасниками протоколу, в якому зафіксовані ключові теми, що обговорювалися. Надалі вони будуть використані для формування рішень урядовим структурам та відповідним парламентським комітетам.

 “Тянься Лінк”