ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Нова «Велика гра»: Китай витісняє Росію з Центральної Азії

2024-04-23

Центральна Азія знову стала ареною «Великої гри», лише з іншим складом гравців та новими правилами. Тепер замість Британської імперії з Росією за вплив у регіоні змагається Китай, повідомляє Orda.kz.

«Великою грою» називають боротьбу між двома імперіями – Британською та Російською – за вплив у Центральній Азії в XIX столітті. Здавалося б, це справи давно минулих днів, але зараз історія повторюється в інших декораціях, вважають експерти неурядового аналітичного центру TALAP.

Як пише Eurasianet, у своєму звіті про «прагнення до багатовекторності» та ділову дипломатію в Центральній Азії аналітики TALAP зазначають: настав час нової «Великої гри». Тільки тепер замість політики та військових дій у хід йдуть економічні важелі впливу, а замість Великобританії у списку держав, що суперничають, з’явився Китай. Але найважливіша відмінність у цьому, що у країн Центральної Азії набагато більше можливостей самостійно проводити результат гри.

Вторгнення Росії в Україну та західні санкції проти РФ похитнули баланс сил у регіоні, а заразом повернули США та Євросоюзу інтерес до Центральної Азії. Санкції спонукали центральноазіатські країни диверсифікувати торгівлю та інвестиції, знизили значущість «Північного коридору» через Сибір та підвищили цінність «Середнього коридору», що йде безпосередньо через регіон, пов’язуючи Китай з Європою.

«Ці зміни усунули геоекономічний центр тяжкості в Центральній Азії. Китай потіснив Росію із місця найбільшого торгового партнера регіону. У той же час, загальний тренд — на диверсифікацію торгових партнерів. Частка Заходу в центральноазіатській торгівлі за нинішньої динаміки продовжуватиме зростати», – прогнозують аналітики.

З 2022 року завдяки політиці багатовекторності країни Центральної Азії, включаючи Казахстан, значно розширили присутність на ринках Європи, Північної Америки, Південно-Східної Азії та Близького Сходу. З початку російсько-українського конфлікту помітно зміцнилися зв’язки між Центральною Азією та Євросоюзом. Країни регіону намагаються розвивати відносини із західним світом у складних умовах, коли їх з усіх боків оточують ворожі Заходу держави – Афганістан, Іран, Китай та Росія.

Аналітики вказують, що нарощувати західні інвестиції заважає правовий безлад, непередбачуваність та нестача незалежності судових систем Центральної Азії. Щоб усунути проблему, потрібно навести лад у оподаткуванні та створити доброзичливий інвестиційний клімат. Можливості для того, щоб із фігур у черговій «Великої гри» стати гравцями, країни регіону мають питання в тому, як вони ними скористаються.

«Щоб отримати перевагу з цих можливостей, країни регіону мають усунути існуючі інституційні та регуляторні перепони як для міжнародних, так і для власних компаній та інвесторів. А також зміцнити верховенство закону, підтримувати чесну та відкриту конкуренцію, запровадити дружнє для бізнесу податкове регулювання, упорядкувати торгові, митні та логістичні стандарти», – резюмують аналітики центру TALAP.

Експерти вже не вперше відзначають, що Казахстан має хороші стартові точки для того, щоб наростити економічну міць. Наприклад, країна цілком може стати конкурентом Китаю у сфері видобутку рідкісноземельних металів, а також отримати прибуток із розробки багатих родовищ літію, до яких уже придивляються Росія та Південна Корея.