КЛЮЧОВІ МОМЕНТИ З ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ ОФІЦІЙНОГО ПРЕДСТАВНИКА МЗС КНР 22 ТРАВНЯ- 2 ЧЕРВНЯ 2026 Р.

2026-06-05

2 червня 2026 року 

ІА Сіньхуа: Днями Санае Такаїті опублікувала допис у соціальних мережах, у якому заявила, що в умовах найсерйознішої післявоєнної безпекової ситуації сутність перегляду «Трьох принципів передачі оборонного обладнання та технологій» полягає у підвищенні потенціалу стримування з метою оборони та запобігання конфліктам. Нещодавно міністр оборони США Хегсет публічно привітав перегляд Японією цих принципів, заявивши про підтримку розширення військового співробітництва з Японією. У міжнародній спільноті лунають думки, що зміцнення оборонного потенціалу Японії спрямоване на балансування та стримування Китаю. Як це прокоментує офіційний представник? 

Мао Нін: Нагнітання зовнішніх загроз для пошуку виправдань нарощуванню військової могутності та підготовці до війни — це улюблений прийом японського мілітаризму. Міжнародні документи, зокрема Потсдамська декларація, чітко визначають, що Японія має бути повністю роззброєна та не повинна утримувати промисловість, яка дозволяє їй знову озброюватися. Це міжнародно-правове зобов’язання Японії. 

Однак Японія зняла заборону на експорт летальної зброї, посилила військово-промисловий комплекс, а її політика безпеки прискорено трансформується в наступальному напрямку. Ця низка небезпечних кроків болісно нагадує процес підготовки мілітаристської Японії до розв’язання війни перед Другою світовою війною. 

Історія залишила гіркі уроки політики умиротворення та потурання мілітаризму. Застереження недавнього минулого є очевидним: щойно «скриньку Пандори» мілітаризму буде відкрито, ніхто не зможе залишитися осторонь, і це зрештою призведе до вирощування загрози, яка обернеться проти самих ініціаторів. 

1 червня 2026 року  

The Paper: Китай успішно завершив свою роботу як головуюча країна в Раді Безпеки ООН у травні. За цей місяць під координацією та за сприяння китайської сторони Рада Безпеки ООН провела низку заходів, у яких взяв участь міністр закордонних справ Ван І, виступивши на відкритих дебатах високого рівня. Зусилля та робота Китаю отримали високу оцінку міжнародної спільноти. Чи може офіційний представник надати додаткову інформацію? Як Китай оцінює роль ООН, зокрема Ради Безпеки, у нинішній ситуації? 

Лінь Цзянь: За активної підтримки всіх сторін робота Китаю як ротаційного голови Ради Безпеки ООН у травні була успішно завершена. Протягом останнього місяця ми, дотримуючись відповідального та конструктивного підходу, разом із членами Ради Безпеки ООН та переважною більшістю держав-членів зосереджувалися на ключових проблемах і практичних діях, активно виконуючи зобов’язання, покладені на нас Статутом ООН. 

Міністр закордонних справ Ван І спеціально прибув до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку, щоб головувати на відкритих дебатах високого рівня, де висунув п’ять пропозицій щодо захисту, активізації та зміцнення ООН, закликавши до відновлення авторитету Статуту ООН і ролі Організації Об’єднаних Націй. Глава МЗС Ван І також взяв участь у засіданні «Групи друзів глобального управління», запропонувавши дев’ять пріоритетних напрямів реформування системи глобального управління. Під головуванням Китаю Рада Безпеки ООН розглянула такі гострі питання, як палестино-ізраїльський конфлікт, ситуація навколо Ірану та України, а також питання захисту цивільного населення в умовах збройних конфліктів. Китай прагнув реагувати на занепокоєння міжнародної спільноти, ефективно виконувати належну роль Ради Безпеки та виконав усі пункти порядку денного. 

Як постійний член Ради Безпеки ООН, Китай продовжить зміцнювати солідарність і співпрацю з членами Ради Безпеки та всіма зацікавленими сторонами в рамках ООН, спільно втілювати в життя справжню багатосторонність, захищати цілі та принципи Статуту ООН і надалі нести відповідальність за справу миру та розвитку в усьому світі. 

TV Asahi: Газета «The New York Times» заявила, що одного з її журналістів було вислано з Китаю. Як МЗС КНР прокоментує це? 

Лінь Цзянь: «The New York Times» надала платформу для поширення тайванською владою неправдивих теорій про «незалежність Тайваню» та відкрито назвала китайський регіон Тайвань «країною». Це є грубим порушенням принципу «одного Китаю» та трьох спільних китайсько-американських комюніке, а також надсилає серйозний хибний сигнал сепаратистським силам, які виступають за «незалежність Тайваню». Китайська сторона рішуче виступає проти цього. «The New York Times» має виправити свої помилки, замість того щоб уперто залишатися в омані та йти власним шляхом. 

Журналіст, про якого ви згадали, під час свого перебування в Китаї був викритий у достовірно підтверджених фактах обману під час збору матеріалів, що порушує «Положення про управління діяльністю іноземних кореспондентів і постійних іноземних інформаційних агентств у Китаї». Китайська сторона відповідно до закону та встановлених правил анулювала його дозвіл на проживання. Ми також звернули увагу, що американська сторона під приводом так званої «взаємності» чинить політичний тиск на журналістів агентства «Сіньхуа», які законно працюють у США, чому Китай рішуче протистоїть. 

Суть і передумови проблем у сфері ЗМІ між Китаєм і США є цілком очевидними: їхня причина полягає в тому, що американська сторона в односторонньому порядку провокує інциденти, «політизуючи» питання преси. Китайська сторона незмінно створює сприятливі умови для роботи та життя іноземних журналістів у Китаї. Останніми роками Китай проявив гнучкість, надавши багатьом американським журналістам візові пільги для роботи в Китаї, тоді як заявки китайських журналістів на роботу у США рідко отримують схвалення. Американська сторона повинна сумлінно виконувати досягнуті між сторонами домовленості щодо питань ЗМІ та вжити практичних заходів для забезпечення законних прав та інтересів китайських журналістів, які працюють у США. 

RT: Минулої п’ятниці Міністерство оборони Японії оголосило про направлення чотирьох співробітників Сил самооборони до Командування НАТО з надання допомоги та підготовки для України, щоб допомогти Японії отримати відповідний досвід і зміцнити власні оборонні можливості. Крім того, Міністерство оборони Японії планує подальший розвиток оборонного співробітництва з НАТО. Якими є коментарі китайської сторони з цього приводу? Чи означає це відродження ідей японського мілітаризму? 

Лінь Цзянь: Ми висловлюємо серйозне занепокоєння діями Японії щодо розвитку співробітництва з НАТО. Японія активно просуває «ремілітаризацію», часто взаємодіє з позарегіональними військовими організаціями, розширює сферу діяльності Сил самооборони, створюючи боєздатну систему. Це є порушенням конституції Японії, відходом від принципів «виключно оборонної політики» та норм міжнародного права, а також викликом післявоєнному миропорядку. Це суперечить образу «мирної держави», яким пишається Японія. 

«Неомілітаризм» у Японії стає загрозою, що підриває мир і стабільність у регіоні. Міжнародна спільнота повинна проявляти високу пильність і рішуче припиняти такі дії. 

29 травня 2026 року 

China News Service: Після того як Китай минулого року висунув Ініціативу глобального управління, міжнародна спільнота відреагувала позитивно. Учора в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку міністр закордонних справ Ван І взяв участь у засіданні «Групи друзів глобального управління». Чи може офіційний представник надати додаткову інформацію? 

Мао Нін: В умовах нинішньої міжнародної обстановки, що характеризується переплетенням турбулентності та змін, країни світу закликають до справедливості, прагнуть єдності та співпраці, а також миру й стабільності. У вересні минулого року Голова КНР Сі Цзіньпін урочисто висунув Ініціативу глобального управління, яка отримала підтримку та відгук майже 160 країн і міжнародних організацій. «Група друзів глобального управління» була послідовно створена в Нью-Йорку, Женеві та Відні. Члени групи провели широкі дискусії щодо реформування та вдосконалення глобального управління й досягли п’яти консенсусів з питань просування демократизації міжнародних відносин, дотримання цілей і принципів Статуту ООН, збереження центральної ролі ООН, скорочення розриву між Північчю та Півднем і зосередження уваги на вирішенні практичних проблем. 

28 травня у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку відбулося засідання «Групи друзів глобального управління», у якому взяли участь представники понад 60 країн. Міністр закордонних справ Ван І виступив на засіданні, запропонувавши дев’ять напрямів реформування та вдосконалення глобального управління: по-перше, сприяння підвищенню ефективності реформ ООН; по-друге, підвищення авторитету та можливостей Ради Безпеки; по-третє, сприяння модернізації миротворчих операцій; по-четверте, консолідація міжнародного консенсусу щодо прискорення розвитку; по-п’яте, коригування вектора управління у сфері прав людини; по-шосте, поглиблення реформ фінансово-економічної системи; по-сьоме, створення правил управління штучним інтелектом; по-восьме, зміцнення управління в нових сферах, таких як кіберпростір і космос; по-дев’яте, сприяння міжцивілізаційним обмінам, досягнення інклюзивності та взаємного навчання. Представники країн-учасниць високо оцінили Ініціативу глобального управління, зазначивши, що запропоновані Китаєм дев’ять напрямів відповідають цілям ініціатив щодо реформування до 80-річчя ООН. Сторони розраховують спільно просувати створення більш справедливої та розумної системи глобального управління. За підсумками зустрічі було опубліковано спільне комюніке. 

«Група друзів глобального управління» — це чинник стабільності та сила справедливості в турбулентному світі. Китай готовий разом з усіма сторонами використовувати й зміцнювати цей механізм для обговорення масштабних планів реформування та вдосконалення глобального управління та спільної побудови спільноти єдиної долі людства. 

AFP: Сьогодні відбудеться засідання Європейської комісії, на якому, як очікується, будуть представлені заходи щодо захисту європейської промисловості від впливу китайської конкуренції. Що Китай хотів би передати Європейському Союзу до початку цієї зустрічі? 

Мао Нін: Суть торговельно-економічних відносин між Китаєм та ЄС полягає у взаємній вигоді та обопільному виграші. Китай ніколи навмисно не прагне до торговельного профіциту з Європою. Протекціонізм лише завдасть шкоди інтересам європейських споживачів і послабить конкурентоспроможність європейської промисловості. Ми сподіваємося, що європейська сторона буде всебічно й об’єктивно оцінювати торговельно-економічні відносини з Китаєм та дотримуватися зобов’язань щодо вільної торгівлі. Китай уважно стежить за відповідними кроками та вживатиме необхідних заходів для захисту своїх законних прав та інтересів. 

Reuters: Згідно з повідомленнями, канадський військовий корабель пройшов через Тайванську протоку. Чи може МЗС підтвердити це та прокоментувати ситуацію? 

Мао Нін: Китай поважає право на судноплавство, яким користуються всі країни відповідно до міжнародного права. Водночас ми рішуче виступаємо проти того, щоб будь-яка країна під приводом «свободи навігації» завдавала шкоди суверенітету та безпеці Китаю. 

CCTV: Ми помітили, що голова КНР Сі Цзіньпін у листі-відповіді студентам із Китаю та США, які взяли участь у заході «Спільна подорож: дружба між молоддю Китаю та США», оголосив про досягнення цільового показника ініціативи «50 тисяч підлітків за 5 років» із випередженням графіка на два з половиною роки. Чи міг би офіційний представник розповісти про це докладніше? 

Мао Нін: Днями голова КНР Сі Цзіньпін відповів на лист китайських та американських студентів, які брали участь у заході «Спільна подорож: дружба між молоддю Китаю та США», та оголосив, що з листопада 2023 року, коли була висунута ініціатива «запросити 50 тисяч американських підлітків до Китаю для обміну та навчання протягом 5 років», Китай уже відвідали понад 50 тисяч американських учнів, що дозволило досягти запланованого показника на два з половиною роки раніше від встановленого терміну. 

У процесі спілкування та взаємодії молодь Китаю і США рухається назустріч одна одній, поглиблює взаємне знайомство та розуміння, зав’язує міцну дружбу, відкриваючи нову сторінку в історії дружніх обмінів між народами двох країн. 

Як зазначив голова КНР Сі Цзіньпін, молодь вирізняється енергією та прагненням до мрії, вона є майбутнім і надією китайсько-американських відносин, а також майбутнім і надією всього світу. Китай сподівається, що ще більше підлітків із Китаю та США підхоплять естафету дружби між двома країнами, навчатимуться один в одного, досягатимуть спільного прогресу та стануть «посланцями дружби», які долають Тихий океан, роблячи новий внесок у стабільний, здоровий і сталий розвиток китайсько-американських відносин. 

28 травня 2026 року 

AFP: Напередодні проведення тематичної наради ЄС цієї п’ятниці єврокомісар з питань промисловості заявив газеті Financial Times, що ЄС планує розширити свій «інструментарій» для боротьби з торговельним дисбалансом між ЄС і Китаєм, зокрема шляхом ширшого використання імпортних квот і митних тарифів для захисту галузей хімічної промисловості та екологічно чистих технологій від недобросовісної конкуренції. Як Китай це прокоментує? 

Мао Нін: Міжнародна торгівля — це двосторонній вибір, тут немає місця примусу до купівлі чи продажу. Китайсько-європейські торговельно-економічні відносини за своєю суттю є взаємовигідними. Китай ніколи навмисно не прагне до торговельного профіциту з Європою. Якщо розглядати лише торгівлю товарами, не враховуючи торгівлю послугами та інвестиційні доходи; дивитися лише на цифри торгівлі, не враховуючи структуру торгівлі та потоки прибутку; дивитися лише на імпорт із Китаю, ігноруючи власні обмеження на експорт, — природно, можна дійти одностороннього висновку про «дисбаланс» торгівлі. 

Чи то «зниження ризиків», чи «зниження залежності», чи так званий «торговельний баланс» — по суті, усе це є протекціонізмом. Такі заходи лише завдадуть шкоди інтересам європейських споживачів, підвищать витрати підприємств і послаблять довгострокову конкурентоспроможність промисловості. Європейська сторона повинна всебічно й об’єктивно оцінювати китайсько-європейські торговельно-економічні відносини та дотримуватися своїх зобов’язань щодо вільної торгівлі. Китай уважно стежить за кроками європейської сторони та вживатиме необхідних заходів для захисту своїх законних прав та інтересів. 

RT: Посольство Китаю у США сьогодні опублікувало у своїх закордонних соціальних мережах зображення, заявивши, що Китай відповідно до законодавства країни запровадить експортний контроль на рідкісноземельні метали. Згідно з раніше досягнутою угодою між Китаєм і США, сторони домовилися призупинити цей захід до 10 листопада 2026 року. Чому Китай вирішив запровадити цей контроль раніше визначеного терміну? 

Мао Нін: Наскільки мені відомо, посольство Китаю у США поширило попередні результати китайсько-американських торговельно-економічних консультацій. Сторони повинні спільно реалізовувати важливі домовленості, досягнуті главами двох держав, і підтримувати тенденцію стабільного розвитку китайсько-американських торговельно-економічних відносин. 

Yonhap News Agency: Механізм «Чотиристороннього діалогу з безпеки» (QUAD) (США, Японія, Індія та Австралія) нещодавно підкреслив прагнення до денуклеаризації Корейського півострова. Представник МЗС КНДР днями заявив, що КНДР ніколи не піде на «денуклеаризацію». Як Китай оцінює цю позицію КНДР? 

Мао Нін: Китай уже неодноразово роз’яснював свою позицію щодо «Чотиристороннього діалогу з безпеки» (QUAD). Ми незмінно виступаємо проти створення ексклюзивних «малих кіл» і проти блокового протистояння. 

Що стосується проблеми Корейського півострова, то позиція та курс Китаю залишаються послідовними і стабільними. 

27 травня 2026 року  

People’s Daily: Учора міністр закордонних справ Ван І головував на засіданні високого рівня Ради Безпеки ООН у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, на якому були присутні Генеральний секретар ООН Гутерріш і представники понад 100 країн. Чи може офіційний представник надати додаткову інформацію? 

Мао Нін: Наразі міжнародна обстановка переживає найскладніші та найглибші зміни з часів Другої світової війни. Цілі Статуту ООН ігноруються, основні норми міжнародних відносин руйнуються, а мир і безпека в усьому світі перебувають під загрозою. Як голова Ради Безпеки ООН цього місяця Китай виступив з ініціативою проведення засідання високого рівня на тему «Підтримання цілей і принципів Статуту ООН та зміцнення міжнародної системи, заснованої на центральній ролі ООН». Спеціально для участі в ньому прибули представники понад 100 країн, включаючи понад 20 міністрів закордонних справ та інших високопосадовців. Сторони переосмислили початкові цілі створення ООН, провели активну й глибоку дискусію та досягли важливого консенсусу. 

Міністр закордонних справ Ван І висунув п’ять пропозицій: по-перше, відродити Статут ООН; по-друге, відродити авторитет Ради Безпеки; по-третє, відродити міжнародне співробітництво задля розвитку; по-четверте, відродити платформу глобального управління; по-п’яте, відродити ефективність системи ООН. Це стало потужним закликом до захисту, активізації та зміцнення ООН, а також чітким сигналом твердої підтримки багатосторонності, що отримало активний відгук усіх сторін. 

Цього року виповнюється 55 років із дня відновлення законних прав КНР в ООН. Протягом 55 років Китай, як постійний член Ради Безпеки, активно бере участь у просуванні діяльності ООН. Стоячи на новій історичній відправній точці, Китай і надалі нестиме велику відповідальність, дотримуватиметься правильного шляху, разом з усіма країнами досягатиме ще більшої єдності під прапором багатосторонності, просуватиме побудову більш справедливої та розумної системи глобального управління, спільно рухаючись до мети створення спільноти єдиної долі людства. 

Phoenix TV: Нещодавно було успішно здійснено запуск пілотованого космічного корабля «Шеньчжоу-23», а тайконавти благополучно прибули на космічну станцію КНР. Серед членів екіпажу вперше присутній фахівець із корисного навантаження із Сянгана, що викликало значну увагу в усьому світі. Як це прокоментує офіційний представник? 

Мао Нін: Успішний запуск «Шеньчжоу-23» та прибуття першого тайконавта із Сянгана на «Тяньгун» — це не лише ще одна віха в розвитку китайської пілотованої космонавтики, а й спільна гордість усіх співвітчизників у Сянгані. Це блискучий результат практичного втілення політики «одна країна, дві системи», який демонструє її потужну життєздатність і значні переваги. 

Сянган прискорює розбудову міжнародного центру інновацій і технологій. Упевнена, що ця космічна місія надихне ще більше молодих людей у Сянгані робити внесок у розвиток національної науки й техніки. 

AFP: Учора учасники «Чотиристороннього діалогу з безпеки» (QUAD) — США, Індія, Японія та Австралія — висловили занепокоєння ситуацією у Східнокитайському та Південнокитайському морях. Хоча Китай прямо не згадувався, ці висловлювання явно спрямовані проти нього. Чи висловив Китай протест відповідним країнам? 

Мао Нін: Наразі ситуація в Південнокитайському та Східнокитайському морях залишається загалом стабільною. Відповідним країнам слід припинити втручання в морські питання навколо Китаю та на практиці поважати зусилля країн регіону щодо підтримання миру і стабільності. Спроби створювати «малі кола», нагнітати напруженість і провокувати конфронтацію не користуються підтримкою. 

Prensa Latina: Міністр закордонних справ Куби Родрігес на засіданні Ради Безпеки ООН засудив ескалацію військових погроз з боку США щодо Куби та закликав міжнародну спільноту проявити солідарність із Кубою і дотримуватися Статуту ООН. Як китайська сторона, будучи головою засідання, коментує це? 

Мао Нін: Китай незмінно виступає за повагу до суверенітету та територіальної цілісності всіх держав, виступає проти застосування сили або погроз її застосування в міжнародних відносинах, а також проти порушення суверенітету й втручання у внутрішні справи інших країн під будь-яким приводом. 

Усі держави повинні дотримуватися міжнародного права, а також цілей і принципів Статуту ООН. 

Китай рішуче підтримує Кубу в захисті її суверенітету, безпеки та інтересів розвитку. 

26 травня 2026 року  

Bloomberg: Телеканал «Аль-Арабія» опублікував на платформі X повідомлення з посиланням на анонімні джерела про те, що перед досягненням угоди про припинення вогню зі США Іран прагне отримати гарантії від Китаю. Чи звертався Іран до Китаю з проханням допомогти у передачі збагаченого урану на китайську територію? Якщо це повідомлення відповідає дійсності, чи готова китайська сторона прийняти високозбагачений уран з Ірану? 

Мао Нін: Від початку воєнного конфлікту між США, Ізраїлем та Іраном китайська сторона підтримує тісні контакти з усіма відповідними сторонами, включаючи Іран, і безперервно докладає зусиль для припинення воєнних дій та просування мирного процесу. Ми й надалі керуватимемося духом чотирьох позицій голови Сі Цзіньпіна та відіграватимемо активну роль у справі якнайшвидшого відновлення миру і спокою в регіоні Близького Сходу та зоні Перської затоки. 

Китайська сторона незмінно виступає за мирне врегулювання іранської ядерної проблеми шляхом діалогу та переговорів. Ми сподіваємося, що всі зацікавлені сторони скористаються можливістю для досягнення рішення, яке враховуватиме розумні занепокоєння всіх сторін, шляхом переговорів. Ми також готові й надалі відігравати конструктивну роль у політико-дипломатичному врегулюванні іранської ядерної проблеми, захищаючи міжнародну систему нерозповсюдження ядерної зброї, а також сприяючи миру і стабільності на Близькому Сході та в усьому світі. 

Bloomberg: На зустрічі «Четвірки» (QUAD) у Нью-Делі США, Японія, Індія та Австралія запустили ініціативу з морського моніторингу в Індо-Тихоокеанському регіоні та оголосили про плани співпраці з Фіджі у сфері портової інфраструктури. Як Міністерство закордонних справ коментує ці кроки? 

Мао Нін: Китай уже неодноразово викладав свою позицію щодо «Четвірки». Співпраця між державами повинна сприяти миру, стабільності та процвітанню в регіоні й не повинна бути спрямована проти третіх сторін. Ми виступаємо проти створення виключних «малих кіл» та проти блокового протистояння. 

25 травня 2026 року  

AFP: США та Іран, схоже, близькі до досягнення угоди про припинення воєнних дій на Близькому Сході. Чи відіграє Китай дипломатичну роль у сприянні укладенню цієї угоди, і які результати китайська сторона сподівається побачити в цьому документі? 

Мао Нін: Позиція Китаю щодо ситуації навколо Ірану є гранично чіткою. Ця війна від самого початку не повинна була спалахнути, і немає жодної необхідності в її продовженні. Якнайшвидше знаходження шляхів врегулювання вигідне як американській, так і іранській стороні, а також відповідає інтересам країн регіону і всього світу. 

Останнім часом США та Іран досягли припинення вогню та шукають шляхи вирішення проблем шляхом переговорів, що вітається країнами регіону та міжнародною спільнотою. Китайська сторона незмінно вважає, що діалог і переговори — це єдиний правильний шлях, а силове вирішення не має перспектив. Необхідно закріпити тенденцію до стабілізації та розрядки ситуації, дотримуватися генерального напряму політичного врегулювання та шляхом діалогу і консультацій досягти рішення, яке враховуватиме занепокоєння всіх сторін. Слід якнайшвидше відновити судноплавство морськими шляхами, відгукнутися на заклики міжнародної спільноти, спільно захистити стабільність і безперешкодність глобальних виробничих ланцюгів та ланцюгів постачання, у найкоротші строки реалізувати всеосяжне й тривале припинення вогню, сприяючи якнайшвидшому поверненню ситуації на Близькому Сході та в зоні Перської затоки в русло миру і стабільності. 

Від моменту початку воєнних дій китайська сторона невпинно докладає зусиль для припинення вогню та робить усе можливе заради миру. Голова КНР Сі Цзіньпін урочисто висунув чотири позиції щодо підтримання та сприяння миру й стабільності на Близькому Сході. Ми й надалі керуватимемося духом чотирьох позицій голови Сі Цзіньпіна та разом із міжнародною спільнотою надаватимемо ще більше сприяння мирним переговорам, відіграючи конструктивну роль в остаточному досягненні міцного миру в близькосхідному регіоні. 

CGTN: 22 травня у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку завершила роботу Одинадцята конференція з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). ЗМІ повідомляють, що через розбіжності між США та Іраном конференція зрештою не змогла ухвалити підсумковий документ. Якими є коментарі китайської сторони з цього приводу? 

Мао Нін: Ця Конференція з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї проходила на тлі серйозного підриву глобального стратегічного балансу та стабільності, а також зростаючої політизації, блокового протистояння та фрагментації багатостороннього процесу контролю над озброєннями. Китайська сторона висловлює жаль з приводу того, що в підсумку не вдалося досягти консенсусу щодо підсумкового документа. 

Китай вважає, що Договір про нерозповсюдження ядерної зброї й надалі залишається наріжним каменем міжнародної системи ядерного нерозповсюдження та ядерного роззброєння, а також невід’ємною ключовою опорою післявоєнної архітектури міжнародної безпеки. Подальша тверда підтримка цілей і завдань Договору відповідає інтересам усіх держав-учасниць. 

Китайська сторона надає великого значення ролі Договору та виступає за збереження його універсальності, ефективності та авторитету. Китайська делегація, керуючись духом солідарності та співпраці, конструктивно брала участь у всіх напрямах роботи Конференції. 

Китай закликає всі держави-учасниці втілювати справжню багатосторонність, дотримуватися концепції спільної безпеки та докладати зусиль для поліпшення міжнародної й регіональної ситуації у сфері безпеки, реально захищати глобальну стратегічну стабільність і усувати першопричини поширення ядерної зброї. 

Необхідно створювати сприятливіші умови для впорядкованого просування процесу ядерного роззброєння, мирно врегульовувати гострі проблеми ядерного нерозповсюдження шляхом діалогу та переговорів, а також реально захищати законні права всіх країн на мирне використання ядерної енергії, повною мірою використовуючи потенціал Договору для служіння справі миру та розвитку в нашу епоху. 

Reuters: Згідно з даними китайської митниці, китайська сторона щонайменше чотири місяці не експортувала до Японії кілька видів важких рідкісноземельних елементів та інших матеріалів. Це за часом збіглося зі суперечками між Китаєм і Японією щодо тайванського питання. Чи може китайська сторона підтвердити, що призупинення експорту до Японії є відповіддю на висловлювання прем’єр-міністерки Японії Санае Такаїчі щодо Тайваню? 

Мао Нін: Для прояснення конкретної ситуації рекомендую звернутися до компетентних органів Китаю. Зі свого боку хотіла б зазначити, що китайська сторона відповідно до законів і правил забороняє експорт товарів подвійного призначення японським військовим користувачам і для військових потреб, метою чого є запобігання «ремілітаризації» Японії та її ядерним амбіціям. 

AFP: Влада Тайваню заявила, що минулого тижня материковий Китай розгорнув понад 100 кораблів у акваторії від Жовтого до Південно-Китайського моря. На карті, наданій тайванською стороною, видно, що деякі кораблі перебували поблизу Республіки Корея, Японії та Філіппін. Якою є відповідь офіційного представника на це? 

Мао Нін: Висловлювання сепаратистів, які виступають за «незалежність Тайваню», не заслуговують на коментарі. 

Однак можу вам сказати, що діяльність збройних сил Китаю незмінно відповідає міжнародному праву та міжнародній практиці. Китай завжди є конструктивною силою у підтриманні регіонального миру та стабільності. 

22 травня 2026 року 

CCTV: Чи міг би офіційний представник розповісти про задум проведення засідання Ради Безпеки ООН високого рівня? Яке послання китайська сторона сподівається просунути за підсумками цієї зустрічі? 

Го Цзякунь: У сучасному світі прискорюється розвиток глобальних змін останніх ста років, переплітаються потрясіння і трансформації, то й справа спалахують війни та конфлікти, а міжнародна система, заснована на центральній ролі ООН, стикається з безпрецедентними ударами та викликами. Як ротаційний голова Ради Безпеки ООН у травні Китай ініціював скликання цього засідання РБ ООН високого рівня, яке зосередиться на таких питаннях, що викликають загальну стурбованість міжнародної спільноти, як незмінна цінність Статуту ООН у нашу епоху, дотримання та втілення цілей і принципів Статуту, а також зміцнення авторитету та ефективності ООН і її Ради Безпеки. Засідання пройде під головуванням міністра закордонних справ Ван І та буде відкритим для всіх держав-членів ООН. Міністри закордонних справ і представники високого рівня низки країн уже підтвердили свою участь, а Генеральний секретар ООН Гутерріш візьме участь і виступить із доповіддю. 

Ми очікуємо, що всі сторони використають це засідання як можливість для відновлення в пам’яті благородних цілей, закріплених у Статуті, підтвердження твердої прихильності багатосторонності, а також для відновлення статусу й ролі ООН із більшою згуртованістю та відповідальністю, формуючи потужнішу синергію для реформування та вдосконалення глобального врядування. 

People’s Daily: Чи міг би офіційний представник розповісти про міркування щодо участі міністра закордонних справ Ван І в засіданні «Групи друзів глобального управління»? 

Го Цзякунь: У вересні минулого року Голова КНР Сі Цзіньпін урочисто висунув Ініціативу глобального управління, внісши китайський підхід у побудову більш справедливої та розумної системи глобального управління, що швидко отримало підтримку та відгук з боку майже 160 країн і міжнародних організацій. Із грудня минулого року по теперішній час — усього за п’ять місяців — «Група друзів глобального управління» пройшла шлях від створення до практичного втілення в Нью-Йорку, Женеві та Відні. Її членський склад безперервно розширюється, а вплив і згуртованість продовжують зростати. Це повною мірою демонструє, що Ініціатива глобального управління перебуває на передовій лінії епохи, відповідає потребам усіх країн, є загальною тенденцією розвитку та відображає прагнення народів. 

Ми розраховуємо використати це засідання «Групи друзів глобального управління» як можливість для подальшого зміцнення консенсусу щодо реформ з усіма сторонами, посилення координації та співпраці, ефективного реагування на глобальні виклики, спільного захисту авторитету та статусу ООН, а також для того, щоб пліч-о-пліч будувати більш справедливу та розумну систему глобального управління. 

Beijing Daily: Як повідомляється, Ліберально-демократична партія Японії висунула проєкт рекомендацій із вимогою підвищити цільовий показник оборонних витрат, посилаючись як орієнтир на низку країн, у яких частка військових витрат у ВВП становить 3–3,5%, тоді як Японія лише минулого року ледве перевищила позначку у 2%. Водночас доходи основних японських військово-промислових підприємств від продажів у сфері оборони останніми роками також суттєво зросли. Як це прокоментує китайська сторона? 

Го Цзякунь: Останні дані свідчать, що оборонні витрати Японії у 2025 році зросли на 9,7%, при цьому як їхній обсяг, так і частка у ВВП досягли історичних максимумів, а обсяг імпорту озброєнь за п’ять років збільшився на 76%. На тлі безперервного зростання військових витрат протягом 14 років поспіль праві сили Японії продовжують наполягати на подальшому підвищенні оборонного бюджету. Це знову свідчить про те, що Японія шар за шаром знімає з себе маску так званої «мирної держави» і крок за кроком стає на хибний шлях «неомілітаризму». 

Ряд документів, що мають повну юридичну силу в міжнародному праві, таких як Потсдамська декларація та Акт про капітуляцію Японії, чітко передбачають, що Японія має бути «повністю роззброєна» і їй не повинно бути дозволено підтримувати «індустрію, яка дозволила б їй знову озброїтися для ведення війни». Післявоєнна конституція Японії накладає суворі обмеження на власні збройні сили країни, право ведення війни та право на вступ у війну, а також закріплює такі принципи, як «виключно оборонна оборона» через низку відповідних внутрішніх законів. Військово-промисловий комплекс історично був однією з ключових рушійних сил, завдяки яким японський мілітаризм захопив владу в державі та став на шлях експансії й агресії. Сьогодні ж праві сили Японії форсують різке зростання оборонних витрат і лібералізацію експорту летальної зброї, знову підтримуючи розвиток оборонної промисловості та навіть намагаючись перетворити її на економічну опору для нарощування військової потужності та підготовки до війни, обслуговуючи процес «ремілітаризації». 

Країнам Азіатсько-Тихоокеанського регіону слід проявляти високу пильність і рішуче протистояти необдуманим діям японського «неомілітаризму», спільно захищаючи мирний порядок в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. 

The Global Times: Як повідомляється, збройні сили США планують у період з червня по вересень розгорнути ракетний комплекс середньої дальності «Typhon» на японській авіабазі Каноя в префектурі Каґосіма для проведення спільних американо-японських навчань. Після завершення навчань комплекс «Typhon» буде переміщений на базу ЗС США в Японії. Як китайська сторона це прокоментує? 

Го Цзякунь: Ми взяли до уваги відповідні повідомлення. Китайська сторона рішуче виступає проти розміщення Сполученими Штатами ракетних систем середньої дальності в азійських країнах і вже неодноразово висловлювала занепокоєння з цього приводу. 

Ракетний комплекс середньої дальності «Typhon» є стратегічною наступальною зброєю; його розміщення завдає шкоди законним інтересам безпеки інших країн, створює загрози регіональній стратегічній безпеці, посилює ризики військового протистояння та гонки озброєнь і не сприяє миру та стабільності в регіоні. 

Протягом тривалого часу голоси протесту з боку громадськості багатьох азійських країн, включно з Японією, не стихають. Китайська сторона закликає США та Японію прислухатися до закликів країн регіону, виправити помилкові дії та реальними кроками сприяти регіональному миру і стабільності. 

Цей крок також є черговим доказом того, що Японія прискорює свою «ремілітаризацію». Численні ознаки свідчать, що праві сили Японії прагнуть комплексної перебудови військового потенціалу, готуючись до так званої «затяжної війни». По суті це підриває конституцію Японії, міжнародно-правові та внутрішньодержавні норми, кидає виклик післявоєнному міжнародному порядку та суперечить образу «мирної держави», який Японія сама собі приписує. 

Перетворення японського «неомілітаризму» на потужну силу і загрозу може знову стати джерелом регіональної нестабільності; міжнародна спільнота повинна винести уроки з історії, проявляти високу пильність і спільними зусиллями цьому протистояти. 

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: Офіційна Сторінка МЗС КНР