ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

КИТАЙСЬКА ЕКОНОМІКА ПРИГАЛЬМОВУЄ

2012-08-20

Джерело: УКРІНФОРМ
Автор: Ольга Танасійчук

РОЗМОВИ ПРО ТЕ, ЩО ЗАХОПЛЮЮЧИМ ДУХ ТЕМПАМ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМІКИ ПІДНЕБЕСНОЇ ТАКИ ПРИЙШОВ КІНЕЦЬ, ВЕДУТЬСЯ ПОСТІЙНО. ЦЬОГО ТИЖНЯ ВОНИ ПОНОВИЛИСЯ З НОВОЮ СИЛОЮ НА ХВИЛІ ЧЕРГОВИХ ДАНИХ СТАТИСТИКИ, ЦЬОГО РАЗУ ЩОДО ПРЯМИХ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ.

Обсяг залучених країною зарубіжних капіталів впав до найнижчого рівня за останні два роки – 66,7 млрд доларів за перші сім місяців, що на 3,6% нижче аналогічного періоду попереднього року. У тому числі у липні він скоротився на 8,7% у річному вираженні, що стало найнижчим показником з літа 2010 року. Скорочення інвестицій, як відомо, негативно позначається на вкладеннях в основний капітал, що спричиняє зниження зростання виробництва і, отже, ВВП.

Ще більш насторожують зведення із зовнішньоторговельного флангу: експорт, за даними Мінкомерції, зріс у липні лише на 1% (хоч ще у червні приріст становив 13%), імпорт збільшився лише на 4,7% (у червні – 6,3%). Це при тому, що в кращі часи зростання цих показників було представлено двозначними цифрами. На нинішній рік завдання поставлено на рівні 10-відсоткового зростання.

Головну причину нинішніх бід китайської економіки експерти бачать у кризі єврозони. Адже ЄС – основний торговельний партнер КНР. Так ось експорт до країн Євросоюзу у липні впав на цілих 16,2% порівняно з торішнім показником за такий же період. Та й у США ситуація залишається непростою. Захід купує менше, значить і виробляється на “світовій фабриці” менше товарів, а це веде до неповної завантаженості величезної армії робітників, адже в експортноорієнтованих галузях КНР зайнято майже 200 млн осіб. У Мінкомерції не сподіваються на швидке відновлення картини. “З урахуванням європейської боргової кризи, що поширюється, і більш повільнішого, ніж очікувалося, відновлення світової економіки у другому півріччі ми чекаємо, що кон’юнктура зовнішньої торгівлі Китаю буде ще більш похмурою і ми зіткнемося з ще більшим тиском на шляху виконання річного завдання щодо зростання торгівлі”, – заявив днями представник торговельного відомства Шень Даньян.

Однак далеко не тільки зовнішні чинники впливають на промвиробництво. На ринку нерухомості країни після ажіотажу останніх років спостерігається стагнація. Інвестиції у сектор скоротилися за перші 7 місяців на 9,3% у річному вираженні. Отже, відмічене серйозне уповільнення у суміжних галузях реального сектора економіки, а таких по меншій мірі 40. У даній ситуації для уряду логічним і найлегшим було б простимулювати ринок нерухомості (він дає майже 14% зростання ВВП), однак якраз цього влада робити і не має наміру. Керівництво країни постійно заявляє про намір довести ціни на житло до “розумних” і продовжує протягом ось вже 2 років запроваджувати обмежувальні заходи з метою припинення на цьому ринку спекуляцій і також зниження інфляції.

На відміну від 2009 року, коли на порятунок економіки було кинуто величезний стимуляційний пакет, нині влада готова застосовувати поки що більш м’які методи, насамперед на рівні монетарної політики. Зокрема, експерти прогнозують, що Центробанк Китаю до кінця року ще як мінімум двічі піде на зниження норми резервування, яка на сьогодні становить 20%, і хоч би один раз – на зниження базової відсоткової ставки (зараз вона становить 6%). З початку року ЦБ вже двічі знижував облікову ставку, а також ослабив норми резервування для банків ради здешевлення кредитів. У результаті вдалося істотно збити інфляційний тиск, до дворічного мінімуму – 1,8%. Це дає уряду простір для маневру у питанні стимулювання.

Останні півтора десятка років середні темпи зростання ВВП КНР становили 10,7%. На нинішній рік мету було знижено до небувало низьких 7,5%. (Не потрібно порівнювати такі цифри з близьким до нуля зростанням ВВП у багатьох розвинених країнах, що ті вважають не таким уже поганим результатом за нинішніх умов.) Однак чимала кількість експертів вважають, що Китай може не справитися і з цим завданням. “Дзвінки” того, що “двигун світової економіки” почав знижувати хід, крім падіння інвестицій й обсягів зовнішньої торгівлі, на обличчя: зростання його ВВП у другому кварталі виявилося на рівні 7,6%. Це найнижчий показник за останні три роки. До цього нижче позначки у 8% його було зафіксовано у 2009, у самий розпал кризи. До того ж, деякі аналітики підозрюють, що офіційна статистика Пекіна не зовсім відповідає реальному стану речей. Висловлюються навіть думка, що китайська економіка навряд чи не наблизилася до точки стагнації. Інші, навпаки, не бачать особливих приводів для занепокоєння і вважають, що у другому півріччі економіка Китаю зростатиме стабільно і їй не варто побоюватися “жорсткої посадки”.

Сама влада не маэ наміру нагнітати паніку, тим більше напередодні грядущого восени партз’їзду, на якому будуть названі нові керівники країни на найближче десятиріччя. Прем’єр Держради Вень Цзябао хоч і визнав, що економіка країни знаходиться “під тиском” і проблеми можуть продовжитися деякий час, одночасно запевнив, що буде зроблене все необхідне, щоб досягнути запланованих показників економічного зростання. “У Китаю є умови й можливості, які він обов’язково використає для досягнення річних цілей соціально-економічного розвитку”, – заявив глава уряду під час відвідування цього тижня провінції Чжецзян.

Потрібно сказати, що останніми роками Китай неухильно перевиконував поставлені перед собою завдання зростання ВВП. Тоді це викликало побоювання з приводу можливості перегріву економіки, яка зараз є другою у світі. Тепер же економісти сперечаються про те, “м’яка” чи “жорстка” посадка чекає на економіку Піднебесної. Адже навіть цілком нормальні за мірками інших держав показники зростання можуть призвести у такій країні як Китай до катастрофічних наслідків.