ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Китай уважно стежить за тим, як Захід врегульовує українсько-російську напруженість

2022-02-03

Пекін уважно стежить за нарощуванням військових сил Росії вздовж кордону з Україною, розглядаючи це як лакмусовий папірець для політичної єдності на Заході та використовуючи зростання напруженості як можливість зміцнити свої зв’язки з Москвою, вважають аналітики.

У розмові з держсекретарем США Ентоні Блінкеном 27 січня Міністр закордонних справ Китаю Ван І попередив Сполучені Штати та їхніх союзників не «розхитувати кризу» навколо України та закликав до мирного врегулювання ситуації, що загострюється, сказавши, що «розумні занепокоєння Росії слід сприймати серйозно».

«Регіональна безпека не може бути гарантована посиленням або навіть розширенням військових блоків», – сказав Ван відповідно до заяви МЗС, посилаючись на вимоги Кремля не дозволити Україні приєднатися до НАТО.

Попри те, що Пекін і Москва не мають офіційного союзу, столиці перетворили дипломатичні та оборонні зв’язки в міцне партнерство, яке, мабуть, поглиблюватиметься, коли Володимир Путін відправиться до Китаю, щоб провести саміт з Сі Цзіньпіном і відвідати церемонію відкриття Олімпіади в Пекіні 4 лютого.

Окрім спостереження за ситуацією в Україні, яке дає можливості дорікати Сполученим Штатам і посилювати відносини з Москвою, Китай, на думку аналітиків, також розглядає цю ситуацію як вирішальне випробування для американської рішучості та міцності трансатлантичних зв’язків. І це може мати довгострокові наслідки для того, як Пекін наближається до своєї геополітичної точки спалаху на Тайвані.

«Китай завжди спостерігає і бачить, як західні альянси, такі як НАТО, тримаються під тиском», – сказала Радіо Свобода Тереза Феллон, директор Центру російсько-європейських азіатських досліджень у Брюсселі. «Це робить кризу не лише українською, а набагато більшою. З точки зору Пекіна, це також сильний стрес для Заходу».

Новий вид партнерства

На тлі відновленого тиску Росії проти України російсько-китайські облігації, схоже, зростають до рівня, який здавався малоймовірним навіть 10 років тому.

Посол Росії в Китаї Андрій Денісов сказав, що Москва регулярно інформує Пекін про прогрес у переговорах з безпеки зі Сполученими Штатами. А представники китайських державних ЗМІ та дипломати почали повторювати розмови Росії щодо напруженості в відносинах з Україною та НАТО, які зображують трансатлантичний альянс як агресора і використання ситуації Вашингтоном для політичної вигоди.

Доброзичливе ставлення Китаю до Росії також було продемонстровано 15 грудня, коли Сі і Путін обговорили своє партнерство перед обличчям зростання конфронтації зі Сполученими Штатами та спільної ворожості щодо Заходу.

У дзвінку було наголошено на способах, якими Росія та Китай звертаються один до одного для взаємної підтримки: Путін критикував партнерство AUKUS (Австралія, США та Великобританія) у Тихоокеанському регіоні, а Сі підтримав вимоги Москви щодо гарантій безпеки для обмеження впливу Заходу на території колишнього Радянського Союзу.

У Кремлі заявили, що безпека в Європі також буде на порядку денному, коли Путін вирушить до Китаю. Саміт знаменує собою першу особисту зустріч китайського лідера з очільником російської держави за майже два роки, які намагатимуться зміцнити своє партнерство на тлі суперництва з Вашингтоном.

Однак попри те, що російські та китайські лідери продовжують демонструвати «єдиний фронт» і Пекін виступає за тиск, який Москва посилила на Захід, Жужа Анна Ференчі науковець Національного університету Донг Хва на Тайвані та колишній радник Європейського парламенту каже, що невідомо, чи буде Китай повністю підтримувати чергове вторгнення Росії в Україну.

«Російське вторгнення матиме ширші наслідки для інших частин світу», – сказала вона. «Для Китаю це питання про те, чи добре це для їхніх інтересів, чи краще, щоб Росія стрималася».

Джерело: Радіо Свобода