Китай та російська війна проти України. Динаміка грудня 2023

2024-01-23

Країнам Заходу не вдалося досягнути відчутного успіху в зміні позиції Китаю щодо російської агресії проти України. Між сторонами зберігається непорозуміння: заклики на адресу КНР розпочати діалог з В. Путіним щодо виведення військ з України наштовхуються на пропозиції до ЄС самому відновити діалог з Росією. Комунікація української влади з Пекіном також не мала помітних результатів. Натомість спостерігалося посилення китайського крену у бік Росії – у грудні відбувся цикл зустрічей високого рівня між посадовцями двох країн.

Аналіз подій за останній місяць опублікувало на своїй платформі Інтернет-видання «SilkBridge». Матеріал, підготовлений Володимиром Головко, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту історії України НАН України, наводимо нижче.

Так, Захід поки що не може добитися зміни позиції Китаю щодо російсько-української війни. Обговорення цієї проблеми 7 грудня на саміті ЄС-КНР проходило на зустрічних курсах і позитивних результатів не дало. Голова Євроради Шарль Мішель і голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у ході переговорів з головою КНР Сі Цзіньпіном заявили про готовність ЄС «тісно співпрацювати з Китаєм для збереження багатостороннього підходу, підтримки цілей і принципів Статуту ООН і сприяння вирішенню проблем в Україні та на Близькому Сході» (до речі, відзначимо переміщення України в один кошик із близькосхідним врегулюванням).

Глава департаменту Європи МЗС КНР Ван Лутун на прес-конференції, присвяченій результатам саміту, повідомив, що переговори тривали 3,5 години: «Це був довгий день, переговори були відвертими, глибокими та конструктивними». При цьому він зазначив: «Позицію Китаю з українського питання можна описати однією пропозицією: шукати способи негайного припинення вогню та політичного вирішення поточної кризи». Більше того, він підкреслив, що «Китай закликав Євросоюз розпочати діалог з Росією щодо української кризи з урахуванням того, що рішення про СВО було ухвалено на основі інтересів безпеки». А далі Ван Лутун зробив таку заяву: «Іноді країни ЄС закликають Китай розпочати діалог з Росією, з президентом Путіним про виведення військ з України… Проте президент Путін ухвалив рішення на основі національних інтересів та безпеки РФ. Тому Китай також закликає Європу вести діалог із Росією». Не менш категорично прозвучала і така заява: якщо ЄС розраховує на допомогу Китаю в російсько-українському врегулюванні, Брюссель має відмовитися від практики санкцій щодо китайських компаній. А якщо з’являться докази їх неправомірних дій, тоді вирішувати це питання ЄС необхідно безпосередньо з китайським урядом.

У свою чергу, Урсула фон дер Ляєн на підсумковій прес-конференції чітко заявила: «…те, як Китай позиціонує себе щодо агресії Росії щодо України, визначить відносини між ЄС та Китаєм». А Ш. Мішель повідомив, що на саміті ЄС закликав Пекін не надавати військову допомогу Росії, не допомагати обходити санкції та підтримати українську «формулу миру». За його словами, вони донесли Сі Цзіньпіну меседж, що конфлікт в Україні суперечить інтересам і ЄС, і Китаю. При цьому європейська сторона передала китайський список компаній, які ігнорують санкції ЄС проти Росії і очікують від Китаю дій щодо них. Опосередковано відсутність китайсько-європейського порозуміння з проблеми російської агресії проти України підтверджує і те, що за підсумками саміту не було спільного комюніке.

На цьому тлі показовою є низка заяв, зроблених послом США у Китаї Ніколасом Бернсом. 12 грудня, виступаючи в Раді з міжнародних відносин, він заявив: «Ми не вирішили основні розбіжності, які у нас виникли з приводу конфлікту навколо України, його характеру… Ми не подолали наші розбіжності щодо Гази» (звернемо увагу, що Україна і Близький Схід тут знову в одному «кошику»). Але далі додав: «Я хотів сказати, що ми зробили крок уперед, щоб стабілізувати відносини, і ми задоволені цим. Зараз ми збираємося перевірити, чи зможемо ми співпрацювати, але багато відмінностей, які нас поділяють, залишаються. Це дуже важкі, але дуже важливі стосунки». А 15 грудня, виступаючи на організованому Інститутом Брукінгса семінарі, присвяченому американо-китайським відносинам, Н. Бернс більш категорично зазначив: «…Китай, на мій погляд, беззастережно підтримує Росію у…війні в Україні». За його словами, США «закликали китайську сторону використати свій вплив на Москву, щоб переконати президента Путіна припинити війну: « Я навіть не знаю, яку пораду дали китайці (В. Путіну. – Ред.). Але китайська сторона, як здається, дуже схиляється на бік Росії в цьому конфлікті. Вона не є неупередженою». Не менш показовими були й слова Н. Бернса, що український посол у Китаї «приїхав шість місяців тому», але в нього досі «немає доступу до уряду в Пекіні», який «має бути». І далі він додав: «Китайці говорять в ООН і на міжнародних зустрічах, що нейтральні», проте Китай з першого ж дня «звинувачує у цій війні США та НАТО», що «неправильно, несправедливо».

Відзначимо, що протягом грудня українські офіційні особи практично не згадували про Китай. Більше того, складається враження, що це робиться навмисно, щоб не завадити «великій грі» по лінії Захід – Китай. Показово, що, виступаючи 22 грудня перед дипломатичним корпусом, Володимир Зеленський жодного разу не згадав про Китай, хоч і наголосив на важливості Азії. Зокрема, він заявив наступне: «Надалі посилення потребують напрями Латинської Америки, Африки, арабський світ, азіатські країни. Україна поважає кожну націю, незалежно від того, чи це географічно велика чи мала нація. Україна поважає всі мирні інтереси, що надають миру стабільності». Ще була й така згадка: «…наш внесок у глобальну продовольчу безпеку є одним із тих ключів, які відкривають нові відносини з багатьма країнами Африки та Азії».

Водночас Київ продовжував демонструвати неприйняття поглиблення китайсько-російського економічного співробітництва. НАЗК внесло до списку міжнародних спонсорів війни другу найбільшу державну будівельну компанію КНР China Railway Construction Corporation (CRCC). Причиною цього названо те, що CRCC продовжує активно працювати в Росії, але «останньою краплею», вочевидь, стала інформація, що CRCC планує взяти участь у будівництві підводного тунелю, який може з’єднати Росію із тимчасово окупованим Кримом. НАЗК також внесло до списку міжнародних спонсорів війни Shandong Odes Industry Co, яка поставила міноборони РФ понад 500 всюдиходів Desertcross 1000-3 (до кінця березня 2024 року має бути закуплено ще 1590 одиниць із «додатковими опціями»). За даними НАЗК, ці машини отримали підрозділи спеціального призначення ЗС РФ для підвезення боєприпасів, інших вантажів вагою до 550 кг, а також санітарно-евакуаційних завдань.

Звернімо увагу на дані соціологічного опитування, проведеного у листопаді 2023 р. на замовлення Центру «Нова Європа». 47,1% опитаних українців підтримали надання допомоги США та Тайваню у разі китайського нападу на острів. 39,5% погодилися із твердженням «нам потрібно думати про власну безпеку». 9,1% респондентів важко визначитися з відповіддю. Водночас лише 4,3% відзначили, що Україна не повинна надавати допомогу Тайваню, оскільки КНР є стратегічним партнером. Примітно, що, згідно з тим самим дослідженням, Сі Цзіньпін замикає трійку світових лідерів, яким найменше довіряють українці (після В. Путіна та О. Лукашенка). При цьому рівень недовіри до нього зріс з 73,1% минулого року до 84,7% у нинішньому, водночас дещо підріс і показник довіри з 9,2 до 9,7%.

Про посилення китайського крену у бік Росії свідчить цикл зустрічей високого рівня. 5 грудня глава МВС Росії Володимир Колокольцев у Пекіні провів переговори з міністром громадської безпеки Китаю Ван Сяохуном. Серед згаданих питань, які обговорювали сторони – посилення співпраці для боротьби з транснаціональною злочинністю, кібербезпека, ліквідація наркоторгівлі, підвищення ефективності заходів щодо захисту правопорядку. 13-16 грудня у Пекіні відбулося 28-е засідання російсько-китайської комісії з кордону. У зв’язку з цим МЗС РФ повідомило: «Констатовано, що у 2023 році на кордоні зберігалася стійка стабільна та прогнозована обстановка, без подій та конфліктних ситуацій». Крім того, було обговорено питання розвитку пунктів пропуску та транспортної взаємопов’язаності, а також спільного використання транскордонних вод .

Зазначимо, що у російському медіапросторі у висвітленні засідання міжурядової комісії з розвитку Далекого Сходу Росії та Північно-Східного Китаю (співголови – віце-прем’єр – повноважний представник президента РФ у Далекосхідному федеральному окрузі Юрій Трутнєв та віце-прем’єр Держради КНР Чжан Гоцин, проходила 15 грудня в Пекіні в рамках підготовки до зустрічі прем’єрів двох країн), було наголошено не на регіональних аспектах, а на глобальних. Зокрема, Ю. Трутнєв заявив, що Москва нібито зацікавлена у мирному врегулюванні конфлікту між Росією та Україною, повторивши російську пропагандистську тезу, що Захід ускладнює цей процес. І далі прямо зазначив, що майбутня зустріч глав урядів Росії та Китаю є важливою для продовження російської агресії проти України та протистояння з Заходом: «Світ стрімко змінюється. Росія бере участь у спеціальній військовій операції. Нашій країні західними державами оголошено економічну війну, розроблено тисячі санкцій, метою яких є зупинити розвиток Росії. Усі ці спроби абсолютно безрезультатні».

Центральною подією російсько-китайських відносин у грудні став візит до Пекіна російської делегації на чолі з прем’єр-міністром РФ Михайлом Мішустіним для проведення 28-ї регулярної зустрічі глав урядів Росії та Китаю. Спілкуючись 19 грудня з прем’єром Держради КНР Лі Цяном М. Мішустін заявив, що «сьогодні російсько-китайські відносини всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії перебувають на найвищому рівні за всю багатовікову історію, продовжуючи динамічно розвиватися». А співробітництво Москви та Пекіна назвав «значним стабілізуючим фактором у світі, по-справжньому рушійною силою формування більш справедливого та стійкого багатополярного світоустрою». У свою чергу, Лі Цян констатував зміцнення політичної довіри між двома країнами і далі зазначив: «Наша прагматична співпраця та міжнародна координація… набувають все більшої цінності в сьогоднішньому турбулентному світі, і це повною мірою розкриває здорові та стабільні китайсько-російські відносини».

20 грудня М. Мішустін був прийнятий Сі Цзіньпіном, який зазначив, що наступного року «сторони повинні збільшити позитивні ефекти в політичних відносинах високого рівня, спільно рухатися вперед у соціально-економічному розвитку та формуванні спільноти єдиної долі людства». Повернувшись із Китаю, М. Мішустін повідомив, що на зустрічі Сі Цзіньпін передав «найтепліші вітання» В. Путіну і «підтвердив принципову лінію китайського керівництва на подальше зміцнення всеосяжного партнерства та стратегічної взаємодії Росії та Китаю».

Обидві сторони демонстрували готовність продовжити зближення у військовій та військово-технічній сферах. Так, 7 грудня В. Путін під час форуму ВТБ «Росія кличе!» заявив, що Росія готова кооперуватися з Китаєм у всіх сферах, у тому числі у військових технологіях. І при цьому додав, що обидві країни зараз відходять «від традиційних відносин у цій сфері: купив – продав, ми думаємо про технології».

14 грудня Повітряно-космічні сили Росії та Військово-повітряні сили Народно-визвольної армії Китаю провели чергове спільне повітряне патрулювання над акваторіями Японського та Східно-Китайського морів. В авіагрупу входили стратегічні бомбардувальники Ту-95МС та «Хун-6К», які прикривали Су-35С ВКС Росії та Су-30/«Цзянь-11Б» ВПС Кита. У зв’язку з російсько-китайським патрулюванням сили самооборони Японії піднімали в повітря винищувачі. Південна Корея також піднімала авіацію, а міноборони країни висловило Росії та КНР протест через те, що їхні військові літаки увійшли до розпізнавальної зони ППО без попередження. У Сеулі закликали вжити заходів, щоб не допустити повторення ситуації, оскільки це може стати причиною виникнення напруженості в регіоні.

20 грудня в Пекіні пройшов черговий раунд консультацій між збройними силами Росії та Китаю, в рамках яких відбувся «поглиблений обмін думками з таких питань, як ситуація в галузі міжнародної та регіональної безпеки та взаємини між двома арміями». Сторони домовилися про підвищення рівня стратегічного співробітництва у військовій галузі, «вносити новий внесок у зміцнення регіонального та глобального миру та стабільності, а також у сприяння розбудові спільноти єдиної долі людства».

Додамо, що 21 грудня під час брифінгу для іноземних військових аташе за підсумками діяльності міноборони РФ у 2023 р. начальник генштабу ЗС Росії – перший заступник міністра оборони Валерій Герасимов заявив: «Продовжується курс на розвиток всеосяжного стратегічного партнерства з Китаєм та Індією. Налагоджено активну всебічну взаємодію з КНДР». А офіційний представник міноборони КНР У Цянь на брифінгу 28 грудня зазначив, що в останні роки співпраця між військовими відомствами Росії і Китаю продовжувала поглиблюватися. І додав, що КНР готова й надалі зміцнювати стратегічну координацію та комунікацію з РФ. За його словами, Китай готовий спільно з Росією забезпечувати регіональну та глобальну безпеку: «Китайські військові готові працювати разом з російськими військовими над реалізацією ініціатив глобальної безпеки, спільно захищати міжнародну справедливість, а також робити новий внесок у підтримку міжнародної та регіональної безпеки та стабільності».

Досить несподіваним і навіть утаємниченим став візит до Пекіна О. Лукашенка для зустрічі з Сі Цзіньпіном. За поясненням білоруської сторони, необхідність візиту була пов’язана з бажанням суттєво прискорити імплементацію неназваних соціально-економічних домовленостей, раніше досягнутих главами двох держав. Однак за озвученою політичною риторикою та різними символічними жестами можна за бажанням побачити консультації про гарантії з боку Китаю щодо збереження залишків білоруського суверенітету. Серед гіпотез, які з’явилися в ЗМІ, які намагалися пояснити, чому візит О. Лукашенка до Китаю до останнього тримався в секреті, звернемо увагу на таку: «Заходи безпеки могли бути вжиті для того, щоб про поїздку, що готується, заздалегідь не дізналися в Росії. І не спробували їй завадити».

Зазначимо, що на зустрічі Сі Цзіньпіна та О. Лукашенка про Росію не згадували взагалі (принаймні у публічній частині). Натомість останній заявив: «Білорусь була, є і буде надійним партнером для Китаю. Думаю, вже нікого у Китаї у цьому не треба переконувати». Він також заявив про підтримку китайської концепції побудови Співтовариства єдиної долі людства та ініціативи «Поясу та Шляху». І далі продовжив відверто лестити: «Ми дуже зацікавлені, щоб Китай був потужною державою, щоб Китай розвивався. І в цьому не лише наш інтерес – це інтерес усієї планети, бо тут мешкає величезна кількість талановитих працьовитих людей».

Сі Цзіньпін назвав О. Лукашенка «мій великий друг» і підкреслив, що Білорусі під його «сильним керівництвом» «вдалось подолати вплив різних негативних факторів, зберегти соціальну гармонію та стабільність, здійснити економічне відновлення та зростання, що заклало міцну основу для подальшого розвитку». І далі виклав таку філософію: «Для Китаю збереження стабільності та довгострокового розвитку дуже важливе. І ми здобули великі успіхи в цій роботі. У сучасному світі відбуваються титанічні зміни, виникають нові ризики та виклики. Багато чого з того, що відбувається для нас, є несподіваним. Китайська сторона готова разом із білоруськими партнерами зміцнювати стратегічну взаємодію в ім’я створення Спільноти єдиної долі людства». При цьому було наголошено, що китайська влада виступає проти зовнішнього втручання у внутрішньополітичну ситуацію в Білорусі. Сі Цзіньпін додав, що Пекін готовий зміцнювати стратегічну співпрацю з Мінськом, «надавати взаємну підтримку, просувати прагматичну співпрацю, продовжувати поглиблювати китайсько-білоруські відносини», і констатував: «За останній рік політична довіра між нашими країнами зміцніла, їхня міжнародна співпраця». Зазначимо, що Центральне телебачення Китаю повідомило, що Сі Цзіньпін та О. Лукашенко також обговорили « кризову ситуацію навколо України».

Після переговорів глав двох країн відбулася зустріч на рівні віце-прем’єрів Миколи Снопкова та Лю Гочжуна. За твердженням Лукашенка, це була нібито його імпровізація прямо під час переговорів із Сі Цзіньпіном, який погодився з цією пропозицією. За словами О. Лукашенка, «усі наші великі наміри, домовленості треба приземлити, перевести у конкретні проекти». А 13 грудня О. Лукашенко провів нараду за підсумками візиту, який назвав «дуже корисним і продуктивним», і при цьому наголосив, що китайська сторона готова до спільної роботи з питань, що обговорювалися: «”Ні” – не було чути такого слова. Усі питання, які ми порушили перед головою КНР Сі Цзіньпіном, отримали одну відповідь: “Так, ми готові працювати, поглиблюватися, давайте разом, давайте по-дружньому працювати”». І далі резюмував: «Китай – це майбутнє всієї планети. І те, що у нас з ним добрі стосунки, – це наш плюс, наше досягнення. На цьому фоні білоруські урядовці також демонстрували оптимізм. Так, перший заступник міністра економіки Юрій Чеботар заявив, що Білорусь у 2024 р. розраховує наростити експорт до Китаю – на 15% (для порівняння – до Росії на 7%).