Китай планує широкі обмеження на поставки компонентів для безпілотників

2024-12-10

Між США та Китаєм загострюється торговельна напруга.

Ескалація торговельного конфлікту між Китаєм і США тепер поширюється і на безпілотники, повідомляє Дзеркало тижня із посиланням на Bloomberg.

Виробники в Китаї нещодавно почали обмежувати продажі в США і Європу ключових компонентів, що використовуються для створення безпілотних літальних апаратів.

Це може бути лише перший крок до ширших експортних обмежень на комплектуючі для дронів, які Пекін, імовірно, запровадить наступного року. За словами одного з джерел Bloomberg, нові правила можуть бути запроваджені у формі ліцензійних дозволів на основі цільового використання компонентів або м’якших вимог до китайських компаній повідомляти уряду про свої плани поставок.

Обмеження на поставки компонентів для безпілотників вплинули як на американські, так і на європейські компанії. Китайські виробники двигунів, акумуляторів і контролерів польоту обмежили обсяги поставок або взагалі припинили їх.

“Я чую подібні історії кожні два-три дні. Я впевнений, що з часом це переросте в нові обмеження”, – каже генеральний директор компанії Auterion, яка надає програмне забезпечення для безпілотників, Лоренц Маєр.

У жовтні Китай запровадив санкції проти трьох американських фірм, які постачали компоненти американським військовим, і десяти високопоставлених чиновників оборонного відомства США, посилаючись на плани Пентагону надати допомогу Тайваню. 5 грудня Китай додав ще 13 американських компаній до свого санкційного списку з аналогічних причин.

До списку увійшла, зокрема, компанія Shield AI Inc. – стартап, який створює автономні літальні апарати та співпрацює з Україною.

Розробники безпілотників у Європі переміщують ланцюжки поставок за межі Китаю. Проте країна залишається центром купівлі дешевого обладнання для виробництва БПЛА. Згідно з доповіддю Центру стратегічних і міжнародних досліджень, Китай контролює майже 80% ринку.

Багато виробників безпілотників в Україні також покладаються на китайські комплектуючі для виготовлення дешевої та ефективної зброї. У липні Китай оголосив про заборону на експорт безпілотників для військового використання, і Пекін заявляє, що не надає зброю жодній зі сторін війни.

При цьому повідомлялося, що росіяни спільно з Китаєм почали виробництво нового ударного дрона великої дальності “Гарпія-А1”, при виготовленні якого використовуються китайські запчастини та двигун.

Китай, публічно закликаючи до припинення “української кризи”, став опорою для РФ у війні проти України, значно зблизившись із Москвою. Пекін, зокрема, збільшив продажі Росії верстатів, мікроелектроніки й інших технологій, які РФ використовує для виробництва ракет, танків, літаків та іншого озброєння для війни. Детальніше про це розповідав Володимир Кравченко в статті “Питання життя і смерті. Що слід знати про “постачання” китайської зброї Росії”.

Плани Китаю щодо запровадження нових обмежень відстежують кілька урядових відомств США. Державний департамент і Міністерство торгівлі вже контактували або планують зв’язатися з відповідними американськими компаніями і працюють над пошуком альтернативних джерел постачання.

Тим часом Міністерство оборони США внесло до “чорного списку” низку китайських виробників дронів, які, на думку Пентагону, мають зв’язки з армією Китаю.

Китайські експортні обмеження можуть викликати хвилю конкуренції з боку постачальників із Кореї, Японії та інших країн, вважає дослідник, який вивчає політику у сфері технологій Кіган Макбрайд. На його думку, Пекін повністю усвідомлює це.

“Це, безумовно, прораховане рішення”, – сказав Макбрайд.

Торговельний конфлікт США та Пекіна загострився, коли Вашингтон запровадив нові обмеження на продаж до Китаю мікросхем пам’яті з високою пропускною здатністю і ширші обмеження на поставки напівпровідників. У відповідь Пекін заборонив продаж американським компаніям товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися у військових цілях.

Заходи, запроваджені за кілька тижнів до повернення Дональда Трампа на посаду президента США, який обіцяв жорстку політику щодо Китаю та нові тарифи, спричинили різке зростання цін і вплинули на торговельні потоки, оскільки виробники почали шукати альтернативні джерела постачання.