Виступаючи на початку жовтня на саміті “Росія-Центральна Азія” в Душанбе, Володимир Путін заявив , що товарообіг Росії з п’ятьма країнами Центральної Азії (Казахстаном, Узбекистаном, Таджикистаном, Киргизстаном і Туркменістаном) перевищив $45 млрд. “Непоганий результат”. з Білоруссю вже перевищує $50 млрд, і цифру треба “збільшувати”.
При цьому, як пише британська газета Telegraph , Росія насправді втрачає свій вплив у Центральній Азії, програючи Китаю як в економіці та торгових відносинах, так і в інших областях. Той же товарообіг п’яти країн регіону з Китаєм сьогодні вже вдвічі більший за російський, понад $90 млрд. Кілька років тому ситуація була прямо протилежною. Telegraph пише, що особливо Китай збільшив свій вплив у Центральній Азії останні три роки, поки Москва була зайнята війною в Україні. І це стосується не лише угод про постачання ресурсів, а й масштабного будівництва Китаєм інфраструктурних об’єктів у Казахстані , Узбекистані, Киргизстані, Таджикистані та інших країнах. “Китай хоче забезпечити собі можливість постачати через країни Центральної Азії товари до Європи на інші ринки незалежно від політичної кон’юнктури” (тобто ситуації в Росії), йдеться у статті. Сьогодні Китай вже намагається уникати користуватися залізницями в Росії та транзитом через її територію.
Чи правда, що Китай уже взяв під свій контроль торгівлю з країнами Центральної Азії, витіснивши з цього ринку Росію, і як впливає на ці процеси війна, яку Росія веде в Україні? Телеканал Сьогодення поговорив про це з китаїсткою Мариною Рудяк, яка викладає в Університеті Гейдельберга.
– Чи можна вже говорити про те, що Китай забирає ринок країн Центральної Азії в Росії?
– Про це, звісно, вже можна говорити. Китай має великий стратегічний інтерес у Центральній Азії. Китай, як і Росія, вважає Центральну Азію своїм заднім двором, користуючись термінологією зі статті The Telegraph.
— І чого це може призвести у майбутньому? Наскільки ця співпраця розвиватиметься, і як вона позначиться на відносинах Сі Цзіньпіня та Путіна?
— Якщо ми подивимося на відносини Сі Цзіньпіня та Путіна та тему Центральної Азії, то останні кілька років між ними вже була дуже очевидна конкуренція. Але ця тема настільки проблематична у китайсько-російських відносинах, що конкуренція у Центральній Азії ніде у пресі у Китаї не з’являється.
— А в чому полягають головні проблеми у відносинах між Росією та Китаєм?
— Незважаючи на те, що ми бачимо китайську підтримку Росії у війні в Україні, одна з найбільших речей, яких Китай побоювався, — це, щоб вплив Росії в Центральній Азії зріс.
Китаю найбільше потрібна стабільність. Вони бояться, що можуть бути регіональні війни, бояться, що можуть бути якісь нестабільності у регіоні, який знаходиться на кордоні з китайською провінцією Сіньцзян. Центральна Азія — регіон, де Китай має не лише серйозні торгові інтереси, а й інтереси у сфері нафти та газу.
— І Китай займає цю територію, якщо можна так сказати, “торговими” способами, щоб витіснити звідти Росію, не допустивши її політичного впливу, правильно?
– Так. І він хоче, зі свого китайського погляду, стабілізувати регіон. Тому що Китай вважає, що якщо там буде торгівля, якщо рівень життя зростатиме, то ймовірність якихось конфліктів знизиться.
— Як би ви сформулювали зараз загалом позицію Китаю щодо Росії? Росія вона для Китаю? Союзник, партнер, конкурент?
— Китайські експерти на це питання завжди відповідають так, що насамперед у них із Росією дуже довгий кордон — понад 4 тис. кілометрів. Тобто насамперед Росія для Китаю — сусід з дуже довгим фізичним кордоном, з яким історично були конфлікти. З погляду Китаю, це відносини, які вимагають дуже багато сил в управлінні та залагодженні.
З цього випливає, що Китай інвестуватиме дуже багато у відносини з Путіним, підтримуватиме Росію економічно стільки, скільки потрібно. Але не більше. Ми це бачимо зараз у торгівлі: Китай постачає до Росії багато, але намагається не порушувати санкції, які накладені на Росію країнами Заходу. Так, звісно, ми бачимо обходи санкцій через приватні компанії, через треті країни. Але загалом Китай намагається тримати баланс, який і підтримує гарне ставлення до Росії, але насамперед сприяє своїм китайським інтересам. А це торгівля, це стабільність, це стабільність свого регіону, стабільність міжнародних відносин.
— Якщо подивитися на цю ситуацію у розрізі війни Росії проти України: наскільки Китай готовий підтримувати Росію та Путіна? Очевидно, що Путіну потрібна ця підтримка, Путіну потрібна зброя. Ми бачили, що російської армії в момент мобілізації багато не вистачало. Наскільки Китай готовий закривати ці потреби і де проходить той кордон, далі він не зайде?
— Китай закриватиме торгові канали лише якщо китайське підприємство боятиметься, що через санкції воно втратить доступ до інших ринків. Якщо раптом російський ринок стане важливішим, ніж західні ринки, тоді Китай може почати ігнорувати санкції Заходу. Але на даний момент ми бачимо, що китайські компанії дотримуються санкцій, бо вони бояться втратити доступ і до інших ринків.
— Якби Дональд Трамп запровадив 500% мита проти Китаю, то це не призвело б до того, що Китай став би більше торгувати з Росією, більше інвестувати в Росію і Росія мала б більше грошей для війни проти України?
— Не обов’язково, тому що китайські компанії врешті-решт можуть знайти шляхи обійти ці 500% тарифи. Але, швидше за все, у такій ситуації Трамп ці тарифи використовує для переговорів із Сі Цзіньпінем, і швидше за все, це просто посуне США та Китай на переговори, тому що там все-таки дуже критичні співвідношення.
— А як би ви загалом сформулювали позицію Китаю стосовно війни Росії проти України? Який би її результат? Чи, може, навпаки, їй було б вигідно, щоб війна не припинялася? Яка позиція у Пекіна?
— Наразі найкращий вихід із погляду Китаю — це заморозити конфлікт. Тому що Китай не зацікавлений у тому, щоб Росія програла і в Росії змінився режим у бік більш демократичного. Це не обов’язково у китайських інтересах. Але Китай також не зацікавлений у тому, щоб Росія виграла. Бо знову ж таки: хто каже, що погляд Кремля після цього не обернеться у бік Центральної Азії?
Тобто, з погляду Китаю, заморозити конфлікт із такою досить слабкою, але не зовсім слабкою Росією було б, напевно, ідеальним виходом.
— І якщо Росія далі перенесе фокус своєї уваги на Центральну Азію, про що розмови час від часу з’являються, то це якраз для Китаю могло бути небезпечним? А тут могла б виникнути конфронтація між Москвою та Пекіном?
– Відкрита конфронтація? Малоймовірно. У ситуації в Центральній Азії будь-яке можливе, але останні 20 років обидві сторони намагалися таке запобігти. Отже, я думаю, що це малоймовірно. Але якщо раптом правда з’явиться з російського боку інтерес, апетит на Центральну Азію, я думаю, що ми можемо виходити з того, що Китай підтримуватиме у регіоні фінансові та військові технології.
— А китайські робітники можуть замінити у Росії робітників, які пішли з російського ринку, поїхали назад до країн Центральної Азії?
— Я думаю, що можуть, тому що в Китаї все ще є достатньо населення, яке готове для того, щоб отримувати зарплату, їхати кудись і щось будувати.
Посол України в Китаї Олександр Нечитайло здійснив робочу поїздку до провінції Хайнань, у рамках якої провів низку зустрічей з представниками регіональної влади… читати далі…
6 лютого на сайті агентства «Інтерфакс-Україна» була опублікована стаття за авторством Посла Китаю в Україні Ма Шенкуня під назвою «Десять питань про побудову с… читати далі…
12-15 січня 2026 року Посол України в КНР Олександр Нечитайло здійснив робочу поїздку до найбільшої провінції Північного Сходу Китаю Хейлунцзян. У місті Харбін … читати далі…
19 січня 2026 року Посол України в Китайській Народній Республіці Олександр Нечитайло провів зустріч із заступником Голови Державного комітету охорони здоров’я … читати далі…
15 січня 2026 року Посол Ма Шенкунь провів зустріч із Віце-прем’єр-міністром з гуманітарної політики України – Міністром культури України Тетяною Бережною. Сто… читати далі…
8 січня 2026 року Посол Ма Шенкунь здійснив візит до Чернігівської області. В ході візиту він провів зустрічі з Головою Обласної державної адміністрації В’ячесл… читати далі…
Зустріч Посла України з керівництвом Народного уряду м.Шанхай 10 грудня 2025 року у м.Шанхай Посол України в КНР Олександр Нечитайло провів зустріч із заступник… читати далі…
3 грудня 2025 року генеральний консул України в Гуанчжоу Сергій Капузо взяв участь в онлайн-нараді під головуванням Міністра закордонних справ України Андрія Си… читати далі…
Генеральне консульство України в Гуанчжоу Генеральний консул України в Гуанчжоу Сергій Капузо на запрошення Правління організації «Велика затока» взяв участь в … читати далі…
19 січня 2026 року Посол України в Китайській Народній Республіці Олександр Нечитайло провів зустріч із заступником Голови Державного комітету охорони здоров’я … читати далі…
15 січня 2026 року Посол Ма Шенкунь провів зустріч із Віце-прем’єр-міністром з гуманітарної політики України – Міністром культури України Тетяною Бережною. Сто… читати далі…
Шановні партнери, партнери, колеги та друзі! Асоціація Українсько-Китайського Співробітництва щиро вітає вас із Китайським Новим роком — святом о читати далі...
У цей період ключовим завданням стало недопущення збоїв у виробничих процесах партнерів АУКС. Асоціація оперативно організовувала допомогу в тра читати далі...
Асоціація українсько-китайського співробітництва щиро вітає наших партнерів, колег та друзів із настанням Нового 2026 року. Бажаємо миру, процвітан читати далі...
Дорога та високоточна техніка й електроніка вимагають особливої уваги на всіх етапах транспортування — як авіаційного, так і морського. Процесори читати далі...
Асоціація українсько-китайського співробітництва забезпечує повний цикл організації закупівель у Китаї — від оплати, пошуку та перевірки постач читати далі...
Напишіть відгук