КИТАЙ БУДУЄ БІЛЬШ ДИВЕРСИФІКОВАНУ ТА ІННОВАЦІЙНУ ФІНАНСОВУ СИСТЕМУ

2026-07-06

Голова Народного банку Китаю Пан Гуншен у своїй ключовій промові на форумі «Луцзяцзуй-2026» 17 червня представив комплексний огляд нових характеристик фінансової структури країни та змін у фінансових показниках.

Розглядаючи питання з точки зору переходу Китаю до нового етапу економічного розвитку, промислової модернізації та реформування фінансової системи з боку пропозиції, Пан детально проаналізував внутрішню логіку та ключові чинники, що стоять за зміною структури фінансування країни.

У контексті досягнення цілей високоякісного розвитку та перетворення Китаю на потужну фінансову державу він також окреслив середньо- та довгострокові напрями модернізації фінансового ринку країни, скоординований розвиток акціонерного, боргового та банківського фінансування, а також інституційне відкриття ринку капіталу.

За словами Пана, фінансова система Китаю тривалий час базувалася переважно на банківському кредитуванні, тоді як фінансові ринки залишалися відносно недостатньо розвиненими. Однак останніми роками частка непрямого фінансування, що ґрунтується на банківських кредитах, продовжує скорочуватися, тоді як частка прямого фінансування, включаючи облігаційне та акціонерне, стабільно зростає, що свідчить про глибокі зміни у фінансовій структурі країни.

Історично непряме фінансування становило понад 80% приросту загального соціального фінансування. Проте у 2025 році кредити забезпечили лише 45% нових надходжень до загального соціального фінансування, тоді як облігаційне та акціонерне фінансування разом склали 47%, вперше перевищивши частку кредитів. Особливо важливу роль відіграло фінансування через облігації, яке завдяки своїй стабільності та гнучкості стало найбільшим джерелом зростання прямого фінансування.

У 1990-х роках непряме фінансування становило майже весь обсяг соціального фінансування Китаю. Наприкінці 2025 року його частка знизилася приблизно до двох третин, тоді як пряме фінансування зросло приблизно до однієї третини.

Сьогодні історична трансформація фінансової структури Китаю характеризується скороченням кредитування домогосподарств, уповільненням зростання корпоративного кредитування, яке компенсується швидким розширенням прямого фінансування, а також стрімким зростанням державного фінансування.

Внутрішня структура прямого та непрямого фінансування також істотно змінилася. Пряме фінансування нині переважно підтримується випуском облігацій, причому основну частину приросту забезпечують державні облігації. Непряме фінансування, своєю чергою, продовжує базуватися переважно на корпоративних кредитах у юанях, тоді як обсяги кредитування домогосподарств суттєво скоротилися.

Пан зазначив, що ці глибокі зміни відображають масштабне коригування економічної структури Китаю, перехід до нових драйверів зростання, зміну взаємодії між фінансовою системою та модернізацією промисловості, а також постійне поглиблення структурних реформ фінансового сектору.

Немає сумнівів, що ця масштабна трансформація не є випадковою. Вона стала результатом одночасного впливу багатьох довгострокових чинників, насамперед модернізації економічної структури країни. Це адаптація фінансової системи до змін в економічному розвитку, промисловій структурі та ринковому попиті, а також неминучий результат реформ фінансового сектору та необхідна умова для досягнення високоякісного економічного розвитку.

Протягом наступних п’яти-десяти років очікується подальше стабільне зростання частки прямого фінансування, що сприятиме формуванню більш диверсифікованої фінансової системи, у якій акціонерне, боргове та банківське фінансування взаємно доповнюватимуть одне одного.

Очікується, що акціонерне фінансування стане одним із головних рушіїв зростання прямого фінансування. Подальші реформи системи реєстрації первинного розміщення акцій (IPO) знизять бар’єри для виходу на біржу, спростять процедури лістингу та полегшать залучення фінансування для технологічних компаній, малих і середніх підприємств та інноваційних компаній.

Водночас ринки приватного капіталу та венчурного інвестування продовжать розширюватися, а державні фонди розвитку відіграватимуть дедалі важливішу роль у спрямуванні приватного капіталу до технологічних компаній на ранніх стадіях розвитку.

Випуск державних облігацій залишатиметься наріжним каменем китайського ринку прямого фінансування. Для досягнення цілей розвитку до 2035 року Китай, імовірно, тривалий час дотримуватиметься активної фіскальної політики, підтримуючи стабільне зростання обсягів державних запозичень та подальше розширення прямого фінансування.

Фінансування через корпоративні облігації, ймовірно, стане ще одним важливим двигуном зростання. Очікується швидке збільшення випуску середньо- та довгострокових корпоративних облігацій, що дозволить краще задовольняти довгострокові фінансові потреби реального сектору економіки.

Також швидко розвиватиметься випуск спеціалізованих інструментів, зокрема облігацій для технологічних інновацій, «зелених» облігацій та облігацій для підтримки сільського розвитку.

Одночасно продовжуватиметься вдосконалення системи кредитних рейтингів Китаю та механізмів врегулювання дефолтів за облігаціями. Посилення взаємозв’язку між внутрішнім та міжнародним ринками облігацій сприятиме підвищенню ліквідності ринку та ефективності розподілу капіталу.

Інновації у сфері фінансових продуктів прискоряться, щоб задовольнити дедалі різноманітніші потреби у фінансуванні. Очікується поява більшої кількості продуктів акціонерного фінансування, орієнтованих на малі та середні підприємства й технологічні компанії.

Китай також продовжить розвивати спеціалізовані боргові інструменти та може запровадити нові фінансові продукти, такі як облігації з плаваючою ставкою та «зелені» конвертовані облігації. Крім того, буде створено ширший спектр інвестиційних фондів та продуктів з управління активами для інвесторів із різними рівнями ризику.

Китай продовжить відкривати свої ринки капіталу, поступово просуваючи інтернаціоналізацію фінансових ринків та інституційне відкриття економіки. Країна сприятиме інтернаціоналізації юаня та поступовій конвертованості рахунку капіталу, розширюватиме екосистему офшорних продуктів у юанях та посилюватиме роль китайської валюти у міжнародному ціноутворенні, розрахунках і резервних активах.

Водночас Китай удосконалюватиме систему макропруденційного управління та моніторингу транскордонних потоків капіталу, посилюватиме механізми раннього попередження та врегулювання ризиків і прагнутиме забезпечити динамічний баланс між високим рівнем відкритості та безпечним розвитком.

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: China Daily