Яка роль проекту «Цифровий Шовковий шлях»

2021-08-10

Наприкінці липня китайська влада випустила директиву по зовнішнім інвестиціям і міжнародному співробітництву в секторі цифрової економіки. Згідно з документом, Пекін активізує міжнародне співробітництво в області передових технологій у сфері високих даних, 5g, штучного інтелекту та блокчейну. Тим часом, вже кілька років на євразійському просторі діє проект «Цифровий Шовковий шлях». Що це і які перспективи співробітництва країн Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) з Китаєм в області цифрових технологій, проаналізував експерт Центру вивчення перспектив інтеграції Володимир Нежданов.

Що таке Цифровий шовковий шлях

Розвиток ініціативи «Один пояс, один шлях» передбачає створення не тільки транспортної та логістичної, але і цифрової інфраструктури. Ще у 2015 році КНР запропонувала ініціативу «Цифрового шовкового шляху» (数字 丝绸之路). Попри підвищену увагу до цього проекту, за однією з оцінок, вже до 2018 року інвестиції в «Цифровий шовковий шлях» досягли $79 млрд.

Розвиток «Цифрового шовкового шляху» передбачає зміцнення впливу КНР у сфері управління Інтернетом і розробку підходів до глобального технологічного розвитку. Ініціатива має на меті поліпшення цифрового взаємозв’язку країн-учасниць «Пояс і Шлях»: будівництво нових наземних і підводних ліній передачі даних, розвиток мереж 5G, будівництво центрів зберігання даних, а також використання системи супутникової навігації «BeiDou».

Крім того, «Цифровий шовковий шлях» спрямований на встановлення громадських зв’язків через платформи й додатки для електронної комерції, фінансових та освітніх технологій, а також просування китайського цифрового обладнання.

Нарешті, однією з цілей «Цифрового шовкового шляху» виступає формування «Товариства єдиної долі в кіберпросторі», що можна інтерпретувати як просування і легітимацію на глобальному рівні китайських підходів з управління Інтернетом і розвитку цифрових платформ.

До нового цифрового порядку

У Китаї бачать в «цифровому шовковому шляху» інструмент, який дозволить Пекіну реформувати глобальний цифровий порядок. Зокрема, Китай йде до досягнення цієї мети, займаючи нові ринки для своїх технологічних гігантів, таких як «Alibaba», «Tencent» і «Huawei».

Крім того, реалізація «Цифрового шовкового шляху» пов’язана з програмами «Зроблено в Китаї – 2025» і «Китайський стандарт – 2035» і спрямована на розширення можливостей Пекіна в області виробництва й технологічних інновацій. Початкова мета плану «Зроблено в Китаї – 2025» полягала в тому, щоб наздогнати інші країни в різних економічних сферах, таких як робототехніка, аерокосмічна галузь, нові матеріали і транспорт на нових енергоносіях. План передбачає створення сильних компаній, здатних кинути виклик західним технологічним гігантам в галузі новітніх технологій. Програма «Китайський стандарт – 2035» виступає наступним кроком і спрямована на пряме і непряме просування китайських технологічних стандартів за кордоном. Пекін прагне зменшити залежність від старих технологічних лідерів – країн Заходу

Згідно з даними з січня по листопад 2019 року іноземні інвестиції у сферу високих технологій КНР показали найвищий ріст, досягнувши 240 млрд юанів (близько $ 37 млрд). Прямі іноземні інвестиції у високі технології Китаю займають 28,5% від обсягу всіх інвестицій.

Трамплін пандемії

Проте, «Цифровий шовковий шлях» поки виступає перш за все як доповнення до ініціативи «Пояс і Шлях». Меморандуми про взаєморозуміння в рамках «Цифрового шовкового шляху» офіційно підписані тільки з 16 країнами. При цьому близько 43-45 держав залучені у співпраці неофіційно, тоді як на зарубіжні ринки вже вийшли понад 6000 китайських інтернет-підприємств.

Пандемія коронавірусу, яка змусила уряди багатьох країн встановити контроль за пересуванням і контактами громадян, призвела до зростання попиту на вивчення китайського технологічного досвіду. Так, у зв’язку з наслідками пандемії китайські компанії все більше цифровізуються та освоюють нові способи ведення бізнесу, засновані на штучному інтелекті, хмарному обчисленні і «великих даних».

Подібна практика була передбачувана, оскільки ще у 2019 році додана вартість цифрової економіки КНР досягла майже $5,5 трлн, що склало майже 40% ВВП країни.

При цьому, оскільки Пекін першим зіткнувся з необхідністю протистояти епідемії, це породило міжнародний інтерес до його досвіду. Зокрема, використання супутникової системи «BeiDou» дозволяло відстежувати хворих коронавірусом по геолокації і тим самим виявляти можливі осередки зараження, а також китайський уряд зміг налагодити логістику для поставок товарів першої необхідності та прискорити будівництво госпіталів.

Крім того, у світі виявився потрібним досвід КНР щодо застосування роботів в госпіталях, масового впровадження електронних паспортів здоров’я, а також використання дронів для доставки товарів. При цьому прив’язка «Цифрового шовкового шляху» до Шовкового шляху у сфері охорони здоров’я (健康 丝绸之路) фактично веде до об’єднання сфери охорони здоров’я і нових технологій.

“Євразія експерт”