ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

Євросоюз починає найбільшу торгівельну війну з Китаєм. Як відповість Пекін?

2024-10-08

Євросоюз наважився на масштабну економічну війну з Китаєм після багатьох місяців роздумів, взаємних погроз і переговорів з ключовим торгівельним партнером. ЄС наклав мита на дешеві й сучасні китайські електромобілі, які стрімко завойовують серця споживачів і загрожують розорити відсталий європейський автопром. Аналітикою на цю тему від BBC News Україна, підготовленою Олексієм Калмиковим, ділимось на нашій сторінці.

Проти мит виступав не лише Китай, який планує у відповідь заборонити хамон, коньяк і ще щось європейське, а й автозаводи головної автомобільної держави Європи – Німеччини. Однак Єврокомісія все ж винесла питання на голосування 27 країн-членів ЄС, і в п’ятницю вони схвалили початок торгівельної війни.

Захід загалом намагається стримати навалу китайських електромобілів, хоч і націлений електрифікувати транспорт для скорочення попиту на бензин заради боротьби з викидами парникових газів – головної причини глобального потепління.

США і Європа звинувачують Китай у тому, що він субсидує свій автопром і допомагає йому демпінгувати. Китай заперечує і твердить, що Захід просто програє в чесній конкуренції з працьовитими китайськими робітниками й інженерами.

Ставки у новій торгівельній війні між трьома найбільшими економіками планети як ніколи високі. На Китай і Євросоюз припадає по 17% світової економіки, загальний обсяг якої цього року сягне 110 трлн доларів. На США – понад 25%.

США фактично закрили свій ринок від Китаю ще в травні 2024 року рішенням президента Джо Байдена накласти 100% мита на імпорт усієї продукції китайського автопрому. А нещодавно Білий дім оголосив, що хоче в майбутньому заборонити ще й усе встановлене в автівках програмне забезпечення та комунікаційне обладнання, розроблене в Китаї чи Росії.

Така заборона фактично закриє китайським автівкам шлях на американський ринок, навіть якщо вони зібрані в Європі, Мексиці чи на інших дружніх Америці територіях.

Європа діє обережніше. Про жодну тотальну заборону спочатку не йшлося. ЄС почав розслідування підозр у недобросовісній конкуренції ще 2023 року, а за рік, влітку 2024-го, оголосив про підвищення мита на китайські електромобілі приблизно з 10% до 30%.

Мита в підсумку виявилися трохи меншими – їх знизили після консультацій і перемовин із китайськими автоконцернами, а також із європейцями та американцями, які збирають автівки в Китаї, на кшталт Tesla і BMW.

Німці не хочуть війни

Головний конкурент китайського автопрому – німецькі автовиробники Mercedes, BMW і Volkswagen – були різко проти торгівельної війни з Китаєм. Вони отримують на китайському ринку понад 25% усього свого прибутку і бояться санкцій у відповідь.

Вони стверджують, що їм потрібен не захист від конкурентів, а допомога в боротьбі з ними, оскільки німецькі автівки, як і раніше, найкращі в світі, просто їм потрібно більше часу і грошей на перебудову. А мита позбавлять їх прибутку.

“Мита шкодять німецьким компаніям, що працюють на світовому ринку, і можуть спровокувати торгівельну суперечку, від якої не виграє ніхто, – заявив гендиректор BMW Олівер Ципсе цього тижня. – Тому німецький уряд має зайняти чітку позицію”.

Його підтримав головний супротивник торгівельної війни, керівник Mercedes-Benz Ола Калленіус. Він запропонував канцлеру Олафу Шольцу проголосувати “проти”, а не утримуватися, як у липні, коли питання про мита розглядали попередньо.

Чітке “ні” допомогло б німцям уникнути заборон у відповідь, якщо вдасться переконати китайців, що Німеччина тут ні до чого, а торгівельна війна – виключно ініціатива Єврокомісії.

Німецька економіка – найбільша в Європі – і без того стагнує, що позначається не лише на рівні життя населення і промисловості, а й на політиці – провладна коаліція програє одні місцеві вибори за іншими і вже не сподівається утримати владу на федеральних виборах у вересні 2025 року.

Канцлер Німеччини Шольц пропонує продовжити переговори з китайцями навіть після запровадження мит.

Французи й італійці – за мита

Дві інші найбільші економіки та автомобільні держави ЄС – Франція й Італія – підтримали обмеження на китайські електромобілі.

Президент Франції Еммануель Макрон цього тижня відвідав Шольца в Берліні. Його запитали про машини, і він відповів, що підтримує мита, тому що ЄС “має захищати однакові правила гри в усіх секторах промисловості”.

Італія теж підтримала обмеження, а ось Іспанія спочатку виступила “за”, але потім прем’єр Педро Санчес з’їздив до Китаю, і тепер каже, що ЄС має переглянути позицію.

Санчес сподівається, що китайський автогігант Chery налагодить випуск електромобілів на закритому заводі Nissan у Барселоні й поверне робочі місця.

Китайці ж не поспішають інвестувати, оскільки не впевнені, що новий торгівельний режим ЄС зробить виняток для вузлової збірки, на яку вони націлилися.

Деякі країни готові йти на збитки у протистоянні з Китаєм.

“Я не хочу торгівельної війни, але Європа не може не реагувати, коли інші порушують правила гри, – сказала прем’єрка Данії Метте Фредеріксен в інтерв’ю Bloomberg наприкінці вересня. – А хто перший почав? Мені здається, не Європа, а Китай. І ми просто зобов’язані відреагувати”.

Поки що левова частка китайського імпорту електромобілів до Європи припадає на авто західних виробників, зібрані в Китаї, насамперед Tesla і BMW. Однак, за прогнозами Єврокомісії, частка суто китайських моделей, на кшталт Atto 3 виробництва BYD чи Volvo виробництва Geely, вже наступного року подвоїться до 15%.

Як відповість Китай

Китай рішуче відкидає звинувачення ЄС у недобросовісній конкуренції, але поки що не сформулював позицію у відповідь. З одного боку, він розпочав розслідування проти європейських товарів, що потенційно ведуть до обмежень у торгівлі, і згадував коньяк, свинину та потужні автомобілі класу “люкс”.

З іншого боку, Пекін обіцяє європейським країнам інвестиції у виробництво автомобілів і батарей, чим уже привернув на свій бік Угорщину і, як ми вже згадували, Іспанію.

Втім, китайським виробникам мита не створюють перешкод.

Вони стрімко втрачають гроші на батьківщині, де ринок перенасичений, а потужностей достатньо. Перемогу в конкуренції їм гарантує тільки успіх у світі, де найбагатший і найбільший ринок – Європа. Тому вони готові терпіти збитки у боротьбі за частку цього ринку.

А мова про збитки і не йде. Навіть збільшення мит на 17-20% не зведе прибутки в мінус, оскільки ціни китайських авто у Європі в середньому приблизно на 20% нижчі, ніж у європейських конкурентів. Додаткові 5-10% до роздрібної ціни не підірвуть їхню привабливість для споживача і прибутковість для виробників.

Так, найбільший китайський автовиробник BYD продає кросовер Atto 3 на домашньому ринку за 20 тис. доларів, а в Німеччині – вже за 40 тис.

У березні компанія представила седан Seagull EV (Honor Edition), за який удома просить лише 10 тис. доларів. Скоро він з’явиться і на європейському ринку, де коштуватиме менше 20 тис. євро.