ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

На жаль, ми маємо зізнатися собі, що зіткнулися з новою епідемією, здатної перерости в пандемію. І вже навіть не так важливо, що стало її причиною — цинічні економічні інтереси, теорія змови або мутація вірусів, викликана глобальним потеплінням. Набагато важливіше оцінити довгострокові економічні наслідки цього явища.

То все-таки, що страшніше — епідемія сама собою чи її наслідки для світової економіки?

За даними, наданими ВООЗ (Всесвітня Організація Охорони Здоров’я) і ВЕФ (Всесвітній Економічний Форум), кількість гострих інфекційних хвороб подвоїлася за останні 50 років і становить понад 200 подібних явищ на рік. Ця тенденція пояснюється кількома факторами: глобалізація і геополітичні конфлікти призвели до неконтрольованих масових переміщень людей та їхньої постійної транскордонної взаємодії, а ефект урбанізації сприяв суттєвому перенаселення міст.

За оцінками експертів, у разі найгіршого сценарію пандемія здатна загальмувати світовий ВВП більш, ніж на 1%, а сукупний негативний ефект може досягти $600 млрд. Щоб зрозуміти, наскільки реальними є дані прогнози, достатньо провести аналіз даних за останні 200 років. У середньому фіксується 3−4 пандемії на століття, кожна з яких коштувала 0,7−4,8% світового ВВП.

І вкотре ми виявляємо неготовність і часом відсутність елементарного contingency plan на рівні держав і глобальних компаній. По суті, спалах смертельного вірусу і, як наслідок, більше 40 000 інфікованих жителів у Китаї, посіяли паніку і привели до шоку на ринках, які продемонстрували найгірші результати за останні 5 років. Індекс Shenzhen CSI 300 знизився на 9% (найбільше падіння з часів фондової бульбашки).

Китай зараз є найбільшим споживачем і контрагентом з величезної кількості товарів і послуг, а найменший збій моментально впливає на ринки по всьому світу. Яскравим прикладом є обвал ціни на нафту на 16%, а також ефект доміно в інших позиціях: залізна руда, мідь, пальмова олія (Китай посідає третє місце в світі за обсягами імпорту), перебої у виробництві і постачаннях комплектуючих до автомобілів, техніки тощо.

Ступінь і тривалість негативних наслідків для економіки Китаю безпосередньо залежить від часу, який знадобиться, щоб розробити ефективну вакцину проти нового вірусу. Можна з упевненістю стверджувати, що перший квартал буде дуже слабким за більшістю показників, враховуючи, що гостра фаза епідемії припала на традиційно сприятливий, з погляду споживчого попиту, китайський Новий рік, а міста, що потрапили в ізоляцію, є найважливішими логістичними хабами, на частку яких припадає близько 4% ВВП країни.

З огляду на те, що багато авіакомпаній зупинили регулярні рейси, серйозний удар припав і на сферу туризму, а це по суті заморожує потік у 55 млн пасажирів (для порівняння в 2000 році їх було всього 5 млн). Загалом, незважаючи на перераховані обмеження, очікуваний сукупний ефект навряд чи перевищить 1−2% ВВП за середнього за тяжкості сценаріїв.

Багато експертів сьогодні намагаються порівняти поточну ситуацію з 2002−2003 рр. (епідемія SARS). З мого погляду, ці дві події мають досить низьку кореляцію, з огляду на те, що з того часу розстановка сил у глобальній економіці і рівень глобалізації, діджиталізаціі, технологічного прогресу кардинально змінилися.

Чи може це вплинути на Україну?

Малі ресурсно-орієнтовані економіки завжди залежать від глобальної температури. Тому будь-які потрясіння, що впливають на роботу ринків, торгові взаємозв’язки, рівень цін так чи інакше обов’язково позначаються на стані локальної економіки. Масштаб лиха залежатиме від тривалості епідемії, географії поширення і реакції ринків з основних експортних позицій України.

Поки що зовнішньоекономічна кон’юнктура не дуже сприятлива, і це вже послаблює ключові галузі нашої економіки. Що стосується торгових відносин з Китаєм, то ми маємо негативний баланс, імпортуючи товарів і послуг приблизно на $8 млрд, водночас експорт становить трохи більше $2 млрд. З погляду критичності для імпорту, то за винятком кількох позицій більшість категорій товарів легко заміщуються.

А ось на експорті хочу зупинитися трохи детальніше, з огляду на важливість валютних надходжень на тлі пікових виплат за боргами, очікуваними в 2020-му.

За останні 5 років приріст у грошовому вираженні змінився більш ніж у 20 разів. Як і за багатьма іншими параметрами зараз досить складно передбачити, наскільки коронавірус може вплинути на торгівлю з Україною.

Мої спостереження свідчать про те, що ефект буде, найімовірніше, нейтральним. Пояснень тут кілька:

• по-перше, малий за мірками Китаю обсяг імпортованої з України продукції;
• по-друге, під час спалаху SARS також серйозний удар на себе прийняв саме продовольчий сектор, тому що люди менше виходили на вулицю, велика кількість закладів і відкритих торгових майданчиків було закрито. Але водночас змінилася культура споживання, і населення просто почало харчуватися частіше вдома — крім цього, загальна потреба в продуктах не зменшилася. Це підтверджується статистикою імпорту продовольчої групи тих років — за більшістю категорій спостерігається зростання закупівлі.
• по-третє, глобальні ціни на агропродукцію вибірково хоч і відреагували досить різко на епідемію, але переважно за позиціями не критичними для українського експорту (пальмова олія).

Порівняно велику загрозу перспективам українського експорту може нести зобов’язання Китаю викупити агропродукцію у США більш, ніж на $40 млрд, у межах нещодавно підписаного першого пакету торгової угоди.

Незважаючи на тривожні сигнали з усього світу, які свідчать про те, що все ще не знайдено ефективної протидії новому коронавірусу, а рівень смертності вже перевищив зафіксований при SARS, панікувати насамперед з точки зору економіки поки занадто рано.