Китай став ключовим гравцем на світовому ринку торгівлі деревиною, а його експортна промисловість деревини слугує критичним показником промислової конкурентоспроможності країни в лісовому секторі. Ця галузь не лише підтримує внутрішнє економічне зростання та зайнятість, але й відіграє дедалі впливовішу роль у стабілізації та формуванні міжнародного ланцюга поставок деревної продукції. З 2019 року світовий економічний ландшафт зазнав глибоких та багатогранних трансформацій. Пандемія COVID-19 серйозно порушила світові торговельні потоки та виробничу діяльність, тоді як зміна глобального торговельного середовища, зокрема зміни у відносинах з основними торговельними партнерами, сприяла підвищенню невизначеності та складності. Крім того, зростаючий акцент на екологічній стійкості та посилення міжнародних правил поставили нові вимоги до країн-експортерів деревини щодо стандартів продукції та екологічної відповідності. На цьому тлі експортна промисловість деревини Китаю зіткнулася як зі значними викликами, так і з новими можливостями для розвитку. Ця стаття має на меті провести комплексний аналіз еволюції галузі протягом цього критичного періоду з метою виявлення сучасних тенденцій, діагностики існуючих проблем та пропозиції потенційних напрямків для майбутнього розвитку та стратегічного коригування.

1. Огляд деревообробної промисловості Китаю

Лісові ресурси Китаю демонструють стабільне зростання в останні роки, що відображає довгострокову відданість країни зусиллям щодо екологічної охорони та лісорозведення. Згідно з даними, опублікованими Національним управлінням лісового господарства та пасовищ, станом на 2023 рік загальна площа лісів Китаю досягла приблизно 235 мільйонів гектарів, а рівень лісового покриття становив 24,02%. Це є значним досягненням у сфері лісовідновлення та управління лісами. Однак, незважаючи на ці покращення кількості лісів, залишається значний дефіцит високоякісної, комерційно цінної деревини. Порівняно з багатими на ліси країнами, такими як Росія та Канада, внутрішні деревні ресурси Китаю обмежені як за обсягом, так і за якістю, що обмежує постачання для промислового використання. В результаті рівень самозабезпечення країни деревиною залишається значно нижчим, ніж в інших великих економіках-виробниках деревини. Щоб задовольнити попит свого швидкозростаючого деревообробного сектору, Китай був змушений значною мірою покладатися на імпорт деревини. Тільки у 2022 році країна імпортувала приблизно 100 мільйонів кубічних метрів деревини, основними джерелами якої були Росія, Канада та Сполучені Штати. Така висока залежність від зовнішніх поставок підкреслює стратегічну важливість міжнародної торгівлі деревиною для підтримки розвитку деревообробної промисловості Китаю.

1.1. Розвиток деревообробної промисловості

Деревообробна промисловість Китаю за останні кілька десятиліть зазнала значного зростання, перетворившись на один з найважливіших компонентів національного виробничого сектору. Галузь створила відносно повний та інтегрований ланцюжок створення вартості, який охоплює такі види діяльності, як лісозаготівля та первинна обробка (наприклад, розпилювання), до проміжних та подальших етапів, включаючи виробництво дерев’яних виробів, виробництво меблів та оздоблення з доданою вартістю. Ця комплексна промислова структура дозволила Китаю стати світовим лідером як за обсягом, так і за асортиментом дерев’яної продукції. Кількість деревообробних підприємств постійно зростає, з чіткою тенденцією до промислового кластеризації та спеціалізації. З’явилися численні великомасштабні деревообробні промислові парки, особливо в економічно розвинених прибережних провінціях, таких як Гуандун, Чжецзян та Фуцзянь, де доступ до міжнародних торгових портів та розвинених логістичних мереж пропонує стратегічні переваги. Згідно з офіційною статистикою, загальна вартість продукції деревообробної промисловості Китаю перевищила 2 трильйони юанів у 2021 році, що свідчить про її значну роль у сприянні внутрішньому економічному зростанню, стимулюванні технологічних інновацій та створенні можливостей працевлаштування як у міських, так і в сільських районах. 3. Аналіз експорту деревини Китаю з 2019 року по теперішній час

2. Структурні зміни експортної продукції

Експорт деревини з Китаю різноманітний і в основному складається з пиломатеріалів, деревних панелей (таких як фанера та ДВП), дерев’яних меблів та дерев’яних ремесел. Ці категорії продукції разом відображають широту та зрілість деревообробної промисловості Китаю. З 2019 року по теперішній час структура експортної продукції деревини зазнала помітних змін, зумовлених змінами в міжнародному попиті, розвитком технологій обробки та модернізацією вітчизняних виробничих потужностей. Згідно з Таблицею 1, хоча обсяг експорту пиломатеріалів демонстрував незначні коливання, загалом він залишався відносно стабільним. Натомість обсяги експорту дерев’яних панелей, дерев’яних меблів та дерев’яних виробів ручної роботи демонструють стабільну тенденцію до зростання. Цей зсув свідчить про поступовий перехід від експорту первинних деревних матеріалів до продукції з вищою доданою вартістю та готової деревини. Зростання частки меблів та виробів ручної роботи в загальному експорті деревини підкреслює зростання конкурентоспроможності деревообробної промисловості Китаю на світовому ринку, що підтримується покращеною якістю продукції, розширеними дизайнерськими можливостями та дотриманням міжнародних стандартів. Ці структурні корективи не тільки підвищують прибутковість експорту, але й зменшують залежність від сировиномісткої продукції, сприяючи більш сталій моделі розвитку галузі.

Таблиця 1. Дані про експорт деревини з Китаю

Джерело даних: Щорічник митної статистики Китаю за 2019-2024 роки.

Як показано в Таблиці 1, хоча обсяг експорту пиломатеріалів зазнавав незначних коливань протягом періоду з 2019 року по теперішній час, він залишався загалом стабільним, що свідчить про стабільний попит на первинно оброблену деревину. Натомість обсяги експорту дерев’яних панелей, дерев’яних меблів та дерев’яних виробів ручної роботи демонстрували чітку тенденцію до зростання. Ця тенденція відображає не лише зростаючий міжнародний попит на високоякісну дерев’яну продукцію з доданою вартістю, але й значний прогрес у технології обробки деревини та виробничих потужностях Китаю. Покращення ефективності виробництва, використання матеріалів та дизайну продукції підвищили конкурентоспроможність китайської дерев’яної продукції на світових ринках. Крім того, оскільки споживачі та імпортери все більше надають пріоритет естетичній цінності, екологічним стандартам та довговічності, китайські підприємства відреагували на це, оновивши свій асортимент продукції, тим самим сприяючи сталому зростанню в цих категоріях експорту.

2.1. Розподіл експортних ринків

Експорт деревини з Китаю розподіляється переважно між трьома основними регіонами: Азією, Європою та Північною Америкою, що відображає широкий охоплення країни на міжнародному ринку та диверсифіковані торговельні партнерства. В Азії провідними напрямками експорту є Японія, Південна Корея та країни-члени Асоціації держав Південно-Східної Азії (АSЕАN), які разом складають найбільшу частку китайського ринку експорту деревини. В Європі Німеччина, Велика Британія та Франція є основними одержувачами китайської дерев’яної продукції, користуючись високим попитом як на сировину, так і на готові вироби з деревини. Тим часом у Північній Америці Сполучені Штати залишаються домінуючим ринком для китайського експорту деревини, незважаючи на нещодавні торговельні проблеми. Згідно з таблицею 2, ці регіони разом становлять переважну більшість обсягу експорту деревини з Китаю у 2023 році, причому на Азію припадало 45%, на Європу – 30%, а на Північну Америку – 20%, тоді як інші ринки становлять решту 5%. Такий розподіл підкреслює не лише географічну диверсифікацію китайської торгівлі деревиною, але й стратегічну важливість підтримки міцних відносин з ключовими економічними партнерами на різних континентах.

Таблиця 2. Ринок деревини Китаю

Джерело даних: Щорічник митної статистики Китаю за 2019-2024 роки.

Однак, в останні роки динаміка торгівлі, що розвивається, особливо між Китаєм та Сполученими Штатами, пов’язана з помірним скороченням обсягів експорту деревної продукції з Китаю на ринок США. Ці суперечки призвели до підвищення тарифів та нетарифних бар’єрів, що обмежило конкурентоспроможність китайського експорту деревини на одному з традиційно найбільших ринків. У відповідь на ці виклики Китай активно прагне пом’якшити ризики, розширюючи свою присутність у країнах, що розвиваються. Країни Південної Америки та Африки стали ключовими цілями для диверсифікаційних зусиль, оскільки їхні економіки, що розвиваються, та зростаючий попит на деревну продукцію відкривають нові перспективні можливості. Цей стратегічний зсув не лише допомагає зменшити залежність від кількох основних ринків, але й узгоджується з ширшою метою Китаю щодо сприяння більш збалансованому та сталому зростанню експорту.

2.2. Вплив політики на експорт деревини

Зміни в політиці мають глибокий вплив на траєкторію розвитку експортної деревини Китаю. Усередині країни уряд Китаю дедалі більше надає пріоритету збереженню лісових ресурсів та екологічній стійкості, впроваджуючи та забезпечуючи дотримання суворіших правил. Наприклад, запровадження суворіших квот на вирубку лісів та посилених стандартів охорони навколишнього середовища для деревообробних підприємств ефективно стримало надмірну експлуатацію природних ресурсів та обмежило зростання низькоякісної, екологічно шкідливої діяльності з переробки деревини. Таке регуляторне середовище заохотило підприємства до модернізації своєї діяльності, значних інвестицій в інфраструктуру охорони навколишнього середовища та технологічні інновації. Хоча ці заходи підвищили виробничі витрати, вони одночасно сприяли покращенню якості продукції та підвищили додану вартість експортованої деревної продукції, сприяючи розвитку більш сталої та конкурентоспроможної галузі.

На міжнародному фронті іноземні регуляторні рамки також сформували операційний ландшафт для китайських експортерів деревини. Розвинені економіки поступово посилили свої екологічні та безпекові стандарти для імпортованої деревної продукції. Зокрема, такі нормативні акти, як Закон США про контроль токсичних речовин (TSCA) та REACH Європейського Союзу (реєстрація, оцінка, авторизація та обмеження хімічних речовин), встановлюють суворі обмеження на викиди формальдегіду та залишкових хімічних речовин у деревній продукції. Щоб відповідати цим підвищеним вимогам, китайські експортери були змушені збільшити інвестиції в дослідження та розробки, забезпечення якості та процеси сертифікації. Цей зовнішній тиск не лише забезпечує доступ до критично важливих міжнародних ринків, але й служить каталізатором технологічного оновлення та модернізації китайської експортної деревної промисловості.

3. Виклики та можливості, з якими стикається експорт деревини з Китаю

По-перше, зростання торговельної напруженості додало шару невизначеності до доступу до ринку та ціноутворення на китайську дерев’яну продукцію. В останні роки коригування торговельної політики кількома розвиненими країнами призвело до підвищення тарифів та суворіших нетарифних заходів, таких як посилені митні процедури та стандарти сертифікації. Ці події створили проблеми для китайських експортерів, потенційно впливаючи на їхню конкурентоспроможність та ускладнюючи доступ до певних ключових ринків.

По-друге, зростання цін на сировину та робочу силу створило додатковий тиск на підприємства з експорту деревини. Зі зростанням світового попиту на деревну сировину ціни на імпортовану деревину зросли, що призвело до збільшення виробничих витрат. Водночас постійне зростання заробітної плати в Китаї ще більше знизило норму прибутку, особливо для підприємств, які працюють за низьковитратними бізнес-моделями.

По-третє, міжнародні стандарти охорони навколишнього середовища та якості стають дедалі суворішими. Дотримання цих суворіших вимог вимагає значних інвестицій у передові технології, дотримання екологічних норм та системи контролю якості. Це становить значний виклик, особливо для малих та середніх підприємств (МСП), які часто стикаються з обмеженими ресурсами, що обмежує їхню здатність швидко адаптуватися та підтримувати конкурентоспроможність на світовому ринку.

3.1. Можливості

Зі зростанням світової економіки, особливо швидким розширенням країн, що розвиваються, міжнародний попит на дерев’яну продукцію продовжує неухильно зростати. Цей ринок, що розширюється, створює значні можливості для експортерів деревини в усьому світі. Тим часом, деревообробна промисловість Китаю має чіткі конкурентні переваги з точки зору масштабів виробництва, передових технологій та економічної ефективності. Завдяки постійному використанню технологічних інновацій та модернізації промисловості, китайські підприємства з експорту деревини мають хороші можливості для підвищення якості продукції та збільшення доданої вартості, тим самим краще задовольняючи мінливі потреби міжнародних споживачів. Крім того, ініціативи Китаю щодо міжнародного економічного співробітництва, такі як рамкова ініціатива «Один пояс, один шлях» та різні угоди про вільну торгівлю, створюють сприятливі умови та відкривають нові канали для китайських експортерів деревини для диверсифікації та поглиблення своєї присутності на зарубіжних ринках, особливо в регіонах зі зростаючими потребами в інфраструктурі та будівництві.

З 2019 року по теперішній час експорт деревини з Китаю демонстрував чіткі характеристики, сформовані як зовнішніми викликами, так і внутрішніми коригуваннями. Незважаючи на такі перешкоди, як загострення торговельних тертя, зростання виробничих витрат та дедалі суворіші міжнародні стандарти якості та охорони навколишнього середовища, галузь продемонструвала стійкість. Завдяки стратегічним коригуванням у промисловій структурі та постійному покращенню якості продукції, сектор експорту деревини Китаю зберігає значний потенціал зростання. Склад експортної продукції поступово оптимізується, зміщуючи його в бік товарів з вищою доданою вартістю, а зусилля щодо дослідження та розвитку нових міжнародних ринків дали багатообіцяючі результати. Ці тенденції свідчать про позитивні перспективи сталого розвитку експортної промисловості деревини Китаю в найближчі роки.

По-перше, уряд повинен посилити політичну підтримку, пропонуючи сильніші стимули та ресурси, зосереджені на технологічних інноваціях, екологічній стійкості та розширенні ринку. Це може включати збільшення фінансових субсидій на дослідження та розробку підприємствами передових технологій та нових лінійок продуктів, а також сприяння їхній участі в міжнародних ярмарках, виставках та рекламних заходах для підвищення глобальної видимості.

По-друге, самим підприємствам необхідно суттєво збільшити інвестиції в технологічні інновації. Постійно вдосконалюючи виробничі процеси та покращуючи якість продукції, компанії можуть розробляти дерев’яні вироби з високою доданою вартістю, які задовольняють потреби міжнародного ринку високоякісних товарів, тим самим підвищуючи свою конкурентоспроможність та прибутковість.

По-третє, важливо активно розширювати та диверсифікувати закордонні ринки. Окрім традиційних напрямків експорту, більший акцент слід приділяти ринкам, що розвиваються, зі зростаючим потенціалом споживання. Посилення економічної та торговельної співпраці з країнами, розташованими у стратегічних регіонах, таких як ті, що беруть участь у великих міжнародних ініціативах, допоможе досягти більш збалансованого та стійкого портфеля експортних ринків.\

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: researchgate