ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

ДРУГА ЕКОНОМІКА СВІТУ «ВИПУСКАЄ ПАРУ»

2012-10-03

Джерело: УКРІНФОРМ
Автор: Ольга Танасійчук

За останній тиждень вересня Народний банк Китаю напередодні тижневих вихідних з нагоди Дня утворення КНР з метою запобігання дефіциту ліквідності «влив» у фінансову систему країни 365 млрд юанів (57,92 млрд доларів США). Це стало найбільшою сумою в історії за такий короткий період часу.

В тому числі, на тижні, що минає, були проведені 28-денні операції зворотного РЕПО на 190 млрд юанів і 140-денні на 100 млрд юанів. У сумі вийшло 290 млрд юанів (46 млрд доларів) – рекордний одноденний показник за останні вісім років. (Угоди РЕПО є одним з найпоширеніших способів фінансування банків із коштів регуляторів, коли Центробанк купує боргові папери комерційних фінорганізацій, а ті через якийсь час погашають їх із премією).

Трансакція не залишилася непоміченою західними економістами, які побачили в ній підтвердження побоювань з приводу серйозного уповільнення темпів економічного зростання КНР. Влада не раз уже запевняла, що має можливості й інструменти для підтримання «розумних» темпів зростання національної економіки, серед яких числяться й подібні «вливання». Ось і цього тижня керівництво Центробанку в черговий раз заявило, що продовжуватиме проводити «зважену» і «гнучку» фінансово-грошову політику, в міру необхідності «підлаштовуючи» її для підтримки відносно швидкого економзростання.

У березні уряд визначив завдання зростання ВВП на нинішній рік на рівні 7,5%. Втім, коли воно було озвучене прем’єром Держради Вень Цзябао, здавалося очевидним, що цей показник буде перевищено. Принаймні, так відбувалося всі останні роки і зростання ВВП досягало двозначних цифр (середній показник за останні 30 років – близько 10%). Проте в міру того, як різні макроекономічні показники з місяця в місяць демонстрували зовсім не оптимістичну динаміку, все частіше стали звучати побоювання, а чи зможе країна взагалі впоратися з поставленим завданням.

Дані, оприлюднені в четвер Держстатом, лише підтверджують сумніви. Зростання промвиробництва в серпні скоротилося до 39-місячного мінімуму – 8,9%, а ще в липні воно становило 9,2%. Обсяги прибутку, реалізованого провідними промисловими підприємствами Китаю (з оборотом понад 20 млн юанів за рік) впали в серпні на 6,2% проти торішніх. Причому падіння спостерігалося впродовж останніх п’яти місяців поспіль. Загалом, за підсумками восьми місяців показник скоротився на 3,1%.

Причому держкомпанії, спільні підприємства і підприємства на зарубіжному капіталі отримали з початку року на 12,7% менше, ніж у січні-серпні 2011-го. Щоправда, приватний сектор «витягнув» і заробив за цей же час плюс 15,1%. Щодо індексу промислової активності, то у вересні цього року він показав у черговий раз уповільнення, вже 11-й місяць підряд. Найбільше постраждали такі сектори як металургія, нафтопереробна промисловість, ядерна енергетика, що дуже симптоматично в плані оцінки тенденції загального падіння промвиробництва.

Середні й малі підприємства втрачають упевненість у своїх бізнес-перспективах. Відповідний індекс довіри скоротився в серпні на 7,44 пункту – до 46,71%. Не краще йдуть справи і в деяких промислових гігантів. Так, у четвер провідний металургійний комбінат країни Baosteel, що вважався не просто флагманом галузі, а й одним із найприбутковіших підприємств, оголосив про закриття свого комбінату в Шанхаї (продуктивністю 3 млн тонн сталі за рік). Піти на такий крок його змусило скорочення замовлень і зростання боргів.

Загалом, китайські сталеливарники зазнавали збитків у чотирьох із семи перших місяців цього року, за даними профільної асоціації. Адже в КНР знаходиться чи не половина всіх металургійних підприємств планети, які закуповують сировину по всьому світу… Ряд інших галузей переживає ще більше падіння. Зокрема, виробники сонячних панелей докладають про втрати в сотні мільйонів доларів.

Головними причинами уповільнення «китайського локомотиву» є як зовнішні чинники, в тому числі тривала боргова криза в Європі – основному торговому партнерові КНР – і повільніше, ніж очікувалося, відновлення економіки США, так і нестабільність внутрішнього споживання. Якщо на перші два чинники влада Китаю навряд чи зможе серйозно вплинути (ну хіба що підтримати ЄВРО), то ситуацію на внутрішньому ринку, споживання на якому дає в Китаї менше третини ВВП, намагаються «оживити». Зокрема, вже у вересні урядом було схвалено декілька великих інфраструктурних проектів, на які буде пущено більш як 1 трлн. юанів.

Нині міністри дискутують і з приводу інших заходів стимулювання. Якщо таких вжито не буде, попереджають фахівці, то ситуація може виявитися серйознішою, ніж представлялося ще кілька місяців тому. Але влада побоюється повторення 2008 року, коли потужний «стимулюючий пакет» вилився не лише в економзростання, а й привів до різкого загострення інфляції і надування «пузиря» на ринку нерухомості.

У другому кварталі року ВВП КНР збільшився на 7,6% – це найнижчий показник за останні три роки. Даних за третій квартал поки що немає, але є підстави говорити, що він може виявитися ще нижчим (за деякими прогнозами, на рівні 7,4%). Загалом зниження темпів відбувається вже протягом дев’яти кварталів поспіль.

«Зараз найбільш суттєва потреба – прояснити, які ж існують найбільш ефективні шляхи підвищення внутрішнього споживання», – говорить заступник голови Китайського центру Міжнародних економічних обмінів Чжен Сіньлі. В арсеналі уряду – різні випробувані важелі, включаючи кампанії з субсидування купівлі побутової техніки, автомобілів, сільгоспобладнання селянами. Серйозний поштовх могли б дати послаблення на ринку нерухомості, але якраз цього влада робити не поспішає, жорстко дотримуючись узятої лінії на боротьбу зі спекуляціями на ньому. Це підтвердив і замголови НБК Лю Шиї, відмітивши на економічній конференції, що відбулася в Пекіні: «Монетарна політика стоїть перед дилемою: з одного боку, Центробанк має стабілізувати економічне зростання, з іншого, він дуже стурбований проблемою цін на нерухомість».

Тоді як деякі економісти на заході передрікають китайській економіці «жорстку посадку» вже в осяжному майбутньому, більшість усе ж сходиться на думці, що вона буде «м’якою». Остання означає для Піднебесної зростання на рівні 7-8 відсотків. Усе, що виявиться нижче цих цифр, уже загрожує країні й навіть усьому світу непрогнозованими наслідками.

Річ у тому, що світова економіка загалом останнім часом дуже залежна від свого «другого номера». І питання тут, фігурально висловлюючись, не в тому, що світове населення може залишитися без дешевих кросовок. Саме Китай, і це визнає переважна більшість експертів, не дав іншим країнам рухнути в прірву недавньої світової фінансової кризи. Якби стався колапс у самому Китаї, витягнути цю «махіну» іншим гравцям просто буде не під силу, та до того ж вони ще й самі не до кінця «видужали».

Те, якими соціальними потрясіннями загрожує падіння економіки самому Китаю, є окремою темою. Скорочення імпорту й експорту, який 2011 року дав 31% зростання ВВП і забезпечив роботою майже 200 млн осіб, представляє навряд чи не найбільший виклик китайській економіці на найближчу перспективу. А вона, ця перспектива поки пригнічує.

Представники Мінкомерції вже відкрито сумніваються, що зможуть виконати поставлене завдання на рік – забезпечити зростання зовнішньої торгівлі на рівні 10%(у серпні показник взагалі рухнув до 2,7% у порівнянні з минулим роком). Ось що китайській економіці в найближчій перспективі точно не загрожує, так це обвал банківської системи, а це вже немало.

Китайські керівники визнають проблеми, що стоять перед економікою країни, але закликають не піддаватися панічним настроям. Їм украй потрібна віра свого народу у світлі перспективи і стабільність у країні, яка вже протягом найближчих місяців отримає нове керівництво, яке вестиме її вперед упродовж десяти подальших років.