ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

До чого може призвести розмова президента України із Сі Цзіньпіном

2023-04-27

Телефонна розмова між президентом України Володимиром Зеленським та головою Китайської народної республіки Сі Цзіньпіном відбулася 26 квітня. Офіційно повідомляється, що сторони обмінялися думками щодо війни в Україні та інших питань міждержавних відносин. А Сі Цзіньпін запропонував Зеленському для обговорення кілька пунктів мирного врегулювання.

«Втім, судячи з “післяпереговорних” заяв, Пекін і Київ у принципових для них моментах мають намір дотримуватися колишніх позицій. За повідомленнями китайських ЗМІ, Сі знову закликав до переговорів між конфліктуючими сторонами, Україною та росією, розглядаючи це як єдиний вихід із складної ситуації. Крім того, Китай запропонував свій мирний план, який, як відомо, передбачає припинення військових дій без виведення російських військ з окупованих українських територій», – повідомляє СТРАНА.ua .

Тоді як в Офісі президента Зеленського нагадали, що “не може бути жодного світу за рахунок територіальних компромісів”.

“Територіальна цілісність України має бути відновлена у межах 1991 року”, – йдеться у заяві Офісу президента.

Проте загалом український президент, якщо виходити зі змісту та дуже позитивного тону прес-релізу, не відкидає посередницькі пропозиції Китаю, який уже оголосив, що надішле в Україну свого спецпредставника з переговорів про припинення війни.

І це найважливіший момент, на який уже звернули увагу на Заході.

“Зеленський та інші високопосадовці відмовилися позбавляти Пекін ролі посередника, враховуючи потребу України в торгових партнерах у світі після вторгнення. Китай – друга за величиною економіка у світі, він занадто великий, щоб відкидати його зараз. Якщо США та їхні союзники не зможуть запропонувати альтернативу, Україна не має іншого вибору, окрім як піти на ризик (угоди з Китаєм – Ред.)”, – пише Washington Post.

Іншими словами, створюється певна переговорна бази, де у майбутньому може виникнути конструкція мирного врегулювання.

Також низка спостерігачів звернула увагу, що розмова Сі та Зеленського відбулася напередодні очікуваного масштабного наступу ЗСУ, який, за даними західних ЗМІ, розпочнеться у травні. І це вже породило версію про те, що Китай нібито намагається відмовити Київ від наступу та спонукає до пошуку компромісів із росією.

Хоча зараз це виглядає малоймовірним з огляду на величезні очікування від давно анонсованого ннаступу й в українському суспільстві, і на Заході. Але потім, підсумовуючи, до мирного плану Китаю воюючі сторони, теоретично, можуть повернутися.

Які перспективи в українсько-китайського діалогу, що відновився, і чи може він призвести до закінчення війни? – розбиралася “Страна”.

Довгий шлях до дзвінка

Особисті переговори із головою Сі Президент України ініціював з перших днів повномасштабної війни з росією.

Незважаючи на заявлений нейтралітет Пекіна, у Києві, а також у столицях західних країн-союзників України, вважали, що Китай негласно підтримує росію в цьому конфлікті, особливо на економічному рівні. Це допомогло російській економіці впоратися з наслідками санкцій та зривом господарських зв’язків із Заходом.

Зважаючи на все, Зеленський сподівався разом із західними партнерами вплинути на позицію Китаю щодо росії, а в ідеалі домогтися того, щоб Пекін перейшов, за словами українського президента, “на бік справедливого світу, тобто на бік України”. Москва у такому разі виявилася б у дуже непростій ситуації, що могло б вплинути на перебіг війни.

Втім, досягти цього не вдалося, але критикувати Пекін – принаймні на рівні вищого керівництва – у Києві не стали.

Навпаки, Зеленський у коментарях на китайську тему завжди був показово акуратним у формулюваннях. Якщо вже не вдалося утримати Пекін від економічної підтримки росії, то хоча б Китай не повинен  постачати зброю.

“Я дуже хочу вірити, що Китай не постачатиме зброю до росії. Це пункт номер один. І я роблю все, щоб не допустити цього”, – заявив український президент на прес-конференції, присвяченій першій річниці початку повномасштабної війни.

У лютому цього року китайський фактор набув для України ще більшого значення.

Пекін виступив із мирними ініціативами з українсько-російської війни, які на Заході здебільшого критикували, а в Україні поставилися знову-таки стримано (докладний розбір можна прочитати тут ).

Ключовими пунктами цього плану були заклики припинити воєнні дії в Україні та розпочати мирні переговори Києва та москви.

Пекін закликав поважати суверенітет, незалежність та територіальну цілісність держав. Це викликало протиріччя в Вашингтоні та інших західних столицях. Вони вважають, що керівництво Китаю не створило умов для початку переговорів виведення російських військ з України, а це в свою чергу означає, що москва зміцнить свою позицію на вже захопленій території.

Зеленський також заявив, що Україні не підходить такий варіант, але зазначив, що принцип поваги до кордонів, міжнародного права та ядерної безпеки Київ поділяє та готовий працювати за цими напрямами з Пекіном.

“Це був погляд Китаю і важливий сигнал, що вони збираються брати участь у цій темі. Я сприймаю це так. Далі все залежатиме від наступних кроків (Пекіна – Ред.)”, – заявив Зеленський журналістам, відповідаючи на питання про китайський мирний план..

Далі був березневий візит голови Сі до Москви, під час якого російський президент володимир путін заявив про підтримку мирних ініціатив Пекіна. Тоді ж стало відомо, що Сі Цзіньпін має намір зателефонувати Зеленському.

Далі і Китай приїхали президент Франції Емманюель Макрон та голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.

Згодом поширилася інформація, що Макрон підготував і обговорив із Сі власний мирний план, який має сприяти започаткуванню переговорів між росією та Україною імовірно вже цього літа.

До цієї ініціативи на Заході було неоднозначне ставлення через підозри, що може бути порушено “єдність Заходу у справі підтримки України”.

Тим не менш, 15 квітня Макрон зателефонував Зеленському, проінформувавши його “про деталі та підсумки візиту до Китаю”. Український президент повідомив, що подякував французькому колезі “за чітку підтримку тих принципових речей, які об’єднують – антивоєнну коаліцію”.

На колишніх позиціях

І ось 26 квітня Сі Цзіньпін поговорив телефоном із Зеленським. Як уточнила китайська сторона, дзвінок відбувся з ініціативи Києва.

Як сказано в офіційному повідомленні ВП, український президент та голова КНР говорили близько години, і це був “продуктивний” діалог, під час якого вони обговорили “весь комплекс актуальних питань двосторонніх відносин”. Тема встановлення миру в Україні стала головною, але про неї трохи згодом.

Привернуло увагу те, що Зеленський у розмові підтвердив “незмінність позиції України щодо дотримання політики “одного Китаю”, подякувавши також “за підтримку Китаєм незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України”. Швидше за все, український президент провів паралель між гострою проблемою Тайваню для Пекіна. Чи означає це, що у Києві перестануть контактувати з Тайбеєм (у тому числі в пропрезидентській фракції “Слуги народу” у Верховній Раді) – питання відкрите.

Крім того, Зеленський подякував Сі за гуманітарну допомогу Україні та зазначив, що Київ дбає про безпеку китайських громадян на своїй території.

Він також висловив сподівання, що економічне співробітництво, що знизилося, отримає новий поштовх, чому сприятиме реанімована двостороння міжурядова комісія та новий посол України в КНР.

Цього ж дня було опубліковано указ про призначення екс-міністра з питань стратегічних галузей промисловості Павла Рябікіна послом до Пекіна, що “Страна” давно прогнозувала. Ця посада була вакантною з лютого 2021 року після смерті попереднього посола Сергія Камишева.

Що стосується теми війни, то Зеленський поінформував китайського керівника про ситуацію на фронті, назвавши її складною, але контрольованою.

“Ми не розпочинали цю війну, але маємо відновити суверенітет та територіальну цілісність нашої країни– визнані кордони 1991 року включно з Кримом. Це повністю відповідає цілям і принципам Статуту ООН”, – заявив Зеленський у розмові. Тобто президент підкреслив, що Київ все також не згоден на територіальні поступки, яким би чином вони не обумовлювалися, а отже – і з пунктами китайського плану, які можуть до них призвести.

Український президент повідомив, що Київ має власну формулу світу, на основі якої він хоче домагатися врегулювання конфлікту з росією (докладніше про цю формулу можна прочитати тут).

За словами президента, український народ “як ніхто інший” хоче миру на своїй землі, але не ціною територіальних компромісів.

Крім того, не можна підтримувати – навіть частково – Росію зараз,  особливо у військовому плані. “Чим менше підтримки отримує росія, тим швидше закінчиться війна і в міжнародні відносини повернутися спокій”, – заявив Зеленський.

Український лідер також закликав Китай допомогти врегулювати безпеку навколо Запорізької АЕС, що відповідало б “духу Будапештського меморандуму”.

У заяві китайської сторони, поширеній зокрема державним телебаченням, наголошувалося на інших моментах.

“Основна позиція полягає в тому, щоб схилити до миру та сприяти переговорам”, – йдеться у заяві китайського лідера.

Як зазначив Сі, він запропонував для обговорення кілька пунктів для мирного врегулювання. Окремо підкреслив, що альтернативи діалогу та переговорам немає, тому що “в ядерній війні немає переможця” (тим самим, по суті, давши зрозуміти, що вважає її загрозу цілком реальною).

“Китай продовжуватиме сприяти переговорам в ім’я миру і докладатиме зусиль для якнайшвидшого припинення вогню та відновлення миру. Китай направить спеціального представника китайського уряду в справах Євразії в Україну та інші країни для поглибленого зв’язку з усіма сторонами з питань політичного врегулювання української кризи”, – йдеться в повідомленні в заяві Сі Цзіньпіна.

Як стало відомо пізніше, спецпредставником (і головою цілої делегації) стане досвідчений китайський дипломат Лі Хуей. Він був заступником міністра закордонних справ Китаю з 2008 по 2009 рік, а потім 10 років послом у росії. Останніми роками був спеціальним представником уряду КНР у справах Євразії.

Складний вибір для Києва

Для початку деякі міркування, чому телефонна розмова між лідерами відбулася саме зараз.

“Зрозуміло, якщо Пекін вирішив грати роль миротворця, він не може не спілкуватися з однією зі сторін конфлікту. Але саме зараз лідери зателефонували можливо тому, що все гучніші новини про український контрнаступ. Якби він почався, розмову про переговори можна було відкладати на невизначене час. Військова операція може тривати два-три й більше місяців. Не виключено, що Сі згодою на розмову дав зрозуміти, що Китай готовий розпочинати миротворчі переговори, але й Україна має утриматися від ескалації найближчим часом”, – коментує “Страні” політолог Руслан Бортник.

Ще однією причиною вибору часу розмови міг бути ще нещодавній скандал із китайським послом у Франції, який засумнівався у приналежності Криму Україні, оскільки суверенітет деяких країн з-поміж колишніх республік Радянського Союзу нібито не підтверджений міжнародними договорами.

“Це теж вимагало якоїсь реакції Китаю. Саме це, напевно, послужило додатковим мотивом для китайської сторони для надання згоди на дзвінок, який згладив би ситуацію”, – вважає Бортник.

З цією думкою погоджується і експерт з питань Східної Азії Наталія Бутирська.

“Моя особиста думка, що переговори відбулися через висловлювання посла Китаю у Франції. Пекін хоче тримати руку на пульсі української кризи, тому вирішив, що час для переговорів із президентом Зеленським настав. Але водночас Китай прагне зберегти, а може навіть і покращити відносини з “ЄС, спробувавши відірвати блок від США. Тому треба запропонувати країнам-членам Єврсоюзу якусь зрозумілу стратегію і демонструвати дотримання”, – прокоментувала вона “Страні”.

Експерти також звернули увагу на призначення в Китаї власного представника з війни в Україні.

“Ми знали спецпредставника США по Україні (Курт Волкер – Ред.), але тепер ми бачимо аналогічного призначенця Китаю, і це ще одне свідчення прийняття Пекіном нової геополітичної ролі. Щоправда, це колишній посол у росії.  Це певний виклик не так для України, скільки для західних партнерів Києва”, – каже Бортник.

На його думку, загалом китайські зусилля зводяться до одного: домогтися припинення вогню на лінії фронту як необхідної умови для переговорів.

“Розмова з головою Сі поставила Зеленського перед серйозною дилемою: розпочинати після завершення підготовки контрнаступ, ігноруючи мирний план Пекіна, або ж розпочинати діалог з росією за підтримки китайського лідера. Якщо проігнорувати мирні ініціативи, Пекін може сприйняти це вороже й перейти до відкритих форм підтримки москви, а відмова від наступу несе ризик значної критики всередині українського суспільства, де існують завищені очікування. Це складний вибір для українського керівництва”, – вважає Бортник.

У свою чергу Наталія Бутирська звертає увагу, що Пекін, повторюючи в заявах про прихильність до встановлення миру через переговори, ніяк не звертається до москви.

“Закликів до росії вивести війська немає. Таке враження, що Китай хоче посадити нас за круглий стіл саме в той момент, коли Україна готує контрнаступ. І це виглядає пасткою. Іде підготовка масштабної операції, її припиняти? Після візиту Сі Цзіньпіна в москву деескалації ситуації ми не побачили. Виникають питання, чи є у Китаю бажання впливати на росію та чи не переоцінюємо ми можливості Пекіна в цьому плані? ”

Щодо Заходу, то там на офіційному рівні вітали факт довгоочікуваної телефонної розмови хоч і зі скепсисом. “Доброю справою” назвали діалог в Адміністрації президента США Джо Байдена. При цьому спікер Білого Дому Джон Кірбі зазначив, що “чи призведе цей дзвінок до якогось значного мирного врегулювання чи плану, пропозиції, – не можна сказати зараз”.

У Парижі налаштовані позитивніше. “Ми вітаємо будь-який діалог, який може сприяти вирішенню конфлікту з урахуванням фундаментальних інтересів України та міжнародного законодавства”, – йдеться в заяві Офісу президента Макрона.

Водночас, західні ЗМІ наголошують на посиленні міжнародної ролі Китаю й на те, що Зеленський не відкинув миротворчі зусилля Пекіна.

«Український лідер не самотній у поглядах, що шлях до миру в Україні може пролягати через Пекін», – повідомляє WP, нагадуючи також про візит до Китаю президента Франції. Крім того, автори звертають увагу на кандидатуру посланця КНР щодо врегулювання конфлікту, який приїде до Києва.

“Призначення Лі Хуея, дипломатичного важкоатлета, який раніше працював послом у москві, посланцем в Україні, говорить про те, що Китай сподівається на черговий (після замирення Ірану та Саудівської Аравії – Ред.) дипломатичний успіх”, – йдеться у статті.

Одна з чинників такого успіху – вплив Китаю на росію.

“Інші потенційні посередники, такі як Туреччина та Бразилія, мають невелику політичну вагу для росії, на відміну від впливу Сі”, – підсумовують журналісти.

Чи зможе Китай запустити переговорний процес і домогтися припинення війни і на яких умовах – питання поки що відкрите. Основні заяви Києва поки що незмінні: Україна має намір повернути всі свої території у межах 1991 року і для цього готує великий наступ. Можна зробити висновки,  що  найімовірніше саме зараз і Україна, і росія й будуть визначатися зі своєю подальшою стратегією. І тоді посередництво КНР може зіграти, скоріше за все, вирішальну роль.