Десятиріччя співпраці Китаю та країн Центральної Азії в рамках ініціативи “Пояс і шлях”

2024-01-16

Багато століть тому народи Китаю та країн Центральної Азії разом проклали Великий Шовковий шлях і століттями були свідками його процвітання, вносячи історичний внесок у бурхливий розвиток світових цивілізацій та обміни між ними.

У 2013 році було висунуто ініціативу про спільне будівництво “Економічного поясу Шовкового шляху”. За минулі роки Китай докладав спільних з країнами Центральної Азії зусиль щодо просування всебічного відродження Великого Шовкового шляху, розвитку орієнтованого на майбутнє співробітництва та виведення міждержавних відносин у нову епоху.

У 2022 році шість країн оголосили про створення спільноти з єдиною долею Китай – Центральна Азія. У травні 2023 року успішно пройшов саміт “Китай – Центральна Азія”, на якому було намічено план подальшого розвитку відносин.

Огляд на плідну співпрацю країн Центральної Азії та КНР у рамках ініціативи “Пояс і шлях” підготувало “Сіньхуа“.

Сприяння економічному розвитку

14 грудня 2009 року глави Китаю, Туркменістану, Узбекистану та Казахстану спільно відкрили засувку газопроводу Китай – Центральна Азія. Це перший транскордонний газопровід Китаю, який став одним із ключових енергетичних проектів у рамках ініціативи “Пояс та шлях”. Завдяки співпраці з Китаєм країни Центральної Азії також інтегруються у величезний енергетичний ринок.

На тлі зростаючої тенденції енергетичного переходу багато китайських підприємств інвестували в сектор нових джерел енергії Казахстану в рамках ініціативи “Пояс і шлях”. Такі енергетичні проекти, як Жанатаська ВЕС та Тургусунська ГЕС, реалізовані китайськими компаніями за рахунок китайських інвестицій, зробили ефективний внесок у перехід Казахстану до низьковуглецевої енергетики.

За останні роки Киргизстан та Китай досягли великих результатів у сфері розвитку дорожньої мережі в рамках ініціативи “Пояс та шлях”. Як заявив заступник міністра транспорту і комунікацій Киргизстану Акунали Досаліїв, йдеться про реконструкцію автомобільних доріг Північ – Південь, Бішкек – Кара-Балта, Ош – Сари-Таш – Іркештам, Бішкек – Нарин – Торугарт, а також проекти ремонту доріг у Бішкеку. Ці проекти мають велике значення для Киргизстану.

Завідувач лабораторії антропології та конфліктології Інституту перспективних міжнародних досліджень Університету світової економіки та дипломатії Узбекистану Азамат Сеїтов вважає, що ініціатива “Пояс і шлях” є новим двигуном світового розвитку, стимулом процвітання економік країн, що беруть участь у будівництві “Поясу та шляху”, та важливою платформою не лише для економічного розвитку, але й для культурної освіти всіх країн.

За його словами, для країн Центральної Азії реалізація цієї програми надала величезний шанс для подальшого розвитку економіки, зокрема зміцнення регіональної та міжнародної інтеграції, розширення масштабів торгівлі, експлуатації транспортно-комунікаційних коридорів та посилення культурно-гуманітарних зв’язків.

Підвищення добробуту місцевих жителів

Спільне будівництво “Пояси та шляхи” не тільки стимулювало економічний розвиток зацікавлених країн, а й підвищило добробут місцевого населення.

У Таджикистані, відомому як “Країна високих гір”, через холодні зими раніше були великі проблеми з електропостачанням. Енергетичні об’єкти, побудовані китайською компанією TBEA, змінили ситуацію та забезпечили теплом та електрикою 400 тис. місцевих жителів.

Столиця Казахстану Астана оточена степами, тож зима тут холодна та вітряна. Засолена земля у цьому регіоні ускладнює посадку вітрозахисних насаджень. Сіньцзянський інститут екології та географії при Академії наук Китаю (АНК) у співпраці з Казахським агротехнічним університетом імені Сакена Сейфулліна та іншими установами вивів сорти саджанців, здатних адаптуватися до місцевих умов, а також змінив рельєф місцевості, щоб полегшити зростання лісів. Все це допомогло збудувати екологічний захисний бар’єр для казахстанського мегаполісу, який пом’якшив вплив поривчастих степових вітрів.

Киргизстан відомий як “Водонапірна вежа Центральної Азії”. Країна багата на водні ресурси, але у сфері постачання питної води є проблеми. У сільській місцевості люди часто беруть воду безпосередньо з річок, що призводить до збільшення захворюваності на гепатит, черевний тиф і малярію. Для вирішення цієї проблеми фахівці Сіньцзянського інституту екології та географії при АНК спеціально для Киргизстану розробили станції очищення води на основі мембранної технології. На сьогоднішній день у країні працюють 11 таких установок, вони є у кожному регіоні, забезпечуючи чистою питною водою близько 20 тис. осіб.

У 2016 році завдяки спільним зусиллям працівників China Railway Tunnel Group та Узбецьких залізниць після трьох років будівництва було введено в експлуатацію Камчикський тунель завдовжки 19,2 км. Тунель, найдовший у своєму роді в Центральній Азії, проходить через сім геологічних розломів. Він значно скоротив шлях між Ташкентом та Ферганською областю та покращив умови пересування місцевих жителів.

Зближення сердець народів

16 вересня 2023 року у Бішкеку офіційно стартувала акція “Експрес здоров’я”. Метою благодійного проекту “Експрес здоров’я” є проведення безкоштовних операцій з видалення катаракти у країнах “Пояси та шляхи”. Акція вже пройшла у Шрі-Ланці, М’янмі, Пакистані, Узбекистані та В’єтнамі, і в усіх країнах вона отримала позитивний відгук. Проект став чудовим прикладом зближення народів у рамках ініціативи “Пояс та шлях”.

У рамках китайської ініціативи реалізовано значні проекти у культурно-гуманітарній сфері. Одне з яскравих свідчень – китайсько-узбецькі спільні реставраційні роботи у місті Хіва, яке вважається перлиною не лише Центральної Азії, а й усього Сходу. Сьогодні Хіва розквітає з кожним днем. Свій внесок у це зробили і китайські фахівці, які брали участь у спільному реставраційному проекті в Ічан-Калі – обнесеної стінами внутрішньої частини Хіви.

Туркменістан оголосив 14 грудня “Днем працівників нафтогазової промисловості та геології”, оскільки цього дня було офіційно запущено газопровід “Китай – Центральна Азія”.

На банкноті Таджикистану номіналом 200 сомоні намальована чудова будівля – Національна бібліотека Таджикистану. Вона побудована китайською компанією і користується великою популярністю серед місцевих жителів, а також є символом дружби між Китаєм та Таджикистаном.

Сьогодні взаємовигідна співпраця між Китаєм та країнами Центральної Азії у рамках “Поясу та шляху” продовжує розвиватися.

Транстяньшаньське шосе Китай – Киргизстан – Узбекистан, автодорога Китай – Таджикистан уздовж Памірського нагір’я, китайсько-казахстанський трубопровід через пустелю, газопровід Китай – Центральна Азія – сучасні “шовкові шляхи”. Регулярні залізничні експреси, що курсують між КНР та Європою, потоки вантажних автомобілів, прямі повітряні рейси – сучасні каравани. Ділові підприємці, медики, що борються з ковідом, дружні діячі культури, студенти, які прибувають за обміном – посланці дружби нашого часу.

Колись Китай та країни Центральної Азії разом користувалися плодами процвітання стародавнього Шовкового шляху. Сьогодні вони, спираючись на ініціативу “Пояс і шлях”, прагнуть досягнення взаємовигоди та побудови спільноти з єдиною долею для людства.