Ось уже майже 40 років китайська економіка зростає феноменальними темпами. Вчені, підприємці та політики ламають голову над причинами такого стрімкого розвитку. Традиційний рецепт країн Заходу для економічного процвітання: приватна власність, механізми захисту прав на неї, фінансова лібералізація, як і демократизація політичних інститутів – не збігається з двигунами економічних успіхів Піднебесної.
Офіційно ідеологія правлячої в Китаї Компартії називається “соціалізм з китайською специфікою”. За фактом же, як відзначають багато дослідників, це так званий державний капіталізм. Тобто, в економіці – значна частка держави, але при цьому працюють всі особливості ринкової економіки. Одним з ключових символів такого укладу стали китайські державні корпорації: бізнес-гіганти, керовані державою. І якщо в Україні, як і в більшості країн Заходу, прийнято вважати, що держава – неефективний власник, китайські держкомпанії доводять зворотне.
Одним із прикладів успіхів китайського державного капіталізму стала група CNBM – China National Building Materials, Китайська національна група корпорацій за будівельними матеріалами. Вона була створена ще в 1984 році, нею керує Комітет з контролю й управління державним майном при Держраді КНР.
Наразі CNBM – одна з найбільших державних корпорацій Китаю. У 2011 році вона увірвалася в список Топ-500 найбільших компаній світу за версією Fortune. З 485 місця корпорація злетіла вже на 243-й рядок у найбільш престижному рейтингу світового бізнесу. Для порівняння: соціальний гігант Facebook займає 274-е місце, а американський фінансовий конгломерат Morgan Stanley – 249-е.
Як держава стала бізнесменом
П ереносити економіку Китаю на нові рейки почали якраз на зорі епохи зростання, в кінці 1970-х. Тоді держава послабила традиційний для соціалістичних країн контроль над виробництвом і ринком. Ставку зробили на зовнішню торгівлю: поступово доступ до неї відкривали підприємцям, видаючи відповідні ліцензії. У підсумку, спочатку мотором зростання КНР став саме малий і середній бізнес. Китай, що раніше вважався відсталим, зміцнів і став на ноги, а ВВП продукт пішов в гору.
Амбіції зростали, а для їх реалізації були потрібні значні кошти. Тому Пекін йде на ризикований крок і створює вільні економічні зони, куди могли заходити іноземні інвестиції, які розвивали великі корпоративні проекти. Уряд вирішив зробити майданчиком “ринкового експерименту” прибережні регіони. Протягом усіх 1980-х кількість вільних економічних зон зростала. Найголовнішою і найвідомішою з них став Шеньчжень, а після і район Пудун (Шанхай). І якщо ще на початку десятиліття обидва являли собою пасторальні пейзажі з полями рису і рибальськими селами, то в 1990-і Шеньчжень і Пудун увійшли вже районами, забудованими престижними хмарочосами, символами оновленого Китаю.
Генеральний директор CNBM New Energy Engineering Co. Юнчжи Чен
Паралельно держпідприємства стали основною ланкою корпоративних реформ у науці, освіті та соціальній сфері. За 1980-ті вони також відчутно змінилися. Уряд мав намір, зберігаючи їх у державній власності, зробити держпідприємства аналогом ринкових. Відмінністю було б те, що замість традиційної великої кількості акціонерів і боротьби з іншими фірмами, підприємства б конкурували між собою. У Піднебесній це було можливо завдяки децентралізації: регіони та навіть райони всередині них часто конкурують один з одним.
Однак, масовий прихід іноземного капіталу в промисловість, нерухомість і сферу обслуговування почав витісняти китайського виробника. Тому Пекін вирішує скорегувати модель економічного зростання, щоб повернути баланс національного і зарубіжного капіталів. З початку 1990-х і до сьогодні Китай продовжує розвивати ринок, проводячи політику макрорегулювання й акціонуючи держпідприємства. Новий етап реформ почався вже в 2010-х.
Як організовано державний бізнес
Усупереч побоюванням про уповільнення економіки Китаю, минулого року державні компанії Піднебесної показали рекордні прибутки. Згідно з даними Комітету з контролю і управління державним майном, доходи держкомпаній минулого року склали близько 4,3 трильйони доларів США, на 10 відсотків більше ніж у 2017-му. Чистий прибуток, в свою чергу, зріс майже на 16 відсотків. Пень Хуагуань, речник Комітету, пояснює, що ці успіхи можна пояснити, серед іншого, стабільним зростанням китайського внутрішнього ринку та підтримкою держави. Крім того, каже він, держкомпаніям пішло на користь також скорочення витрат, а також введення державою нових методів управління ефективністю і ризик-менеджменту.
CNBM, як одне з ключових підприємств Китаю, бере участь в інноваціях щодо реформи структури держуправління. Наприклад, у 2016 році групу включили до списку пілотних підприємств зі злиттів і поглинань центральних підприємств – тоді відбулася реорганізація і злиття з ще однією держкорпорацією. А в грудні 2018 року 11 держпідприємств, в тому числі CNBM, увійшли до списку пілотних підприємств нової групи державних інвестиційних компаній. Крім того, група CNBM вже вийшла на перше місце в світі за виробництвом цементу, гіпсокартону та скловолокна.
Глава правління CNBM International Corporation Цзіньсон Чжан
Корпорація успішно опановує і нові для себе ринки, вже ставши одним зі світових лідерів з виробництва устаткування для поновлюваної енергетики – вітряних лопатей і сонячних модулів. CNBM вже стала №1 в Азії і №3 в світі з виробництва вітряних лопатей. А от у сфері сонячної енергетики у китайського гіганта є активи і в Україні, зокрема сонячні електростанції на півдні країни сумарною потужністю 267 МВт.
У самій корпорації пояснюють, що внутрішня реформа механізмів управління постійно поглиблюється. Ефект, який уряд очікує від державного бізнесу – це “створення суперпозиції”, як і підвищення життєздатності та прискорення темпів розвитку компанії. Хоча і так результати вже вражають: за підсумками 2017 року виручка корпорації склала 44,7 мільярди доларів США, всього ж активів в її управлінні – на 91 мільярд.
А управління всім цим дійсно вимагає чималих ресурсів і грамотного підходу до його організації, щоб не гальмувати бізнес неповороткістю бюрократичної машини. Наприклад, зараз Група CNBM складається з 15 публічних компаній, 26 науково-дослідних і проектних інститутів, 33 національних і промислових центрів контролю якості, 11 державних лабораторій і технічних центрів, а також 19 комітетів з національних стандартів. Держкорпорація веде активну експансію і за кордоном: CNBM представлена вже у 28 країнах, в тому числі і в Україні. Всього на неї працюють понад 250 тисяч осіб – це практично як населення всього Тернополя або Луцька.
Інвестиції в зелену енергетику
Китайська держкомпанія активно підтримує технології майбутнього, прагнучи мінімізувати вплив індустрії на навколишнє середовище. Такі проекти компанія підтримує по всьому світу. Наприклад, у Португалії CNBM виграла тендер на створення найбільшої в країні сонячної електростанції потужністю в 221 МВт. Більш того, корпорація домовилася, що там же побудує ще 1 ГВт сонячних потужностей найближчими роками.
Йдеться не тільки про інфраструктурні проекти, а й про ті, що ближче до безпосереднього споживача. Так, у 2016 уряд Великобританії підтримав угоду на 3 мільярди доларів між CNBM і британськими компаніями WElink і Your Housing Group. Завдяки ній протягом п’яти років союз фірм створить до 25 тисяч нових будинків, які вже будуть обладнані сонячними батареями.
Співпрацює китайська держкорпорація і з німецькою індустрією. Наприклад, у 2017 році CNBM підписала 1,6-мільярдний контракт з виробником модулів для сонячної енергетики Avancis з Німеччини. Разом вони побудують в Китаї найбільший завод країни з виробництва тонкоплівкових PV-модулів. “Амбіції програм сонячної енергетики в Китаї вражають”, – зазначив тоді Олівер Джаст, СЕО німецької компанії.
Великі види у CNBM і на Африку. Минулого року китайська держкомпанія вклала півмільярда доларів, щоб створити в Замбії індустріальний парк. На його основі організують виробничі потужності для випуску будівельних матеріалів та обладнання для зеленої енергетики. Крім того, держкорпорація веде переговори з урядом Ефіопії, де також готова інвестувати в сонячну енергетику для забезпечення електроенергією дефіцитних районів країни.
“У нашому бізнесі ми переходимо від підрядів просто на інженерні та будівельні роботи до надання ще й управлінських послуг після побудови заводів. У нас вже чимало даних завдяки нашому досвіду, що допомагає нам стає краще, а також урізати витрати”, – коментує The South China Morning Post секретар наглядової ради компанії Чень Женьлі. В Африці та на Близькому Сході, де часто не вистачає менеджерів-фахівців, компанія направляє своїх управлінців для передачі досвіду та оперативного контролю.
Китайська держкорпорація в Україні.
Е кономіку України пожвавлять саме китайські інвестиції. Такі думки не раз озвучували в уряді, зокрема керівник Мінекономіки Степан Кубів. З його словами навряд чи хтось сперечатиметься, адже китайські компанії готові вливати значні гроші для розвитку на території України. “Китай – стратегічний партнер України, наша спільна торгівля продовжує зростати. Київ і Пекін домовилися, що її обіг досягне 10 мільярдів доларів на місяць”, – заявляв на початку нинішнього року міністр, приводячи статистику за 2018 рік: 8,8 мільярда доларів взаємної торгівлі за 11 місяців проти 7,7 мільярда за весь 2017 рік.
У листопаді минулого року Кубів під час візиту до Китаю для участі в експортної виставці China International Import Expo 2018 закликав Піднебесну почати переговори про створення спільної зони вільної торгівлі. “Китай має великий інтерес до українського ринку. Однак поки це тільки наміри. Для їх реалізації ще необхідно вирішити низку питань, зробити багато роботи. Найголовніше – забезпечити безпеку інвестицій”, – зазначає посол Китайської Народної Республіки в Україні Ду Вей. В кінці квітня міністр Кубів знову відвідає Китай – для участі у другому Форумі “Один пояс – один шлях”.
Глобальному бізнесу важливо відповідати потребам інших країн. У CNBM, наприклад, кажуть, що докладають максимальних зусиль, щоб враховувати специфіку регіону. В Україні китайська держкорпорація бере активну участь в “Асоціації українсько-китайського співробітництва”, створеній для партнерства організацій двох країн. І йдеться не тільки про економіку і фінанси, а й освіту, науку, культуру та спорт.
“Робота в складі асоціації, місцеве представництво, контакти з місцевими та державними органами влади однозначно підвищують розуміння специфіки культури місцевого населення й особливостей ведення бізнесу. Як результат, компанія проявляє гнучкість і адаптується, що в довгостроковій перспективі приносить лідируючі позиції на міжнародному ринку”, – кажуть у корпорації СNBM.
CNBM почала освоюватися на українському ринку на початку десятиліття, вклавши в Україну близько мільярда доларів США в інвестиціях і торговому фінансуванні. Тоді китайська держкорпорація поставляла обладнання для сонячних електростанцій для відомої компанії Activ Solar. Згодом у Activ Solar почалися фінансові проблеми, вона залишилася винна китайській держкорпорації сотні мільйонів доларів. В результаті CNBM забрала всі сонячні електростанції Activ Solar за рахунок погашення боргу.
Вивчаючи китайську модель ведення бізнесу та управління великими організаціями, можна винести чимало корисних уроків. Тим більше що за досвідом українському бізнесу і уряду їхати далеко не доведеться – компанії з Піднебесної вже тут і готові продовжувати розвивати відносини не на словах, а на ділі. Звичайно, варто пам’ятати, наскільки важлива для Китаю довіра – а мовою держуправління це означає реформи, захист інвестицій і прав власності, та, звісно, чесних і справедливих правил гри для всіх.
“Отримання контролю над зазначеними активами було здійснено в обмін на погашення безповоротної та безгарантійної заборгованості на цю суму за товарними операціями з постачання обладнання. Нам довелося юридичним шляхом захищати наші інтереси та в результаті ми забрали ці станції в рахунок погашення боргів”, – пояснив генеральний директор однієї зі структур китайської корпорації, CNBM New Energy Engineering Co. Юнчжи Чен.
У 2016 році тариф для українських сонячних електростанцій CNBM був знижений, компанія заявила рішучий протест, і ситуацію досі не вирішено. Голова правління CNBM International Цзіньсон Чжан відреагував на виникаючі проблеми так: “Нас турбує непослідовність українських політиків щодо відновлюваної енергії. Якщо політика збережеться і буде стабільною, звісно, ми будемо інвестувати в рази більше. Якщо ж ми постраждаємо через обман, то інвесторів не буде в принципі”.
В результаті CNBM успішно експлуатує свої сонячні електростанції сумарною потужністю 267 МВт в Одеській і Миколаївській області та забезпечують населення електроенергією. У компанії підрахували, що в 2018 році вони забезпечили “світлом” 70 тисяч домогосподарств в Україні. Важливим є те, що це екологічно чиста енергія: сонячні електростанції скоротили понад 300 тисяч тонн викидів вуглекислого газу в атмосферу, зробивши свій внесок у збереження природи та чистоту повітря.
У 2016 році CNBM і українське Міненергетики підписали Меморандум про співпрацю. Український уряд пообіцяв захищати права інвесторів і допомагати роботі китайських компаній, які вкладають в українську енергетику. Тоді йшлося про вливання в модернізацію обладнання в сфері на загальну суму близько двох мільярдів доларів. “Це новий крок, який виведе наші країни на новий рівень співпраці”, – підкреслив тоді Цзіньсон Чжан, глава правління CNBM International Corporation. Він запевнив Київ, що китайська держкорпорація має і досвід, і ресурси, щоб модернізувати енергетичний сектор України.
Китайська держкорпорація – ще й великий платник податків. За минулий рік її десять електростанцій заплатили більше 426 мільйонів податків. Для порівняння, “Київенерго”, яка забезпечує електроенергією столицю, перерахувала до бюджету 642 мільйони податків. Паралельно CNBM підтримує енергоефективні та соціальні проекти в регіоні: ставить енергозберігаючі вікна та двері в школах і дитячих садках, будує дитячі майданчики і ремонтує дороги. Компанія розуміє, наскільки важлива для іноземного бізнесу в Україні соціальна відповідальність, тому збирається і далі брати активну участь у вирішенні проблем регіонів, в яких розташовані 10 СЕС групи.
Соціальні проекти СNBM в Україні:
Одеська область – Рені: – заміна віконних і дверних блоків на енергозберігаючі в дитячому дошкільному закладі “Ягідка”; – установка енергозберігаючих вікон у будівлі загальноосвітньої школи-ліцею №6, – будівництво дитячих спортивних майданчиків (м. Рені);
Одеська область – Кілія: – поставка енергоефективного водяного насоса для комунального підприємства “Світло” – будівництво дитячих спортивних майданчиків.
Одеська область – Арциз: – будівництво дитячих майданчиків – ремонт системи опалення в Павлівці
Одеська область – Старокозаче: – заміна вікон на енергозберігаючі – будівництво дитячих майданчиків
Миколаївська область – Вознесенськ: – установка енергозберігаючих вікон в Таборівці
Миколаївська область – Березанка – ремонт доріг, – установка енергозберігаючих вікон – ремонт школи – обладнання тротуарів для Будинку творчості школярів.
Напишіть відгук