Асоціація
Українсько-Китайського
співробітництва
  • ОГЛЯДАЧ / АНАЛІТИКА

    Чудо в мертвій зоні. Як китайці зароблять в Чорнобилі на сонячних електростанціях

    2016-11-23

    Китайські компанії GCL і CCEC планують побудувати в Чорнобильській зоні суперпотужну сонячну електростанцію. Для китайських компаній це буде дуже вигідним проектом. Зовсім інше питання, наскільки це вигідно споживачу?

    Китайське диво в мертвій зоні

    Плани зі зведення сонячних електростанцій в зоні відчуження будувалися вже давно, але реалізувати їх заважала неврегульованість законодавства в питанні виділення землі під подібні проекти. Однак ця проблема вирішилася після того, як був прийнятий закон про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. І вже у вересні поточного року чиновники Державного агентства України з управління зоною відчуження повідомили, що розробляють проект будівництва сонячних електростанцій в Чорнобильській зоні Chornobyl Solar в 10-кілометровій зоні АЕС на площі 2,5 тис. Га.

    Китайські компанії GCL і CCEC збираються побудувати електростанцію потужністю понад 1 ГВт. Це дуже багато. Потужність такої станції можна порівняти з потужністю одного потужного блоку української атомної електростанції. Крім того, будівництво такої станції збільшить обсяги вироблюваної в Україні сонячної електроенергії в три рази (зараз встановлена ​​потужність всіх побудованих сонячних електростанцій не дотягує до 500 МВт).

    Компанія GCL вже встигла заявити, що проект в Чорнобильській зоні є одним з ключових в її зарубіжній стратегії. У його реалізацію китайці готові вкласти понад $ 1 млрд, а будівництво потужної станції може початися вже в наступному році.

    Слід зазначити, що будівництво сонячної електростанції в зоні відчуження буде вигідно китайцям з кількох причин. По-перше, там дешева земля, яка малопридатна для інших видів господарської діяльності. По-друге, в зоні відчуження є необхідна інфраструктура. “Для сонячних електростанцій важливо, щоб поруч знаходилися досить потужні мережі і була технічна можливість підключити до них станцію. Оскільки там раніше працювала Чорнобильська АЕС, то можливість підключити побудовану станцію напевно буде “, – розповів один з експертів ринку.

    Слід зазначити, що будівництво станції в зоні відчуження – не перший великий проект китайських компаній в сфері сонячної енергетики в Україні. Раніше CNBM заявила, що придбала в Україні 10 найбільших сонячних станцій, які колись складали актив компанії Activ Solar побіжного екс-глави РНБО Андрія Клюєва. При цьому слід зазначити, що СNBM – одна з найбільших державних корпорацій Китаю, яка входить в топ-500 найбільших компаній світу рейтингу Fortune Global з річним доходом понад $ 31,71 млрд.

    Сонце – це вигідно

    Будівництво сонячних електростанцій в Україні – вигідний в останні роки бізнес. Це пов’язано з тим, що при Януковичі на законодавчому рівні для сонячних електростанцій були закріплені високі тарифи, за якими закуповується вироблена ними електроенергія. Багато в чому це було зроблено завдяки тому ж Андрію Клюєву – його компанія Activ Solar побудувала мережу електростанцій, і сонячні панелі генерували йому дуже непоганий дохід.

    На сьогодні українські тарифи на “сонячну” електроенергію залишаються найвищими в Європі. Зокрема, в нинішньому році тариф на закупівлю електроенергії сонячних електростанцій становить 0,16 евро за 1 кВт-год, в наступному він буде трохи знижений – до 0,15 євро за кВт-год на період до кінця 2019 р. тариф буде залишатися високим і в подальшому – 0,14 євро за кВТ-ч в 2020-2024 рр. і 0,12 євро за кВт-год – в 2025-2029 рр.

    За чий рахунок китайський банкет?

    Якщо українська “сонячна” електроенергія дуже дорога в порівнянні з європейською, то у порівнянні з іншими виробниками електроенергії в Україні – вона взагалі “золота”. Наприклад, тариф, за яким українська енергосистема закуповує енергію у вітчизняних АЕС, які виробляють близько половини всієї електроенергії в країні, становить всього лише 49,5 коп. за 1 кВт-год. Електроенергія, вироблена на сонячних станціях, згідно з вимогами законодавства, має гарантований збут – якщо в країні виробляється електроенергії більше, ніж споживається, то регулятор ринку швидше обмежить роботу атомних станцій, ніж сонячних.

    Сонячна електростанція є вигідним бізнесом для власників, оскільки вона дешева в будівництві (умовно побудувати 1 Вт потужності коштує близько $ 1), проста і не затратна в обслуговуванні (станцію потужністю 1 МВт можуть обслуговувати п’ять-сім чоловік, станції оснащуються системами віддаленого моніторингу, які дозволяють стежити за їх роботою в режимі онлайн). При цьому термін окупності сонячної електростанції становить шість-сім років, а гарантійний термін експлуатації – близько 20 років.

    Новозбудована станція буде приносити китайським компаніям непоганий і стабільний дохід. За оцінками Держагентства з управління зоною відчуження, це може скласти близько 120-130 євро млн щорічно на період до 2030 р.

    Тут важливо розуміти, як влаштований ринок електроенергії. У загальних рисах це виглядає так: кожен з виробників (атомні станції, теплові станції, гідроелектростанції, вітрові, сонячні та ін.) Продає свою електроенергію в загальний котел за своїми, встановленим для нього тарифами. А вже із загального котла вона реалізується споживачам (промисловості і населенню). Тому за кожен кіловат, закуплений за 0,16 євро у сонячних електростанцій, в кінцевому підсумку заплатить або український громадянин, або ж українське промислове підприємство.

    Хоча частка виробництва електроенергії сонячними електростанціями зараз невелика (до 1%), але вона в останні роки стабільно зростає і буде зростати і далі. Зокрема, раніше Україна брала на себе зобов’язання довести рівень виробництва з усіх відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), куди входять сонячні, вітрові та інші види “зелених” станцій, до 11% від загального обсягу виробництва. У Європі, де частка виробництва енергії з ВДЕ набагато вище, це вже обернулося проблемами. Наприклад, в Чехії після введення 1,6 ГВт “зеленої” генерації (приблизно потужність півтора блоків української АЕС) в 2011 р електроенергія подорожчала для побутових споживачів на 13%, а для промислових – на 25-28%.

    Ситуація з “зеленою” генерацією нагадувала, як розвивалося автомобілебудування до того, поки Генрі Форд не придумав супернадійну і дешеву модель “Т”, яка могла бути будь-якого кольору, якщо він чорний. У нормальних умовах капіталістичної економіки інноваційний продукт дешевше, зручніше, надійніше. До Форда автомобілебудівники пропонували суперпродукт за суперціною, а майбутнє виявилося за масовим недорогим і надійним автомобілем. Може “зелена” генерація запропонувати більш дешевий і надійний продукт, ласкаво просимо. Ні? Тоді виникає питання: навіщо потрібна галузь, яка виживає тільки за рахунок тепличних умов, створених державою, а в підсумку призводить до подорожчання кінцевого продукту – електроенергії?

    “Укррудпром”

    Напишіть відгук

    Your email address will not be published. Required fields are marked *