Чому вже довгий час не призначають посла України в КНР

2023-01-24

Вже більше ніж два роки, з часу смерті у 2021 році Сергія Камишева, Надзвичайного та Повноважного Посла України в Китайській Народні Республіці, уряд України не призначає нового посла України в Китаї. Які причини такого зволікання, що потрібно робити, аби відновити комунікацію з Китаєм на найвищому рівні, які можливі кандидати на посаду Посла в КНР, у своїй статті аналізує журналіст-міжнародник, член Правління української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль. Повний текст статті у виданні ZN.UA доступний за посиланням.

Уже майже два роки Україна не має Надзвичайного і Повноважного посла в Китайській Народній Республіці. За понад 30 років двосторонніх відносин такого тривалого періоду, коли Україна була представлена в Пекіні Тимчасовим повіреним, ще не було. Частково складнощі з пошуком кандидата можна було пояснити епідемією та жорсткими заходами карантину в Китаї останні три роки. Але відсутність у Китаї акредитованого посла з початку широкомасштабної агресії РФ проти України викликає подив і нерозуміння.

При цьому президент України Володимир Зеленський і його оточення нарікають на відсутність каналів комунікації з керівниками Китаю і намагаються донести свої послання до мешканців Чжуннаньхая (резиденції китайських лідерів) різними нетрадиційними способами — аж до передачі послання від Володимира Зеленського Сі Цзіньпіну через дружину українського лідера прямо в руки віцепрем’єру китайського уряду Лю Хе, який перебував минулого тижня в Давосі.

Такі «новації» й несподівані ходи в міждержавному діалозі високого рівня в китайської сторони викликають, швидше, подив. Відповіді на них не буде. У Пекіні звикли діяти в рамках усталених дипломатичних практик, де контакти між диппредставництвами та дипломатами відіграють першочергову роль і передують діалогові лідерів держав.

Побічно це підтверджується хоча б тим, що впродовж майже року широкомасштабної війни голова Сі утримувався від прямого діалогу з Зеленським. Відбулися лише дві телефонні розмови та зустріч міністрів закордонних справ України і КНР Дмитра Кулеби і Вана Ї на полях останньої Генасамблеї ООН.

Закликаючи до діалогу з Китаєм, Київ одночасно зволікає з призначенням посла в Пекін.

Принципи відбору

Китай — держава специфічна в усьому. Впродовж останнього року я неодноразово зустрічався з дипломатами, які працювали в Китаї, включно з колишніми послами України в КНР. Більшість їх дотримувалися думки, що в Пекін, безумовно, треба відправляти людину, обізнану з Китаєм. Знання китайської мови було б очевидною підмогою для успішної місії.

Зважаючи на той факт, що відносини України з Китаєм нині складаються не найкращим чином, добір кандидатури в Пекін має базуватися на трохи інших, ніж перелічені президентом, критеріях. Відсутність у кандидата досвіду роботи в Китаї та знання мови частково може компенсувати його високий статус. Деякі українські дипломати, котрі працювали в Китаї, прямо зазначали, що бажано, аби це був член уряду або політик високого рангу з досвідом дипломатичної роботи.

Як зізнавалися дипломати, котрі пройшли службу в Пекіні, Китай дуже чітко вибудовує рівні доступу для послів різних держав. Наші зазвичай мали своїми основними візаві китайських дипломатів на рівні начальника відповідного територіального департаменту МЗС КНР. У роки, коли відносини Києва і Пекіна були більш довірчими, ніж тепер, доброю підмогою для роботи українського посла був вихід на керівництво Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ. До речі, саме на посаду керівника цієї структури з нового року перейшов колишній міністр закордонних справ КНР Ван Ї, який доти вів перемовини з Дмитром Кулебою. А новим міністром закордонних справ КНР став Цінь Ґан, що з українським міністром поспілкуватися ще не встиг (однак 9 січня вже зателефонував Лаврову й обговорював із ним Україну).

Для того, щоб майбутньому українському послу вийти на рівень Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ або, наприклад, отримати можливість доносити свої прохання й побажання одному із заступників керівника китайського МЗС, навіть високого статусу в українській владній ієрархії буде замало: треба буде ще переконати китайців у тому, що в посла України є постійний контакт із вищим керівництвом країни, що в нього є доступ до президента і глави його офісу для вирішення питань державної ваги. Мало хто з вітчизняних дипломатів може похвалитися такими привілеями, адже, згідно з табелем про ранги, вони підзвітні міністрові закордонних справ. А Дмитро Кулеба в китайській системі координат тепер стоїть нижче, ніж член політбюро ЦК КПК і керівник Канцелярії Комісії ЦК КПК із закордонних справ Ван Ї.

За нинішніх умов посол у Китаї має бути надзвичайно ефективним і активним у відстоюванні інтересів України, виявляти ініціативу у сферах, які йому відкриються на місці, й не чекати вказівок із центру для вирішення нагромаджених проблем. За роки відсутності посла і прямого діалогу керівників двох країн їх назбиралося чимало. Війна лише поглибила недорозуміння між Києвом і Пекіном. До того ж за минулий рік торгівля України з Китаєм, за попередніми даними, скоротилася більш ніж наполовину.

Загалом, фронт робіт для нового посла вимальовується доволі широкий. За нашими даними, вже не тільки обговорюють його кандидатуру в МЗС та офісі президента, а й зроблено запит на отримання агремана (згоди) від Пекіна. У зовнішньополітичному відомстві нам відмовилися назвати прізвище можливого майбутнього посла до оприлюднення указу президента про його призначення.

Однак у дипломатичних колах, а також люди, які працюють із Китаєм, найімовірнішим кандидатом на посаду нового посла України в КНР називають українського політичного діяча, юриста й дипломата Павла Рябікіна. Нині він обіймає посаду міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. У разі призначення послом його очевидною перевагою з усіх перелічених вище (і таких, які розглядають китайці) критеріїв буде лише статус члена уряду. А ось за критеріями, озвученими президентом, він проходить, маючи відповідну освіту (юрист-міжнародник) і досвід дипломата (доволі скромний), а також як управлінець та бізнесмен.

Оскільки в Китаї відбувається традиційне святкування Весни (Нового року за місячним календарем), не слід очікувати, що офіційна згода з Пекіна про прийняття нового посла з України надійде скоро. Але треба гадати, що в Китаю немає підстав зволікати з рішенням занадто довго (довше, ніж до кінця лютого), адже штучне затягування з відповіддю теж може нашкодити двостороннім відносинам.