Україні, попри жорсткий карантин і спад економіки по всьому світу, вдалося не обвалити постачання експорту. Більше інших врятував Китай і зростання цін на сировинні товари. Євросоюз за підсумками року залишився найбільшим партнером, але дефіцит торгівлі з ним знову виріс не на користь України. Детальніше від РБК-Україна.
Українські експортери майже не втратили у грошах незважаючи на те, що минулого року світова економіка впала через пандемію. Не в останню чергу за рахунок стабільного експорту вдалося забезпечити приплив валюти в країну, не давши ще більше обвалитися курсу гривні до долара.
За рік експорт з України скоротився менш ніж на 2% – до 49,2 млрд доларів, тоді як імпорт відразу на 10% – до 54,2 млрд доларів. Торговий дефіцит (різниця експорту та імпорту) при цьому знизився у два рази – до 5 млрд доларів.
“У кризовий рік такий показник є зовсім непоганим. Особливо ж позитивним є скорочення торгового дефіциту більш ніж удвічі”, – відзначав раніше заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка.
І якщо з Євросоюзом обсяги експорту та імпорту скоротилися приблизно однаково – на 8% і 10% відповідно, то з СНД угоди по торгівлі “просіли” майже на п’яту частину – експорт впав на 12%, імпорт – відразу на 28%.
Торгівля продуктами харчування та сільгосппродукцією забезпечила майже половину експортних надходжень (45%), залишившись на рівні 2019 року – понад 22 млрд доларів. Тоді як другий по виручці експортний напрям (18,5%) – метали і вироби з них – принесли українським компаніям на 12% менше доходу, ніж роком раніше – близько 9 млрд доларів.
У частині імпорту більше інших груп товарів впали поставки паливно-енергетичної продукції – відразу на 35%, заощадивши Україні близько 4 млрд доларів у порівнянні з закупівлями у 2019 році.
Яка ситуація з Китаєм
Поки торгівля з ЄС та СНД падала, на цьому тлі вигідно виглядав Китай. З ним товарообіг України зріс більше, ніж з іншими. Китайська економіка однією з перших зіткнулася з проблемами через жорсткий карантин, але і раніше інших почала відновлюватися, показавши за підсумками року зростання.
Експорт у КНР з України зріс майже в два рази, склавши майже 15% від усього обсягу зовнішніх поставок. І що важливо: небагато, але все ж скоротився імпорт з Китаю. Сукупно це дозволило поліпшити поки все ще негативну для України різницю у торгівлі з цією країною – з 5,6 млрд доларів у 2019 році до 1,2 млрд доларів за підсумками 20-го року.
“Китай є головним імпортером української залізної руди з часткою близько 60% у структурі поставок вітчизняної руди на зовнішні ринки. У грошовому вираженні постачання нашої залізної руди в Китай за 2020 рік принесли приблизно 2,5 млрд доларів”, – зазначив глава аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чурін.
Як пояснив експерт, безпосередньо по залізорудній сировині минулий рік був досить вдалим для виробників, оскільки попит в Китаї виявився досить сильним, відповідно ціни стрімко підскочили.
“За минулий рік ціни на руду з 62% вмістом заліза підскочили майже на 80% – до рівня у 170 доларів за тонну. Історичний максимум за цінами на дану марку руди був у 2011 році на позначці приблизно 190 доларів за тонну”, – нагадав Чурін.
Як уточнив аналітик ІК Concorde Capital Дмитро Хорошун, для залізорудної сировини (ЗРС) важливі були два чинники: стабільний попит з боку Китаю і криза в європейській металургії, яка розпочався ще у другій половині 2019 року і посилилася коронавірусом. “Тобто Китай почав витягати експорт української ЗРС ще у кінці 2019 року”, – пояснив аналітик.
Чи не третину всієї “експортної” української кукурудзи також реалізували на китайський ринок, що принесло Україні 1,4 млрд доларів. Крім того, у Китай до 2020 року майже на 1 млрд доларів продали соняшникової олії і на 0,5 млрд доларів ячменю (більше половини всього обсягу).
У другому півріччі 2020 року ціни на зернові показували зростання, що збільшувало грошові надходження українських аграріїв навіть при помітному зниженні врожаю через посуху у кінці літа, додав Дмитро Чурін.
“Експорт кукурудзи, як продовольчого товару, є прикладом такої категорії, у якої низькоеластичний попит. Це означає, що навіть при ситуативному підвищенні ціни (в основному з причин більш низького врожаю у тих чи інших країнах), потреба кінцевих споживачів кукурудзи не зменшується”, – роз’яснив експерт Eavex Capital.
Крім того, як звернув увагу Дмитро Хорошун з Concorde Capital, експорт України в Китай по інших товарах, крім ЗРС та кукурудзи (в сумі ці два товару займали 54% у 2020 році і 52% в 2019 році), у минулому році також сильно виріс – на 1,5 млрд доларів або на 88%.
Що ж стосується імпорту з Китаю в Україну, його обсяг за підсумком минулого року впав трохи більше ніж на 1 млрд доларів. Асортимент товарів, які завозять в Україну з Китаю, як і у випадку з ЄС, набагато ширше, ніж у зворотному напрямку – портативна електроніка, смартфони, взуття, одяг, іграшки, продукти харчування та багато іншого.
Прогнозувати частку Китаю в українському експорті на 2021 рік складно через занадто невизначену ситуацію з коронавірусом та цінами на експортні українські товари, вважає Дмитро Хорошун. Експорт ЗРС в Китай, за його оцінкою, у грошовому вираженні може впасти несильно або навіть зрости. Як і для кукурудзи, тут важлива ціна, яка злетіла у листопаді-грудні 2020 року, уточнив аналітик.
Але в цілому, як вважає Дмитро Чурін, у нинішньому році в грошах обсяги експорту української продукції можуть зрости. Головним чином, цьому можуть сприяти більш високі ціни на зернові, сталеву продукцію та залізну руду.
Напишіть відгук