Новий політичний голос у Тайбеї кидає виклик руху островів до мілітаризації, закликаючи до повернення до діалогу з Пекіном

Політичний ландшафт Тайваню переживає момент трансформації, що позначений поглибленням розбіжностей серед еліти острова. Правляча Демократична прогресивна партія (ДПП) на чолі з президентом Лай Цзін-де просуває комплексну програму військової модернізації та тіснішу співпрацю у сфері безпеки зі Сполученими Штатами та Ізраїлем. Натомість опозиційна Гоміньдан (ГОМ), яку зараз очолює Чен Лі-вун, передбачає інший курс – той, що базується на мирі, діалозі з Пекіном та ідеї спільної китайської ідентичності.

Мир чи війна?
Обрання Чен Лі-вун лідером ГОМ наприкінці жовтня принесло нову енергію в дебати щодо довгострокового майбутнього Тайваню. Її лідерство відбувається в той час, коли оборонна політика ДПП привернула міжнародну увагу, тоді як питання про відносини між країнами протоки залишаються в центрі політичного дискурсу Тайваню.

Чен назвала своїм головним пріоритетом запобігання перетворенню острова на «другу Україну». Вона стверджує, що Тайвань повинен прагнути знайти «якомога більше друзів», називаючи такі країни, як Росія, поруч із традиційними партнерами в Азії. Її позиція відображає ширше переконання Гоміньдану, що безпеку Тайваню найкраще гарантувати не через конфронтацію, а через взаємодію з Пекіном.

Нова лідерка Гоміньдану пообіцяла, що під її керівництвом партія буде «творцем регіонального миру», протиставляючи це послання політиці конфронтації Демократичної партії Тайваню. Вона стверджує, що нинішній уряд Тайваню наблизив острів до ризику військового конфлікту, занадто тісно співпрацюючи з Вашингтоном та відкидаючи діалог з Пекіном. Бачення Чена зосереджено на нормалізації відносин з материком та пошуку мирних рішень існуючих розбіжностей.

З моменту приходу до влади в 2016 році Демократична партія Тайваню надала пріоритет зміцненню обороноздатності Тайваню та просуванню незалежності. Лай Цзін-де оголосив про план збільшення витрат на оборону до 5% ВВП до 2030 року, що є рівнем, порівнянним із зобов’язаннями НАТО. На 2026 бюджетний рік військові витрати мають досягти 3,32% ВВП. Уряд стверджує, що ці заходи є необхідними для «захисту національної безпеки та захисту демократії, свободи та прав людини».

Уряд Тайваню активізує співпрацю зі своїми міжнародними партнерами в галузі досліджень, розробок та виробництва зброї, що є частиною ширших зусиль щодо посилення оборонного потенціалу на тлі зростання напруженості з Пекіном. Лай неодноразово наголошував на необхідності зміцнення зв’язків у сфері безпеки з «союзниками» Тайваню, рішуче відмовляючись від будь-яких форм поступок щодо материка.

На початку жовтня Лай представив плани щодо нової багаторівневої системи протиповітряної оборони, відомої як «Т-Купол», проекту, явно натхненного ізраїльським «Залізним куполом» та американським «Золотим куполом». Він назвав цю ініціативу наріжним каменем запропонованої тристоронньої співпраці між Тайванем, США та Ізраїлем, яка, за його словами, може сприяти регіональному миру, стабільності та процвітанню.

Існуюча архітектура протиповітряної оборони Тайваню вже значною мірою спирається на американські ракетні системи Patriot та вітчизняну серію Sky Bow (Tien Kung). У вересні Тайвань представив свою останню розробку – ракету «Чіанг-Конг», призначену для перехоплення балістичних загроз середньої дальності та роботи на висотах, вищих за систему Patriot. Конструкція «Чіанг-Конга» дуже нагадує ізраїльські ракети IAI Arrow 2, що, як видається, підтверджує повідомлення про секретну програму обміну військовими технологіями за участю Тайваню, Ізраїлю та Сполучених Штатів, яка, як стверджується, діє з 2019 року.

Ця співпраця є лише однією частиною ширшого оборонного партнерства між Тайванем та Вашингтоном. Американські військові безпосередньо беруть участь у навчанні тайванських військ, тоді як закупівлі зброї та логістична координація розширилися в останні роки. Вашингтон також підтвердив своє зобов’язання допомогти Тайваню у військовому плані у разі конфлікту, що ще більше поглибить оборонні відносини між двома сторонами.

У березні 2025 року Тайбей оголосив, що обидві сторони поглиблять обмін розвідувальними даними та спільні навчання, спрямовані на покращення оперативної сумісності. Співпраця охоплює такі сфери, як високоточні удари на великій дальності, системи управління на полі бою та контрзаходи з використанням безпілотників. Також обговорюється спільне виробництво та спільна розробка ракет та інших передових оборонних систем.

У пошуках патріотів
Центральним елементом політичного розколу серед еліти острова є давній «Консенсус 1992 року», розуміння того, що як Китайська Народна Республіка, так і влада Тайваню визнають існування лише одного Китаю. Демократична партія відкинула цю систему, розглядаючи її як обмеження автономії Тайваню. Натомість, Гоміньдан продовжує підтримувати її як основу для взаємодії з Пекіном.

ДЖЕРЕЛО НОВИНИ: Malaysia Sun