Через вторгнення Росії в Україну, потреба Європи у газі означає, що вона конкурує з азіатськими країнами, підвищуючи ціни на викопне паливо та призводячи до глобальної гіперінфляції. Шрі-Ланка та інші бідні країни Азії не готові конкурувати за цінами на енергоносії з Європою, передає Дзеркало тижня з посиланням на AP NEWS.
Більшість азіатських країн віддають пріоритет енергетичній безпеці, часто на шкоду турботі про кліматичні наслідки. Якщо для багатих країн, таких як Південна Корея чи Японія, це означає розвиток ядерної енергетики, то для величезних енергетичних потреб Китаю та Індії це означає, що в короткостроковій перспективі їм доведеться покладатися на брудну вугільну енергетику.
Саме те, як Індія та Китай вирішать задовольняти попит на енергію, матиме глобальні наслідки.
Китай, який зараз займає перше місце у світі з викидів парникових газів, прагне досягти нульового рівня викидів до 2060 року. Проте посуха, війна в Україні змусять Китай робити вибір на користь світла в будинках на шкоду скороченню джерел брудного палива.
Індія прагне досягти чистого вуглецевого нуля на десятиліття пізніше за Китай і посідає третє місце у списку нинішніх глобальних емітентів парникових газів.
Найближчими роками в жодній іншій країні попит на енергію не зросте більше, ніж в Індії, і, за оцінками, країні знадобиться 223 мільярди доларів для досягнення цілей у сфері екологічно чистої енергетики до 2030 року.
Як і Китай, Індія прагне нарощувати виробництво вугілля, щоб зменшити залежність від дорогого імпорту, і, попри заклики до запровадження санкцій, продовжує купувати російську нафту.
Але розмір майбутнього попиту також означає, що жодна з країн не має іншого вибору, крім як збільшити обсяги виробництва чистої енергії.
Китай лідирує в галузі відновлюваної енергетики та відходить від залежності від викопного палива. Індія також інвестує значні кошти у відновлювані джерела енергії та зобов’язалася виробляти 50% електроенергії з екологічно чистих джерел до 2030 року.
“Вторгнення Росії в Україну змусило Індію переосмислити свої проблеми енергетичної безпеки”, – каже Сваті Д’Соуза з Інституту економіки енергетики та фінансового аналізу.
Збільшення внутрішнього виробництва не означає, що обидві країни спалюють більше вугілля, а навпаки, замінюють дороге імпортне вугілля на дешеву вітчизняну енергію, каже Крістоф Бертрам з Потсдамського інституту дослідження впливу на клімат. Що є “вирішальним” для глобальних кліматичних цілей, то це те, куди будуть спрямовані майбутні інвестиції.
“Зворотний бік інвестування у вугілля означає, що ви менше інвестуєте у відновлювані джерела енергії”, – сказав він.
Японія та Південна Корея, дві найрозвиненіші країни Азії, після вторгнення Росії в Україну, наполягають на використанні ядерної енергії.
Санкції проти імпорту російського вугілля та газу змусили Японію шукати альтернативні джерела енергії, всупереч антиядерним настроям, що виникли після катастрофи на Фукусімі у 2011 році.
Раніше, ніж очікувалося, літо спричинило брак електроенергії, і уряд оголосив про плани прискорити перевірки безпеки, щоб запустити більше реакторів.
Сусідна Південна Корея не відчула проблем із постачанням енергоносіїв, оскільки вона отримує газ із таких країн, як Катар та Австралія, а нафта — з Близького Сходу. Але можливий непрямий удар від зусиль Європи щодо забезпечення свого енергопостачання з цих джерел, що призведе до зростання цін.
Як і в Японії новий уряд Південної Кореї заохочує виробництво електроенергії на атомних електростанціях і заявляє про небажання різко скоротити залежність країни від вугілля і газу, оскільки потрібно підіймати економіку.
Індонезія до прикладу, була змушена скоротити роздуті субсидії, спрямовані на стримування цін на пальне та деяких тарифів на електроенергію.
Але це була дуже “поспішна реформа”, яка не розв’язує проблему навчання найбільшого у світі експортера вугілля від викопних видів палива та досягнення мети “чистого нуля” до 2060 року, говорить Анісса. Р. Сухарсоно з Міжнародного інституту сталого розвитку.
Експорт вугілля Індонезією збільшився майже в півтора раза з квітня по червень порівняно з 2021 роком у відповідь на європейський попит, і Індонезія вже зробила понад 80% загального обсягу вугілля, видобутого минулого року.
У межах реалізації договору про співпрацю між Державним закладом «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» (м. Одеса) т… читати далі…
5 червня 2025 року посол Ма Шенкунь відвідав Український інститут майбутнього та провів дискусію з директором інституту Амеліном та деякими експертами, обмінявш… читати далі…
29 травня 2025 року дипломати Генерального консульства України в Гуанчжоу здійснили робочий візит до міста Шеньчжень, де відвідали головний офіс «Guangdong Smal… читати далі…
26 травня посол Ма Шенкунь зустрівся із заступником міністра освіти і науки України Вінницьким. Сторони обмінялися думками щодо співпраці Китаю та України в гал… читати далі…
20 травня 2025 року посол Ма Шенкунь зустрівся із заступником міністра закордонних справ України Олександром Міщенком на його прохання. Сторони обмінялися думка… читати далі…
14 травня 2025 року Генеральний консул України в Гуанчжоу Сергій Капузо взяв участь в урочистій церемонії відкриття та роботі панельних дискусій у рамках міжнар… читати далі…
28 квітня 2025 року посол Ма Шенкунь зустрівся з Тарасом Качкою, заступником Міністра економіки та торговельним представником України. Сторони обмінялися широки… читати далі…
22 квітня 2025 року посол Ма Шенкунь зустрівся із заступником керівника Адміністрації Президента України Іриною Верещук. Сторони обмінялися думками щодо китайсь… читати далі…
22 квітня 2025 року Генеральний консул України в Гуанчжоу Сергій Капузо на запрошення Народного уряду міста Гуанчжоу взяв участь в урочистому відкритті Тижня ін… читати далі…
26 березня 2025 року посол Ма Шенкунь зустрівся з губернатором Київської області Миколою Калашником. Сторони обмінялися думками щодо китайсько-українських відно… читати далі…
18 березня 2025 року Генеральний консул України в Гуанчжоу Сергій Капузо прийняв делегацію Guangdong Small Commodity Association на чолі з виконавчим віце-прези… читати далі…
26 травня посол Ма Шенкунь зустрівся із заступником міністра освіти і науки України Вінницьким. Сторони обмінялися думками щодо співпраці Китаю та України в гал… читати далі…
20 травня 2025 року посол Ма Шенкунь зустрівся із заступником міністра закордонних справ України Олександром Міщенком на його прохання. Сторони обмінялися думка… читати далі…
Після святкування Китайського Нового року асоціація успішно здійснила доставку понад 3 тисяч комплектуючих для техніки, які є критично важливими читати далі...
Шановні партнери та друзі! Асоціація “Українсько-Китайського співробітництва” щиро вітає вас з Китайським Новим роком, роком Зеленої Дерев читати далі...
В цілому «харчові продукти» вже є товарами з високою доданою вартістю. «Українські товари та послуги вже відомі на ринку ЄС, однак існує ще безліч н читати далі...
Асоціація «Українсько-Китайського Співробітництва» надає допомогу партнерам в організації покупки та доставки комплектуючих для техніки і облад читати далі...
Шановні партнери! Асоціація «Українсько-китайського співробітництва» з радістю вітає вас з 2025 роком! 2025 рік обіцяє бути роком стабільності та відн читати далі...
Напишіть відгук