Оглядач / Інтерв'ю та коментарі

Рішення Великобританії про заборону використання обладнання Huawei в своїх мережах 5G завдало болісного удару по Китаю. Донедавна Китай все ще розраховував на те, що Великобританія буде дотримуватися свого попереднього рішення дозволити китайському телекомунікаційному гіганту постачати непрофільне обладнання для 5G-мереж країни.

Але дві нещодавніх події зробили таке рішення неможливим. Першою була ескалація війни США з Huawei. У травні США запровадили нову санкцію, яка забороняє постачальникам, що використовують американські технології, доставляти Huawei напівпровідники. Оскільки американські технології застосовуються у виробництві сучасних напівпровідників, необхідних для продукції Huawei, в тому числі і для базових станцій 5G, матеріали компанії постачатися не будуть, а отже, для неї виробництво обладнання 5G в майбутньому стане практично неможливим.

Перспектива того, що ключовий постачальник британських мереж 5G не зможе будувати і підтримувати в робочому стані свою систему, набагато серйозніша загроза, ніж потенційна можливість стеження з боку Китаю. Жоден відповідальний уряд не може дозволити собі піти на такий ризик. Дні Huawei добігали кінця, щойно уряд США натиснув на спусковий гачок в травні.

Друга подія, що з політичної точки зору полегшила прем’єр-міністру Борис Джонсону заборону використання продукції Huawei, це прийняття Китаєм нового закону про національну безпеку в Гонконзі. Законодавство, запропоноване наприкінці травня і схвалене номінальним парламентом Китаю 30 червня, фактично покінчило з автономним статусом колишньої британської колонії. З точки зору Великобританії, дії Китаю є кричущим порушенням китайсько-британської спільної декларації 1984 року щодо Гонконгу, де прописані зобов’язання Китаю поважати і захищати правову систему і громадянські свободи цього міста протягом 50 років після його повернення під юрисдикцію Китаю в 1997 році.

Китайські лідери, можливо, вважали, що Великобританія занадто слабка, щоб чинити опір. Вони дійсно помилилися. Великобританія вирішила проявити принциповість стосовно Гонконгу, і Huawei в цьому сенсі — легка й очевидна мішень.

У Китаю може виникнути спокуса завдати у відповідь удар, і здається, що у нього є безліч важелів впливу. Він може притиснути британські фірми, які ведуть бізнес в Китаї. Наприклад, британський банківський гігант HSBC особливо вразливий для залякування, тому що його операції в Гонконзі приносять більше половини його прибутку і третину його доходу. Китай також може скоротити фінансові операції, які проводить через Лондон, і зменшити кількість своїх студентів, що вирушають до британських коледжів та університетів.

Але такі заходи, якими би привабливими вони не видавалися, зрештою повернуться бумерангом. Вигнання HSBC з Гонконгу, безсумнівно, знищить це місто як світовий фінансовий центр, тому що Китай не зможе знайти іншого Світового банку, який би взяв на себе цю життєво важливу роль. З огляду на зростаючу напруженість між США і Піднебесною, важко уявити, що Китай надасть перевагу Citi або JPMorgan Chase як наступнику HSBC.

Аналогічно, й обмеження на освіту у Великобританії, де наразі навчаються майже 120 000 китайців, більше зашкодять самому Китаю. Річ у тім, що хороших альтернатив для відправлення студентів не так вже й багато. США розглядають можливість обмеження кількості китайських студентів з міркувань національної безпеки. Китай вже погрожував Австралії, що зменшить кількість своїх туристів і студентів в цій країні. Можливості канадських університетів, в яких зараз навчаються майже 140 000 громадян Піднебесної, не безмежні. Оскільки Китай і Канада залучені в дипломатичне протистояння з приводу екстрадиції до США головного фінансового директора Huawei Мена Ваньчжоу, малоймовірно, що Китай збільшить кількість молоді, що вирушає туди на навчання.

За останні кілька місяців відносинам Китаю з Індією було завдано нищівного удару після кривавого зіткнення на кордоні, коли загинули щонайменше 20 індійських солдатів (і невстановлена кількість китайських). Щоб покарати Австралію за те, що вона наважилася вимагати міжнародного розслідування походження коронавірусу COVID-19, Китай запровадив мита на австралійський ячмінь і пригрозив іншими каральними заходами. 14 липня міністерство закордонних справ Китаю у вкрай різкому тоні засудило «Білу книгу» міністерства оборони Японії, що ставить під сумнів можливість зближення з прем’єр-міністром цієї країни Сіндзо Абе, на яке розраховує Сі Цзіньпін.

Китайським лідерам нікого звинувачувати, крім самих себе, в посиленні міжнародної ізоляції. Через перебільшене відчуття власної могутності вони занадто часто кидали не ті карти, тим самим відправляючи дружні або нейтральні країни, як-от Великобританія, Канада, Індія й Австралія, прямо до США, який є головним геополітичним супротивником Китаю.

Автор Міньсинь Пей

Думка автора може не збігатися із власною думкою

“НВ”